Ухвала

від 14.04.2011 по справі 23/35-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/35-63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         14.04.11 р.                                                                                             № 23/35-63                                                                                                                                                                 

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”СТ СЕРВІС” м. Харків      

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ”Донєвротранс-7” м. Донецьк    

про стягнення 62 802, 22 грн.  

Суддя                М.І. Забарющий

          Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”СТ СЕРВІС” м. Харків, звернувся до суду з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Донєвротранс-7”  м. Донецьк, про стягнення 40 675, 85 грн. боргу та 22 126, 37 грн. пені (всього 62 802, 22 грн., хоча в тексті позовної заяви в графі ”ціна позову” зазначена інша сума - 40 675, 85 грн.).    

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.   

     Відповідно до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ставка державного мита із заяв майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    До позовної заяви додано платіжне № 2489 від 09.12.2010р., за яким позивачем сплачено лише 406, 76 грн. держмита, а слід сплатити 628, 02 грн., оскільки фактично ціна позову складає 62 802, 22 грн. Таким чином, сума недоплаченого Вами держмита складає                 221, 26 грн.

   Відповідно до ст.56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає. Також п.2 ч.1 ст.57 ГПК України закріплено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

   В додатках до позову під №4 зазначено: опис вкладення до цінного листа на адресу              ТОВ ”Донєвротранс-7” (щодо позову) на 1 арк., хоча в наявності вищевказаного документа не виявилось (про відсутність опису вкладення, зазначеного в п.4 додатків до позову, складено акт канцелярії господарського суду).     

   Разом з тим, суд зауважує, що за відсутності касового чеку (розрахункової квитанції тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, опис вкладення до цінного листа не розцінюється судом як належний доказ відправлення копії позовної заяви відповідачеві, оскільки опис свідчить лише про вкладення вказаних в ньому документів до поштового конверту, а не про їх надсилання адресату.   

   Враховуючи, що не подано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі та  доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.   

         Керуючись ст.ст. 56, 57, п. п. 4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

  У Х В А Л И В:

Позовні матеріали повернути  позивачу.

Повернення позовної заяви згідно ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з  нею  до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Додаток (позивачу): позовна заява та додані до неї документи, у т.ч. платіжні доручення № 2489 від 09.12.2010р., № 2490 від 09.12.2010р.; акт канцелярії.  

Суддя                                                               Забарющий М.І.