Постанова

від 17.03.2008 по справі 14/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

   17 березня 2008 р.                                                             Справа  № 14/29

За адміністративним позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства фірми "БВВ", м. Чоп

до    Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Ужгород

про  визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ  від 17.01.2008р. №000013/1502/0,

                                                   Суддя                                  В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача:  Митровцій В.І. –представник (адвокат) за дов. від 24.01.2008р.

від відповідача:  Руденко Я.Г. - головний державний податковий інспектор юридичного відділу за дов. від 21.02.2008р.; Даценко Л.І. -  головний державний податковий інспектор відділу оподаткування юридичних осіб за дов. від 25.02.2008р.

      Суть спору: Приватне виробничо-комерційне  підприємство фірми "БВВ", м. Чоп

(далі-  позивач, підприємство) звернулося до господарського суду  з адміністративним позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Ужгород (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ  від 17.01.2008р. №000013/1502/0 про зобов”язання сплатити штраф у розмірі 50% у  сумі 1375,33грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов”язання по ПДВ.   

          Представником позивача подано до матеріалів справи           додаткові пояснення від 17.03.2008р., як викладення своєї позиції на заперечення відповідача на позов, зазначені у відзиві від 25.02.2008р., один примірник яких отримано представником відповідача та  в якому зокрема зазначено обставину того,  що зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 26 505грн. за податковим повідомленням- рішенням від 24.02.2007р.  №69/23-0/20431647/2654 не може вважатися як визначення податковим органом підприємству податкового зобов”язання  по ПДВ у сумі 26505грн., а тому  є  своєчасною сплата підприємством визначеного податкового зобов”язання у сумі 6214грн.  за податковим повідомленням- рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300 на підставі платіжного доручення від 12.03.2007р. №3 та застосованої штрафної санкції у сумі 3107грн.  за податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300, як її часткова сплата на підставі  платіжного доручення від  14.12.2007р. №18 на суму 2752грн.   

          Позивач, як у позовній заяві, так і його представник у судовому  засіданні по розгляду даної справи,  з урахуванням обставин, зазначених у  додатковому поясненні від 17.03.2008р., як викладення своєї позиції на заперечення відповідача на позов, зазначеного у  відзиві від 25.02.2008р., зокрема посилається на те, що підприємством  не було допущено порушення граничних строків сплати визначеного податкового зобов”язання у сумі 6214грн.  за податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300, оскільки його сплата відбулася  на підставі платіжного доручення від 12.03.2007р. №3 із зазначенням у ньому призначення платежу „сплата податкового зобов”язанням сумі 6214грн. визначеного за податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300” та  не було допущено порушення граничних строків сплати застосованої штрафної санкції у сумі 3107грн.  за податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300, оскільки  її часткова  сплата відбулася  на підставі платіжного  від  14.12.2007р. №18 на суму 2752грн.  із зазначенням у ньому призначення платежу „ часткова сплата застосованої штрафної санкції у сумі 2752грн. за податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300”.  Також зазначено обставину того, що зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ у загальній сумі 26505грн. за  податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р. №69/23-0/23431647/2654  не може вважатися, як  визначення податковим органом податкового зобов”язання по ПДВ  на суму 26505грн., а тому є неправомірним зарахування у зменшення такої суми бюджетного відшкодування податковим органом наявної у платника податків  - ПВКП  фірми "БВВ"  на початок  2007р. переплати по ПДВ у загальній сумі 26860грн.

          За вищенаведених обставин,  вважають, що є неправомірним зобов”язання позивача сплатити штраф у розмірі 50% у  сумі 1375,33грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов”язання по ПДВ за спірним податковим повідомленням-рішенням.   

          Представник відповідача  у відзиві від 25.02.2008р. №2342/9/10 на позов (а.с.49-51) та представники відповідача у судовому засіданні по розгляду даної справи проти позову заперечують з мотивів, викладених у даному відзиві, зокрема посилаються на  те, що є правомірним  відображення в обліковій картці платника податків –підприємства загальної суми 26 505грн., як зменшення  бюджетного відшкодування по ПДВ за  податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р. №69/23-0/23431647/2654 та відповідно є правомірним зарахування податковим органом у зменшення такої суми бюджетного відшкодування наявної у платника податків  - ПВКП  фірми "БВВ"  на початок  2007р. переплати по ПДВ із загальної  суми 26860грн.  та урахуванням того, що платником податків -  ПВКП  фірми "БВВ"  сума 6214грн.   визначеного податкового зобов”язання за податковим повідомленням- рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300  була сплачена на підставі платіжного доручення від 12.03.2007р. №3 за межами граничного строку її сплати, тому також правомірно у її (суми 6214грн. визначеного податкового зобов”язання) погашення було зараховано  податковим органом з наявної у платника податків  - ПВКП  фірми "БВВ"  на початок  2007р. переплати по ПДВ із загальної  суми 26860грн. та у визначене податкове зобов”язання за  застосованими штрафними санкціями у сумі 3107грн.  за податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300, оскільки її часткова сплата на підставі  платіжного доручення від  14.12.2007р. №18 на суму 2752грн.    відбулася за межами граничного строку її сплати, тому також правомірно у її (суми 3107грн. застосованої штрафної санкції) погашення було зараховано  податковим органом з наявної у платника податків  - ПВКП  фірми "БВВ"  на початок  2007р. переплати по ПДВ із загальної  суми 26860грн. станом на 12.03.2007р. (граничний строк їх сплати –суми 6214грн. та суми 3107грн.).

          За вищенаведених обставин, вважають, що є правомірним встановлення факту несвоєчасної сплати підприємством  суми 2750,66грн.  узгодженого податкового зобов”язання по  ПДВ  станом на 14.12.2007р., а тому є правомірним зобов”язання позивача сплатити штраф у розмірі 50% у  сумі 1375,33грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми 2750,66грн. податкового зобов”язання по ПДВ за спірним податковим повідомленням-рішенням.   

          Представниками сторін у судовому засіданні 25.02.2008р. було подано письмове клопотання від 25.02.2008р. з проханням до суду не здійснювати по даній адміністративній справі повну фіксацію судового процесу технічними засобами  та надано письмову згоду про початок судового розгляду даної справи у попередньому судовому засіданні 25.02.2008р. відповідно до вимог п.3 ст.121 КАС України    (а.с.17).

У судовому засіданні 25.02.2008 року оголошувалась перерва /п.2 ст.150 КАС України/.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що:

Актом перевірки №13/15-02  від 15.01.2008р.  „Про результати документальної невиїзної перевірки по питанню дотримання встановлених  законодавством граничних термінів сплати   узгодженого податкового  зобов'язання по  податку на додану вартість ПВКП  фірми "БВВ"  код за ЄДРПОУ 20431647”  (далі –акт перевірки, а.с.5)  Ужгородською МДПІ  було встановлено порушення  ПВКП  фірми "БВВ"   п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яке полягало в порушенні граничних  строків  сплати   узгодженої    суми  2750,66грн.  податкового  зобов'язання по ПДВ із запізненням на 277 календарних днів та розраховано штрафні санкції на підставі розрахунку ШС,  як додатку до даного акту перевірки  (а.с.6).

          За результатами розгляду матеріалів даного акту перевірки - Ужгородською МДПІ  було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2008р. №000013/1502/0 про зобов”язання ПВКП  фірми "БВВ"   сплатити штраф у розмірі 50% у  сумі 1375,33грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми 2750,66грн.  податкового зобов”язання по ПДВ на підставі п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

          Проаналізувавши подані по адміністративній справі доказові матеріали щодо спірного питання  та аналізуючи доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про відмову у  задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Відповідно  до вимог  п.5.1 ст. 5 Закону України  „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов”язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього  ж Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

          Відповідно до п.п. 17.1.7  п.17.1.  ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли платник  податків  не  сплачує  узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

    при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

    при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

    при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

          Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість”  бюджетне  відшкодування  - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

          Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків регулюються  п.п.7.7 ст. 7 вказаного Закону.

          Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вищезазначеного Закону сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.     При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.   При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Отже, право платника податку на податковий кредит виникає у разі отримання податкової накладної належним чином оформленої особою, яка зареєстрована як платник ПДВ, а вимогами п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом  7.2.6  цього  пункту).

          Оскільки податковим органом на підставі акту перевірки від 24.02.2007р. №18/23-0/20431647 було встановлено не підтвердження ПВКП  фірми "БВВ" у відповідних звітних періодах  суми  26505грн. бюджетного відшкодування, яка на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.02.2007р. №69/23-0/20431647/2654 була зменшена ПВКП  фірми "БВВ" як сума бюджетного відшкодування у розмірі 26505грн. (а.с.20) та яка є узгодженою підприємством та що також підтверджено представником позивача.

          Відповідно до вимог норм Закону України „Про податок на додану вартість” платник податків, у якого перевіркою встановлено не підтвердження відповідної суми бюджетного відшкодування, повинен сторнувати показники податкової декларації відповідного звітного (податкового) періоду шляхом подання уточнюючого розрахунку або у декларації за відповідний звітний податковий період шляхом збільшення податкових зобов”язань по ПДВ на відповідну суму, на яку не підтверджується бюджетне відшкодування.

          Оскільки у позивача (ПВКП  фірми "БВВ")    станом на 01.01.2007р. існувала переплата по ПДВ у загальній сумі 26860грн., що підтверджується даними з облікової картки  платника податків по платежу 14010151 „податок на додану вартість із вироблених  в Україні товарів (робіт, послуг)” (а.с.21-24), тому платник податків - ПВКП  фірми "БВВ" не подавав такого уточнюючого розрахунку та не відображав сторнування своїх податкових зобов"язань по ПДВ на суму 26505грн., а податковий орган  відповідно до вимог норм Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких  здійснюється органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123, у вищезазначеній картці особового рахунку платника податків вищевказана загальна сума 26505грн. була рознесена, як зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.02.2007р. №69/23-0/20431647/2654  та відповідно в дану суму було проведено часткове зарахування  суми 17539грн. із загальної суми 26860грн. переплати по ПДВ   станом на 01.01.2007р., оскільки інша сума 9321грн.  була зарахована у рахунок погашення суми 6214грн. визначеного податкового зобов”язання по ПДВ за податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300 та  в рахунок погашення  суми 3107грн.   застосованої штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300.

          Отже, податковий орган в даній частині зарахування суми 26860грн. наявної  переплати по ПДВ   станом на 01.01.2007р. у вищезазначені суми, як суми 26505грн. зменшеного бюджетного відшкодування по ПДВ, так і  суми 6214грн. визначеного податкового зобов”язання по ПДВ за податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300,  так і суми 3107грн.   застосованої штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300  діяв правомірно та у відповідності до вимог норм чинного законодавства.

          Посилання позивача та його представника на те, що відповідно сума 6214грн. визначеного податкового зобов”язання по ПДВ за податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300  була сплачена на підставі платіжного доручення від 12.03.2007р. №3 спростовується вищезазначеними обставинами, оскільки граничний термін її (суми 6214грн.) сплати настав 12.03.2007р., тоді як вбачається з платіжного  доручення від 12.03.2007р. №3  проведено банком 13.03.2007р. (а.с.30), тобто спала суми 6214грн. відбулася за межами граничного строку та відповідно в рахунок суми 3107грн. застосованої штрафної санкції  за податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2007р.  №0000702300 сплата суми 2752грн.  на підставі платіжного  від  14.12.2007р. №18 (а.с.31) також відбулася  за межами граничного терміну (12.03.2007р.) її  сплати, а тому не може вважатися таким, що за вищезазначеними платіжними дорученнями відбулася сплата саме суми 6214грн. та частково із загальної суми  3107грн.,  оскільки, як було зазначено вище, у дані суми, відповідно в 6214грн. та в 3107грн. податковим органом було проведено зарахування із загальної суми переплати  по ПДВ, яка існувала у позивача станом на 01.01.2007р.   

          Оскільки, як вбачається з даних облікової картки платника податків по платежу 14010151 „податок на додану вартість із вироблених  в Україні товарів (робіт, послуг)” (а.с.21-24) та  з урахуванням вищезазначених обставин, станом на 13.03.2007р. у позивача існувала заборгованість по ПДВ у сумі 2752грн.,  в рахунок погашення якої і було зараховано податковим органом суму, сплачену за платіжним дорученням №18 від 14.12.2007р., а відповідно є правомірним встановлення перевіркою    порушення позивачем граничних  строків  сплати   узгодженої    суми  2750,66грн.  податкового  зобов'язання по ПДВ із запізненням на 277 календарних днів  та відповідно є правомірним  зобов”язання ПВКП  фірми "БВВ"   сплатити штраф на підставі п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у розмірі 50% у  сумі 1375,33грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми 2750,66грн.   податкового зобов”язання по ПДВ за податковим повідомленням-рішенням від 17.01.2008р. №000013/1502/0.

 З огляду на викладене, доводи позивача та його представника щодо відсутності у діях підприємства складу правопорушення щодо порушення граничних строків  сплати узгодженої суми податкового зобов”язання по ПДВ спростовуються фактичними обставинами, матеріалами справи та нормами чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення даного позову.

За вищенаведених обставин, у задоволенні позову позивача слід відмовити в повному обсязі.      

З огляду на  викладене, керуючись   ст. ст.  2, 7-12, 51, 70, 71, 86, 111, 121п.3, 122, 150, 159-163, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          У задоволенні позову відмовити повністю.

          2. Постанова  суду набирає законної сили в  порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

3. Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду у відповідності до вимог ст.186 КАС України протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                                  В.І. Карпинець