Постанова

від 28.03.2008 по справі 18/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/72

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                    "28" березня 2008 р.                                        Справа № 18/72

За позовом Приватного підприємства „Фарро”

14014, м. Чернігів, вул. Толстого, 154

До Державної податкової інспекції у місті Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

про визнання незаконними дій, встановлення наявності (відсутності) компетенції, скасування рішень

                                                                                     Суддя  А.С. Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

від позивача: Сальва В.О. –голова ЧМПО „Підприємець”, дов. б/н від 17.01.2008р., Нікішин Д.В. –заст. голови ЧМПО „Підприємець”, дов. б/н від 17.01.2008р.

від відповідача: Качанок О.М. –нач. юр. відділу, дов. від 10.01.2008р. № 110/9/10-010, Рейко В.М. –гол. держподатревізор –інспектор, дов. від 27.02.2008р. № 1605/9/10-010

Постанова виноситься після перерв, оголошених в судових засіданнях з 05.03.2008р. по 18.03.2008р. та з 18.03.2008р. по 28.03.2008р. на підставі ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні 28.03.2008р., на підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством „Фарро” (надалі –Позивач) заявлено адміністративний позов до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (надалі –Відповідач) про визнання незаконними дій по проведенню 10.10.2007р. перевірки; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень щодо проведення планової перевірки без направлення платнику податків за десять днів повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог законів, зазначених в направленнях на перевірку № 2389, № 2390 від 03.10.2007р.; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень щодо проведення планової перевірки з питань дотримання вимог Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень починати проведення перевірки без надання жодній особі Позивача під розписку направлення на перевірку та копії наказу на проведення перевірки; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень щодо проведення контрольної закупки пачки цигарок при перевірці Позивача.

В попередньому судовому засіданні Позивач, на підставі ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, подав письмову заяву про зміну предмету позову. Згідно даної заяви позивач просить суд:

визнати незаконними дії по проведенню 10.10.2007р. перевірки ПП „Фарро”;

встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень щодо проведення планової перевірки ПП „Фарро” без направлення за десять днів повідомлення про проведення планової виїзної перевірки;

встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень по проведенню планової перевірки ПП „Фарро” з питань дотримання вимог Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”;

встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень на проведення контрольної закупки при перевірці ПП „Фарро”;

скасувати рішення від 19.10.2007р. № 0008302323 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17280,90 грн. за нероздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання господарських операцій та за незберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну;

скасувати рішення від 19.10.2007р. № 0008312323 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 1000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач вказує на порушення Відповідачем та посадовими особами органу державної податкової служби вимог  ст. 111 та ст. 112 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” в частині ненадіслання йому за десять днів до дня проведення планової перевірки письмового повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення, вручення направлень на перевірку неуповноваженій особі, відсутність підстав для проведення планової перевірки, відсутність повноважень на проведення контрольної закупки.

Крім того, Позивач вказує на незаконність застосування штрафних санкцій на підставі ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, адже відсутність у фіскальних чеках зазначення індивідуального податкового номеру платника ПДВ не може свідчити про нероздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання господарських операцій, взагалі. Щодо незберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну Позивач пояснює, що вони зберігаються в іншому місці, ніж місце проведення розрахунків. Непред'явлення контрольних стрічок до податкового органу при прийнятті оскаржуваного рішення пов'язано з ненаданням Позивачу акту перевірки та необізнанням його про час і місце розгляду матеріалів перевірки.

Відповідач заперечив проти позову посилаючись на те, що перевірка була проведена у відповідності з вимогами чинного законодавства. Під час проведення перевірки був встановлений факт здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за ціною, вищою від максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби, встановленої виробником таких тютюнових виробів, а також факти нероздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання господарських операцій та незберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну. На думку Відповідача, прийняті рішення є обґрунтованими і такими, що відповідають діючому законодавству.

В судовому засіданні 05.03.2008р. в якості свідків були допитані завідуюча магазином Горбунова Л.В., старший продавець Товчиха І.М., а також особи, що проводили перевірку –Олійник Я.В. та Рейко В.М., викликані в судове засідання за ініціативою Позивача. Олійник Я.В. та Рейко В.М., як уповноважені представники Відповідача, надали згоду на допит їх в якості свідків в судовому засіданні.

Вищевказані свідки не відмовились з підстав, встановлених законом, від давання показань, під розписку були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань, склали та підписали текст присяги свідка.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, показання свідків, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Фарро” зареєстроване рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 05.11.2003р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1 064 120 0000 002507.  

10 жовтня 2007 року службовими особами ДПІ у місті Чернігові, на підставі направлень від 03.10.2007р. № 2389 та № 2390, була проведена перевірка відділу в магазині, який розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Толстого, 154, та належить приватному підприємству „Фарро”.

          За результатами перевірки складений акт № 25260668/2323 від 10.10.2007р.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими встановлені наступні порушення:

„- на господарській одиниці здійснювалась реалізація тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробником або імпортером, чим порушено ст. 6 Декрету КМУ „Про акцизний збір” від 26.12.92р. № 18-92 із змінами та доповненнями. А саме згідно чека № 5455, роздрукованого 10.10.07р. о 14 год. 41 хв. на реєстраторі розрахункових операцій ф. н. 2526006679 здійснювалась реалізація однієї пачки сигарет „Saint George” виробництва ЗАТ „Галлахер Україна” під контролем „Галлахер Лімітед” вейбрідж кт 13 OQU, Англія, акцизна марка 23 АБКД 949538 ТВ 05/1 по ціні одна грн. 30 коп., що вища ніж встановлені максимальні роздрібні ціни на сигарети. На вищевказаній реалізованій пачці сигарет максимальна роздрібна ціна становить одна грн. 25 коп. На момент перевірки в реалізації знаходились ще три пачки сигарет Saint George по ціні одна грн. 30 коп. максимальна роздрібна ціна на яких становить одна грн. 25 коп. Накладна на момент перевірки на вказані сигарети відсутня.

- не забезпечено зберігання контрольних стрічок протягом встановленого законодавством терміну (3 роки), а саме: на момент перевірки контрольні стрічки за період з 10.10.04р. по чек № 4909 за 08.10.07р. включно відсутні, до перевірки не надані.

- проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з не роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а саме: при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій ф. н. 2526006679, заводський № ДГ 90009897 (Датекс МР 500 Т-013) з чека № 4910 від 08.10.07р. о 17 год. 00 хв. по чек № 5461 за 10.10.07р. о 15 год. 32 хв. (лише ті, які були надані до перевірки) на загальну суму розрахунків 3422 грн. 18 коп. (три тисячі чотириста двадцять дві грн. 18 коп.) роздруковувалися чеки невстановленої форми, а саме: згідно контрольних стрічок (копії яких додаються до акта перевірки) встановлено реалізацію товарів за період з 08.10.07р. (чек № 4910 від 08.10.07р. о 17 год. 00 хв.) по 10.10.07р. (чек № 5461 за 10.10.07р. о 15 год. 32 хв.) на загальну суму розрахунків 3422,18 грн. Дана сума розрахункових операцій була проведена через реєстратор розрахункових операцій Датекс МР 500 Т-013 без роздрукування відповідних розрахункових документів, які не відповідають встановленим вимогам до форми та змісту фіскального чеку, а саме: ПП „Фарро” є платником ПДВ, а у вищевказаних чеках замість літер ПН (які друкуються на чеках СПД, які зареєстровані як платники ПДВ) стоять літери ІД, що не є правильним, оскільки ПП „Фарро” є платником ПДВ, то необхідно щоб друкувались літери ПН, тобто відсутній індивідуальний податковий номер платника ПДВ, а в наявності є лише ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, що передбачено для неплатників ПДВ.”

Як вказано в акті перевірки, зазначеним порушено вимоги п. п. 1, 2, 10 ст. 3, ст. 8 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями), ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір” від 26.12.1992р. № 18-92 із змінами та доповненнями, п.п. 3.2 п. 3 „Положення про форму та зміст розрахункових документів” затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.00р. № 614 (зі зм. та доп.).

Перевірка була проведена в присутності старшого продавця Товчихи Ірини Михайлівни, 1984 року народження, проживаючої за адресою: м. Чернігів, вул. Музикальна, 5, кв. 19, яка відмовилась від підписання акту перевірки, проте зазначила в ньому про відсутність зауважень, отримала один примірник акту та надала перевіряючим письмове пояснення наступного змісту:

„10.10.2007р. мною було реалізовано одна пачка сигарет Saint George lights згідно фіскального чеку № 5455 по ціні 1 грн. 30 коп. (одна гривня тридцять коп.), акцизна марка 23 АБКД 949538 ТВ 05/1. Максимальна роздрібна ціна даних сигарет становить 1,25 грн. (одна гривня двадцять п'ять коп.). На момент перевірки в реалізації знаходились ще три пачки зазначених сигарет по ціні 1 грн. 30 коп. в реалізації при максимальній роздрібній ціні 1 грн. 25 коп.

Контрольні стрічки за вказаний в акті період знаходяться на складі, тому надання для перевірки поки що не можемо.

Пояснення написано власноручно без тиску та зауважень до перевірки та перевіряючих не маю”.  

Із письмових пояснень від 10.10.2007р. завідуючої магазином Горбунової Л.В. начальнику ДПІ у місті Чернігові:

„10.10.2007р. в магазині, що знаходиться за адресою вул. Толстого, 154 і належить ПП „Фарро” була реалізована одна пачка сигарет: Saint George легкі (акцизна марка 23 АБКД 949538 ТВ 05/1) згідно фіскального чеку № 5455 від 10.10.2007р. і роздрукованого в 14 год. 41 хв. по ціні 1 грн. 30 коп. при макс. роздрібній ціні на дані сигарети 1 грн. 25 коп. В реалізації знаходилось три пачки вище вказаних сигарет по ціні 1 грн. 30 коп. при максимальній роздрібній ціні 1 грн. 25 коп.

Накладна на сигарети на даний час відсутня і зобов'язуюсь її надати до 12.10.2007р. до ДПІ в м. Чернігові.

Пояснення написане власноручно без тиску і зауважень до перевірки та перевіряючих немає”.

Службовими особами ДПІ у місті Чернігові: Я.В.Олійником, В.М.Рейком, М.М.Руденком, а також завідуючою магазином Л.В.Горбуновою 10.10.2007р. було підписано акт відмови від підписання матеріалів перевірки старшим продавцем Товчихою І.М.

На підставі вищевказаного акту перевірки, Відповідачем прийняті рішення від 19.10.2007р. № 0008302323 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17280,90 грн. за нероздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання господарських операцій та за незберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну, а також від 19.10.2007р. № 0008312323 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 1000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів.

За наслідками здійснення Позивачем процедури адміністративного оскарження рішень контролюючого органу, рішенням Державної податкової адміністрації України від 13.02.2008р. № 1174/6/25-0415 були залишені без змін рішення Відповідача від 19.10.2007р. № 0008302323 та № 0008312323.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь –якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності з преамбулою Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (надалі –Закон № 481/95), цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі ... алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.  

Частиною 1 ст. 16 Закону № 481/95 встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 та п. 161 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, державні податкові інспекції в містах з районним поділом виконують функції по здійсненню контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.

Згідно ч. 1 ст. 15 та ч. 4 ст. 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (надалі –Закон № 265/95-ВР), контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Також, ч. 2 ст. 9 і п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” до функцій державних податкових інспекцій в містах з районним поділом віднесено здійснення у межах своїх повноважень контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Права органів державної податкової служби визначені у ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, якою встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку (п. 2 ч. 1).

На сьогодняшній день не існує законодавчого акту, який регулює порядок проведення перевірок в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" або порядок здійснення цими органами контролю за дотриманням вимог даних законів.

Частково ці правовідносини врегульовані в ст. 16 Закону № 265/95-ВР щодо перевірок осіб, які використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, тобто щодо осіб, які мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки. Мета цих перевірок пов'язана із виконанням податковими органами, насамперед, фіскальних функцій. Однак, Позивач не підпадає під коло таких осіб.

Однак, відсутність нормативно –правового акту, регулюючого порядок проведення податковими органами перевірок дотримання суб'єктами господарської діяльності вимог вищевказаних законів, не може бути підставою для невиконання Відповідачем покладених на нього функцій щодо контролю, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Тому, за правилами ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе застосувати за аналогією положення Закону України „Про державну податкову службу в Україні” в частині визначення порядку проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Так, згідно цієї правової норми плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених у ч. 6 цієї статті.

Таким чином, у ч. 1 та ч. 6 ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” йде мова про планові і позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Разом з тим, ч. 7 ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” відносить до позапланових перевірок також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках –за рішенням суду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом (ч. 8 ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”).

Статтею 112 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначені умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок –посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової  виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Відповідний механізм проведення перевірок був запроваджений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)»від 12.01.2005р. № 2322-ІV, а згодом відкоригований Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005р. № 2505-ІV.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 12.01.2005р. № 2322-ІV, до приведення законів та інших нормативно –правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Враховуючи вищевикладені положення Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 12.01.2005р. № 2322-ІV, суд вважає, що всі перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" вважаються позаплановими перевірками і здійснюються за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Як вбачається із матеріалів справи, перевірка відділу в магазині, що належить Позивачеві, була проведена на підставі п. 3 розпорядження начальника ДПІ у м. Чернігові від 03.09.2007р. № 180-р „Про створення спеціалізованих груп фахівців по проведенню планових виїзних перевірок юридичних осіб” та направлень від 03.10.2007р. № 2389 та № 2390, виданих начальником ДПІ у м. Чернігові.

Згідно п. 3 даного розпорядження, з метою забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог, зокрема, законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджено план проведення перевірок відділу оперативного контролю управління аудиту юридичних осіб на жовтень 2007 року в якому під порядковим номером 4 значиться ПП „Фарро”.

В направленнях від 03.10.2007р. № 2389 та № 2390 також зазначено, що посадовим особам органу державної податкової служби Олійнику Я.В. та Рейку В.М. доручається провести планову перевірку з питань дотримання Позивачем, зокрема, законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Під час судового розгляду було встановлено, що рішення керівника податкового органу у формі наказу про проведення позапланової перевірки ПП „Фарро” не приймалося, в той же час, Позивачу не надсилалося письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення проведення перевірки за десять днів до дня її проведення.

Показаннями свідків Товчихи І.М., Горбунової Л.В., Олійника Я.В. та Рейка В.М. підтверджується той факт, що посадові особи органу державної податкової служби приступили до проведення перевірки без надання уповноваженій Позивачем особі під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.

Направлення від 03.10.2007р. № 2389 та № 2390 були надані під розписку завідуючій магазином Горбуновій Л.В., яка з'явилася тільки через 20-30 хвилин після початку проведення перевірки.

Разом з тим, суд враховує, що і старший продавець магазину Товчиха І.М., і завідуюча магазином Горбунова Л.В. допустили посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки, надавши можливість виконувати, покладені на них законодавством, контрольні функції.

Суд вважає, що Товчиха І.М. і Горбунова Л.В. являються уповноваженими особами Позивача, оскільки їх трудові обов'язки пов'язані з веденнях касових операцій, контролем за надходженням і продажем товарів, здійсненням готівкових розрахунків з споживачами. При цьому в магазині на зміні працює лише один старший продавець.

Що стосується посилань Позивача на відсутність повноважень у Відповідача на проведення контрольної закупки при перевірці Позивача, суд вважає за необхідне відмітити наступне:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України „Про оперативно –розшукову діяльність”, оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно –розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

До переліку оперативних підрозділів, якими здійснюється оперативно –рошукова діяльність, віднесено і оперативні підрозділи податкової міліції (ст. 5 Закону України „Про оперативно –розшукову діяльність”).

Посадові особи органу державної податкової служби Олійник Я.В. та Рейко В.М., які здійснювали перевірку Позивача, не є співробітниками податкової міліції.

Втім, за відсутності чіткого визначення у законодавстві поняття „контрольна закупівля” неможливо однозначно стверджувати, що покупка сигарет при проведенні перевірки Позивача, являлася саме контрольною закупівлею, як оперативно –розшуковим заходом. Більш того, сторонами не надано доказів, що даний захід проводився в рамках заведеної оперативно –розшукової справи, що покупка здійснювалося поміченими купюрами і що потім було вилучено і придбаний товар, і гроші.

Суд бере до уваги, що за відсутності законодавчо встановленого порядку проведення перевірок в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", без безпосередньої купівлі сигарет здійснення цими органами функцій контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, практично неможливо.

Крім того, ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” заборонено працівникам податкової міліції брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для визнання незаконними дій Відповідача по проведенню 10.10.2007р. перевірки ПП „Фарро”.

Згідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір” від 26.12.1992р. № 18-92 (надалі –Декрет № 18-92), встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін.  

Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України у формі, спільно визначеній цими органами за погодженням з Комітетом Верховної Ради України, який відповідає за проведення податкової політики.

У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари, що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари, що імпортуються ним в Україну, а також про дату, з якої запроваджуються встановлені у декларації максимальні роздрібні ціни.

Встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари запроваджуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відповідну декларацію було подано відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, і діють до їх зміни у порядку, передбаченому цим Законом.

Встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари можуть наноситись на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва.

Статтею 111 Закону № 481/95 визначено, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Відповідно до ч. 13 ст. 18 Закону № 481/95, за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких вказані різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

За ззмістом ч. 4 ст. 17 Закону № 481/95 рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції (п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”).

Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. № 790, встановлено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, зокрема, є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, підтверджується письмовими поясненнями Товчихи І.М. і Горбунової Л.В. від 10.10.2007р., фіскальним чеком № 5455 від 10.10.2007р., пачкою сигарет „Saint George”, показаннями свідків Товчихи І.М., Горбунової Л.В., Олійника Я.В. та Рейка В.М., наданими в судовому засіданні 05.03.2008р.

Таким чином, позовні вимоги про скасування рішення від 19.10.2007р. № 0008312323 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 1000,00 грн. являються необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

У відповідності з пунктами 1, 2, 10 ч. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Терміни „розрахункова операція” та „розрахунковий документ” у Законі № 265/95-ВР вживаються у такому значенні (ст. 2 Закону № 265/95-ВР):

розрахункова операція –приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки –оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ –документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 8 Закону № 265/95-ВР визначено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

У відповідності з п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 105/5296 (надалі – Положення), установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Пунктами 3.1 та 3.2 Положення визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі –касовий чек) –це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1.

Касовий чек повинен містити, зокрема, такй обов'язковий реквізит для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України „Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН".

Згідно пунктів 1, 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність –у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової  книжки;

десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом  встановленого терміну.

Повністю визнається сторонами, а також підтверджується матеріалами справи той факт, що касові чеки, які роздруковувалися реєстратором розрахункових операцій при продажу товарів Позивачем не містили його індивідуального податкового номеру платника ПДВ.  

За таких обставин, з урахуванням вимог пунктів 2.1, 3.1 та 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, відповідні касові чеки не можна вважати розрахунковими документами.

Відповідачем застосовані штрафні санкції за нероздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, у п'ятикратному розмірі вартості проданих Позивачем товарів за період з 08.10.2007р. по 10.10.2007р.

Проте, суд вважає прийняте Відповідачем рішення в цій частині таким, що прийнято непропорційно, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів Позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Судом приймається до уваги, що Позивач проводив розрахункові операції через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням касових чеків, які крім індивідуального податкового номеру платника ПДВ, містили всі інші обов'язкові реквізити для даного виду розрахункових документів. Позивач не вправі самостійно вводити обов'язкові реквізити чека в реєстратор розрахункових операцій. Відповідні роботи виконуються лише центрами сервісного обслуговування. Під час попередньої перевірки дотримання Позивачем вимог Закону № 265/95-ВР (довідка від 19.01.207р.) посадові особи податкового органу не вказали на наявність даного правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що Відповідач мав право застосувати штрафні санкції за даний вид правопорушення лише у п'ятикратному розмірі вартості придбаних у Позивача під час проведення перевірки товарів. В даному випадку таким товаром є сигарети Saint George lights вартістю 1,30 грн., тобто штрафна санкція повинна бути застосована у розмірі 6,50 грн.

Крім того, в судовому засіданні 18.03.2008р. Позивачем було надано для огляду дві коробки в яких зберігаються контрольні стрічки за останні три роки. При вибірковій перевірці судом було встановлено, що в наявності є контрольні стрічки за 2004, 2005, 2006 та 2007 рік.

Ненадання контрольних стрічок під час проведення перевірки свідки Товчиха І.М. і Горбунова Л.В. пояснили тим, що вони зберігаються на складі, який розташований на території нафтобази, доступ до якого заборонений після 17.30 год. Оскільки перевіряючі запропонували надати контрольні стрічки після зазначеного часу, це було зробити неможливо. Показання свідків по цьому питанню узгоджуються з письмовими поясненнями Товчихи І.М. від 10.10.2007р.

Отже, рішення від 19.10.2007р. № 0008302323 підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17104,40 грн. за нероздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання господарських операцій та в сумі 170,00 грн. за незберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну.

Подана Позивачем заява про виключення з числа доказів акту перевірки № 25260668/2323 від 10.10.2007р. і вирішення справи на підставі інших доказів задоволенню не підлягає, оскільки свідок Товчиха І.М. не заперечила проти проставлення нею в акті перевірки своїх підписів, а зміст акту перевірки узгоджується з усіма іншими доказами по справі.

Статтями 105 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги, а у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи, що позовні вимоги про визнання незаконними дій по проведенню 10.10.2007р. перевірки ПП „Фарро” та про скасування рішення від 19.10.2007р. № 0008312323 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 1000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів, суд визнав такими, що не підлягають задоволенню, не підлягають задоволенню і вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Також слід відмітити, що позовні вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень щодо проведення планової перевірки ПП „Фарро” без направлення за десять днів повідомлення про проведення планової виїзної перевірки, стосуються не безпосередньо повноважень органу державної податкової служби, а механізму їх реалізації.  

У відповідності з ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 9 –112 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ст. ст. 111, 16 –18 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, ст. ст. 3, 8, 15 –17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст. ст. 2, 9, 71, 86, 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 19.10.2007р. № 0008302323 в частині застосування до приватного підприємства „Фарро” (код 32728805) штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17274,40 грн. за нероздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання господарських операцій та за незберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31111095700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200) на користь приватного підприємства „Фарро”, м. Чернігів, вул. Толстого, 154 (відомості про розрахункові рахунки відсутні, код 32728805) 01 грн. 70 коп. судового збору.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко

Постанова складена у повному обсязі 01 квітня 2008 року.  

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко