Рішення

від 27.03.2008 по справі 37/389-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/389-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2008 р.                                                            Справа № 37/389-07

вх. № 12350/4-37

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився  відповідача - Пащенка А.В. за довіреністю № 1/34 від 15.01.2008 р.

розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ  

до  Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійна - рятувальна (газорятувальна) служба "Лікво" нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"  

про стягнення 74283,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Лікво" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з Дочірнього підприємства "Лікво" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь позивача 62527,21 грн., де 50820,00 грн. - сума основного боргу; 10245,31 грн. - інфляційні втрати; 1461,90 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 37/389-07 від 13.02.2008 року було замінено первісного відповідача у справі № 37/389-07 - Дочірнє підприємство "Лікво" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" належним відповідачем - Дочірнє підприємство "Воєнізована аварійна - рятувальна (газорятувальна) служба "Лікво" нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Також, ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 37/389-07 від 13.02.2008 року було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог від 13.02.2008 р. за вх. № 2000, згідно якої Дочірнє підприємство "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) просило суд стягнути з Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійна - рятувальна (газорятувальна) служба "Лікво" нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (відповідач) на свою користь 72613,00 грн., (50820,00 грн. - сума основного боргу; 12050,88 грн. - інфляційні втрати; 1879,64 грн. - 3% річних; 4305,08 - пеня; 3557,40 грн. - штраф у розмірі 7%), суму сплаченого держмита, витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу та 485,56 грн. витрат понесених позивачем під час розгляду справи (інші витрати).

Сторони до початку судового засідання, призначеного на 19.03.2008 року о 12:00 год., надали узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яке було прийнято судом та було задоволено.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 16.01.2008 р. за вх. № 574 та 19.03.2008 р. за вх. № 4560, надав відзиви, які господарським судом були залучені до матеріалів справи, в яких він вказує на те, що відповідач визнає основний борг у розмірі 50820,00 грн., з наданим позивачем розрахунком пені, розрахунком інфляційних витрат, 3% річних та розрахунком штрафу у розмірі 7% не погоджується повністю, у зв'язку з невідповідністю цих вимог ст. 61 Конституції України. Відповідач вказує на те, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). У відзивах відповідач надав клопотання про розстрочку виконання рішення, у зв'язку з тяжким фінансовим станом відповідача, згідно якого просить суд надати розстрочку виконання рішення щодо суми боргу в розмірі 50820,00 грн. за графіком: до 20.05.2008 - 5000,00 грн.,  до 20.06.2008 - 5000,00 грн., до 20.07.2008 - 5000,00 грн., до 20.08.2008 - 5000,00 грн., до 20.09.2008 - 5000,00 грн., до 20.10.2008 - 5000,00 грн., до 20.11.2008 - 5000,00 грн., до 20.12.2008 - 5000,00 грн.,  до 20.01.2009 - 5000,00 грн., до 20.02.2009 - 5820,00 грн.

Позивач, через канцелярію господарського суду 05.03.2008 р. за вх. № 3077, надав заперечення, які господарським судом були залучені до матеріалів справи.

Позивач, через канцелярію господарського суду 19.03.2008 р. за вх. № 4046, надав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої Дочірнє підприємство "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) просить суд стягнути з Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійна - рятувальна (газорятувальна) служба "Лікво" нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (відповідач) на свою користь 74283,80 грн. (50820,00 грн. - сума основного боргу; 13575,48 грн. - інфляційні втрати; 2025,84 грн. - 3% річних; 4305,08 - пеня; 3557,40 грн. - штраф), суму держмита, витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу та 760,69 грн. витрат понесених позивачем під час розгляду справи (інші витрати). Дана заява позивача про збільшення позовних вимог  у судовому засіданні 19.03.2008 року була прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим справа розглядається з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Позивач, через канцелярію господарського суду 19.03.2008 р. за вх. № 4047, надав заяву про залучення до матеріалів справи доказів, яка господарським судом задовольняється та надані докази залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав в частині стягнення основного боргу, в решті позову заперечував з підстав викладених у відзивах на позовну заяву.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні призначеному на 19.03.2008 року о 12:00 год. було оголошено перерву до 27.03.2008 року о 15:00 год., у зв'язку з необхідністю підготовлення повного тексту рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 19.06.2006 р. було укладено договір № 62 про надання послуг з охорони.

Згідно з п. 1.1 договору позивач зобов'язався надати послуги з охорони об'єкту відповідача, а відповідач оплачувати надані позивачем послуги на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1 договору та розрахунку вартості робіт позивача вартість послуг позивача на місяць становила 12705,00 грн.

Згідно з п. 2.3. договору розрахунок за надані позивачем послуги з охорони об'єктів здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання акту прийому - передачі наданих послуг шляхом перерахування на поточний рахунок позивача.

На виконання умов договору № 62 від 19.06.2006 р. позивачем протягом червня - грудня 2006 року були надані послуги з охорони на загальну суму 81312,00 грн., на що є підтвердження у вигляді актів виконаних робіт, підписаних повноважними представниками сторін та скріплених печатками юридичних осіб. З яких неоплаченими з боку відповідача залишені надані позивачем послуги в період з вересня - грудень 2006 року.

Відповідно до складного сторонами  акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 50820,00 грн. Даний акт було підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин сума заборгованості за договором № 62 від 19.06.2006 р. у розмірі 50820,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Пунктом 5.1. договору було передбачено те, що у випадку не виконання або неналежного виконання своїх договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України та цього договору.

Відповідно до п. 5.7. договору, у випадку несплати або неповної оплати відповідачем вартості послуг позивача в терміни, передбачені даним договором, відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Також, правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи положення договору № 62 від 19.06.2006 р., суд приходить до висновку, що за умовами договору з відповідача повинна бути стягнута тільки сума нарахованої пені.

Періоди за яким позивачем була нарахована відповідачу пеня, господарський суд вважає таким, який визначено не вірно, оскільки позовна вимога про стягнення пені була заявлена позивачем до господарського суду 13.02.2008 року, а відповідно до п.1 ч.2 ст. 258  Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що пеня повинна бути нарахована відповідачу з 13.02.2007 року.

За таких обставин господарський суд вважає, що позивна вимога позивача про стягнення з відповідача на свої користь суми пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 2282,00 грн., а в задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу слід відмовити повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідач прострочив виконання свого зобов'язання, він зобов'язаний сплатити суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми.

За таких обставин господарський суд вважає, що позивна вимога позивача про стягнення з відповідача на свої користь суми трьох процентів річних у розмірі 2025,84 грн. та суми інфляційних, з урахуванням встановлених на час прострочення відповідачем зобов'язання індексів інфляції, у розмірі 13575,48 грн. є обґрунтованою у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 50820,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 13575,48 грн., пені у розмірі 2282,00 грн. та 3% річних у розмірі 2025,84 грн., оскільки ці вимоги підтверджуються до даними до матеріалів справи доказами та не спростовані відповідачем.

В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарський суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивач проти вказаного клопотання відповідача заперечує та вказує на те, що розстрочка виконання рішення по даній справі буде сприяти погіршенню фінансового стану позивача.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться,   суми,   які  підлягають сплаті  особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з  питань,  що виникають  під час розгляду справи, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що витрати позивача у розмірі 760,69 грн. не підлягають покладенню на відповідача.

Враховуючи те, що позивач на підставі ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення по справі збільшив розмір  позовних вимог і не сплатив державне мито зі збільшеної суми, господарський суд вважає за необхідне стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита у розмірі 16,70 грн. в доход державного бюджету.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача  належить стягнути на користь позивача державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 687,03 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 108,56 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 526, 530, 549, 612, 625, 626, 628 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду та розглядати справу з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійна - рятувальна  (газорятувальна) служба "Лікво" нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (61109, м. Харків, Червонозаводський р-н, вул. Сінна, 32, код ЄДРПОУ 32869691, р/р 2600730126487 в АКБ "Золоті ворота", м. Харків, МФО 351931) на користь Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04112, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Івана Гонти, 3-А, код ЄДРПОУ 32253350, р/р 26002305431 в ФКД ВАТ "Інпромбанк" м. Києва, МФО 322863) - суму основного боргу у розмірі 50820,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 13575,48 грн., пені у розмірі 2282,00 грн. та 3% річних у розмірі 2025,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійна - рятувальна  (газорятувальна) служба "Лікво" нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (61109, м. Харків, Червонозаводський р-н, вул. Сінна, 32, код ЄДРПОУ 32869691, р/р 2600730126487 в АКБ "Золоті ворота", м. Харків, МФО 351931) на користь Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04112, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Івана Гонти, 3-А, код ЄДРПОУ 32253350, р/р 26002305431 в ФКД ВАТ "Інпромбанк" м. Києва, МФО 322863) - 687,03 грн. державного мита та 108,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04112, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Івана Гонти, 3-А, код ЄДРПОУ 32253350, р/р 26002305431 в ФКД ВАТ "Інпромбанк" м. Києва, МФО 322863) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) – 16,70 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Доленчук Д. О.