Рішення

від 14.04.2011 по справі 20/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/53

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.04.11 р.                                                                                 Справа № 20/53                               

Суддя господарського суду Донецької області  Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка  

до відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк

про стягнення 55976,88 грн.

За участю представників:

від позивача: Бєльських С.С.– дов.

від відповідача: Деяк А.В., Шмідт В.О. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

          До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк, про стягнення 55976,88 грн., з яких 50845,76 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1984,77 грн. – сума заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію, 1774,00 грн. – сума пені, 1028,22 грн. – сума індексу інфляції, 344,13 грн. – сума 3% річних.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 14/47 від 10.04.03 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Клопотанням від 06.04.11 р. залучив до матеріалів справи акт звірки за активну та реактивну електроенергію за договором № 14/47 станом на 01.04.2011 р.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов № юр/1148 від 14.04.11 р., в якому позовні вимоги визнав частково в сумі 52830,53 грн., з яких 50845,76 грн. – сума заборгованості за активну електроенергію за грудень 2010 р., 1984,77  грн. – сума заборгованості за реактивну електроенергію за липень, серпень, жовтень-грудень 2010 р., січень 2011 р. Крім того, посилаючись на тяжке фінансове становище, відповідач просив суд зменшити розмір пені на 50% та відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми 3% річних та суми індексу інфляції. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилався на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

10 квітня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (далі-Постачальник) та Обласним комунальним підприємством  “Донецьктеплокомуненерго” (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 14/47 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами Договору та додатків до Договору, що є його невід»ємними частинами.

Згідної із п.2.2.2 Договору, Споживач зобов»язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію».

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що Споживач зобов»язався оплачувати генерацію та споживання реактивної електричної енергії електроустановками Споживача згідно з Додатком № 10 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за відсутністю платні за електроенергію, яка була вжита у розрахунковий період, обумовлений Договором термін, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на дату виникнення боргу.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийняття-передавання.

Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 55976,88 грн., з яких 50845,76 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1984,77 грн. – сума заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію, 1774,00 грн. – сума пені, 1028,22 грн. – сума індексу інфляції, 344,13 грн. – сума 3% річних.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, про що надав суду письмовий відзив на позов.

            Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором про постачання електричної енергії № 14/47 від 10.04.2003 року, додатками до Договору, актами прийняття-передавання електроенергії, рахунками, розрахунками позовних вимог.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 50845,76 грн. – суми заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1984,77 грн. – суми заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1028,22 грн. – суми індексу інфляції, 344,13 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у своєму позові позивач просив суд стягнути з відповідача 1774,00 грн. – суму пені.

Під час розгляду справи відповідач, посилаючись на тяжкий фінансовий стан, просив суд зменшити розмір суми пені на 50%.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач є комунальним підприємством, фінансово-економічне положення підприємства, суд зменшує розмір стягуваної пені на 10%, тобто до 1596,60 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги заперечення позивача та його майнові інтереси, частково задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені на 50%.

Судові витрати покладаються на відповідача.

        На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 233       Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк, – задовольнити частково.

Зменшити розмір суми пені до 1596,60 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83068, м.Донецьк, вул.Донецька, 38; код ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання № 260343041294 в ВАТ «Ощадний банк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 00131096) 50845,76 грн. – суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”83068, м.Донецьк, вул.Донецька, 38; код ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на розрахунковий рахунок № 26002330051000 в ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970, од ЄДРПОУ 00131096) 1984,77 грн. – суму заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію, 1028,22 грн. – суму індексу інфляції, 344,13 грн. – суму 3% річних, 1596,60 грн. – суму пені.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”83068, м.Донецьк, вул.Донецька, 38; код ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11; на поточний рахунок № 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) 559,77 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази у встановленому порядку.         

                                            Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 14.04.11 р.

                                                                                             Повне рішення складено 18.04.11 р.

Суддя                                                               Донець О.Є.