Вирок

від 20.04.2011 по справі 1-70/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                               Справа №   1-70/11

                                                        В И Р О К

                                                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    18 квітня 2011 року

          Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Л.М.Царюк, при секретарі Бітюковій С.В., за участю

прокурора -  Нечипорук Л.М.,

потерпілої  - ОСОБА_1

представника  потерпілого - ОСОБА_2,  

захисника  - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві, кримінальна справа по обвинуваченню

          ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Первомайське Жовтневого району Миколаївської області, українця, громадянина України, маючого повну середню освіту, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1   раніше не судимого,

         у вчинені злочину, передбаченого   ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

          Водій ОСОБА_4 4  лютого  2009 року приблизно о 17 годині, керуючи автомобілем «Fiat-Ducato»державний реєстраційний № НОМЕР_3, рухався по автодорозі Т-1508 «Калинівка –Широке - Снігурівка»у напрямку                             м. Миколаєва по своїй смузі руху.

При наближенні до перехрестя з другорядною дорогою на с.Червоне, заздалегідь  об’єктивно виявивши перешкоду у вигляді автомобіля «Москвич 2140», державний реєстраційним № НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який перетинав це  перехрестя з порушенням пунктів 10.1, 16.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_4, в порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, не прийняв заходів для зменшення швидкості майже до зупинки свого транспортного засобу, а намагаючись об’їхати перешкоду, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомашиною під керуванням  ОСОБА_5

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій  ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці події, а пасажир цього ж транспортного засобу -  ОСОБА_1 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

          По пред'явленому обвинуваченню підсудний ОСОБА_4 винним себе не визнав і пояснив, що 14 лютого 2009 р.  приблизно о 16 годині, він повертався додому з с.м.т.  Первомайське Жовтневого району. Рухаючись по автодорозі Каліновка-Широке-Снігурівка зі швидкістю 75-80 км/год, приблизно за 200-250м. до перехрестя на с. Червоне, він побачив автомобіль “Москвич”, який рухався від с. Червоне до перехрестя зі швидкістю приблизно 50 км/год. Оскільки водій автомобілю «Москвич»рухався по другорядній дорозі, то повинен був пропустити його, але він помітив, що водій автомобілю «Москвич»швидкість не зменшив.  При під'їзді до перехрестя метрів за 30-ть він почав гальмувати. Щоб уникнути зіткнення, він виїхав на смугу протилежного напряму. Проте автомобіль “Москвич” продовжував рух, виїхав на головну дорогу, перетнув  межі перехрестя  і повернув наліво, в зустрічному йому напрямку, тому він теж став повертатися на свою смугу руху, але уникнути зіткнення не зміг і передньою лівою частиною свого автомобіля зіткнувся із задньою,  лівою частиною  автомобіля “Москвич”.  В результаті зіткнення обидва автомобілі з'їхали в кювет.  Після зіткнення він відразу допоміг вибратися з автомобіля “Москвич”  ОСОБА_1, що знаходилася на передньому пасажирському сидінні. Надати допомогу водію автомобіля “Москвич” він не зміг, оскільки той був затиснений між сидінням і кермом автомобілю. Про дорожньо-транспортну пригоду він повідомив по телефону свого брата  і попросив його викликати швидку допомогу і  міліцію.   Винним в цій дорожньо - транспортній пригоді вважає водія «Москвича»                ОСОБА_2, який рухаючись по другорядній дорозі,  не надав йому  переваги в проїзді перехрестя.

          Свої пояснення про обставини дорожньо-транспортної пригоди підсудний підтвердив також в ході відтворення обстановки і обставин події  на досудовому слідстві (т. 1 а.с. 37-47).

          Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що разом з  ОСОБА_2 займалися закупівлею пір'я і горіхів в селах Миколаївської області.  14 лютого 2009 р. приблизно о 15 годині  вони їхали  з с. Червоне у напрямку м. Снігурівка на автомобілі «Москвич»під керуванням ОСОБА_2 Вона знаходилася на передньому пасажирському сидінні. Під'їжджаючи до автотраси Каліновка-Широкоє-Снігиревка, ОСОБА_2 загальмував, впевнився, що інших машин на головній дорозі немає, включив лівий поворот і став виїжджати на трасу. На головній дорозі  вона машин не бачила. Проте,  коли вони виїхали на головну дорогу, вона побачила, що до них наближався зліва мікроавтобус синього кольору. ОСОБА_2 збільшив швидкість, та вони встигли виїхати на свою смугу руху автотраси, проте у цей момент мікроавтобус також виїхав на їх смугу руху,  де і відбулося зіткнення автомобілів, від якого її викинуло з машини та вона втратила свідомість. Вже в лікарні, їй стало відомо, що ОСОБА_2 загинув. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди їй були завдані середньої тяжкості тілесні ушкодження.

          Свої пояснення потерпіла ОСОБА_1 підтвердила в ході відтворення обстановки та обставин подій на досудовому слідстві (т.1 а.с. 56-63).

Пояснення потерпілої ОСОБА_1 про ступінь тяжкості заподіяних їй тілесних ушкоджень підтверджуються висновком експерта № 789 від 28.04.2009 г, згідно якому у ОСОБА_1 були пошкодження у виді закритого перелому лівої ключиці, ударів лівої області сідниці, попереково - крижового відділу хребта.  Ці тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я та утворилися  при дорожньо-транспортній пригоди (т. 1 а.с. 123-124).

Представник потерпілого -  ОСОБА_2 пояснила, що в 2008 р. вони з чоловіком ОСОБА_6  придбали автомобіль «Москвич»за довіреністю.  14.02.2009 р. чоловік разом з племінницею  ОСОБА_1 направився в села Жовтневого району на закупівлю горіхів. В цей же день, приблизно о 18 год. їй зателефонував племінник та повідомив, що її чоловік та ОСОБА_1 потрапили в дорожню аварію, в якій її чоловік загинув, а    ОСОБА_1 знаходиться в лікарні.

          Дослідженням протоколу огляду трупу встановлено, що  14.02.2009 р., в кюветі автодороги  Каліновка-Широкоє-Снігиревка, поряд з автомобілем  “Москвич  - 2140” знайдено труп чоловіка -  ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 13).

          З висновку експерта № 99 від 17.02.2009 р. вбачається, що смерть ОСОБА_2 настала від поєднаної травми тулуба з множинними саднами тулуба, нижніх кінцівок,  множинними переломами ребер справа і зліва, переломом правої ключиці, крововиливом в легені, обширними крововиливами в коріння легенів, множинними пошкодженнями правої частини печінки з крововиливами в зв'язковий апарат печінки, гемотораксом зліва.                 Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження носять ознаки прижиттєвого походження і могли утворитися при травматичній дії сили у виді удару, струсу тіла у момент дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 14.02.2009 р

У своїй сукупності вказані ушкодження носять ознаки тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя. Між вказаними тілесними ушкодженнями і смертю, що настала, є прямий причинний зв'язок (т.1 а.с. 115-117).

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.02.2009 р. і схемою  до нього, та протоколу додаткового огляду місця події від 18.02.2009 р., зіткнення автомобілів відбулось  на автодорозі Калинівка-Широке-Снігурівка в районі перехрестя  з дорогою, що веде в напрямку                        с. Червоне Жовтневого району. Зіткнення транспортних засобів мало місце на стороні руху автомобіля «Москвич». На проїзній частині виявлені дугоподібні сліди гальмування автомобілю Ducato»до місця початку осипу скла та пластмаси на смузі руху автомобілю «Москвич», а також сліди «юза»автомобілю Ducato» (т.1 а.с. 6 –12, 15-26).

          Згідно  висновку експерта № 2/42 від 20.02.2009 р.,  на момент огляду ходова і гальмівна системи автомобіля “Москвич 2140” реєстраційний номер Л57-69НИ знаходилися в технічно несправному, але працездатному стані. Рульове управління даного автомобіля знаходилося на момент огляду в непрацездатному стані. Виявлені несправності ходової частини і рульового управління, виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а несправність гальмівної системи та невідповідність комплектації автомобіля шинами виникли до дорожньо-транспортної пригоди, яку водій даного автомобілю міг своєчасно виявити і усунути (т.1 а.с. 80-85).

          За висновком авто-технічної експертизи №2/41 від 18.02.2009 р. встановлено, що автомобіль Ducato»р/н НОМЕР_3 не мав несправностей, які могли б виникнути до дорожньо-транспортної пригоди і створити раптове, не очікуване водієм уведення автомобіля від прямолінійного руху при гальмуванні, русі накатом або відмову систем (т. 1 а.с. 69-72).

          Згідно висновку транспортно - трасологічної експертизи № 47 від 10.03.2009р., вбачається, що під час первісного контактування автомобіль Ducato»розташовувався передньою частиною (передньою частиною крила, як лівого так і правого коліс автомобіля, передньою частиною кришки капоту, підсилювачем крила лівого переднього колеса, лівою та середньою частиною переднього бампера автомобіля) до лівої частини автомобілю «Москвич»(задньої частини крила, лівого переднього колеса, лівих дверей автомобіля, лівих стійок, та до лівої задньої частини автомобіля), та знаходилися по відношення один одного під кутом близько 130 градусів. З цього ж висновку експертизи вбачається, що зіткнення автомобілів відбулося на смузі руху автомобіля “Москвич” (т.1 а.с. 93-102).  

          За висновками експертиз 1/84 від 06.05.2009 р. та №1/107 від 06.08.2010р.,  в дорожній ситуації, що склалася, водію автомобіля Ducato»ОСОБА_7, з моменту виникнення небезпеки для його руху, тобто виявлення автомобіля “Москвич”, який не знижуючи швидкості, наближався до перехрестя,  необхідно було зменшити швидкість руху, аж до зупинки відповідно  вимогам  п.12.3 Правил дорожнього руху України. До початку гальмування, автомобіль Ducato»рухався зі швидкістю не менше 97-101 км/год. У вказаній дорожній ситуації водій ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «Москвич»у разі прямолінійного  гальмування в межах смуги свого руху. Водій ОСОБА_2, в дорожній обстановці що склалася, повинен був дотримуватися п. 6.11 Правил дорожнього руху, та наближаючись з другорядної до головної  дороги, надати перевагу в русі водію ОСОБА_4, який рухався по головній дорозі. Гальмова система автомобілю «Москвич»знаходилась в несправному, але працездатному стані, тобто водій міг знижувати швидкість руху транспортного засобу, та несправність гальмової системи цього автомобілю не знаходиться у причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.с. 133-145, т.2 а.с. 92-99).

          Аналізуючи наведені докази, суд не приймає до уваги ствердження підсудного про те, що винним у ДТП є водій ОСОБА_8,  оскільки дії  цього водія не знаходяться у прямому причинного зв’язку з настанням ДТП. Суд вважає, що дорожньо-транспортна пригода  настала саме від дій підсудного, оскільки  саме він об’єктивно виявивши  перешкоду, та маючи технічну можливість запобігти зіткненню транспортних засобів шляхом зменшення швидкості свого автомобілю аж до зупинки, не здійснив цього,  а проявивши  самовпевненість прийняв інші заходи  об’їзду перешкоди, які виявилися недостатніми для уникнення ДТП.

Оцінюючи досліджені докази у сукупності, суд приходе до висновку про доведеність вини підсудного  ОСОБА_7 в порушенні правил безпеки дорожнього руху,  що призвело до смерті  ОСОБА_2 та  спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень  ОСОБА_1, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується також в порушенні п. 2.3 «б»Правил дорожнього руху України. Аналізуючи зміст цієї норми Правил дорожнього руху, суд вважає, що  вона є  загальною для всіх учасників дорожнього руху України   та не конкретизує дії  підсудного  під час вищевказаної  дорожньо - транспортної події, а тому з обвинувачення  ОСОБА_4 підлягає виключенню.   

Обираючи вид та  міру покарання ОСОБА_4, суд враховує що підсудний скоїв тяжкий злочин, однак з необережності,  дані про особу підсудного, який раніше не  судимий, позитивно характеризується за місцем помешкання, має сім’ю та виховує двох малолітніх дітей, немає постійного місця роботи.

Також  суд враховує обставини справи, зокрема те, що саме  порушення Правил дорожнього руху з боку потерпілого змусили підсудного обирати відповідні дії в дорожній ситуації, що склалася, характер порушень Правил дорожнього руху, які допустив кожен з водіїв,  ті обставини, що підсудний приймав міри к відшкодуванню спричиненої матеріальної шкоди,  та   з огляду на викладене, приходить до переконання, про можливість виправлення підсудного без відбування основного  покарання з випробуванням згідно положень ст.. 75 КК України та покладенням обов’язків з  переліку, передбаченим  ст.. 76 КК України.

На підставі ст. 1206 ЦК України, заявлений та підтриманий прокурором позов, про стягнення з підсудного на користь Баштанської центральної районної лікарні витрати на лікування потерпілої ОСОБА_1, підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 246 грн., оскільки у судовому засіданні встановлено, що в результаті протиправних  дій підсудного потерпілій спричинені тілесні ушкодження, з приводу яких вона знаходилась на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі. Розмір позовних вимог підтверджується довідкою медичної установи про витрати на лікування.

Відповідно до ст. 1667  ЦК України вимоги ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, що настала в наслідок  смерті її чоловіка в результаті  дорожньо-транспортної події, є обґрунтованими.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує глибину моральних та нравствених страждань ОСОБА_5, пов‘язаних зі смертю чоловіка, в результаті чого вона та її неповнолітня дитина втратили годувальника, а також ступень  причетністі  самого чоловіка ОСОБА_5 до дорожньо-транспортної події та приходе до висновку, що позовні вимоги представника  потерпілого про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму  15 000 грн.

На підставі ст.81 КПК України, речові докази по справі: автомобіль Ducato»реєстраційний номер НОМЕР_3, що переданий на зберігання              ОСОБА_4, необхідно залишити останньому за належністю, автомобіль «Москвич 2140»реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області, необхідно передати дружині загиблого ОСОБА_2 - ОСОБА_2.

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В:

             Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з  позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

             На підставі ст.. 75 КК України звільнити засудженого  ОСОБА_4 від призначеного  основного покарання, встановивши йому  іспитовий строк терміном на два роки.

             Згідно ст.. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання

               Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 15 000 (п’ятнадцять) тисяч грн.. в рахунок відшкодування моральної шкоди та  витрати на лікування потерпілої    ОСОБА_9 в сумі 246 гр. на користь Баштанськой центральної районної лікарні Миколаївської області ( р/с№35426003001474 МФО 826013, УДК в Миколаївській області код ЕДРПОУ 01998354).

                Міру запобіжного заходу засудженому у виді підписки про невиїзд з постійного місця помешкання до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

               Речові докази по справі –автомобіль Ducato»р/н НОМЕР_3, переданий на зберігання власнику ОСОБА_7, залишити останньому за належністю; автомобіль «Москвич 2140»реєстраційний номер НОМЕР_2,             що зберігається на території Жовтневого РО УМВД України в Миколаївській області, передати   ОСОБА_5.

          На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд  протягом 15 діб з моменту його проголошення.   

                         Суддя                                                                      Л.М. Царюк