Рішення

від 19.04.2011 по справі 15/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/57

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.04.11 р.                                                                                 Справа № 15/57                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства “МТС Україна” м. Київ (код ЄДРПОУ 14333937) в особі Донецької філії

до відповідача колективного підприємства “Рад-Еко” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 20330113)

про стягнення боргу в сумі 1885,31 грн., договірної санкції у розмірі 560,64 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мусаєв В.Р. за довіреністю № 0513/10 від 12.01.2010 р. (в останнє судове засідання не з'явився)

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства “МТС Україна” м. Київ в особі Донецької філії до колективного підприємства “Рад-Еко” м. Донецьк про стягнення боргу в сумі 1885,31 грн., договірної санкції у розмірі 560,64 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/57, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 11.03.2011 р., 30.03.2011 р. відповідач в судові засідання не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–17/1906 від 12.04.2011 р., з якої вбачається, що колективне підприємство “Рад-Еко”, ідентифікаційний код 20330113, має місцезнаходження за адресою: 83050, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд. 4. Саме така адреса відповідача вказана позивачем в позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Факт отримання ухвали суду відповідачем підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення з ухвалою господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2003 р. був укладений договір № 1.10669196/1072775 про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку між закритим акціонерним товариством „Український Мобільний Зв'язок” (підприємство зв'язку, UMC, позивач) та колективним підприємством “Рад-Еко” (абонент, відповідач), згідно яких UMC надає абоненту послуги стільникового радіотелефонного зв'язку в межах України, абонент приймає надані послуги та своєчасно сплачує рахунки за надані послуги, авансові внески та плату за утримання номера в мережі стільникового радіотелефонного зв'язку UMC по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку.

Пунктом 3.1 спірного договору передбачено, що нарахування за надані послуги стільникового радіотелефонного зв'язку здійснюється згідно з тарифами UMC, які є невід'ємною частиною цих договорів. Розрахунковий період становить один календарний місяць.

Позивач надав до суду тарифи для контрактних абонентів на послуги стільникової радіотелефонної мережі.

Згідно п. 3.2 цього договору рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок UMC або кредитною карткою в національній валюті України. Рахунки мають бути сплачені в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 3.5 даного договору кількість та вартість послуг, наданих абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних UMC технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.

Відповідно до п. 5.2 спірного договору його дія припиняється, якщо абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення, а також у випадках, передбачених Правилами користування мережами мобільного зв'язку UMC.

В матеріалах справи є завірені копії письмового повідомлення № D 1.10669196/04 від 17.04.2009 р. позивача про наявність у відповідача заборгованості станом на 17.04.2009 р. в сумі 1815,83 грн., у зв'язку з чим надання послуг по спірному договору було призупинено, а також претензії № 1.10669196/07 від 08.07.2009 р. з вимогою погасити заборгованість станом на 08.07.2009 р. з урахуванням пені в сумі 2445,95 грн. Доказами направлення даних повідомлення та претензії відповідачу є завірені копії списків згрупованих рекомендованих відправлень № 039150547342 та № 039150526110 з відбитками поштових штемпелів.

Спірний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.

В матеріалах справи міститься статут приватного акціонерного товариства “МТС Україна” (позивач у даній справі), з якого вбачається, що вказане підприємство є правонаступником всіх прав та обов'язків спільного підприємства „Український Мобільний Зв'язок” та було перейменоване зі зміною типу та назви товариства – закрите акціонерне товариство „Український Мобільний Зв'язок”, що створене шляхом перетворення Українсько–германсько–голандсько–датського спільного підприємства „Український Мобільний Зв'язок”. Таким чином, права та обов'язки підприємства зв'язку (UMC) за спірним договором № 1.10669196/1072775 від 10.02.2003 р. від закритого акціонерного товариства „Український Мобільний Зв'язок” перейшли в порядку правонаступництва до ПАТ „МТС Україна”, позивача у даній справі. В якості доказу правонаступництва позивач надав до суду завірену копію витягу зі статуту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 1.10669196/1072775 від 10.02.2003 р. ним в період з 01.12.2008 р. по 01.06.2009 р. були надані споживачу послуги стільникового радіотелефонного зв'язку. Факт надання таких послуг підтверджується рахунками за телекомунікаційні послуги, податковими накладними, розрахунками коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, розшифровками технічних засобів щодо наданих послуг зв'язку у спірному періоді, завірені копії яких додані до позову.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих телекомунікаційних послуг не виконав, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 1885,31 грн., а саме: за рахунком № 0044911472 станом на 01.01.2009 р. – 1934,64 грн., за рахунком № 0045705668 станом на 01.02.2009 р. – 1781,09 грн., за рахунком № 0046545189 станом на 01.03.2009 р. – 1815,83 грн., за рахунком № 0048656458 станом на 01.05.2009 р. – 1850,57 грн.,

за рахунком № 0049301271 станом на 01.06.2009 р. – 1885,31 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отримані послуги), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № 1.10669196/1072775 від 10.02.2003 р. передбачили здійснення оплати рахунків в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Виходячи з того, що спірним періодом є грудень 2008 р. – травень 2009 р., строк оплати на день подачі позову до суду, тобто 10.03.2011 р., наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов'язання для відповідача.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих телекомунікаційних послуг за період з грудня 2008 р. по травень 2009 р. на суму 1885,31 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись умовами додаткової угоди № 3522770 від 06.11.2007 р. до договору № 1.10669196/1072775 від 10.02.2003 р., нарахував договірну санкцію в сумі 560,64 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Пунктом 1.3 додаткової угоди до спірного договору передбачено, що у випадку, якщо дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 договору у зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь UMC договірної санкції в розмірі 1,92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. Сума штрафної санкцій у розмірі 1,92 грн. за 1 день розраховується згідно з встановленим Національним Банком України офіційним курсом долара США до гривні на дату підписання цієї додаткової угоди.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст.231 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 1.3 додаткової угоди до договору № 1.10669196/1072775 від 10.02.2003 р., яка не суперечить висновкам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 14/80–09–2056 від 22.11.2010 р.

Відповідач заперечення на розрахунки позивача стосовно договірної санкції до суду не надав.

Перевіркою розрахунку суми договірної санкції судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача договірної санкції в сумі 560,64 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з колективного підприємства “Рад-Еко” (юридична адреса: 83050, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд. 4; код ЄДРПОУ 20330113; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь приватного акціонерного товариства “МТС Україна” (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15; код ЄДРПОУ 14333937; рахунок 26008526 в Райффайзен Банк Аваль м. Київ, МФО 300335) в особі Донецької філії (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. 50–річчя СРСР, 150) суму 2445,95 грн. (а саме: основний борг в сумі 1885,31 грн., договірну санкцію в розмірі 560,64 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 19.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 21.04.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Богатир К.В.