Ухвала

від 11.04.2011 по справі 40/204-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/204-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.04.11р.

Справа № 40/204-10

За позовом  Приватного торгово-будівельного підприємства "ЮВЄС", м.Дніпропетровськ 

до  Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ 

про стягнення 164964 грн. 55 коп.

Суддя  Красота О.І.

СУТЬ СПОРУ:

Суть спору викладена в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011 року, яким  позов задоволено повністю, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” на користь Приватного торгово-будівельного підприємства „ЮВЄС” 123910 грн. 00 коп. - інфляційних витрат, 41054 грн. 55 коп. –3% річних, 1649 грн. 65 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.02.2011 року на виконання рішення господарського суду від 25.01.2011 року видано наказ.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2011 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011 року у справі 40/204-10 залишено без змін.

07.04.2011 року Позивач звернувся до суду із заявою про застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в розмірі 166 850 грн. 20 коп., що знаходяться на поточних рахунках Відкритого акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” в кредитних установах.

Заява мотивована тим, що вжиття зазначених заходів необхідно для забезпечення гарантії реального виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011 року по справі 40/204-10. Крім того, заявник вказує на те, що 30.03.2011 року наказ господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011 року по справі 40/204-10 про примусове стягнення з Відповідача на користь Позивача знаходиться на виконанні у Державній виконавчій службі Бабушкінського району м. Дніпропетровська, (ДВС), що підтверджується вхідним штампом ДВС від 30.03.2011 року. Даний наказ приєднано до зведеного виконавчого провадження про стягнення з Відповідача сум заборгованості на користь інших стягувачів у тому числі і по наказу господарського суду Дніпропетровської області на користь Позивача по справі № 39/236-09 на суму 1 639 864 грн. 38 коп.

У зв'язку з находженням на виконанні у ДВС 77 виконавчих документів щодо вказаного Відповідача на суму 18 840 325 грн. 59 коп., та зупиненням зведеного виконавчого провадження на підставі ухвали Ленінського районного суду                                м. Дніпропетровська виконавчі дії не проводяться, що унеможливлює у наступньому виконання рішення суду  за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011 року по справі 40/204-10.

 Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю.

Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та навести суду обґрунтування належним чином доведене необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

           Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

           Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.1998 року № 202/98-ВР встановлено, що Державна   виконавча   служба   входить  до  системи  органів Міністерства  юстиції  України  і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної  виконавчої  служби є своєчасне,  повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

    Статтею 2 вказаного Закону, передбачено правову основу діяльності державної виконавчої служби, відповідно до якої, правова основа діяльності державної виконавчої   служби становить Конституція України, цей  Закон,  інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Вимогами ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606-ХІУ та інші нормативно-правові акти.

  Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб,   зазначених   у  цьому  Законі,  спрямованих  на  примусове   виконання рішень судів та  інших  органів  (посадових  осіб),  які здійснюються  на  підставах,  в межах повноважень та у спосіб,  визначених  цим  Законом,  іншими   нормативно-правовими   актами, прийнятими  відповідно  до  цього  Закону та інших законів,  а також рішеннями,  що відповідно до цього Закону  підлягають  примусовому виконанню (далі - рішення).

        Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці визначені Законом України „Про державну виконачу службу” (ст.. 2 Закону).

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, перебування  наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011 року по справі № 40/204-10 на виконанні у ДВС з 30.03.2011 року, останній повинен його виконувати у спосіб та порядку встановленому виконавчим документом та Законом України „Про виконавче провадження” (ст. 11 Закону). Зупинення зведеного виконавчого провадження на підставі (як вказує заявник) ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (згідно відповіді ДВС від 20.09.2010 року № П-653-09 Чевонозаводського районного суду м. Харкова) не може бути підставою для задоволення вказаної заяви Позивача, крім того з вказаної відповіді ДВС щодо зупинення зведеного виконавчого провадження, не вбачається саме зупинення виконавчих дій по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011 року по справі № 40/204-10.    

З огляду на викладене, Позивач не надав суду належних та допустимих доказів  в підтвердження існування обставин, які свідчать про можливе зникнення або зменшення у Відповідача грошових коштів, за рахунок яких можливо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011 року по справі 40/204-10 та відповідно не довів необхідності вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в розмірі 166 850 грн. 20 коп., що знаходяться на поточних рахунках Відкритого акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” в кредитних установах.

Відповідно до положень ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

       Відмовити в задоволенні заяви Приватного торгово-будівельного підприємства "ЮВЄС" про застосування заходів до забезпечення позову.

Суддя

О.І. Красота