Рішення

від 14.04.2011 по справі 57/184-10-7/026-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/184-10-7/026-11     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2011 р.                                                                  Справа № 57/184-10-7/026-11     

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі:

1)          Міністерства оборони України, м. Київ,

2)          Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Київ,

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Центр інноваційних технологій», Київська область, м. Бориспіль,

про                    розірвання договору та виселення

за участю представників сторін:

від позивача 1: не з'явились,

від позивача 2: Лепень О.В. –представник за довіреністю №303/25-482 від 21.02.2011 року,

від відповідача: не з'явились,

від прокуратури: Лесько Г.Є. –представник за довіреністю №05 від 04.01.2011 року,

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою №2769 від 21.06.2010 року в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі –позивач 1) та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі –позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Центр інноваційних технологій»(далі – відповідач) про розірвання договору та виселення.

В обґрунтування позовних вимог (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог б/н від 21.10.2010 року) заступник прокурора посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди №2/2008ГоловКЕУ від 22.10.2008 року, зокрема, щодо своєчасної та повної оплати орендної плати за період з жовтня 2008 року по жовтень 2010 року, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок чого заступник прокурора просить суд розірвати укладений договір оренди №2/2008ГоловКЕУ від 22.10.2008 року та виселити в примусовому порядку ТОВ «Міжнародний Центр інноваційних технологій»з орендованих приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, військове містечко №116, інвентарний №2, загальною площею 50 кв.м.

Заступник військового прокурора Київського гарнізону звернувся до суду з позовом про розірвання договору та виселення відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 121 Конституції України, оскільки невиконання відповідачем взятих на себе за договором оренди №2/2008ГоловКЕУ від 22.10.2008 року зобов'язань (а саме несплата орендної плати) завдає шкоду економічним інтересам держави.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.08.2010 року було порушено провадження у справі №57/184-10 та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою господарського Харківської області від 25.10.2010 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011 року, встановивши підсудність даного спору господарському суді Київської області, матеріали справи №57/184-10 були передані до господарського суду Київської області.

Згідно протоколу розподілу справ між суддями від 16.02.2011 року справу №57/184-10 передано до розгляду судді Антоновій В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.02.2011 року справу №57/184-10 було прийнято до свого провадження суддею Антоновою В.М., присвоєно їй №57/184-10-7/026-11 та призначено розгляд справи на 10.03.2011 року.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 10.03.2011 року представників позивача 1 та відповідача, які у відповідності з ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, розгляд справи було відкладено на 14.04.2011 року.

До початку судового засідання 14.04.2011 року через загальний відділ господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Центр інноваційних технологій», відповідача у справі, надійшло клопотання вих. №59 від 07.04.2011 року (вх. №5126 від 14.04.2011 року) про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Звертаючись до суду з даним клопотанням відповідач зазначає, що договір оренди №2/2008ГоловКЕУ від 22.10.2008 року, про розірвання якого заявлений позов, вже розірваний сторонами 01.01.2011 року, а відтак у зв'язку з відсутністю предмета спору, провадження у справі підлягає припиненню.

Дослідивши подане клопотання, господарський суд відмовляє у його задоволенні, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В обґрунтування клопотання про припинення провадження у справі відповідач стверджує, що 01.01.2011 року спірний договір оренди вже був розірваним сторонами, однак на підтвердження своїх доводів відповідачем у відповідності до ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано жодного документа, окрім цього, у судовому засіданні 14.04.2011 року представник позивача 2 пояснив, що сторонами 01.01.2011 року було розірвано інші договори, а не договір оренди №2/2008ГоловКЕУ від 22.10.2008 року.

Окрім того, господарський суд звертає увагу, що позивачем заявлені вимоги про розірвання договору та виселення в примусовому порядку ТОВ «Міжнародний Центр інноваційних технологій»з орендованих приміщень, тому, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для припинення провадження у справі №57/184-10-7/026-11.

У судовому засіданні 14.04.2011 року представники прокуратури та позивача 2 у справі позовні вимоги підтримали, вважають їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники позивача 1 та відповідача у справі у судове засідання 14.04.2011 року не з'явились. Позивач 1 та відповідач про дату, час та місце розгляду спору повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідач про причини неявки не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 14.04.2011 року господарським судом у порядку вимог ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників прокуратури та позивача 2, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

22.10.2008 року між Міністерством оборони України (орендодавець за договором, позивач 1 у справі) в особі начальника Головного Квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Центр інноваційних технологій» (орендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір оренди №2/2008/ГоловКЕУ нерухомого військового майна, розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, військове містечко №116, інв. №2 (перший поверх, площа 50 кв.м.) (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно, що знаходиться на балансі Київського КЕУ, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81; військове містечко №116, інв. №2. загальною площею 50 кв.м. вартість якого визначена на 31.05.2008 року за експертною оцінкою та становить згідно акту оцінки 318 550 грн.

Згідно п. 1.2. договору назване в п. 1.1. нерухоме майно орендодавець передає орендарю під наукову діяльність.

Як передбачено п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно п. 2.2. договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктами 2.4.-2.5. договору визначено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим баласнсоутримувач з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Сторонами (п. п. 3.1.-3.2. договору) погоджено, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (червень 2008 року) на рівні 802,75 грн., яка визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (із змінами Постанова КМУ від 27.12.2006 р. №1846), за результатами конкурсу орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (червень 2008 року) на рівні 8 500 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок Київського КЕУ УДК м. Києва МФО 820019 ЗКПО 22991617 р/рахунок 35229022000303 щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 5.9. договору передбачений обов'язок орендаря у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві (балансоутримувачу) орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу.

Цей договір діє з 20.10.2008 року по 01.10.2011 року.(п. 10.1. договору).

Згідно п. 10.4. договору за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

При цьому, у відповідності до п. 10.8. договору сторони погоджуються, що цей договір може бути достроково розірваним на вимогу орендодавця (балансоутримувача), якщо орендар, зокрема, не вніс плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу.

Факт прийому - передачі нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81; військове містечко №116, інв. №2. загальною площею 50 кв.м., в оренду підтверджується Актом б/н від 22.10.2008 року прийому-передачі нежитлових приміщень (Додаток №2 до договору), складеним і підписаним представниками сторін у відповідності з умовами договору оренди №2/2008/ГоловКЕУ та скріпленим печатками юридичних осіб (копія акту наявна в матеріалах справи, оригінал оглянутий судом у судовому засіданні).

Факт укладення договору та передання вищезазначеного нежитлового приміщення в оренду підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 14.07.2010 року у справі №50/17, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Центр інноваційних технологій»до Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління міністерства оборони України про звільнення від орендної плати.

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, передбачені вищенаведеною нормою мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність –це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в іншому рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що сторонами у справі №50/17 є ті ж самі юридичні особи, що і у справі, яка розглядається, господарський суд Київської області бере до уваги факти, що були встановлені рішенням господарського суду м. Києва від 14.07.2010 року у справі №50/17 і які мають значення при вирішенні спору у даній справі.

З наявної в матеріалах справи довідки-розрахунку орендної плати за оренду нежитлових приміщень згідно договору оренди №2/2008/Голов КЕУ станом на 01.10.2010 року (вих. №303/25-2593 від 22.10.2010 року), наданої позивачем 2, вбачається, що відповідач у строк, визначений п.3.3. договору оренди, не сплачував орендну плату за період з жовтня 2008 року по жовтень 2010 року включно, а тому згідно розрахунку Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України у відповідача існує заборгованість з орендної плати у сумі 269 120,73 грн.

Відповідачем вказаний розмір заборгованості не заперечно та не спростовано.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Оскільки власником орендованого приміщення, згідно п. 2.2. договору, є держава, то правовідносини сторін регулюються також положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

У відповідності до ч. 1 ст. 2, ст. 3 вищенаведеного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди, термін, на який укладається договір, орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечено відповідачем, на момент розгляду спору в господарському суді, відповідач свої зобов'язання за договором оренди №2/2008/ГоловКЕУ щодо сплати орендних платежів за період з жовтня 2008 року по жовтень 2010 року включно не виконав.

Як передбачено ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведені норми права, пункти 10.4., 10.8. договору оренди та встановлений судом факт невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо сплати орендних платежів (що є істотним порушенням умов договору), суд вважає, що позовні вимоги заступника військового прокурора є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не спростованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Як визначено п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються Генеральна прокуратура України та її органи –за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави.

Згідно підпунктів «а», «б»п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір державного мита із заяв, що подаються до господарських судів: майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.); із позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85,00 грн.).

Державне мито справляється із позовних заяв як майнового, так і немайнового характеру, а у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру (п. 4.5. роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 04.03.1998 року №02-5/78).

Господарським судом встановлено, що заступником військового прокурора Київського гарнізону в позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру (про розірвання договору оренди та виселення з орендованих приміщень).

Враховуючи викладене, державне мито, яке підлягає стягненню в доход Державного бюджету України з вимоги немайнового характеру становить 85,00 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.  44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.                    Розірвати договір оренди №2/2008/ГоловКЕУ від 22.10.2008 року, укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Центр інноваційних технологій».

3.                    Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Центр інноваційних технологій»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14, код ЄДРПОУ 35856672) з орендованих приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81 військове містечко №116, інвентарний №2 загальною площею 50 кв.м.

4.                    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Центр інноваційних технологій»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14, код ЄДРПОУ 35856672) в доход Державного бюджету України судові витрати: 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.                    Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повне рішення складено 21.04.2011 року

   Суддя                                                                                         Антонова В.М.