Рішення

від 28.03.2011 по справі 10/26пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.11 р. Сп рава № 10/26пн

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Ар темівськ, код НОМЕР_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Сучасні ливарні технологі ї”, м.Артемівськ, ЄДРПОУ 34777021

про визнання відсутнім пра ва на користування майном

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з' явився

від відповідача: не з' явив ся

В засіданні суду брали учас ть:

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа - підприєме ць ОСОБА_1, м.Артемівськ зв ернувся до господарського су ду Донецької області з позов ною заявою до відповідача, То вариства з обмеженою відпові дальністю „Сучасні ливарні т ехнології”, м.Артемівськ про визнання відсутнім права на користування належним пози вачу на праві власності майн ом, а саме: індукційно-плавиль ним комплексом ИСТ-0,4/320, що знах одиться у нежилому приміщенн і (цеху виготовлення вузлів т а комплектуючих деталей для пресового устаткування) за а дресою: АДРЕСА_3, та склада ється з наступних частин: шаф и управління; каркаса; індукт ора; енергопідводу; вузла кон тролю водоохолодження; вимір ника супротиву тигля; захист у пічного агрегату; тиристор ного перетворювача частоти; комплексу шинопроводів; БК і шинопроводів; гідроприводу; пульту дистанційного управл іння; перемикаючого обладнан ня для БК; системи водооборот ного водопостачання.

Заявою від 22.03.2011р. позивач зая вив вимоги про визнання відс утнім у відповідача права на користування належним пози вачу на праві власності майн ом, а саме: індукційно-плавиль ним комплексом ИСТ-0,4/320, що знах одиться у нежилому приміщенн і (цеху виготовлення вузлів т а комплектуючих деталей для пресового устаткування) за а дресою: АДРЕСА_3, та склада ється з наступних частин: тир исторного перетворювача час тоти ТПЧ-320; водоохолоджувальн ої станції ВАС-50; маслостанції .

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на відсутність будь-яких правов их підстав для користування Товариством з обмеженою відп овідальністю „Сучасні ливар ні технології” вказаним вищ е майном, яке належить на прав і власності Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1.

Відповідач в судові засіда ння 09.02.2011р., 22.02.2011р., 09.03.2011р., 22.03.2011р., 28.03.2011р. н е з' явився, відзиву на позов ну заяву не надав.

Відповідно до ст.1 Закону Ук раїни „Про державну реєстрац ію юридичних осіб та фізични х осіб-підприємців” місцезна ходження юридичної особи - це адреса органу або особи, як і відповідно до установчих д окументів юридичної особи чи закону виступають від її іме ні.

За змістом ст.4 Закону Украї ни „Про господарські товарис тва” місцезнаходження юрид ичної особи вказується в її у становчих документах (зокрем а, статуті).

Згідно із наявними у матері алах справи витягом зі стату ту Товариства з обмеженою ві дповідальністю „Сучасні лив арні технології” (пункт 1.5) міс цезнаходженням вказаної юри дичної особи є АДРЕСА_1.

При цьому, вказана вище адре са, зазначена у позовній заяв і та у свідоцтві про державну реєстрацію НОМЕР_2 у якос ті місцезнаходження Фізично ї особи - підприємця ОСОБА _1.

Одночасно, у позові у якості місцезнаходження Товариств а з обмеженою відповідальніс тю „Сучасні ливарні технолог ії” позивачем вказано: 84500, АД РЕСА_2.

На вказані адреси господар ським судом на виконання пол ожень ст.ст.64, 87 Господарського процесуального кодексу Укра їни було скеровано ухвали го сподарського суду Донецької області по справі 10/26пн.

За змістом п.32 інформаційно го листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого г осподарського суду України „ Про деякі питання, порушені у доповідних записках господа рських судів України у першо му півріччі 2009 року щодо засто сування норм Господарського процесуального кодексу Укра їни”, якщо відмітка про відпр авку, зроблена у встановле ному порядку на першому п римірникові процесуального документа, оформлена відпов ідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа ст оронам та іншим особам, які бр али участь у справі, а коли йде ться про ухвалу, де зазначаєт ься про час і місце судового з асідання, - підтвердженням по відомлення про час і місце та кого засідання.

Відповідно до п.11 листа №01-08/123 в ід 15.03.2007р. Вищого господарськог о суду України „Про деякі пит ання практики застосування н орм Господарського процесуа льного кодексу України, пору шені у доповідних записках п ро роботу господарських суді в у 2006 році” до повноважень гос подарських судів не віднесен о установлення фактичного мі сцезнаходження юридичних ос іб або місця проживання фізи чних осіб - учасників судовог о процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Т ому відповідні процесуальні документи надсилаються госп одарським судом згідно з пош товими реквізитами учасникі в судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги наявніс ть на ухвалах штампів канцел ярії господарського суду про відправку процесуальних док уменів учасникам судового пр оцесу, враховуючи, що вказані ухвали направлялись господа рським судом за адресами, які наявні у матеріалах справи, с уд дійшов висновку про належ не повідомлення відповідача про час і місце розгляду спра ви.

Одночасно, у заяві б/н від 04.02. 2011р. відповідачем повідомлено суд про укладання 14.01.2011р. Товар иством з обмеженою відповіда льністю „Сучасні ливарні тех нології” з ОСОБА_2 догово ру оренди №1.11/01/14, відповідно до якого відповідачу надано у к ористування майно, зазначен е у специфікації до цього дог овору, а саме: перетворювач ТП Ч 320-0.5 №07910175, корпус печі з індукто ром к ПК 320-0.5 №07910175, конденсаторна батарея FRJJS 10-1,5/71/2, ЗИП до ТПЧ 320-0.5, ма слостанція під' їому печі до ПК 320-0.5 №07910175, водоохолоджувальн а станція до ПК 320-0.5 №07910175.

Згідно із ст.75 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни судом встановлено, що н аявні у матеріалах справи до кументи достатні для прийнят тя повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення по зивача, суд вважає позовні ви моги правомірними і такими, щ о підлягають задоволенню, вр аховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України, ст.173 Госпо дарського кодексу України зо бов'язанням є правовідношенн я, в якому одна сторона (боржни к) зобов'язана вчинити на кори сть другої сторони (кредитор а) певну дію (передати майно, в иконати роботу, надати послу гу, сплатити гроші тощо) або ут риматися від певної дії, а кре дитор має право вимагати від боржника виконання його обо в'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 зазначе ного Кодексу зобов' язання в иникають, зокрема, з договору .

Згідно із ст.626 Цивільного к одексу України договором є домовленість двох або бі льше сторін, спрямована на вс тановлення, зміну або припин ення цивільних прав та обов'я зків.

Як свідчать матеріали спра ви, 06.05.2008р. між Приватним підпри ємством „ТЕД” (виконавець) та Фізичною особою - підприєм цем ОСОБА_1 (замовник) укла дений договір №21/08.

Пунктами 1.1, 2.1 вказаного дого вору передбачено, що замовни к доручає, а виконавець прийм ає на себе обов' язок щодо по ставки деталей вузлів та бло ків до індукційно-плавильног о комплексу ИСТ-0,4/320. За виконан у згідно зазначеного договор у роботу замовник сплачує ви конавцю 150000 грн. 00 коп.

За змістом наявної у матері алах справи специфікації, як а є додатком до договору №21/08 ві д 06.05.2008р., до переліку деталей, ву злів та блоків, які підлягали передачі Приватним підприєм ством „ТЕД” на виконання укл аденого з позивачем договору відноситься: тиристорний пе ретворювач частоти ТПЧ -320 (1 шт ука); водоохолоджувальна ста нція ВАС-50 (1 штука); маслостанці я (1 штука).

Згідно акту приймання-пере дання робіт (продукції) від 20.05. 2008р. до договору №21/08 від 06.05.2008р. ви конавець передав, а замовник прийняв роботу (обладнання) на суму 150000 грн. 00 коп., яка викона на та оформлена належним чин ом.

Згідно із ч.2 ст.41 Конституці ї України право приватної вл асності набувається в порядк у, визначеному законом.

Статтею 328 Цивільного кодек су України передбачено, що пр аво власності набувається на підставах, що не заборонені з аконом. Право власності вваж ається набутим правомірно, я кщо інше прямо не випливає із закону або незаконність наб уття права власності не вста новлена судом.

Відповідно до ст.334 Цивільно го кодексу України право вла сності у набувача майна за д оговором виникає з моменту п ередання майна, якщо інше не в становлено договором або зак оном. Переданням майна вважа ється вручення його набуваче ві або перевізникові, органі зації зв'язку тощо для відпра влення, пересилання набуваче ві майна, відчуженого без зоб ов'язання доставки. До переда ння майна прирівнюється вруч ення коносамента або іншого товарно-розпорядчого докуме нта на майно.

Приймаючи до уваги положен ня перелічених вище статей д іючого законодавства, а тако ж враховуючи підписання між позивачем та Приватним підпр иємством „ТЕД” акту прийманн я-передання робіт (продукції ) від 20.05.2008р. до договору №21/08 від 06.05.2008р., суд дійшов висновку, що Ф ізична особа - підприємець ОСОБА_1 набув право власно сті на індукційно-плавильний комплекс ИСТ-0,4/320, який складає ться з тиристорного перетво рювача частоти ТПЧ-320 (1 штука); в одоохолоджувальної станції ВАС-50 (1 штука); маслостанції (1 шт ука).

Як зазначає позивач, вказан е майно розташовано у нежило му приміщенні - цеху по вигото вленню вузлів та комплектуюч их деталей для пресового уст аткування з ливарною ділянко ю та побутовими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3, право власності на який рішенням в ід 20.05.2009р. Артемівського міськр айонного суду Донецької обла сті по справі №2-4480-2009 визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рів них частках по Ѕ частці кожно му. На підставі вказаного суд ового рішення Комунальним пі дприємством „Артемівське бю ро технічної інвентаризації ” позивачу видано витяг №22897288 п ро реєстрацію права власност і на нерухоме майно.

За змістом ст.316 Цивільного к одексу України правом власно сті є право особи на річ (майно ), яке вона здійснює відповідн о до закону за своєю волею, нез алежно від волі інших осіб.

Статтею 317 вказаного нормат ивно-правового акту передбач ено, що права володіння, корис тування та розпоряджання май ном належать саме власнику.

Відповідно до ст.319 Цивільно го кодексу України власник в олодіє, користується, розпор яджається своїм майном на вл асний розсуд. Власник має пра во вчиняти щодо свого майна б удь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додерж уватися моральних засад сусп ільства. Усім власникам забе зпечуються рівні умови здійс нення своїх прав.

Зокрема, згідно ст.320 Цивільн ого кодексу України власник має право використовувати св оє майно для здійснення підп риємницької діяльності, крім випадків, встановлених зако ном.

За приписами ст.134 Господарс ького кодексу України суб'єк т господарювання, який зд ійснює господарську діяльн ість на основі права власнос ті, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єкт ами володіє, користується і р озпоряджається належним йом у (їм) майном, у тому числі має п раво надати майно іншим суб'є ктам для використання його н а праві власності, праві госп одарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правово го режиму майна, передбачени х цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи, що за висновками суду Фізична о соба - підприємець ОСОБА_1 є власником майна, набутог о за договором купівлі-прода жу №21/08 від 06.05.2008р., останній може здійснювати право влас ності, а саме реалізовувати п равомочності стосовно волод іння, користування та розпор ядження належним майном само стійно, за власною волею та ба жанням.

Проте, як вказує позивач, Фі зична особа - підприємець ОСОБА_1 позбавлений у встан овленому законом порядку зді йснювати повноваження власн ика відносно індукційно-плав ильного комплексу ИСТ-0,4/320, в то му числі, стосовно володіння ним та використання в підпри ємницькій діяльності на влас ний розсуд.

Зокрема, за твердженням поз ивача, Товариство з обмежено ю відповідальністю „Сучасні ливарні технології” без нал ежних правових підстав викор истовує у господарській діял ьності належне на праві влас ності позивачу обладнання.

Виходячи зі змісту наявних у матеріалах справи докумен тів, 05.01.2011р. та 11.01.2011р. позивачем бу ло проведено обстеження інду кційно-плавильного комплекс у ИСТ-0,4/320 та з метою уникнення м ожливості використання і екс плуатації обладнання третім и особами проведені дії по за криттю доступу до вказаного майна (акти від 05.01.2011р. та 11.01.2011р.).

Про вчинення вказаних дій л истами від 05.01.2011р. та 11.01.2011р. було п овідомлено відповідача (про отримання зазначених листів свідчать наявні у матеріала х справи поштові квитанції т а повідомлення про вручення поштових відправлень).

За твердженнями позивача, 10 .01.2011р. та 17.01.2011р. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 прове дено обстеження стану належн ого на праві власності облад ання та встановлено ознаки в икористання індукційно-плав ильного комплексу ИСТ-0,4/320, про що складено відповідні акти .

При цьому, за поясненнями п озивача, які у відповідності до ст.32 Господарського процес уального кодексу України є д оказами в господарському про цесі, будь-які правові підста ви для використання Товарист вом з обмеженою відповідальн істю „Сучасні ливарні технол огії” належного позивачу на праві власності майна відсут ні. Зокрема, між сторонами від сутні договірні відносини що до передання у власність або у користування індукційно-п лавильного комплексу ИСТ-0,4/320.

За змістом ст.4-3 Господарськ ого процесуального кодексу У країни судочинство у господ арських судах здійснюється на засадах змагальності. Сто рони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовую ть свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Госп одарський суд створює сторон ам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні ум ови для встановлення фактичн их обставин справи і правиль ного застосування законодав ства.

Відповідно до ст.33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.

В процесі судового провадж ення, відповідачем у відпові дності до вимог вказаних ста тей господарського процесуа льного законодавства Україн и до матеріалів справи не над ано належних доказів, які б пі дтверджували право Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Сучасні ливарні технол огії” на використання та екс плуатацію індукційно-плавил ьного комплексу ИСТ-0,4/320 в госп одарській діяльності зазнач еного товариства.

Наразі, у матеріалах справи відсутні документи стосовно наявності між Фізичною особ ою - підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою в ідповідальністю „Сучасні ли варні технології” договірни х відносин щодо спірного май на. Одночасно, відповідачем т акож не надано доказів права користування належним позив ачу на праві власності майно м, яке виникло з інших підстав , передбачених ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Госпо дарського кодексу України.

При цьому, посилання відпов ідача на договір оренди №1.11/01/14 в ід 14.01.2011р. суд до уваги не прийма є, враховуючи, що зазначений п равочин укладений між Товари ством з обмеженою відповідал ьністю „Сучасні ливарні техн ології” та ОСОБА_2. При ць ому, виходячи зі змісту специ фікації до цього договору, пр едметом договору оренди між вказаними особами є майно з і ншими ідентифікуючими ознак ами.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини вс тановлено принцип мирного во лодіння майном, який в контек сті прецендентної практики Є вропейського суду з прав люд ини закріплює засади поваги до права власності та заборо няє безпідставне позбавленн я або обмеження володіння ос обою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормам и міжнародного права. В силу с татті 17 Закону України „Про ви конання рішень та застосуван ня практики Європейського су ду з прав людини” згадане суд ове рішення Європейського су ду з прав людини є джерелом пр ава для національного суду.

За змістом ст.321 Цивільного К одексу України встановлено , що право власності є непоруш ним. Ніхто не може бути протип равно позбавлений цього прав а чи обмежений у його здійсне нні. Особа може бути позбавле на права власності або обмеж ена у його здійсненні лише у в ипадках і в порядку, встановл ених законом.

Статтею 124 Конституції Укра їни визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі пра вовідносини, що виникають у д ержаві.

За приписами ст.1 Господарсь кого процесуального кодексу України, підприємства, устан ови, організації, інші юридич ні особи (у тому числі іноземн і), громадяни, які здійснюють п ідприємницьку діяльність бе з створення юридичної особи і в установленому порядку на були статусу суб'єкта підпри ємницької діяльності, мають право звертатися до господар ського суду за захистом свої х порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також, для вжиття передбачених цим кодексом з аходів, спрямованих на запоб ігання правопорушенням.

Одним із загальних засад ци вільного законодавства, пере дбачених ст.3 Цивільного коде ксу України, є принцип забезп ечення та гарантованості суд ового захисту у всіх випадка х порушення цивільних прав. Т обто, будь-яке цивільне право у разі його порушення може бу ти предметом судового захист у та має бути забезпечено суд овим захистом.

Відповідно до ст.15 Цивільно го кодексу України, кожна осо ба має право на захист свого ц ивільного права у разі його п орушення, невизнання або осп орювання. При цьому, пунктом 2 ст.16 вказаного Кодексу, встано влені способи захисту цивіль них прав та інтересів, перелі к яких не є вичерпним, оскільк и цією ж нормою також передба чено, що суд може захистити ци вільне право або інтерес інш им способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.20 Господарсько го кодексу України також гар антується кожному суб' єкту господарювання та споживачу право на захист своїх прав і з аконних інтересів, у тому чис лі, шляхом визнання наявност і або відсутності прав.

Таким чином, за висновками с уду обраний позивачем спосіб захисту своїх прав повністю відповідає положенням ст.20 Г осподарського кодексу Украї ни.

За таких обставин, приймаюч и до уваги набуття позивачем права власності на індукцій но-плавильний комплекс ИСТ-0,4/ 320, який складається з тиристо рного перетворювача частот и ТПЧ -320; водоохолоджувальної станції ВАС-50; маслостанції з а договором №21/08 від 06.05.2008р., врах овуючи відсутність у матеріа лах справи належних доказів наявності у відповідача прав а користування спірним майно м, за висновками суду, позовні вимоги Фізичної особи - під приємця ОСОБА_1 є правомір ними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст.49 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни судові витрати підляга ють віднесенню на відповідач а.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1, м.Артемівськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні ливарні технології ”, м.Артемівськ задовольнит и.

Визнати відсутнім у Товари ства з обмеженою відповідаль ністю „Сучасні ливарні техно логії”, м.Артемівськ права н а користування належним Фіз ичній особі - підприємцю О СОБА_1, м.Артемівськ на праві власності майном, а саме: інду кційно-плавильним комплексо м ИСТ-0,4/320, що знаходиться у нежи лому приміщенні (цеху вигото влення вузлів та комплектуюч их деталей для пресового уст аткування) за адресою: АДРЕ СА_3, та складається з наступ них частин: тиристорного пер етворювача частоти ТПЧ-320; вод оохолоджувальної станції ВА С-50; маслостанції.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю „Су часні ливарні технології”, м .Артемівськ на користь Фізич ної особи - підприємця ОСО БА_1, м.Артемівськ державне м ито в сумі 1500 грн. 00 коп., витрати з інформаційно-технічного з абезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 28.03.2011р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення.

Суддя Любченко М.О.

Повне рішення складено 04.04.20 11р.