Постанова

від 26.03.2008 по справі 4/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "26" березня 2008 р.       Справа №  4/28

   Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І. за участю секретаря судового засідання Жушман Т.Г., розглянувши матеріали адміністративної справи № 4/28

за позовом: Долинської міжрайонної державної податкової інспекції, 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Леніна, 60,

до відповідача: селянського (фермерського) господарства "Зеленського", 28500, Кіровоградська область, Долинський район, с. Пишне,

про стягнення 131 078, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Лосінець С.М., довіреність № 8514 від 13.11.2007 року;

від відповідача - Зеленський В.М. голова фермерського господарства;

час прийняття: вступної та резолютивної частини 16 год. 10 хв.

Суть спору:

Долинською міжрайонною державною податковою інспекцією заявлено позов до селянського (фермерського) господарства "Зеленського" про стягнення 131 078, 00 грн. бюджетної позички.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши в судовому засіданні фактичні обставини, господарський суд,-

                                                   ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом на підставі визначення статтею 20 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» органів Державної податкової служби України в якості  органів стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, виданими на поворотній основі.

Згідно довідки Управління Державного казначейства у Долинському районі станом на 01.11.2007 року за відповідачем рахується заборгованість по бюджетній позичці за сільськогосподарську техніку (трактори) отриману відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 25-р від 21.01.1997 року.

Відповідач письмово позовні вимоги не заперечив, будь-яких письмових пояснень до суду не подав. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.

Представник  відповідача позовні вимоги вважає безпідставними, оскільки йому було передано  трактори в несправному стані та без належного оформлення документів і він не міг користуватись цими тракторами через заборону працівника органів державного технічного нагляду. Вважає, що державними органами не виконано умови договору про передачу техніки і тому від сплати фінансової позички на користь державного бюджету відмовляється, пропонує повернути трактори, які придатні на даний час лише для передачі в якості металобрухту.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до повного задоволення враховуючи наступне.

У відповідності до умов укладеного договору 06-1-9/59 від 14.03. 1997 року про забезпечення на умовах використання бюджетної позички сільськогосподарськими колективами тракторів Т-150 Кіровоградським Облагротехсервісом (постачальником) поставлено КСП «Реконструктор» два трактори Т-150 під зобов'язання провести погашення вартості вказаних тракторів поставкою сільськогосподарської продукції через заготівельника в рахунок державного замовлення 1997 року. Доповненням до вказаного договору від 02.08.1999 року Корпорацією «Кіровоградоблсільгосптехніка» яка діяла згідно до нормативних актів органів державного управління замість Кіровоградського Облагротехсервісу і фактично виступала правонаступником прав та обов'язків щодо розпорядження вказаними спірними тракторами зобов'язання одержувача техніки по договору фінансового лізингу взяв на себе відповідач та згідно до розділу 1 договору сторонами визначено предметом договору поставку відповідачу на умовах використання бюджетної позички державного замовлення 1997 року на суму 131 078 грн. тракторів Т-150 в кількості 2 одиниць. Згідно до акту від 27.08.1999 року на виконання умов доповнення до договору від 02.08.1999 року відповідач отримав вказані трактори від КСП «Реконструктор» (а.с.18) з певними зауваженнями   про їх комплектацію, які судом розцінюються як незначні і такими, що не відносяться до предмету спору.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З метою подальшого врегулювання  правовідносин між учасниками спору відповідачем (як одержувачем) укладено з Корпорацією «Кіровоградоблсільгосптехніка» (постачальником) і Хлібоприймальним підприємством (заготівельником) № 69 від 17.04.2000 року (в подальшому договір), предметом якого сторони в результаті вільного волевиявлення визначили проведення господарських операцій по поставці одержувачу (відповідачу по справі) сільськогосподарської лізингової техніки (в оренду) на умовах фінансового лізингу згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.1995 року №370 «Про стан підготовки до збиральних робіт і формування державного контракту на закупівлю зерна у 1995 році» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 1997 р. N 25-р «Про поставку у 1997 році сільськогосподарським товаровиробникам тракторів та запасних частин до них.

Згідно до розділу 3 вказаного договору відповідач зобов'язався поставити сільськогосподарську продукцію заготівельнику в обсязі і асортименті відповідної якості, або перерахувати гроші в районне казначейство на відповідний рахунок, згідно акту передачі, акту звірки на залишок боргу та рахунок на оплату. Крім того, сторонами визначено проведення оплати згідно до графіка (п. 3.1.1 договору) за трактори  Т.150 К у вигляді грошових коштів на суму 131 000 грн. та визначено кінцевий термін розрахунку до 01.10.2001 року (п. 3.3 договору).

Умови договору визнано сторонами в результаті вільного волевиявлення та договір підписано повноважними представниками сторін, а їх підписи скріплено прикладенням печаток підприємств (а.с. 23).

Відповідно до пп. 3.4.1. „Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів”, яка затверджена наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та зареєстрована в Мін'юсті України 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Відповідач не надав доказів того, що печатку було втрачено або викрадено.

Однак, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору та не провів оплату визначених умовами договору від 02.08.1999 року суми в розмірі 131 078 грн.

За приписами ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Господарським судом не приймається до уваги заперечення відповідача на позовні вимоги стосовно неможливості скористатись предметами лізингу, оскільки відповідач не надав будь-яких доказів про вжиття ним  передбачених заходів для захисту своїх прав, зокрема ст. 808 ЦК України згідно до якої якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був  здійснений  лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Натомість, господарський суд звертає увагу на ту обставину, що за приписом ст. 809 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження несе сторона, яка прострочила.

Надані відповідачем експертні висновки про вартість тракторів станом на 28.02.2001 року відповідно на суму 7 191 грн. та 6 345 грн., довідкою № 6 від 03.03.1994 року голови ліквідаційної комісії КСП «Реконструктор» про балансову вартість тракторів за мінусом зносу на суму 102 967 грн. 71 коп. не приймаються судом до уваги, оскільки вказана оцінка проводилась майже через 2 роки після їх передачі  відповідачу по залишковій вартості та як вбачається з акту ОТД-50/2 від 28.02.2001 року через 3,5 роки їх експлуатації та по балансовій вартості.

Натомість, як вбачається з наданого відповідачем акту заборони експлуатації трактора від 13.04.2001 року спірна техніка експлуатувалась на підприємстві відповідача з порушеннями і невідповідністю вимогам технічних стандартів трактористом Харламовим С.В. згідно до договору з Корпорацією «Кіровоградоблсільгосптехніка».

Враховуючи, що при укладанні договорів сторони визнали в якості правової підстави та предмету правовідносин Постанову Кабінету Міністрів № 370 від 31.05.1995 року «Про стан підготовки до збиральних робіт і формування державного контракту на закупівлю зерна у 1995 році», господарський суд визнає необхідним застосувати до вирішення спору саме положення вказаного нормативного документу.

Так, згідно до п. 4 вказаної постанови проведення операцій по передачі техніки та передачі зерна за поставлену техніку визначалось як заходи, що мали стратегічне значення для економіки держави, оскільки Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству економіки разом з Міністерством фінансів пропонувалось розробити і затвердити порядок реалізації збиральної техніки на умовах розстрочки платежу з використанням бюджетної позички 1994 - 1995 років з оплатою вартості цієї техніки шляхом здачі зерна до державних ресурсів протягом 1995 - 1998 років, тобто фактично в той період коли виникли зобов'язання відповідача по оплаті, які ним не були виконані.

Ступінь фактичного виконання зобов'язання  відповідачем є нульовим.

Керуючись ст.ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                        П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Зеленського", 28500, Кіровоградська область, Долинський район, с. Пишне (р/р невідомі, код ЄДРПОУ 30327619) заборгованість по бюджетній позичці в розмірі 131 078, 00 грн. на користь Долинської міжрайонної державної податкової інспекції, 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Леніна, 60 (розподільчий рахунок № 34127999700160, одержувач: УДК в Долинському районі, код ЄДРПОУ 23683775, банк одержувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016)

Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача буде видано виконавчий лист.

Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова виготовлена в повному обсязі 31 березня 2008 року.

           Суддя

  Ю. І. Хилько