Ухвала

від 31.03.2008 по справі 20-4/064

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-4/064

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

26 березня 2008 року   Справа № 20-4/064

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                        Дикан Л.І.

за участю представників сторін:

позивача: Москаленко Ольга Сергіївна, довіреність №  57   від 20.04.07,  товариство з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега";

відповідача: не з'явився,    Міністерство оборони України;

третьої особи: не з'явився,    державне підприємство Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега";

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову господарського суду міста Севастополя (судді  Остапова К.А., Дмитрієв В.Є., Євдокімов І.В.) від 29 січня 200 7 року у справі № 20-4/064

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" (вул. Юмашева, 3-69,Севастополь,99057)

до           Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)

3-тя особа:  державне підприємство Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега"  (бух. Омега, 15,Севастополь,99059)

про визнання незаконною бездіяльності Міністерства оборони України щодо не проведення заходів для приєднання ДП МОУ "Дитячий оздоровчий табір "Омега" до ТОВ "Острів "Омега" та зобов'язання видати наказ про реорганізацію ДП МОСУ "Дитячий оздоровчий табір "Омега" шляхом приєднання до ТОВ "Острів "Омега"

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Товариство з обмеженою відповідальністю „Острів „Омега” звернулось до господарського суду  міста Севастополя  із позовною заявою до відповідача,  Міністерства оборони України, третя особа державне підприємство Міністерства оборони України „Дитячий оздоровчий табір „Омега”, про визнання незаконною бездіяльності Міністерства оборони України щодо не проведення заходів для приєднання державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега” до товариства з обмеженою відповідальністю “Острів “Омега” та зобов'язання Міністерства оборони Україні видати наказ про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега” шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю “Острів “Омега”.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 29 січня 2007 року у справі № 20-4/064 (судді Остапова К.А. Дмитрієв В.Є. Євдокімов І.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" задоволено.

Бездіяльність Міністерства оборони України щодо непроведення заходів для приєднання державного підприємства Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега" до товариства з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега" визнано незаконною.  

Міністерство оборони України зобов'язано видати наказ про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України "Дитячий оздоровчий табір "Омега" шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю "Острів "Омега".

          Не погодившись з постановою суду, Міністерство оборони України звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням господарським судом міста Севастополя обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального права.

Також апелянт посилається на той факт, що при розгляді справи  місцевим господарським судом  були порушені положення Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Крім того, на думку апелянта, посилання суду на визнання укладеним договору оренди рішенням господарського суду міста Севастополя від 21 вересня 2004 року у справі №20-4/089-5-4/297 є необґрунтованими, оскільки вказане рішення суду в даний час переглядається за нововиявленими обставинами та не є остаточним.

Також, апелянт стверджує, що місцевим господарським судом було порушено предметну підвідомчість  розгляду адміністративної справи, що виразилося в тому, що даний спір підлягає розгляду у відповідному місцевому суду міста Севастополя, оскільки згідно зі змінами, внесеними в статтю 12 Господарського процесуального кодексу України, з 29 грудня 2006 року  розгляд адміністративних справ не підпадає під компетенцію господарських судів.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2007 року  за клопотанням  державного підприємства Міністерства оборони України „Дитячий оздоровчий табір „Омега” та Міністерства оборони України  провадження у даній справі зупинено до розгляду пов'язаної з неї справи № 20-4/089-5-4/297 у касаційних інстанціях України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 березня 2008 року провадження у даній справі поновлено у зв'язку з  набранням ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14 лютого 2008 року у справі № 204/089-5-4/297-2/501-11/533 законної сили.

У судове засідання, призначене на 26 березня 2008 року,   представники відповідача та третьої особи не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає  судовому  розгляду справи, судова колегія вважає  можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

21 вересня 2004 року  рішенням господарського суду міста Севастополя у справі № 20-4/089  задоволений позов  товариства з обмеженою відповідальністю “Острів “Омега” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю, третя особа –державне підприємство Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега” про спонукання укласти договір цілісного майнового комплексу.

Суд вирішив вважати укладеним договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега”, розташованого за адресою: місто Севастополь, бухта Омега,15, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Севастополю та товариством з обмеженою відповідальністю “Острів “Омега” в редакції товариства з обмеженою відповідальністю “Острів “Омега  з моменту набрання вказаним рішенням законної сили.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2005 року Міністерству оборони України було відмовлено в прийнятті апеляційної скарги на вказане рішення.

18 жовтня 2004 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Севастополю та товариством з обмеженою відповідальністю “Острів “Омега” підписаний договір № 183 оренди державного майна - цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега”, склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу, складених станом на 31 липня 2004 року, вартість якого склала 785518,79 грн.

Листом від 26 жовтня 2004 року вих. № 1630/01-6  Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю повідомило Міністерство оборони України про укладення договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега” та про необхідність у тридцятиденний термін прийняти рішення про реорганізацію вказаного підприємства шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю “Острів “Омега”. Отримання цього листа підтверджується відповіддю Міністерства оборони України від 26.11.2004 вих. № 225/2/1416.

З 20 лютого 2006  року по 24 лютого 2006 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю проведено перевірку з питання забезпечення збереження державного майна цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега” за період з 18 жовтня 2004 року по 31 грудня 2005 року, в ході якої встановлено, що Міністерство оборони України, яке уповноважено управляти майном вказаного державного підприємства, до цього часу не видало відповідного наказу про  його реорганізацію,  про що складений акт № 1, затверджений 01.03.2006 начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Острів „Омега”, вважаючи бездіяльність відповідача щодо непроведення заходів для приєднання майна державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега” до товариства з обмеженою відповідальністю “Острів “Омега” незаконною, звернувся до господарського суду міста Севастополя із даним позовом.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 1.5 та 1.6 Договору № 183 від 18 жовтня 2004 року після його укладення орендар (позивач) приєднує до свого майна орендоване майно у встановленому порядку. Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега” відповідно до договору оренди та передавального балансу.

Відповідно до статті  15 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Статтею 14 вказаного Закону передбачено, що припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном. Приєднання підприємства або його структурного підрозділу до орендаря здійснюється за відповідним рішенням органу управління орендаря.

Відповідно до Статуту державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега” підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству оборони України, яке є органом управління майном цього підприємства, та, відповідно до покладених на нього повноважень, приймає рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємства.

Так, відповідно до пункту 9.1 розділу 9 Статуту ліквідація, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) Державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега” здійснюється за рішенням органу управління майном або суду згідно з чинним законодавством.

З викладеного вбачається, що саме Міністерство оборони України як орган, уповноважений управляти майном державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега”, приймає відповідний наказ про реорганізацію цього підприємства та проведення реорганізації підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю повідомило Міністерству оборони України про укладення договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега” та про необхідність у тридцятиденний строк прийняти рішення про реорганізацію вказаного підприємства шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю “Острів “Омега”, що підтверджується листом від 26 жовтня 2004 року вих. № 1630/01-6

          На момент розгляду справи судом відповідач наказ про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега” не видав.

За даних обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових  підстав для задоволення позову.

Стосовно тверджень апелянта про необґрунтованість посилання місцевого господарського суду на рішення господарського суду міста Севастополя від  21 вересня 2004 року у справі №20-4/089-5-4/297, з огляду на те, що у даний час воно переглядається за нововиявленими обставинами, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою Вищого господарського суду України від 31  травня 2007 року  ухвалу господарського суду міста Севастополя від 21 листопада 2006 року  у справі № 20-4/089-5-4/297, якою  визнано укладеним договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України “Дитячий оздоровчий табір “Омега” між Фондом державного майна України у м. Севастополі та товариством з обмеженою відповідальністю „Острів „Омега” у редакції  товариства з обмеженою відповідальністю „Острів „Омега”, та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду  від 16 лютого 2007 року у даній справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду  міста Севастополя.

Ухвалою Верховного суду України від 23 серпня 2007 року у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 31 травня 2007 року у справі № 20-4/089-5-4/297 відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя  від 14 лютого 2008 року у справі № 20-4/089-5-4/297-2/501-11/533 у задоволенні заяви державного підприємства Міністерства оборони України „Дитячий оздоровчий табір „Омега” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 21 серпня 2004 року у справі № 20-4/089 відмовлено, рішення господарського суду міста Севастополя від 21 вересня 2004 року у справі № 20-4/089 залишено без змін.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 березня 2008 року ухвала господарського суду міста Севастополя  від 14 лютого 2008 року залишена без змін.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає  обґрунтованими посилання місцевого господарського суду на факт укладення договору оренди № 183 від 18 жовтня 2004 року відповідно до рішення господарського суду міста Севастополя від 21 вересня 2004 року у справі №20-4/089-5-4/297.

Судова колегія також вважає безпідставними доводи апелянта про порушення місцевим господарським судом правил підсудності  даної справи, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей Кодекс визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до статті 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами  в  судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть  бути  підприємства, установи,  організації, інші юридичні особи (у тому  числі  іноземні),  громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули   статусу   суб'єкта  підприємницької  діяльності,   мають   право   звертатися   до господарського    суду   згідно   з   встановленою   підвідомчістю господарських справ за захистом своїх  порушених  або  оспорюваних прав   і  охоронюваних  законом  інтересів,  а  також  для  вжиття передбачених  цим  Кодексом  заходів,  спрямованих  на запобігання правопорушенням.

Зазначене дає підстави для висновку про обґрунтованість визначення позивачем підсудності даної справи господарському суду.

Перелік викладеного свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу   Міністерства оборони України залишити без задоволення.

                    2. Постанову господарського суду  міста Севастополя  від  29 січня  2007 року у справі № 20-4/064 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.          

Головуючий суддя                                           

Судді