Постанова

від 17.07.2007 по справі 16/45

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/45

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.07.2007                                                                                           № 16/45

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                     Дегтярюк Л.О.  

 За участю представників:

 від позивача - Мармалєвський Л.Й. – директор   Подлящук О.П. (дов. № 11 від 29.01.07)

 від відповідача - Райтузов С.О. (дов. б/н від 27.03.07)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.04.2007

 у справі № 16/45 (Ярмак О.М.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Альціона"

 про                                                  виселення з незаконно зайнятих приміщень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2007 у справі № 16/45 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, не доведено обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому заявник вказує на те, що господарським судом першої інстанції не дано правової оцінки режиму використання державного майна, яке перебуває у віданні Національної академії наук України, який визначається Законами України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, „Про оренду державного і комунального майна”, „Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу”, „Про управління об'єктами державної власності”, постановою Президії Верховної Ради Української РСР „Про статус Академії наук Української РСР” від 17.01.1991 № 627, Указом Президента України „Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України” від 20.02.1992 № 43, статутом НАН України. Відповідно до вказаних законодавчих актів будинки, устаткування та інше майно, яке закріплене за Академією, є державною власністю і передане Академії у безстрокове користування. При цьому спеціально зазначається, що Академія використовує передане їй майно у межах, визначених її статутом, але без зміни форми власності. Господарським судом першої інстанції не взято до уваги, що виключне право здійснювати контроль за ефективністю використання державного майна та надавати дозволи на укладення договорів стосовно цього ж майна належить НАН України. Не відповідають дійсності висновки суду стосовно того, що підставою законного перебування відповідача в спірних приміщеннях є договір, укладений між ТОВ „Альціона” та Трестом „Академрембуд” НАН України про дольову участь у будівництві № 1/18 від 25.02.1993, оскільки позивач не є стороною даного договору, а тому і не зобов'язаний виконувати зобов'язання, зазначені у цьому договорі, як встановлено судом, він не є правонаступником Тресту „Академбуд” НАН України, а отже не є правонаступником за цим договором. Позивач звертає увагу на те, що предмет даного спору взагалі не стосується правової природи договору між ТОВ „Альціона” та Трестом „Академрембуд” НАН України, оскільки позивач не є правонаступником за цим договором. Крім того, позивач вважає, що судом першої інстанції не дано оцінки відзиву відповідача на позовну заяву, в якому останній зазначає, що приміщення, які він займає, розташовані на другому поверсі будинку і що на цьому поверсі будівництво не закінчене. При цьому зазначає, що жодна нора чинного законодавства не дозволяє користуватись приміщеннями, які фактично будуються, і лише акт введення будинку в експлуатацію підтверджує, що будинок збудовано відповідно до норм ДБН і він придатний до експлуатації, однак відповідач не тільки їх займає без законних на те підстав, але й здає ці приміщення в оренду іншим юридичним особами, при цьому не будучи власником цих приміщень. Позивач також вказує на те, що судом взагалі не взято до уваги та не досліджено лист Фонду державного майна України, в якому чітко зазначено, що будинок за адресою: вул. Ломоносова, 8-Б обліковується в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності, а отже власником його є держава, в особі Президії НАН України як органу управління майном.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, оскільки вважає, що рішення винесено правильно з додержанням всіх норм чинного законодавства. При цьому відповідач зазначив, що він відповідно до договору № 1/18 від 25.02.1993 про дольову участь у будівництві виконав свої зобов'язання щодо сплати 35000000 карбованців на розрахунковий рахунок Тресту „Академбуд” НАН України, що підтверджується листом філії Ленінградського відділення Промінвестбанку в м. Києві № 648 від 10.05.2006. Крім того, відповідач вважає, що позивач не є власником спірних приміщень відповідно до статті 331 ЦК України. На даний час будівництво будинку не закінчено, він не прийнятий в експлуатацію і відносно нього не було проведено державної реєстрації відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та її обмежень”. Згідно з рішенням виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів м. Києва № 230 від 10.04.1995 вирішено прийняти на баланс І поверх будинку по вул. Васильківській, 17 корп. 6, відповідно до розпорядження представника Президента у Московському районі за № 228 від 20.07.1992 та угоди від 20.07.1992, тобто до майнового комплексу НАН України належить І поверх будинку по вул. Васильківській, 17, корп. 6, а відповідач знаходиться на другому поверсі цього будинку, будівництво на якому не закінчено, до експлуатації він не зданий і немає державної реєстрації, з чого слідує, що позивач не набув права власності на оспорювані приміщення і не має права вимагати виселення відповідача.

При розгляді апеляційної скарги апеляційним господарським судом були заслухані пояснення представників сторін, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позов про виселення відповідача з нежилих приміщень загальною площею 448,6 кв. м, розташованих в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 8-Б, які знаходяться на балансі позивача.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 50 Закону України „Про власність” та статті 387 ЦК України власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння (віндикація) або від добросовісного набувача; позивачем за таким позовом може бути як власник державного майна, так і юридична особа, яка володіє майном на праві повного господарського відання або оперативного управління (пункт 5 статті 48 Закону України „Про власність”); належних доказів, що позивач є власником спірної будівлі по вул. Ломоносова, 8-Б в м. Києві, чи того що спірна будівля знаходиться у його господарському віданні суду не надано; відповідно до розпорядження представника Президента України у Московському районі за № 228 від 20.07.1992 до майнового комплексу НАН України належав 1 поверх будинку по вул. Васильківській, 17 корп. 6, а позовні вимоги заявлені про виселення відповідача з другого поверху; згідно з частиною 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо за договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації; доказів того, що на даний час будівництво будинку № 8-Б по вул. Ломоносова у м. Києві закінчено, суду не надано; надана позивачем довідка Національної академії наук України від 05.04.2007 про те, що будинок за адресою м. Київ, вул. Ломоносова, 8-Б загальною площею 3016 кв. м знаходиться на балансі ДВП „Будремсервіс” НАН України та лист Фонду державного майна України від 17.04.2007 не є належними доказами у справі у розумінні статті 34 ГПК України. Між Малим підприємством „Альціона”, правонаступником якого є відповідач, та Трестом „Академбуд” був укладений договір про дольову участь у будівництві № 1/18 від 25.02.1993 та додаткова угода № 1 від 11.04.1994 до вказаного договору, за умовами яких сторони зобов'язались діяти спільно для досягнення загальної господарської мети – будівництва будівлі за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 17, корп. 6 (в подальшому адреса вказаної будівлі була змінена на адресу: м. Київ, вул. Ломоносова, 8-Б); МП „Альціона” приймало дольову участь в будівництві вказаної будівлі; загальна площа приміщень, які підлягають передачі у користування МП „Альціона” після завершення будівництва і прийняття будівлі в експлуатацію становлять 448,6 кв. м; доказів визнання недійсним чи розірвання договору суду не надано.

Апеляційний господарський суд з рішенням не погоджується та вважає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не перевірив в повному об'ємі обґрунтованість вимог позивача, не встановив всі обставини справи та передчасно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частина 1 статті 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Разом з тим, якщо поданих сторонами доказів недостатньо, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, як це передбачено частиною 1  статті 38 ГПК України.

З метою з'ясування усіх обставин справи апеляційний господарський суд ухвалами від 13.06.2007, від 03.07.2007 та від 10.07.2007 зобов'язав сторін надати: позивача - статут Академії наук УРСР; положення Управління справами НАН України; документи в підтвердження будівництва другого та третього поверхів будинку № 8-Б по вул. Ломоносова; акт прийняття будівлі в експлуатацію; відповідача – відзив на апеляційну скаргу з нормативним та документальним обґрунтуванням; документи на підтвердження виконання додаткової угоди № 1 від 11.04.1994 до договору № 1/18 про дольову участь в будівництві від 25.02.1993; правові підстави знаходження у приміщенні площею 448,6 кв. м у будинку № 8-Б по вул. Ломоносова; акт прийняття будинку № 8-Б по вул. Ломоносова в експлуатацію; акт передачі відповідачу приміщення площею 448,6 кв. м в будинку № 8-Б по вул. Ломоносова відповідно до договору № 1/18 від 25.02.1993.

Дослідивши наявні у справі документи та документи додатково надані сторонами на вимогу суду встановлено наступне.

Розпорядженням представника Президента України від 20.07.1992 № 228 було дозволено дослідному виробництву Інституту проблем онкології ім. Кравецького АН України передати з свого балансу на баланс ремонтно-будівельного тресту „Академрембуд” АН України одноповерхову будівлю по вул. Васильківській, 17 корп. 6, а також дозволено останньому провести реконструкцію зазначеного будинку з добудовою другого поверху та мансарди.

Трест „Академрембуд” відповідно до постанови Бюро президії НАН України від 23.03.1995 № 83-Б „Про ліквідацію тресту „Академрембуд” НАН України” було ліквідовано, та визначено, що правонаступником ліквідованого тресту та його структурних підрозділів  з усіх майнових  та фінансових зобов'язань є виробниче об'єднання „Академбуд”.

З матеріалів справи вбачається, що 25.02.1993 між Трестом „Академрембуд” та Малим підприємством „Альціона”, правонаступником якого є відповідач, було укладено договір про дольову участь у будівництві № 1/18 та 11.04.1994 додаткову угоду № 1 до договору, за умовами яких мале підприємство зобов'язувалось приймати участь у будівництві будівлі за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 17, корп. 6 грошовими коштами, а трест, в свою чергу, зобов'язувався після завершення будівництва і здачі будівлі в експлуатацію передати в користування малому підприємству 448,6 кв. м робочої площі, без сплати орендної плати, але з відшкодуванням тресту усіх експлуатаційних витрат.

Відповідно  п.2  ДБН А.3.1-3-94, затверджених наказом Держкоммістобудування України від 05.10.94 № 48, для пред'явлення об'єктів державним приймальним комісіям створюються робочі комісії. Прийняття робочими комісіями  зазначених об'єктів оформлюється відповідним актом.

Закінчені будівництвом будівлі, споруди і вбудовані, вбудовано-прибудовані або прибудовані приміщення виробничого, допоміжного призначення, які входять до складу об'єкту, у разі необхідності введення їх в експлуатацію у процесі будівництва приймаються робочими комісіями в міру їх готовності з наступним пред'явленням їх державній приймальній комісії, що приймає об'єкт в цілому. Датою введення в експлуатацію таких об'єктів є дата підписання акта робочою комісією.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 331 ЦК України особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі, а згідно з частиною 3 цієї статті до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Позивач в підтвердження проведення ним реконструкції адмінбудинку по вул. Ломоносова, 8-Б надав на вимогу апеляційного господарського суду акти приймання виконаних робіт за 1997, 1998, 1999, 2000, 2004 роки, кошторис на оздоблювальні роботи від 03.01.1997, довідку про оплату ордеру на виконання робіт та капітальний ремонт, кошторис на облаштування внутрішніх перегородок в адмінбудинку,  акт приймання в експлуатацію робочою комісією від 20.12.1994.

Як вбачається з акту приймання в експлуатацію робочою комісією завершеної реконструкції адмінбудівлі по вул. Васильківській, 17, корп. 6 від 20.12.1994, затвердженого керуючим справами НАН України 28.12.1994, пред'явлена до приймання адмінбудівля загальною площею 3016 кв. м була прийнята в експлуатацію.

Відповідно до розпорядження управління справами НАН України від 21.02.1995 № 321 „Про створення Виробничого підприємства „Будремсервіс” НАН України” було створене Державне виробниче підприємство „Будремсервіс” (позивач) як самостійна юридична особа. Статут ДВП „Будремсервіс” затверджено керуючим справами НАН України 23.03.1995 та зареєстроване рішенням Московської районної ради народних депутатів м. Києва 17.03.1995.  

Відповідно до статуту ДВП „Будремсервіс” НАН України  підприємство використовує основні фонди НАН України передані йому в оперативне користування, а господарську діяльність здійснює під наглядом Управління справами НАН України.

В пункті 3.2 статуту вказано, що закріплені за підприємством основні фонди (будинки, споруди і т.д.) можуть передаватись іншим підприємствам чи організаціям, здаватись в оренду з дозволу НАН України.

Відповідно до акту передачі будівлі по вул. Ломоносова, 8 (вул. Васильківська, 17 кв. 6) від 15.05.1995 виробниче обєднання „Академбуд” НАН України передало з балансу, а ДП „Будремсервіс” НАН України прийняло на баланс адміністративну будівлю по вул. Ломоносова, 8-б (вул. Васильківська, 17 корп. 6) загальною площею 3016 кв. м. В цьому акті також зазначено, що виконані роботи по реконструкції оформлені актом робочої комісії від 28.12.1994. Згідно з авізо № 1 за травень 1995 року між ДПО „Академбуд” та ДВП „Будремсервіс” 16.05.1995 проведені розрахунки у сумі 2024147176 крб.

Особливості управління державним майном, яке закріплено за установами, організаціями та підприємствами, що перебувають у віданні Національної академії наук України, визначено Законом України „Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу”.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону майновий комплекс Національної академії наук України складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об'єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансі НАН України і організацій,  віднесених до  її відання,  і закріплені державою за Національною академією наук України в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської  діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.   

Згідно із статтею 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна, управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до листа Фонду державного майна України від 17.04.2007 № 10-15-6203 адміністративний будинок за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 8-Б перебуває на балансі ДВП „Будремсервіс” НАН України та обліковується в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності.

Національна академія наук України довідкою від 05.04.2007 також підтвердила, що  адміністративний будинок за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 8-Б загальною площею 3016 кв. м перебуває на балансі ДВП „Будремсервіс” НАН України, відноситься до майнового комплексу НАН України та є державною власністю.

Таким чином, вищенаведені обставини дають підстави дійти висновку, що адміністративний будинок за адресою м. Київ, вул. Ломоносова 8-Б побудований підприємством НАН України за державні кошти, обліковується на балансі позивача та експлуатується ним на підставі акту приймання в експлуатацію робочою комісією завершеної реконструкції від 20.12.1994.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що він відповідно до договору № 1/18 від 25.02.1993 про дольову участь у будівництві виконав свої зобов'язання щодо сплати 35000000 карбованців на розрахунковий рахунок тресту „Академбуд”, а тому має право перебувати в спірних приміщеннях та користуватись ними.

Наведені твердження відповідача не заслуговують на увагу, з урахуванням того, що за умовами згаданого договору про дольову участь у будівництві спірні приміщення мають бути передані йому у користування трестом „Академбуд” після завершення будівництва та прийняття будівлі в експлуатацію (п. 1.2). Відповідач на вимогу апеляційного господарського суду надати акт передачі відповідачу приміщення площею 448,6 кв. м в будинку № 8-Б по вул. Ломоносова відповідно до договору № 1/18 від 25.02.1993 такого документу не надав, а також не надав доказів в підтвердження правових підстав знаходження у вказаних приміщеннях.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування майном, що перебуває у державній власності є договір оренди.

Згідно із статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або освоюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом  заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З огляду на викладене, немає підстав визнати доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу переконливими та такими, що спростовують доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі та докази, надані останнім в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, оскільки в ході розгляду апеляційної скарги встановлено право позивача на звернення з даним позовом та відсутність у відповідача належних документів в підтвердження правових підстав користуватися спірними приміщеннями, то апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про виселення відповідача із спірних приміщень, у зв'язку з чим рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2007 у справі № 16/45 скасувати.

Позов задовольнити повністю.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „Альціона”  (03040, м. Київ, вул. Ломоносова, 8-Б, код 02028184) з приміщення загальною площею 448,6 кв. м, яке розташоване в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 8-Б та знаходиться на балансі Державного виробничого підприємства „Будремсервіс” НАН України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альціона” (03040, м. Київ, вул. Ломоносова, 8-Б, код 02028184) на користь Державного виробничого підприємства „Будремсервіс” НАН України (03040, м. Київ, вул. Ломоносова, 8-Б, п/р 26004301256053, Ф-я „Московське від. ПІБ м. Київ”, МФО 322175, код 22963360) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альціона” (03040, м. Київ, вул. Ломоносова, 8-Б, код 02028184) на користь Державного виробничого підприємства „Будремсервіс” НАН України (03040, м. Київ, вул. Ломоносова, 8-Б, п/р 26004301256053, Ф-я „Московське від. ПІБ м. Київ”, МФО 322175, код 22963360) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Справу № 16/45 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.