Рішення

від 04.03.2008 по справі 8/219/07-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/219/07-НР

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" березня 2008 р.                                                 Справа №  8/219/07-НР

За позовом: Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону ( м. Миколаїв, вул.Нікольська,18А)  в інтересах держави в особі  Міністерства оборони України (03168, м.Київ -168, пр-т Повітрофлотський,6) в особі Військової частини А 1890 (54037, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Ульянівка)

До відповідача: Фермерського господарства “Кіт” (54037, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Ульянівка, вул. Садова, 9/1)

про: стягнення 27378,57 грн.                        

                                                                                                    Суддя В.Д. Фролов

                                                   П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача:     Ліхолетов В.В., дов. № 140 від 03.03.2008 р.   

Від  відповідачів:

В засіданні приймає участь: військовий прокурор Веліксар А.І.

У квітні 2007 р. заступник Військового прокурора Миколаївського гарнізону звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі –Міністерство) в особі Військової частини А 1890 (далі –Частина А 1890) до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, у якій просив стягнути з Фермерського господарства “Кіт” (далі –Господарство) заборгованість у розмірі 27 378,57 грн.

Позовні вимоги заступник Військового прокурора Миколаївського гарнізону обґрунтовував тим, що Господарство не виконало належним чином умов договору про спільну діяльність № 2 від 05.07.2004 р. (далі –Договір № 2), укладеного з Частиною А 1890, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 27 378,57 грн., яка підлягає стягненню на підставі норм Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.05.2007 р. (суддя Гриньова Т.В.) позовні вимоги заступника Військового прокурора Миколаївського гарнізону задоволено. Рішення прийнято з мотивів, наведених заступником Військового прокурора Миколаївського гарнізону у позовній заяві.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2007 р. (колегія суддів: Андрєєва Е.І., Мацюра П.Ф., Ліпчанська Н.В.) рішення господарського суду Миколаївської області від 31.05.2007 р. скасовано, а позовні вимоги заступника Військового прокурора Миколаївського гарнізону залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2007 р. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2007 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 31.05.2007 р. у справі № 8/219/07 скасовані. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 07.12.2007 р. ( суддя Фролов В.Д.) справу № 8/219/07 прийнято до нового розгляду.

Про час і місце проведення судових засідань сторони повідомлялися у встановленому порядку –шляхом надсилання на їхні адреси ухвал господарського суду.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання повторно не з'явився. Відзив на позовну заяву до суду не надав. При таких обставинах, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за його відсутністю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з частинами першою та другою ст. 361 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частина перша ст. 3 Закону України “Про Збройні Сили України” передбачає, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Збройні Сили України мають таку загальну структуру:

Генеральний штаб Збройних Сил України як основний орган військового управління;

види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили;

об'єднання, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України.

Частина перша та друга ст. 5 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” встановлюють, що за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором. Військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Отже, позовні вимоги заступника Військового прокурора Миколаївського гарнізону, заявлені в інтересах держави в особі Міністерства в особі Частини А 1890.

Між Військової частини А 1890 та Фермерським господарством “Кіт” 05.07.2004 р. був укладений договір про спільну діяльність № 2. За умовами Договору відповідач зобов'язався вирощувати на землях військової частини сільськогосподарську продукцію, за що має отримувати 85% від загальної кількості валового збору врожаю, а 15% передавати позивачу шляхом відвантаження сільськогосподарської продукції або в грошовому еквіваленті по ціні реалізації продукції  (п. п. 7.2, 7.3 Договору). Остаточним днем проведення розрахунків сторони встановили 30 листопада поточного року.

З актів збору врожаю за 2006 рік вбачається, що відповідач повинен був в термін до 30.11.2006р. перерахувати позивачеві 27378,57 грн. (15% від загальної вартості зібраного врожаю), проте вчасно цього не зробив, чим змусив позивача і прокурора звернутися до суду.

Відповідач визнав борг в сумі 27378,57 грн., про що свідчить підпис його керівника, засвідчений печаткою, на акті звірки взаєморозрахунків від 15.04.2007р.

          Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору; одностороння відмова від  виконання зобов'язання не допускається. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

          За таких обставин та враховуючи викладене, суд вважає необхідним, позов задовольнити.

          Зважаючи на наведене, на підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити.          

2. Стягнути з Фермерського господарства “Кіт” (54037, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Ульянівка, вул. Садова, 9/1; р/р 26003346 в МОД АППБ „Аваль”, МФО 326182, ідентифікаційний код 23085714) на користь Військової частини А-1890 (54037, Миколаївська область, Миколаївський район, с.Ульянівка; р/р 35226044000151 в ГУДК у Миколаївської області, МФО 826013, ЄДРПОУ 08335007) 27378, 57 грн. заборгованості.

3. Стягнути з Фермерського господарства “Кіт” (54037, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Ульянівка, вул. Садова, 9/1; р/р 26003346 в МОД АППБ „Аваль”, МФО 326182, ідентифікаційний код 23085714) на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 273,78 грн.

4. Стягнути з Фермерського господарства “Кіт” (54037, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Ульянівка, вул. Садова, 9/1; р/р 26003346 в МОД АППБ „Аваль”, МФО 326182, ідентифікаційний код 23085714) на користь Державного бюджету Центрального району м. Миколаєва 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Суддя                                                        В.Д.Фролов