Постанова

від 21.04.2011 по справі 11/36-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 квітня 2011 р.                                                                                    

№ 11/36-10  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

С.Могил

Є.Борденюк, І.Вовка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

на постанову

від 08.12.2010

Харківського апеляційного господарського суду

у справі

№ 11/36-10

за позовом

суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до

суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2

про

припинення господарських правовідносин

та за зустрічним позовом

суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2

до

суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про

стягнення 36 198 грн.

В судове засідання представники сторін не з'явились

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1. звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2. про визнання договору оренди частини нежитлового приміщення площею 23,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 припиненим з 06 січня 2010 року шляхом припинення господарських відносин, які з нього виникли.

Відповідач подав зустрічний позов, враховуючи заяву від 29.06.2010 про зменшення зустрічних позовних вимог, просив суд стягнути з позивача 20465,12 грн., в тому числі: 5684 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 8 від 24.08.2009, 1870,32 грн. грошових коштів в рахунок компенсації комунальних платежів за період з грудня 2009 р. по лютий 2010 р., 3248 грн. штрафу за прострочення строку сплати спожитих комунальних послуг за грудень 2009 року, 3978,80 грн. штрафу за прострочення сплати орендної плати за січень та лютий 2010 р., 3248 грн. штрафу за відмову від договору без письмового попередження про це за три місяці, 162,40 грн. штрафу згідно з пунктом 9.12. договору, 649,60 грн. штрафу згідно з пунктом 9.12. договору за повторне порушення, 1624 грн. штрафу за неповідомлення своїх реквізитів.

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.07.2010 (суддя Ю.Зражевський), яке залишене без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 (колегія суддів: В.Сіверін, Н.Білоконь, О.Терещенко), у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволений частково; з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1. на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2. присуджено до стягнення 16486, 32 грн. боргу та штрафних санкцій; в частині зустрічного позову про стягнення 730 грн. штрафу за прострочення сплати орендної плати за лютий 2010 р. та 3248 грн. штрафу за відмову від договору без письмового попередження про це за три місяці відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

24.08.2009 між приватним підприємцем ОСОБА_2. (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1. (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 8 від 24.08.2009, згідно з умовами орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об'єкт оренди - частину нежитлового приміщення, що знаходиться в нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 23,2 кв.м (згідно з поповерховим планом –Додаток № 1).

29.12.2009 орендарем на адресу орендодавця направлене повідомлення про односторонню відмову від зазначеного договору, а отримане останнім 06.01.2010.

16.01.2010 орендодавцем на адресу орендаря направлене повідомлення про відмову від прийняття односторонньої відмови від зазначеного вище договору, та 27.01.2010 направлена претензію щодо неналежного виконання ним своїх зобов‘язань за договором, а саме, щодо прострочення терміну сплати орендних платежів.

Позивач за первісним позовом, зважаючи на наведені обставини, просить суд визнати зазначений договір припиненим, шляхом припинення з 06 січня 2010 р. господарських відносин, що з нього виникли.

Обґрунтовуючи вимоги первісного позову, позивач посилається на те, що право на односторонню відмову сторони від договору передбачене пунктом 5.4 договору, а тому позивач за первісним позовом вважає, що правовідносини сторін за договором оренди нерухомого майна № 8 від 24 серпня 2009 року припинились в день отримання відповідачем повідомлення позивача про відмову від договору - 06 січня 2010 року.

Строк договору визначено п. 5.1 договору, договір чинний з 24.08.2009 до 24.08.2010.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що сторони домовились про те, що кожна сторона має право в одностронньому порядку відмовитися від договору, попередивши про це іншу сторону не пізніше ніж за три місяці.

Відповідно до пункту 9.6 договору орендар має право достроково розірвати договір, керуючись пунктами цього договору з 02.03.2010.

Отже, оскільки згідно з пунктами 5.4. та 9.6 договору орендар має право на одностороннє розірвання договору тільки з 02.03.2010, попередивши про це орендодавця не пізніше ніж за три місяці, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для припинення з 06.01.2010 господарських правовідносин за вищевказаним договором.

Крім того, позивачем за первісним позовом не надано доказів складання акта приймання-передачі об'єкту з оренди чи направлення повідомлення відповідачу за первісним позовом щодо його підписання.

Часткове задоволення зустрічного позову судами мотивоване тим, що 01.02.2010 орендодавець отримав від орендаря конверт з ключами від орендованого приміщення та 22.02.2010 передав вищезазначене приміщення іншій особі, тобто, відповідач за первісним позовом фактично визнав припинення дії договору з 21.02.2010.

Матеріалами справи підтверджується наявність у орендаря заборгованості зі сплати орендної плати за січень-лютий 2010 року (по 21.02.2010) в розмірі 5 686 грн. та комунальні платежі за грудень 2009 року - лютий 2010 року на загальну суму 1 870,32 грн.

Розділом 9 договору оренди, а саме, пп. 9.4., 9.5., 9.7., 9.12., 9.13. передбачена сплата штрафу за прострочення строку сплати орендної плати та спожитих комунальних послуг, за неповідомлення про зміну своїх реквізитів, та у зв‘язку з відмовою від договору без письмового попередження за три місяці.

Вимоги орендодавця щодо стягнення з орендаря 730 грн. 80 коп. штрафу за прострочення строку сплати орендної плати за лютий 2010 року судами попередніх інстанцій визнані безпідставними, оскільки позивачем за первісним позовом не допущене прострочення за цей період.

Також зважаючи на те, що згідно з пунктами 5.4. та 9.6 договору орендар має право на одностороннє розірвання договору тільки з 02.03.2010, попередивши про це орендодавця не пізніше ніж за три місяці, господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про безпідставність вимог зустрічного позову про стягнення на підставі пункту 9.6 договору 3 248 грн. 00 коп. штрафу за відмову від договору без письмового попередження про це за три місяці; решта вимог зустрічного позову на суму 16 486 грн. 32 коп. визнана правомірною.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, суб'єкт підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1. посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати договір оренди частини нежитлового приміщення площею 23,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 припиненим, шляхом припинення з 06 січня 2010 року господарських відносин, які з нього виникли.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

Позовна вимога за первісним позовом про визнання господарських відносин, заснованих на договорі оренди, укладеному між сторонами 24.08.2009, припиненими 06.01.2010 у зв'язку з повідомленням позивача (орендаря) про відмову від договору, залишена судами попередніх інстанцій без задоволення обґрунтовано. Незалежно від мотивів, викладених у судових рішеннях, зазначені позовні вимоги є вимогами про встановлення факту; такі вимоги не відносяться до кола способу захисту порушеного права, на захист якого вправі звернутися сторона до господарського суду.

Щодо заявлення зустрічних позовних вимог про застосування відповідальності за неналежне виконання умов договору оренди, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з такого.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2009 орендар направив на адресу орендодавця повідомлення про односторонню відмову від договору оренди, яке отримане орендодавцем 06.01.2010.

01.02.2010 орендодавець отримав від орендаря конверт з ключами від орендованого приміщення. Зазначені дії орендаря, орендодавцем не схвалені.

21.02.2010 орендодавець уклав договір оренди з новим орендарем.

Відповідно до положень ст. 9.6 договору у випадку дострокового розірвання договору з ініціативи орендаря за період з 24.08.2009 по 01.03.2010 з будь-яких причин та з будь-яких підстав орендар сплачує штраф у розмірі орендної плати за місяць.

Зважаючи на те, що правовідносини з оренди передбачають право особи на користування майном, повернення орендарем ключів від переданого в оренду майна, є припиненням права користуванням майном, тобто припинене права користуванням майном 01.02.2010. Відповідальність за дострокове розірвання договору з ініціативи орендаря визначена п. 9.6 договору-штраф у розмірі орендної плати.

А тому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковим задоволення позивних вимог про присудження до стягнення орендних та комунальних послуг за лютий 2010 року у розмірі 2 436,00 грн. та 371,08 грн. відповідно.

Відповідно до положень Закону України "Про відповідальність за прострочку виконання грошового зобов’язання" така відповідальність застосовується у формі оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. Зазначена відповідальність обумовлено сторонами п. 9.2 договору. Присудження до стягнення судами попередніх інстанцій штрафу за прострочку оплати платежів за грудень 2009 р. та січень 2010 р. у розмірі 3 248,00 грн. та 3 248,00 грн., відповідно, є помилковим.

Помилковим є присудження до стягнення штрафів у розмірі 162,40 грн. та 649,60 грн. згідно з п. 9.12 договору з посиланням на п. 7.2.9 договору через неналежне утримання у задовільному стані прилеглої до об’єкта оренди території, оскільки позовна вимога базується на актах, складених в односторонньому порядку.

Помилковим є застосування згідно з п.9.13 договору штрафу у розмірі 1 624,00 грн. за неповідомлення про зміну реквізитів, оскільки зазначена умова передбачає звернення орендодавця або інше ухилення орендаря.  

Виходячи з наведеного, підлягають до задоволення позовні вимоги про присудження до стягнення орендної плати за січень 2010 р. у суми 3 248, 00 грн., компенсація комунальних послуг за грудень 2009 р. та січень 2010 р. у сумі 853,11 грн. та 646,13 грн. відповідно та штраф за дострокове розірвання договору у сумі 3 248, 00 грн., всього на суму 7995,24 грн.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 -  11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 13.07.2010, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 у справі № 11/36-10 залишити без зміни в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом.

Резолютивну частину рішення (постанову) за зустрічними позовними вимогами змінити, присудивши до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 7 995,24 грн. боргу та штрафних санкцій, 79,95 грн. витрат зі сплати державного мита.

В інший частині у позові відмовити.

Доручити господарському суду Сумської області видати наказ з урахуванням цієї постанови.   

Судді:                                                                                                  С. Могил

                                                                                                              Є. Борденюк

                                                                                                              І. Вовк