Постанова

від 18.03.2008 по справі 10/365/06-7/220/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/365/06-7/220/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 березня 2008 р.                                                                                    № 10/365/06-7/220/07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю.–головуючого

Заріцької А.О.,

Хандуріна М.І.

 розглянувши матеріали   касаційної  скаргиДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча  компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"

на рішення

на постанову господарського суду Запорізької області                 від  27.09.2007 рокуЗапорізького апеляційного господарського суду від 12.12.2007

у справі господарського суду   №  10/365/06 -7/220/07   Запорізької області

за позовом   Приватного підприємства "Атал"

доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча  компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"

про   стягнення 10 684,43 грн.,

за участю представників сторін:

від відповідача –Татаренко А.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від  27.09.2006 року у справі №10/365/06-7/220/07 (суддя Кутіщева Н.С.) позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 8.069,34грн. втрат від  інфляції, 2.615грн.09коп. –три відсотки річних,  106грн.84коп. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.12.2007 (судді: Кричмаржевський В.А., Коробка Н.Д., Хуторний В.М.) апеляційну скаргу Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу „Запорізька атомна електрична станція ” залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2007р. у справі №10/365/06-7/220/07 –без змін.

            Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ДП "Національна атомна енергогенеруюча  компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, згідно якої просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.12.2007 у справі №10/365/06-7/220/07 скасувати, в задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що  оскільки на момент звернення ПП " Антал" із позовною заявою до господарського суду у відповідача не виник обов'язок по сплаті додатково нарахованих на суму боргу платежів, то відповідно, між позивачем та відповідачем не існувало спору щодо стягнутої суми, а також не мало місце порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, чому суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки.  

                    Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши  в касаційному порядку постанову апеляційного  господарського суду на підставі встановлених фактичних обставин справи , перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм  матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.02.2006 у справі №15/369 з ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Запорізька АЕС” (відповідача) на користь приватного підприємства „Антал” (позивача) стягнуто 49.810,80 грн. основного боргу, 6.126,73грн. втрат від  інфляції, 1.494грн.32коп. –три відсотки річних,  574грн.32коп. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду набрало чинності. На його виконання  20.02.2006р. видано наказ.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Приватне підприємство „Антал” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу „Запорізька атомна електростанція”  про стягнення з останнього 10.684грн. 43коп. заборгованості у вигляді трьох відсотків річних - 2.615,09грн., та втрат від інфляції –8.069,34грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно з рішенням господарського суду Запорізької області від 01.02.2006р. у справі №15/369, яке набрало законної сили.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В рішенні від 27.09.2007  господарським судом Запорізької області встановлено, що періодом стягнення у справі № 10/365/06-7/220/07  є січень  2005 –вересень 2006 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій вірно зауважили , що вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних у даній справі за вказаний період є поточною заборгованістю відповідача. Ці нарахування за своєю правовою природою не є неустойкою (штрафом, пенею) чи іншими санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, нарахування яких неможливе на підставі статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”.

Відповідно до статті 12 цього Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: - забороняється стягнення на підставі виконавчих документів  та інших  документів,  за  якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; - не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за  невиконання чи неналежне  виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо  сплати страхових  внесків  на загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування  та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і  зборів  (обов'язкових  платежів). Виходячи з викладеного, правові підстави для скасування судових актів попередніх інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча  компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" залишити без задоволення.

          Постанову  Запорізького апеляційного господарського суду від 12.12.2007 та рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2007 року у справі №10/365/06-7/220/07 залишити без змін.

Головуючий                                                                           І.Ю. Панова

Судді                                                                                                   А.О. Заріцька

          М.І. Хандурін