Постанова

від 07.04.2011 по справі 5002-33/3717-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5002-33/3717-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 30 березня 2011 року   Справа № 5002-33/3717-2010

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Видашенко Т.С.,

суддів                                                                      Балюкової К.Г.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: Кашка Сусана Мустафаївна, довіреність №013-Д від 04.01.11;

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства акціонерного товариства "Кримкурортбуд" Євпаторійський завод "Буддеталь" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 14 грудня 2010 року у справі № 5002-33/3717-2010

за позовом          дочірнього підприємства акціонерного товариства "Кримкурортбуд" Євпаторійський завод "Буддеталь"

до відкритого акціонерного товариства "Крименерго"

про стягнення 63595,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

                    Дочірнє підприємство акціонерного товариства "Кримкурортбуд" Євпаторійський завод "Буддеталь" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про визнання недійсним рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією відкритого акціонерного товариства "Крименерго", оформлене протоколом №1794 від 25 вересня 2007 року та стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 65595,79 грн.

                    Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2010 року провадження у справі в частині визнання недійсним рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією відкритого акціонерного товариства "Крименерго", оформлене протоколом №1794 від 25 вересня 2007 року, припинено на підставі пункту 2 частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

          Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2010 року у справі № 5002-33/3717-2010 (суддя Радвановська Ю.А.) дочірньому підприємству акціонерного товариства "Кримкурортбуд" Євпаторійський завод "Буддеталь" у позові до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про стягнення 63595,79 грн. відмовлено.

          Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що правовою підставою для прийняття спірних коштів відповідачем у даному випадку був договір №35 від 23 березня 2004 року, укладений між сторонами, оскільки вказані кошти перераховувались з призначенням платежу "за спожиту електроенергію".

                    Не погодившись з рішенням суду, дочірнє підприємство акціонерного товариства "Кримкурортбуд" Євпаторійський завод "Буддеталь" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

                    Апеляційна скарга мотивована безпідставним зарахуванням відповідачем суми, що стягується, в рахунок заборгованості з оплати спожитої, але недорахованої електричної енергії, обсяг якої був визначений рішенням комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленим протоколом від 1794 від 25 вересня 2007 року, та обґрунтована відсутністю з боку позивача порушень Правил користування електричною енергією.

У судовому засіданні 30.03.2011 представник відповідача проти вимог скарги заперечував та просив залишити без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представника позивача не було визнано обов'язковою, колегія вважає за можливе переглянути  рішення суду першої інстанції за відсутності такого представника.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України  судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (постачальник) та дочірнім підприємством акціонерного товариства "Кримкурортбуд" Євпаторійський завод "Буддеталь" (споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії.

Пунктом 2.2.3 договору відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно до умов додатків №4.1 або 4.2 "Порядок розрахунків".

Облік електричної енергії, спожитої споживачем, здійснюється у відповідності з вимогами Правилами обліку електроенергії або Правилами користування електричною енергією (пункт 7.1 договору).

Також матеріалами справи підтверджено, що 14 вересня 2007 року відповідачем була проведена перевірка дотримання вимог Правил користування електричною енергією, в результаті якої було виявлено порушення відповідачем Правил, яке виразилося у зриві пломб електропередавальної організації відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з двері щитку обліку, про що складений акт №102358 (аркуш справи 16).

25 вересня 2007 року відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, про що був складений протокол № 1794 (аркуш справи 14).

Розглянувши акт №102358 від 14 вересня 2007 року, комісія дійшла висновку, що порушення, яке відображено в акті, вимагає проведення перерахунку об'єму спожитої електричної енергії та її вартості у відповідності з Методикою нарахування об'єму електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією за період з 17 березня 2007 року по 14 вересня 2007 року.

Внаслідок проведеного перерахунку відповідачу визначено до сплати 63595,79 грн. вартості недорахованої електричної енергії.

01 жовтня 2007 року позивачу був виставлений рахунок №0035/058/1007Ш на оплату 63595,80 грн. (аркуш справи 109).

У зв'язку з тим, що оплата по виставленому рахунку позивачем проведена не була, відповідачем на його адресу направлено попередження з вимогою оплатити суму 63595.80 грн. в строк до 30 листопада 2007 року (аркуш справи 37).

Платіжним дорученням №176 від 30 листопада 2007 року позивач перерахував 65000,00 грн. При цьому, у якості призначення платежу ним було вказано - за рахунком №0035/058/0807 АП від 22 листопада 2007 року (аркуші справи 36).

Одночасно, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив грошові кошти, перераховані відкритому акціонерному товариству "Крименерго" від Євпаторійського заводу "Буддеталь" платіжним дорученням №176 від 30 листопада 2007 року в сумі 65000,00 грн., вважати як оплату за спожиту електричну енергію (аркуш справи 76).

Своєю резолюцією уповноважений представник відповідача зарахував кошти в сумі 63595,80 грн. на рахунок погашення за спожиту електричну енергію, нараховану згідно з актом №102358 від 14 вересня 2007 року.

Однак, позивач вважає, що відкрите акціонерне товариство "Крименерго" неправомірно здійснило таке зарахування, що і стало підставою для звернення до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовними вимогами про стягнення 63595,80 грн. як безпідставно набутих грошових коштів.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу дочірнього підприємства акціонерного товариства "Кримкурортбуд" Євпаторійського заводу "Буддеталь" такою, що підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

                    Відповідно до вимог частин 1 та 3 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

                    Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності наступних умов.

                    По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння. Наприклад, продавець надав покупцеві здачу в більшому розмірі, ніж потрібно, або передав неоплачений товар.

                    По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

                    По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

                    В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилається на правомірність рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 25.09.2007, оформлено протоколом №1794, оскільки воно не було скасовано у встановленому чинним законодавством порядку.

                    Проте, Вищий господарський суд України при прийнятті рішень з аналогічних спорів чітко визначив свою позицію з приводу оскарження комісії та протоколів, зазначивши у постанові у справі №2-7/6383-2009 від 05.08.2010, що за своїми ознаками акти про порушення Правил користування електричною енергією та винесений на їх підставі протокол не є актом ненормативного характеру в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не має обов'язкового характеру. У разі надходження заяв про визнання недійсними таких актів господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті з посиланням на пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, а у разі помилкового прийняття позову - припинити провадження у справі згідно з пункту 1 статті 80 цього Кодексу.

                    Аналогічні позиції містяться також у постановах Вищого господарського суду України у наступних постановах №2-27/6102-2009 від 22.07.2010, №2-21/662-2010 від 05.08.2010, №2-22/6314-2009 від 05.08.2010.

                    Вказане унеможливлює звернення позивача до суду з позовною заявою про визнання недійсними, як акту №102358 від 14.09.2007р. про порушення правил користування електричної енергії для юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, так і протоколу №1794 від 25.09.2007.

                    Натомість суд першої інстанції вважає протокол №1794 від 25.09.2007р. таким, що є обов'язковим для виконання Позивачу у випадку його не оскарження.

                    Крім того, в ході перевірки було виявлено порушення Правил користування електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 (в редакції станом на 25.09.2007), а саме: зрив пломби енергопостачальної організації. За результатами перевірки був складений акт №102358 від 14.09.2007 про порушення правил користування електричної енергії для юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. На підставі вказаного акту було винесено рішення засідання комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго" по розгляду актів про порушення Правил користування електричної енергії, що оформлене протоколом №1794 від 25.09.2007, яким Позивачу була нарахована сума 63 595,79 грн.

                    Розрахунок електричної енергії, був проведений на засіданні комісії 25.09.2007 за період з 17.03.2007 до 14.09.2007 на підставі Методики визначення об'єму і вартості електричної енергії, не обрахованої унаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 (далі - Методика). Вартість електроенергії, не врахованої за наслідком порушення споживачем Правил користування електроенергією склала 63595,79грн. з урахуванням ПДВ.

                    Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією у разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за_ період від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

                    Отже, враховуючи вищезазначений пункт Правил, можна зробити висновок, що перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії здійснюється електропередавальною організацією при наявності таких складових: як самого порушення, так і мети - заниження значення показників засобу обліку.

                    Так, відповідно до акту №102358 від 14.09.2007 про порушення правил користування електричної енергії для юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності позивачем було допущено порушення ПКЕЕ, що виявилось у зриві пломб. Однак,  представником позивача заперечувався факт зриву пломби, що знайшло своє відображення в акті №102358 від 14.09.2007, де зазначено про "пошкодження проволоки кріплення пломби".

                    Крім того, відповідно до підпункту 2 підпункту 2.1 пункту 2 Методики вона застосовується у разі виявлення відсутності пломб (зрив пломб) Держспооісивстандарту України або електропередавальної організації на розрахункових засобах обліку в місцях указаних в акті про пломбування підписаного споживачем.

                    Однак, а ні в акті про порушення ПКЕЕ №102358 від 14.09.2007., а ні в протоколі №1794 від 25.09.2007, не зазначено про наявність чи відсутність акту про пломбування засобу обліку №10974, що був підписаний позивачем.

                    Абзацом 2 пункту 6.41 ПКЕЕ встановлено, що в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

                    Проте, в акті №102358 від 14.09.2007 про порушення правил користування електричною енергією для юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відсутні пункти ПКЕЕ, які були порушенні позивачем.

                    Крім того, в акті перевірки невірно вказана назва споживача, відсутня дата договору, не заповненні графи у п. п. З.6., 4., 6., 9, а графа 3.1. заповнена з посиланням на договір, без зазначення будь-яких приладів.

                    Таким чином, акт №102358 від 14.09.2007 про порушення правил користування електричною енергією для юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, не може бути основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення з боку Позивача, оскільки він складений з порушенням вимог діючого законодавства.

                    Протокол №1794 від 25.09.2007, яким оформлено рішення комісії щодо розгляду актів про порушення ПКЕЕ, також виконано з порушенням, оскільки в ньому найменування підприємства не належить позивачу, відсутнє посилання на пункт Методики, який вказує на порушення.

                    Крім того, тип лічильника та струм, що вказані в протоколі №1794 від 25.09.2007 не співпадають з типом лічильника та струмом, що зазначений в акті №102358 від 14.09.2007 Так, в акті №102358 від 14.09.2007 про порушення правил користування електричної енергії для юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності зазначені тип СТК 305Q8Н4П, струм 5 (7,5), а в протоколі тип - СТК-3; струм 5.

                    При цьому, зазначаємо, що у позивача взагалі відсутні такі типи електричних лічильників, які зазначені, як в акті, так і в протоколі. Так, у позивача існує лічильник із заводським номером №10974 тип - СТКЗ-05Q2Н4М. Вказані обставини свідчать про неможливість використання акту №102358 від 14.09.2007 про порушення правил користування електричної енергії для юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності як доказової бази для застосування відповідальності відносно позивача.

                    Крім того, в протоколі №1794 від 25.09.2007 не заповненні всі графи потужності струмоприймачів, які були прийняті комісією, хоча це має значення для розрахунку недорахованої електроенергії та суми, що підлягає сплаті.

                    Слід звернути увагу, що на момент перевірки 14.09.2007 представниками відповідача облік спожитої електроенергії позивачем здійснювався також лічильником СА 4Уи672м №021706, порушення цілісності пломб на якому під час перевірки не встановлено. При цьому, різниця у показниках лічильників №021706 та №10974 пояснюється різницею у класах точності, до того ж вказана різниця є незначною. Більше того, лічильник електричної енергії №10974 тип - СТКЗ-05Q2Н4М, був встановлений на вимогу відповідача, є дублюючим відносно лічильника №021706. Однак, при розгляді на засіданні комісії актів про порушення ПКЕЕ даного факту не було взято до уваги.

                    Лічильник №10974 тип СТК 305Q8Н4П не значиться в переліку засобів обліку, за яким провадиться розрахунок за отриманою електроенергією згідно додатку 3.1 до договору №35 від 23.03.2004р. про постачання електричної енергії.

                    Вказане свідчить, що позивачем не здійснювались дії для заниження показань засобу обліку, а, відповідно, до норм п. 6.40 ПКЕЕ відповідальність настає лише у разі наявності у діях або бездіяльності споживача електроенергії наміру знизити покази засобу обліку.

                    Проте, суд першої інстанції вказані обставини не взяв до уваги та не спростував будь-якими твердженнями.

                    При розгляді акту №102358 від 14.09.2007 комісія вирішила провести перерахунок обсягу недорахованої електричної енергії за період з 17.03.2007 (дата останньої технічної перевірки).

                    Однак, відповідно до пункту 6.40 ПКЕЕ електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

                    Так, між позивачем та відповідачем в період з 23.03.2007 по 14.09.2007 щомісячно підписувались акти про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії. Вказані акти є додатком до договору №35 про постачання електричної енергії від 23.04.2004 і оформлюються на підставі пункту 7.8. розділу 7 вказаного договору.

                    Пунктом 6.13 Правил також встановлено, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (су б споживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).

                    Тобто, останнє контрольне зняття відповідачем показників з засобів обліку електричної енергії позивача відбулось 22.08.2007. Враховуючи те, що представник відповідача приймає безпосередню участь у знятті показників обліку та має доступ до пломб, то у випадку її пошкодження (зриву пломби) з 17.03.2007 до 22.08.2007 він мав можливість встановити такий факт порушення ПКЕЕ. Отже, не має підстав вважати, що порушення пломб мало місце до моменту останнього зняття показників з розрахункового засобу обліку, тобто до 22.08.2007.

                    Таким чином, донарахування вартості неврахованої електроенергії могло бути здійснено з 22.08.2007,а не з 17.03.2007.

                    При винесенні оскаржуваного рішення Відповідач не вказав підстав для перерахунку недорахованої електричної енергії саме з дати останньої технічної перевірки (при цьому відсутнє посилання якої саме технічної перевірки), а не з дати останнього контрольного зняття представником відповідача показань розрахункового засобу обліку, як встановлено у п. 6.40 ПКЕЕ.

                    Більше того, при донарахуванні вартості неврахованої електричної енергії відповідачем не було взято до уваги акт обстеження №52/53 від 20.06.2007 та акт №52/14 від 20.06.2007 з контролю електричної потужності, які були винесенні Держенергонаглядом у Кримському регіоні Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні. За зазначеними актами у позивача станом на 20.06.2007 не було встановлено жодного порушення споживання електричної енергії. Було також знято показання з лічильника №10974, але порушення цілісності пломб (в тому числі зриву) не виявлено, що також дає підстави вважати, що станом на 20.06.2007р. цілісність пломби на вказаному лічильнику не була порушена.

                    Відповідно до пункту 2.2 Методики обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, розраховується на підставі акта порушень, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

                    Згідно вимогам пункту 2.5 Методики потужність при проведенні розрахунку визначається виходячи з потужності, що виміряна з дотриманням вимог діючого законодавства. Договірна потужність приймається тільки за умови відсутності можливості провести вимірювання струму навантаження електроустановки.

                    Так, при складанні акту №102358 від 14.09.2007 про порушення правил користування електричної енергії для юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, відповідачем було проведено заміри потужності, яка на час перевірки становила 162кВт. Однак, при здійсненні розрахунку, як вбачається з додатку до протоколу №1794 від 25.09.2007, відповідач використав потужність струму 380кВт, при цьому зазначає, що потужність струмоприймачів розраховується за силою струму вимірювання трансформаторів струму. Тобто при проведенні розрахунку добового споживання електричної енергії відповідач застосував рівень потужності, що є значно вищим за фактичні параметри потужності, які зазначені в акті. Різниця в рівні потужності, між заміряною під час складання акту №102358 від 14.09.2007 і використаної для розрахунку в додатку до протоколу №1794 від 25.09.2007р. становить 218кВт. Із розрахунку: 380кВт (потужність зазначена в додатку до протоколу) - 162кВт (потужність зазначена в акті №102358 від 14.09.2007р.). Тим самим, відповідач не використовує акт №102358 від 14.09.2007 у повній мірі, як підставу для визначення обсягу та вартості неврахованої електричної енергії, натомість Відповідач при проведенні розрахунків використовує дані, які не підтверджені документально та необґрунтовані ним.

                    Відповідно до пункту 2.5 Методики у разі наявності в споживача великої кількості електрообладнання та за умови спільної згоди сторін або в разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складання переліку струмоприймачів коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К = 0,5.

                    Відповідач, в акті не визначив кількість електрообладнання, тоді як скласти перелік електрообладнання відповідач мав можливість, оскільки проводив перевірку, а відповідно мав допуск на територію. Обираючи коефіцієнт використання струмоприймачів на рівні 0,75 відповідач також не надав пояснення причин такого рішення.

                    За результатами завищення відповідачем вихідних даних для розрахунку обсягу та вартості неврахованої електричної енергії відбулось завищення, як обсягу, так і вартості електричної енергії на, що суд першої інстанції не звернув уваги.

                    В оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції, посилається, що сума за безобліково спожиту електроенергію була розрахована комісією відкритого акціонерного товариства "Крименерго" зі встановлених формул, де враховується сумарна кількість робочих днів споживача в період від дня придбання споживачем права власності на установку, але не більше загальної кількості робочих днів в дванадцяти календарних місяцях, які передували дню виявлення порушення.

                    Таке твердження суду першої інстанції суперечить вимогам діючого законодавства та обставинам справи, оскільки, по-перше, пункт 2.6 Методики застосовується лише для порушень визначених у підпункті 7, який встановлює порушення щодо самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або проводів до мережі електропередавальної організації (субспоживачем до мереж основного споживача) (натомість, відповідно до акту №102358 від 14.09.2007 та протоколу №1794 від 25.09.2007 такого порушення не встановлювалось), а по-друге, пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією (у редакції, що діяла на момент винесення протоколу №1794 від 25.09.2007р.) визначено, що у разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

                    Отже, суд першої інстанції, не маючи на те законних підстав посилається на те, що при здійсненні розрахунку враховується сумарна кількість робочих днів споживача в період від дня придбання споживачем права власності на установку, але не більше загальної кількості робочих днів в дванадцяти календарних місяцях, які передували дня виявлення порушення. Тобто, норми на які, суд першої інстанції посилається при цьому не містять відповідних положень.

                    Оплата, що була проведена платіжним дорученням №176 від 30.11.2007 з зазначенням платежу як попередня плата за електроенергію згідно рахунку №0035/058/0807АП1 від 22.11.2007 у сумі 65000,00грн., була перерахована саме за спожиту електроенергію, в тому числі за рахунком №0035/058/1107АП1 від 22.11.2010.

                    Однак, відповідач за власною ініціативою вирішив зарахувати 63595,79 грн., як оплату за актом №102358 від 14.09.2007, який при цьому взагалі не містить вартості недорахованої електричної енергії.

                    В обґрунтування правомірності дії відповідача суд першої інстанції посилається на пункт 6.5. ПКЕЕ, як встановлюють, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

                    Тобто, вказаний пункт дозволяє постачальнику провести зарахування тільки на погашення існуючої заборгованості, натомість вартість недоврахованої електричної енергії не є заборгованістю.

                    При цьому абзацом 41 пункту 1.2. ПКЕЕ визначено, що недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

                    Крім того, оскільки рішення комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго", оформлене протоколом №1794 від 25.09.2007 не носить характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів то й вартість недоврахованої електричної енергії не є заборгованістю в розумінні пункту 6.5. Правил користування електричною енергією.

                    Більше того, Методика визначення об'єму і вартості електричної енергії, не обрахованої унаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 була розроблена та затверджена, в тому числі, на підставі Постанови КМУ "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків завданих, енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії" №122 від 08.02.2006, пунктом 1 якої визначено, що відповідно до цього Порядку визначається розмір збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов'язкове) або у разі умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а також проводиться відшкодування завданих енергопостачальнику збитків.

                    Пунктом 7 вказаної Постанови встановлено, що на підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати. У разі відмови споживача відшкодувати збитки стягнення збитнів здійснюється у судовому порядку.

                    Вказана постанова свідчить, що вартість недорахованої електричної енергії є за своєю правовою природою збитками, а не заборгованістю, як її визначив суд першої інстанції.

                    Отже, враховуючи, що сума вартості недоврахованої електричної енергії розрахована та виставлена для оплати на підставі акту, який складено з порушенням Правил користування електричною енергією, а акт №102358 від 14.09.2007 та протокол №1794 від 25.09.2007 не носять обов'язкового характеру для позивача, при цьому така вартість є збитками, тому вказана сума підлягає поверненню позивачу, як отримана без достатньої правової підстави.

                    Таким чином позовні вимоги дочірнього підприємства акціонерного товариства "Кримкурортбуд" Євпаторійський завод "Буддеталь" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

                    З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції під час вирішення спору було неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим рішення, прийняте за результатами такого розгляду підлягає скасуванню.

                    Відповідно до вимог статей 49 та 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія у зв'язку із прийняттям нового рішення про задоволення позову відносить судові витрати на відповідача.

                    Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства акціонерного товариства "Кримкурортбуд" Євпаторійського заводу "Буддеталь" задовольнити.

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2010 року у справі № 5002-33/3717-2010 скасувати.

                    3. Прийняти нове рішення.

                    Позов задовольнити.

                    Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034, код ЄДРПОУ 00131400) на користь дочірнього підприємства акціонерного товариства "Кримкурортбуд" Євпаторійський завод "Буддеталь" (вул. 2-ї Гвардійської Армії, буд. 22, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97409, код ЄДРПОУ 05764133) 63595,79 грн. безпідставно набутих грошових коштів, 953,94 грн. держаного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    5. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя                                                            Т.С. Видашенко

Судді                                                                                          К.Г. Балюкова

                                                                                          Ю.М. Гоголь

Розсилка:  

1.  дочірне підприємство акціонерного товариства "Кримкурортбуд" Євпаторійський завод "Буддеталь" (вул. 2-ї Гвардійської Армії, 22,Євпаторія,97409)

2.  відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)