Постанова

від 25.10.2007 по справі 23/256

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/256

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.10.2007                                                                                           № 23/256

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача – Савченко О.А. - юрист;

від відповідача – Ломейко О.А. -  юрист

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротім"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 08.08.2007

 у справі № 23/256  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротім"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 220397,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.08.2007 р. у справі  №23/256 позов задоволено. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 180 881 грн. 61 коп. пені, 39 515 грн. 74 коп. трьох відсотків річних, 2 203 грн. 97 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду м. Києва скасувати, в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що судом не враховано те, що позивач просить стягнути пеню за прострочення передачі векселів, тоді як чинним законодавством передбачено нарахування пені за прострочення грошових зобов”язань.

      Крім того, відповідач посилається на те, що статтею 625 ЦК України передбачено стягнення 3% річних  за прострочення грошового зобов”язання, а не зобов”язання, яке повинно бути виконано не в грошовій формі.

      Розглянувши апеляційну скаргу, вислухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне:

      24.02.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агросфера” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агротім” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 23/2-ДЧ, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався продати, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити засоби захисту рослин (товар), відповідно до умов даного Договору.  

      Загальна сума договору складає 4 796 617,32 грн., що станом на 24.02.2006 р. по курсу НБУ еквівалентно 949 825,21 доларів США (п.3.3 Договору).

       Умовами Договору сторони передбачили, що станом на 15 число календарного місяця, слідуючого за місяцем, в якому здійснюється поставка товару покупцю, складається акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, в якому виводиться фактична сума поставки та заборгованості. Після чого покупець здійснює розрахунок за фактично отриманий товар у два етапи:

1) 10 відсотків від суми заборгованості покупець сплачує протягом 3-х календарних днів з моменту підписання акту звірки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплата за товар проводиться в національній валюті України – гривні, по курсу, встановленому НБУ на момент здійснення оплати;

2) залишок заборгованості покупець сплачує за допомогою вексельної форми розрахунку. Покупець передає продавцю прості векселі: векселі на загальну сукупну суму 900 000,00 грн. видаються зі строком платежу на 27.09.2006 р.; векселі на послідуючу загальну сукупну суму 900 000,00 грн. видаються зі строком платежу на 30.10.2006 р.; послідуючі векселі на загальну сукупну суму 1 100 000,00 грн. видаються зі строком платежу на 27.11.2006 р.  

      Емітентом (векселедавцем) виступає ТОВ “Агроскоп Україна”. Покупець-ремітент після одержання товару вчиняє на векселі індосамент на користь ТОВ “Агросфера”. Передача векселів оформлюється актами прийому-передачі. Вчинення індосаменту та передача векселя по акту здійснюється станом на дату підписання акту звірки між сторонами. У випадку розрахунку за відвантажений товар векселем, емітентом (векселедавцем), по якому є покупець, обов”язковим є укладання договору поруки між продавцем та ТОВ “Агроскоп Україна”, згідно якого ТОВ “Агроскоп Україна” несе солідарну відповідальність за зобов”язанням щодо здійснення платежу по даному векселю.  

       У випадку порушення покупцем термінів оплати згідно цього договору він оплачує продавцю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати (п.7.2 Договору).

      Пунктом 7.5 Договору передбачено, що за порушення строків вчинення на векселі індосаменту або за порушення строків передачі векселя, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості, на яку має бути переданий вексель, за кожний день прострочення з боку покупця.

Аналізуючи умови договору, колегія приходить до висновку, що сторони в договорі передбачили оплату товару в грошах  (передоплата) в строк протягом 3-х днів після підписання акту звірки взаєморозрахунків та залишок векселями станом на дату підписання акту звірки взаєморозрахунків. При цьому за порушення строків оплати грошовими коштами наступає відповідальність відповідно до п.7.2 договору, а при порушенні строків розрахунку векселями передбачена відповідальність пунктом 7.5 договору.

Як зазначили в судовому засіданні представники сторін передоплату за договором відповідач вніс достроково.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення пені у розмірі 180 881,61 гривень за порушення термінів оплати (передачі векселів) та 39 515,74 гривень 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України за період з 19.04.2006 року по 12.04.2007 року.

Як вбачається із матеріалів справи позивач  передав відповідачу спірний товар, а відповідач прийняв у власність товар – засоби захисту рослин на загальну суму – 2 725 995,30 гривень.   

      31.10.2006 року між сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача складала 2 462 153,39 грн. Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 30.11.2006 року заборгованість становить 2 209 658,38 грн.

28.02.2007 року сторони підписали ще один акт звірки взаємних рахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 4010,37 грн.

Судом встановлено, що сторони не проводили розрахунки за поставлений товар векселями.

      Позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 683 741,11 грн. була погашена  лише станом на 15.02.2007 р. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Аналізуючи викладене, колегія приходить до висновку, що сторони фактично замінили вексельну форму оплати на грошову, оскільки відповідач прийняв оплату грошовими коштами від відповідача та не висував своїх заперечень. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позивач регулярно щомісяця, починаючи з березня по вересень, виставляв відповідачу рахунки на оплату поставленого товару.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення пені за прострочення відповідачем передачі векселів, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п.4.1 договору передача векселів повинна здійснюватися на дату підписання акту звірки взаєморозрахунків, тобто передача векселів повинна бути здійснена за умови підписання акту звірки взаєморозрахунків. Інших строків передачі векселів сторонами не передбачено. Перший акт звірки взаєморозрахунків був підписаний сторонами лише 31.10.2006 року, тобто нарахування неустойки за прострочення передачі векселів повинно відбуватися лише з 31.10.2006 року. Договором передбачено, що акт звірки взаєморозрахунків повинен складатися станом на 15 число календарного місяця, слідуючого за місяцем, в якому здійснюється поставка товару покупцю (п.4.1 договору). Із матеріалів справи вбачається, що перша поставка товару здійснена 31.03.2006 року. Докази того, що позивач пропонував (вимагав) у відповідача підписати акти звірки взаєморозрахунків у матеріалах справи відсутні.

Крім того, обов”язковою умовою оплати товару векселями є укладання договору поруки між продавцем та ТОВ “Агроскоп Україна”, згідно якого ТОВ “Агроскоп Україна” несе солідарну відповідальність за зобов”язанням щодо здійснення платежу по даному векселю (п.4.1 договору).

Як встановлено в судовому засіданні позивач не виконав зазначеної умови договору, тобто в наявності прострочення кредитора.

За змістом статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов”язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов”язок, виконання зобов”язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Боржник за грошовим зобов”язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Враховуючи наявність невиконання позивачем умови п.4.1 договору щодо укладання договору поруки та враховуючи зміну сторонами вексельної форми оплати на грошову, колегія вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

Крім того, в пункті 7.5 договору передбачена пеня за порушення строків передачі векселів.

Відповідно до ст.549 ч.3 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Тобто, підставою для застосування пені є лише прострочення виконання грошового зобов”язання.

Як вбачається із позовної заяви підставою для подачі позову є прострочення передачі векселів, тобто не грошова форма оплати, а тому застосування пені в даному випадку є необґрунтованим.

       Позивач також просить суд стягнути з відповідача 39 515,74 грн. трьох процентів річних.

      Відповідно до ч.2. ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначена норма також передбачає відповідальність за прострочення лише грошового зобов”язання.  Як встановлено вище підставою для позовних вимог є прострочення передачі векселів, що не є грошовим зобов”язанням, а тому підстав для задоволення вимог про стягнення 3% річних не вбачається.

       Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку, що рішення суду про задоволення позовних вимог не відповідає чинному законодавству та обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, в позові  слід відмовити, у зв”язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

  Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротім”  задовольнити.

     Рішення Господарського суду м.Києва від 08.08.2007р.скасувати.

     В позові відмовити.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера” (49083, м. Дніпропетровськ, вул.. Собінова,1, код ЄДРПОУ 31320991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротім” (03151, м.Київ, пр-т Повітрофлотський,54 офіс №702, код ЄДРПОУ 33440351) 1 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

     Видати наказ.

     Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

     Матеріали справи № 23/256 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді