КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2007 № 10/288/31
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Тимошенко О.А. – представник за довіреністю № 8/6/4094 від 24.09.2007 р.;
від відповідача -не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
від органів ДВС у Деснянському районі м. ЧерніговаКоваль В.О. – головний державний виконавець за довіреністю № б/н від 31.07.2007 р.;:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.07.2007
у справі № 10/288/31
за позовом Заступник прокурора Чернігівської області
до ВАТ "Торговий центр "Дружба"
Підприємство "Інвальплюс" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Універсал"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центросоюз"
третя особа відповідача
третя особа позивача Чернігівська міська рада
Управління з питань майна комунальної власності Чернігівської обласної державної адміністрації
про скасування постанов та зобовязання вчинити дії
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 01.03.2005 по справі №10/288/31 були вилучені:
з незаконного володіння Підприємства „Інвальплюс” квартири №56,63,65-67, 69, 74, 75, 78, 81, 84, 85, 89, 90, 92, 93, 96, 97-99, 103, 105, 106, 108 будинку №5 по вул. Червоногвардійській,
з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал” квартири №55, 57, 64, 73, 94, 100 будинку №5 по вул. Червоногвардійсікій,
з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю „Центросоюз” квартири №58, 61, 70, 75, 82, 88, 91, 104, 107 будинку №5 по вул. Червоногвардійській,
У відповідності до постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2005 рішення господарського суду Чернігівської області від 01.03.2005 по справі №10/288/31 набрало чинності з 21.06.2005.
У відповідності до постанови Вищого господарського суду України від 06.09.2005 у справі №10/288/31 рішення господарського суду Чернігівської області від 01.03.2005, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2005 у справі №10/288/31 залишено без змін.
09.03.2006 господарським судом першої інстанції стягувачу видано накази на примусове виконання вищезазначеного рішення.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2007р. у справі № 10/288/31 у задоволенні заяви регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області про скасування постанов № 376/13, № 375/13 від 10.11.2006 р. та № 450/13 від 21.12.2006 про закінчення виконавчого провадження та додаткового вилучення у підприємства „Інвальплюс” ,ТОВ „Торговий дім „Універсал”, ТОВ „Центросоюз” за актами вилучення від 07.11.2006 р. та від 20.12.2006 р. квартир у будинку № 5 по вул. Червоногвардійській м. Чернігова здійснити вилучення приміщення загального користування, опорних конструкцій будинку, механічного, електричного, сантехнічного обладнання за межами або в середині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруд, будівель, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, розташованих у зазначеному будинку, у відповідності з вимогами чинного законодавства, відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що ч. 2 ст. 382 ЦК України встановлено, що власникам квартир у дво–або багатоквартирному житловому будинку приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, електричне, механічне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників не житлових приміщень, які розташовані у не житловому будинку, належать на праві спільної сумісної власності, а не спільної часткової сумісної власності.
Тобто власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками таких приміщень, технічного обладнання, опорних конструкцій, споруд тощо. У такому випадку складання окремого акту на вилучення таких приміщень, технічного обладнання, опорних конструкцій, споруд тощо не є обов'язковим.
Крім того, суд першої інстанції зазначає, що заявником пропущено десятиденний строк оскарження( заява надійшла до суду 04.05.2007 р.)
В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2007 у справі № 10/288/31 з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким: скасувати постанови № 376/13, № 375/13, від 10.11.2006 року та № 450/13 від 21.12.2006 року про закінчення виконавчого провадження, як такі, що не відповідають вимогам закону; зобов'язати деснянський відділ ДВС Чернігівського міського управління юстиції додатково до вилучених у підприємства „Інвальплюс” ,ТОВ „Торговий дім „Універсал”, ТОВ „Центросоюз” за актами вилучення від 07.11.2006 р. та від 20.12.2006 р. квартир у будинку № 5 по вул. Червоногвардійській м. Чернігова здійснити вилучення приміщення загального користування, опорних конструкцій будинку, механічного, електричного, сантехнічного обладнання за межами або в середині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруд, будівель, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, розташованих у зазначеному будинку, у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Відповідно до ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Речі поділяються на подільні неподільні. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. Статтею 382 ЦК України передбачено, що власником квартир у дво – або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне обладнання за межами або в середині квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир.
Згідно листа Міністерства юстиції України від 28.09.2005 № 19-34-1233 та рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 по справі № 1-2/2004, неподільне майно – це неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку. Неподільне майно перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку. Право власності на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним. Забезпечується державою і захищається судом.
Враховуючи це, вилучення у боржників та передача державі в особі РВ ФДМУ по Чернігівській області квартир без належних до них допоміжних приміщень призвело до порушення прав держави, як власника майна, передбачених ст. ст. 48, 55 Закону України „Про власність” та ст. ст. 391,400 ЦК України.
Крім того, на думку заявника, суд при винесені ухвали від 06.07.2007 не взяв до уваги, що відповідно до ухвали господарського суду від 25.01.2007 по даній справі, якою роз'яснено рішення від 01.03.2005, будинок № 5 по вул. Червоногвардійській м. Чернігова є неподільною річчю та поділити його не можна без втрати його цільового призначення, а тому приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне обладнання за межами або в середині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, що розташовані в даному будинку, належать д державної власності і повинні бути передані на виконання рішення господарського суду по справі № 10/288/31 від 01.03.2005 року регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 за первісним позовом заперечує проти доводів скарги, посилаючись на те, що не згоден з посиланням РВ ФДМ на ст. 382 ЦК України і на його думку, регіональне відділення неправильно застосувало визначення власників квартир.
Відповідач 2 вказує, що у відповідності з чинним законодавством, правовстановлюючим документом, що засвідчує право власності, є свідоцтво на право власності на квартиру, видане квартиронаймачам органом приватизації. Наскільки відомо відповідачу 2, вищевказаного документа наймачам спірних квартир не видано, а потому їм не належать на праві сумісної власності допоміжні приміщення, обладнання та інше.
Крім того, їм не належать і майно, яким обладнані кімнати в гуртожитку, воно належить, як і сам будинок, балансоутримувачу та власнику будинку ВАТ „Чернігівському торговому центру ”Дружба”.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу та враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, Київський апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Державною виконавчою службою у Деснянському районі м. Чернігова винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень від 21.12.2006 року № 450/13, від 10.11.2006 року №№ 375/13, 376/13 у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.
04.05.07 року регіональне відділення Фонду державного майна України в Чернігівській області подало до господарського суду Чернігівської області заяву (вхідний № 57, загального відділу господарського суду Чернігівської області від 04.05.2007 р.) про скасування постанов про закінчення виконавчого провадження № 376/13, № 375/13 від 10.11.2006 р. та № 450/13 від 21.12.2006 та просило суд зобов'язати вчинити дії, щодо додаткового вилучення у підприємства „Інвальплюс” ,ТОВ „Торговий дім „Універсал”, ТОВ „Центросоюз” за актами вилучення від 07.11.2006 р. та від 20.12.2006 р. квартир у будинку № 5 по вул. Червоногвардійській м. Чернігова здійснити вилучення приміщення загального користування, опорних конструкцій будинку, механічного, електричного, сантехнічного обладнання за межами або в середині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруд, будівель, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, розташованих у зазначеному будинку, у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Київський апеляційний господарський суд не може погодитися зі всіма вимогами апеляційної скарги, враховуючи викладене та виходячи з наступного.
Статтею 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Господарський суд Чернігівської області не врахував у оскаржуваній ухвалі, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (зокрема, ст. 121-2 ГПК України), їх перебіг має визначатися за цими нормами, скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено, залишається без розгляду (аналогічна позиція міститься в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” № 14 від 26.12.2003).
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу відновлення процесуального строку можливе за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Матеріали справи заяву сторони чи прокурора про відновлення процесуального строку не містять.
Сам заявник в додатку поданої заяви не вказує про наявність такого клопотання. Отже, як вбачається з матеріалів справи та додатку до заяви, клопотання про відновлення пропущеного строку не було додано до матеріалів справи.
Ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду.
В жодній ухвалі господарського суду Чернігівської області з даного питання не зазначається про відновлення такого пропущеного строку. Тоді як скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому ст. 53 ГПК України, залишається без розгляду.
Київський апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд Чернігівської області не повинен був розглядати по суті заяву регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернігівській області, не відновивши пропущеного строку.
Отже, господарський суд Чернігівської області, виходячи з вище викладеного, повинен був заяву регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернігівській області залишити без розгляду. За результатом перегляду суд апеляційної інстанції не встановив підстав для відновлення такого строку.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги і необхідність скасування ухвали Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2007 № 10/288/31. В решті задоволення апеляційної скарги судом відмовляється.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2007 р. № 10/288/31 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарсько суду Чернігівської області від 06.07.2007 № 10/288/31 скасувати.
3. Заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області про скасування постанов № 376/13, № 375/13 від 10.11.2006 р. та № 450/13 від 21.12.2006 про закінчення виконавчого провадження та додаткового вилучення у підприємства „Інвальплюс” ,ТОВ „Торговий дім „Універсал”, ТОВ „Центросоюз” за актами вилучення від 07.11.2006 р. та від 20.12.2006 р. квартир у будинку № 5 по вул. Червоногвардійській м. Чернігова здійснити вилучення приміщення загального користування, опорних конструкцій будинку, механічного, електричного, сантехнічного обладнання за межами або в середині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруд, будівель, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, розташованих у зазначеному будинку, у відповідності з вимогами чинного законодавства залишити без розгляду.
4. В решті задоволення апеляційної скарги відмовити.
5. Справу № 10/288/31 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2007 |
Оприлюднено | 09.04.2008 |
Номер документу | 1506018 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Коротун О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні