Рішення

від 13.03.2008 по справі 5020-9/014

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/014

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"13" березня 2008 р. справа № 5020-9/014

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”

до Комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство №3”

    Комунального підприємства “Енергосервіс”

про  стягнення 11968,62 грн.,

суддя Рибіна С. А.

представники сторін:

від позивача –Філатова Л.Б., довіреність № 9/0/0-08  від 02.01.2008,  

від відповідача (КП “Ремонтно-експлуатаційне підприємство №3”) - Дорожко О.Л., довіреність б/н від 21.02.2008,

від відповідача (КП “Енергосервіс”) - не з'явився,

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство №3”, Комунального підприємства “Енергосервіс” про  стягнення 11968,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем (КП “Ремонтно-експлуатаційне підприємство №3”) вимог укладеного між сторонами договору № 169 від 01.12.2004, який пролонгований на 2005-2007 роки та за яким сторони прийняли на себе зобов'язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін та порушенням відповідачем (КП „Енергосервіс”) умов, які визначені додатковою угодою від 28.12.2006 до договору № 169 від 01.12.2004. Позивач просить стягнути з Державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство №3” (далі –КП “РЕП № 3”) заборгованість за активне споживання за період з 01.08.2007 по 20.12.2007 у сумі 4260,43 грн.; з КП „Енергосервіс” - заборгованість за активне споживання за період з 01.02.2007 по 31.07.2007 у сумі 7545,83 грн. та штрафні санкції: 3 % річних –6,43 грн., інфляційне відшкодування –27,15 грн., пені в сумі 34,67 грн. та перевищення договірної величини споживання електроенергії в сумі 94,11 грн.

Відповідач (КП “РЕП № 3”) надав суду відзив (вх. № 3754), в якому проти позову не заперечує та просить надати розстрочку виконання судового рішення суду на шість місяців у зв'язку з важким фінансовим положенням.

Відповідач (КП „Енергосервіс”) відзив на позов суду не надав, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно до ст. ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях представникам  сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.99 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.02  № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.02  №928.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії   можливе  лише  на  підставі  договору  з енергопостачальником.

01.12.2004 між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” та КП “РЕП № 3” укладений договір №169 на постачання електричної енергії строком дії з дня підписання по 31.02.2004. Договір діє на теперішній час, так як вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору (п. 10.4 Договору).

Цей договір не був розірваний, натомість, сторонами вчинялись дії по його виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом до господарського суду ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало КП “РЕП № 3” електроенергією, а КП „РЕП № 3” користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” суд вважає, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а КП „РЕП № 3” користувалась електроенергією на підставі Договору № 169 від 01.12.2004 (далі –Договору).

Згідно умов Договору Постачальник зобов'язувався постачати  Споживачу електричну енергію в обсягах  у відповідності з договірними  квартальними (місячними) величинами спожитої електричної енергії, вказаними в Додатку № 1 до Договору. Споживач, в свою чергу, зобов'язаний здійснювати оплату за спожиту електроенергію  та здійснювати інші платежі згідно умов Договору.

Пунктом 2.2.4 Договору передбачено обов'язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії за тарифами та в строки відповідно до умов Додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 Договору.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 (далі - Правила) встановлено, що договір на поставку електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за врегульованими тарифами та споживачем, та встановлює зміст правових відносин, прав та обов'язків  сторін.

Пунктом 4.2.2 Договору встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електроенергії зазначених у розділі 5 цього Договору споживач сплачує постачальнику вартість різниці між фактично спожитою і  договірною величинами.

Пункт 4.3 Договору встановлює, відповідальність сторін за порушення вимог Договору.

Позивач встановив, що КП „РЕП № 3” не в повному обсязі сплачена спожита  активна електроенергія, тому ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” звернулося до суду із вимогою про стягнення з КП „РЕП № 3” заборгованості за споживання електроенергії в розмірі 4260,43 грн.

28.12.2006 між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”, КП „РЕП № 3” та  КП „Енергосервіс” укладена додаткова угода до договору № 169, відповідно до якої КП „Енергосервіс”  здійснює платежі за спожиту КП „РЕП № 3”  електроенергію.

Відповідно до показників розрахункових приладів, які надавались щомісячно відповідачем - КП „РЕП № 3”, позивач здійснював нарахування електричної енергії та виставляв відповідні рахунки.

Відповідачем КП „Енергосервіс” зобов'язання щодо оплати виставлених рахунків належним чином не виконувались, в результаті чого за період 01.02.2007 по 31.07.2007 у нього  утворилася заборгованість перед позивачем по оплаті за активну електричну енергію у розмірі 7545,83 грн. та споживання електроенергії понад встановлену Договором величину на суму 94,11 грн., які позивач просить стягнути із штрафними санкціями.

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.  Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання законної сили Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, положення цих Кодексів застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ними законної сили.

Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.2004, не припинені в порядку, встановленому ст.ст. 216-223 Цивільного кодексу Української РСР, тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –згідно зі звичайними вимогами. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених  законом.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач енергії     зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про  постачання енергії.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

  Пунктом 7 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку  діяльність  з постачання   електричної   енергії   на   закріпленій   території, зобов'язаний  оплачувати  її  вартість  виключно коштами шляхом їх перерахування   на   поточний   рахунок   із  спеціальним  режимом використання  енергопостачальника.  

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що КП „РЕП № 3” визнав позовні вимоги в повному обсязі, суд визнає вимоги в частині стягнення з КП „РЕП № 3” 4260,43 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з КП „Енергосервіс” заборгованість за активне споживання за період з 01.02.2007 по 31.07.2007 у сумі 7545,83 грн.

Враховуючи укладену між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”, КП „РЕП № 3” і КП „Енергосервіс” додаткову угоду № б/н від 28.12.2006, суд, керуючись ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”  визнає вимоги позивача в цієї частині такими, що підлягають задоволенню.

Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору, відповідач зобов'язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії, який встановлений розділом 5 Договору.

Додатком № 1 до Договору відповідачем узгоджений обсяг відпуску електричної енергії на  2007  рік.

Але, відповідно до звітів КП „РЕП № 3” про витрати електроенергії обсяг використаної електроенергії, встановлений договором, був споживачем перевищений. На підставі викладеного позивачем здійснено нарахування за перевищення договірної величини спожитої електроенергії у березні, квітні 2007 року та виставлені рахунки: № 14379 від 12.03.2007 на суму 17,82 грн. і № 16963 від 10.04.2007 на суму 76,29 грн.

В ході розгляду справи позивач надав суду інший розрахунок перевищення договірної величини спожитої електроенергії у березні, квітні 2007 року  КП „РЕП № 3” згідно Договору № 169 від 01.12.2004 та рахунки: № 11478 від 06.03.2008 на суму 17,83 грн. і № 11475 від 06.03.2008 на суму 15,74 грн. (вх. № 4783), якими зменшений обсяг перевищення договірної величини внаслідок знайдених помилок.

Судом встановлено, що згідно розрахунку, наданого позивачем 13.03.2008, заборгованість перед позивачем за перевищення договірної величини спожитої електроенергії у березні, квітні 2007 року КП „РЕП № 3” складає 60,54 грн.

На підставі вищевикладеного, у відсутності в додатковій угоді обмежень та обсягів оплати КП „Енергосервіс”  платежів за спожиту КП „РЕП № 3” енергію, суд вважає, що уся спожита КП „РЕП № 3” після 28.12.2006 електроенергія підлягає сплаті саме КП „Енергосервіс”.

Враховуючи, що заявлені спочатку вимоги в розмірі 94,11 грн. позивач обґрунтував тільки частково, в розмірі 60,54 грн., від позову в цієї частині не відмовився, тому суд визнає вимоги ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” в частині стягнення з КП „Енергосервіс” заборгованості за активне споживання в розмірі 7545,83 грн. та перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 94,11 грн. такими, що підлягають задоволенню частково: за активну електроенергію в розмірі 7545,83 грн. та за перевищення договірної величини споживання електроенергії - в розмірі 60,54 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача - КП „Енергосервіс”  3 % річних, інфляційне відшкодування та пеню.

Суд вважає вказані вимоги позивача в цієї частині такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

  Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  та  3 % річних  за весь час прострочки.

  Згідно ст. 546, ст. 549, п.3 ст.611  Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нараховані позивачем санкції, а саме: пеня –34,67 грн., 3 % річних –6,43 грн., інфляційне відшкодування –27,15 грн. тільки частково відносяться до періоду, в якому обов'язок сплати був покладений на КП „Енергосервіс”, тому  стягнення санкцій з КП „Енергосервіс” суд вважає правомірним тільки частково, за період з 01.02.2007 по 01.08.2007 в розмірі: пеня –23,33 грн., 3% річних –4,31 грн., інфляційне відшкодування –21,37 грн.

 Відповідач (КП “РЕП № 3”) надав суду відзив (вх. № 3754), в якому проти позову не заперечує та просить надати розстрочку виконання судового рішення суду на шість місяців у зв'язку з важким фінансовим положенням.

 Суд вважає клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України надання відстрочки можливо у виключних випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду повинно бути передано стягувачу, стихійне лихо, та інші надзвичайні події.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”  від 12.09.96 № 02-5/333 (з подальшими змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідач надав суду докази, які підтверджують наявність у боржника виключного випадку, який ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, а саме: боржник є підприємством комунальної форми власності, предметом діяльності якого є забезпечення належним чином утримання, експлуатації і зберігання житлового фонду, баланс на 31.12.2007, звіт про фінансові результати за 2007 рік свідчать про важкий фінансовий стан підприємства.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити клопотання КП „РЕП № 3” про надання розстрочки виконання рішення суду та розстрочити виконання рішення суду на шість місяців.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

           На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,  суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3” (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код в ЄДРПОУ 20670576, р/р 26003301492 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код в ЄДРПОУ 05471081) на рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027, заборгованість у сумі 4260,43грн.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3” (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код в ЄДРПОУ 20670576, р/р 26003301492 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506) судові витрати в розмірі 85,60 грн., в тому числі: витрати по сплаті державного мита у сумі 43,10 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 42,50 грн.  

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Комунального підприємства “Енергосервіс” (99003, м. Севастополь, вул. І.Голубца, 5, код в ЄДРПОУ 13789271, р/р 26001945225722 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код в ЄДРПОУ 05471081) на рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027,  заборгованість у сумі 7606,37 грн., з яких: сума заборгованості за активну енергію –7545,83 грн., перевищення ліміту споживання електричної енергії –60,54 грн.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Комунального підприємства “Енергосервіс” (99003, м. Севастополь, вул. І.Голубца, 5, код в ЄДРПОУ 13789271, р/р 26001945225722 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506)  201,11 грн., в тому числі: пеня – 23,33 грн., 3% річних –4,31 грн., інфляційне відшкодування –21,37 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 76,60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 75,50 грн.

             Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                              С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84  Господарського процесуального

кодексу України і підписано 18 03.2008.

Розсилка:

1. позивач –ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, б. 44).

2. відповідач –КП “РЕП №3”(99011,  м. Севастополь, вул. Луначарського, б. 5)

3. відповідач –КП “Енергосервіс”(99003, м. Севастополь, вул. І. Голубца, б. 5)

4. справа

5.          наряд