Рішення

від 19.03.2008 по справі 47/618-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/618-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2008 р.                                                            Справа № 47/618-07

вх. № 13141/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача -  Заховавка О.В. за довіреністю №17-юр від 07.02.2008р. 3-ї особи - не з"явився; відповідача -  Малахатко І.І. за довіреністю №1 від 01.02.2008р.

розглянувши справу за позовом ВАТ "Монфарм" м. Монастирище; 3-я особа  ТОВ "Ортус", м. Харків;

до  ТОВ "Конкордія", м. Красноград  

про стягнення 25800,00 грн.

та зустрічу позовну заяву ТОВ "Конкордія", м. Красноград

до

- ТОВ "Ортус", м. Харків;

- ВАТ "Монфарм" м. Монастирище

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 25800,00грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договорів №30-Д та №36 від 15.05.2006р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 259,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та вжити заходи щодо забезпечення позову.

Позивач у позовній заяві заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу у розмірі позовних вимог. Суд, розглянувши дане клопотання, відмовляє позивачу у задоволенні його, оскільки позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що  невжиття таких заходів  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

30.01.2008р. позивач надав через канцелярію суду документи для залучення до матеріалів справи.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 06.02.2008р. відзив на позовну заяву в якій з позовними вимогами позивача не згоден, з підстав зазначених у відзиві, на підставі чого просить суд відмовити позивачу у позові.  

Представник ТОВ "Конкордія" надав через канцелярію господарського суду 08.02.2008р. зустрічну позовну заяву, в якій просить суд визнати недійсний договір доручення №170 від 24.10.2006р.  укладеним між ТОВ "Ортус" та ТОВ "Конкордія" та стягнути судові витрати.

Відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов повинен бути взаємно пов"язаним з первісним, а також подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Враховуючи вищевикладене, суд, розглянувши поданий відповідачем зустрічний позов та додані до нього матеріали, ухвалою господарського суду від 11.02.2008р. приймає його до провадження  для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 21.02.2008р. строк розгляду справи був продовжений до 24.03.2008р.

Представник 3-ої особи у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач 1-ий за зустрічним позовом 19.02.2008р. надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зустрічні позовні вимоги визнає повністю.

Відповідач 2-ий за зустрічним позовом 19.03.2008р. надав через канцелярію суду відзив на зустрічні позовні вимоги, в якому проти зустрічного позову заперечує повністю.

Позивач за зустрічним позовом 19.03.2008р. надав через канцелярію суду пояснення по зустрічному позову, з урахуванням відзивів відповідачів за зустрічним позовом, в яких просить суд задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.

Надані сторонами документи були прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом було встановлено наступне.

Протягом травня 2006 року, відповідно до умов договорів на поставку медичної продукції на 2006 рік № 30-Д та № 36 від 15.05.2006 року, укладених між ВАТ "Монфарм" і ТОВ "Ортус" позивач здійснив поставку лікарських засобів ТОВ "Ортус" на суму 82042.53 грн.: згідно накладної № 731 від 16.05.2006 року, через Шемендюк К.В., на підставі довіреності серії ЯЛК № 219060 від 17.05.2006 року, - на суму 26 747,86 грн.; згідно накладної № 732 від 16.05.2006 року, через Шемендюк К.В.. на підставі довіреності серії ЯЛК № 219060 від 17.05.2006 року. - на суму 6 621,40 грн.; згідно накладної № 733-Д від 16.05.2006 року, через Шемендюк К.В., на підставі довіреності серії ЯЛК № 219060 від 17.05.2006 року, - на суму 5 859,60 грн.; згідно накладної № 798-Д від 25.05.2006 року, через Єршова І.О., на підставі довіреності серії ЯЛК № 219088 від 25.05.2006 року - на суму 4 838.40 грн.; згідно накладної № 820 від 30.05.2006 року, через Шевченко Л.В., на підставі довіреності серії ЯЛК № 219100 від 31.05.2006 року, - на суму 34 616,27 грн.; згідно накладної № 821-Д від 30.05.2006 року, через Шевченко Л.В., на підставі довіреності серії ЯЛК № 219100 від 31.05.2006 року, - на суму 2 631,00 грн.; згідно накладної № 822 від 30.05.2006 року, через Шевченко Л.В., на підставі довіреності серії ЯЛК № 219100 від 31.05.2006 року, - на суму 728,00 грн.

Відповідно до умов Договору доручення № 170 від 24.10.2006 р. укладеного між ТОВ "Ортус" та ТОВ "Конкордія", останній зобов'язався погасити частину заборгованості ТОВ "Ортус" перед позивачем, яка виникла в результаті виконання вказаних вище договорів поставки медичної продукції №36 та №30-Д від 15.05.2006р. - в розмірі   56 152,61 грн.

Згідно  п.  3.1   договору доручення,  погашення  заборгованості  здійснюється шляхом переказу відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 60 банківських днів з моменту підписання договору доручення, тобто до 1)4.01.2007 року.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.2 Договору доручення, відповідальність за непогашення заборгованості ТОВ "Ортус" перед Позивачем в сумі 56 152,61 гривень - несе відповідач.

Відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, перерахувавши на розрахунковий рахунок Позивача грошові кошти в сумі 30 352,61 гривень (тридцять тисяч триста п'ятдесят дві грн. 61 коп.), що підтверджується виписками Філії АКБ “Золоті ворота”в м. Києві від 07.11.2006р., 15.11.2006р., 21.11.2006р., 22.11.2006р.. 24.11.2006р., 28.11.2006р., 08.12.2006р.. 12.12.2006р., 14.12.2006р., 15.12.2006р.. 26.12.2006р., 15.01.2007р., 19.01.2007р., 23.01.2007р., 26.01.2007р., 31.01.2007р., 02.03.2007р., 12.03.2007р., 16.03.2007р., 23.03.2007р., 30.03.2007р., 16.04.2007р.. 04.05.2007р., 27.07.2007р., 30.07.2007р., 01.08.2007р., 10.08.2007р., 16.08.2007р. та 29.08.2007р.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 25800,0 грн.

Зустрічні позовні вимоги суд вважає необгрунтованими та безпідставними з наступних підстав.

В зустрічному позові позивач зазначає, що спірний договір доручення №170 від 24.10.2006р. укладено з порушенням ст.ст. 1000, 1003, 1007 Цивільного кодексу України, що у відповідності ст.ст. 203, 215, 236 Цивільного кодексу України є підставою визнання його недійсним в судовому порядку з моменту його укладання.

Так, у відповідності до статті 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок іншої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює та припиняє права та обов'язки поручителя.

За змістом статті 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або виданій на його підставі довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, що належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

Згідно статті 1007 Цивільного кодексу України довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Як зазначає у відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач, така невідповідність умов договору вимогам Цивільного кодексу України полягає в тому, що в даному випадку відповідно до спірного договору дорученням ТОВ «Конкордія» як повіреного є проведення роботи з погашення частини заборгованості довірителя - ТОВ «Ортус». Довіреність на виконання спірного договору ТОВ «Ортус» не видавалась, спірний договір не містить чіткого визначення юридичних дій, що повинно вчинити ТОВ «Конкордія». Передбачене договором перерахування ТОВ «Конкордія» заборгованості ТОВ «Ортус» на рахунок ВАТ «Монфарм» не може бути юридичною дією, що повинен вчинити повірений для виконання доручення, оскільки це фактична, а не юридична дія, вона не потребує довіреності.

При цьому, статтею 1003 Цивільного кодексу України встановлено вимоги щодо предмету договору доручення чіі виданій на підставі нього довіреності. Це мають бути дії повіреного, спрямовані на здійснення чи здобуття їхніх суб'єктивних прав та обов'язків.

Предметом договору доручення мають бути виключно "юридичні дії", а не "фактичні", така вказівка зовсім не виключає того, що повірений не може прийняти на себе обов'язок одночасно вчиняти і фактичні дії. Однак дії, що мають такий характер, повинні виконувати роль певного доповнення до юридичних дій, тобто мати залежний від них (субсидіарний) характер.

Відповідно до предмету договору Доручення № 170 від 24.10.2006 р. (пункт 1.1), ТОВ «Ортус» доручило, а ТОВ «Конкордія» зобов'язалася від імені та за рахунок ТОВ «Ортус» здійснити роботу з погашення частини заборгованості ТОВ «Ортус» перед ВАТ «Монфарм» у розмірі 56 152,61 грн. згідно договорів № 36 та № 30-Д від 15.05.2006р.

Пунктом 2.1.1 договору доручення визначено обов'язок повіреного виконати доручення шляхом погашення боргу ТОВ «Ортус» перед ВАТ «Монфарм» (тобто вчинити дії, спрямовані на здійснення обов'язків довірителя) - що є юридичною дією.

При цьому, пунктом 3.1 договору визначено, що погашення боргу ТОВ «Ортус» перед ВАТ «Монфарм» здійснюється шляхом перерахування грошових коштів ТОВ «Конкордія» на рахунок ВАТ «Монфарм» протягом 30 днів з моменту підписання договору (вчинення фактичних дій, що виконують роль певного доповнення до юридичних дій, тобто мають залежний від них характер).

Таким чином, даним договором доручення передбачено вчинення повіреним як юридичних дій - спрямованих на здійснення обов'язків Довірителя (погашення боргу ТОВ «Ортус» перед ВАТ «Монфарм»), так і фактичних    дій,     які     виконують роль    доповнення    до     юридичних    дій (перерахування грошових коштів ТОВ «Конкордія» на рахунок ВАТ «Монфарм»). При цьому суть договору, що полягає у здійсненні повіреним роботи з погашення частини заборгованості довірителя перед третьою особою (тобто дії повіреного, спрямовані на здійснення обов'язків довірителя) - залишається незмінною.

Отже, виконання повіреним деяких фактичних дій не змінює суті правовідносин, оскільки природа договору визначається його основною метою.

Крім того, ст. 244 Цивільного кодексу України визначено, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Тобто встановлено можливість, але не обов'язковість видачі довіреності при здійсненні представництва, яке грунтується на договорі.

Таким чином, твердження позивача, що договір доручення № 170 не відповідає вимогам статей 1000, 1003, 1007 Цивільного кодексу України, та його посилання на ст. 203, 215, 236 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України є безпідставними.

Отже, підстав для визнання даного правочину недійсним в судовому порядку з моменту його укладання не має.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 258 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Оскільки суд відовляє в задоволенні зустрічних позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом, залишаються за позивачем по зустрічному позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 33, 43, 44, 49, 60, 69, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовільнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія" (Харківська обл., м. Красноград. 3-й мікрорайон, 6.13, р/р 260056364 в ХОД РБ "Аваль" м. Харків; МФО 350589, код ЄДРПОУ 32837240) на користь Відкритого акціонерного товариства "Монфарм" (Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Заводська, 8 код ЄДРПІОУ 00374870, р/р 26007301446 в філії АКБ «Золоті ворота» м. Київ МФО 300238)  заборгованість в сумі 25 800,00 гривень; державне мито в сумі 258,00 грн., витрати   по   оплаті   інформаційно-технічного   забезпечення   судового процесу в сумі 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2.  В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повний текст рішення підписаний 21.03.2008р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.