Постанова

від 13.04.2011 по справі 5023/965/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р.                                                                 Справа № 5023/965/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

кредитора –не з’явився

боржника –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова вх. № 1359Х/2-5 на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.02.11 р. по справі № 5023/965/11

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова

до ТОВ "Будівельно-енергетичний альянс", м. Харків

про визнання банкрутом, -

встановила:

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова (кредитор) звернулося до господарського суду з заявою в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про порушення справи про визнання відсутнього боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно - енергетичний альянс" банкрутом. В обґрунтування зазначеної заяви кредитор посилається на те, що боржник відсутній за місцезнаходженням, не веде господарської діяльності, не подає фінансову та податкову звітність більше року до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, а саме з 20.02.2009 р., також не звітує перед ініціюючим кредитором, зокрема останній зданий розрахунок сум страхових внесків подано за січень 2009 року, а сам боржник є неплатоспроможним - має не сплачений безспірний борг зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій (штрафу) та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перед ініціюючим кредитором на загальну суму 38357,09 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Чистякова І.О.) від 14.02.2011 р. по справі № 5023/965/11 заяву Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова повернуто без розгляду.

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області.

В обґрунтування своїх вимог кредитор посилається на неповне з’ясування судом обставин, які мають істотне значення для справи, що призвело до прийняття невірних висновків стосовно недоведеності кредитором ознак «відсутнього боржника».

При цьому, кредитор вважає, що надані ним в обґрунтування заяви докази свідчать про відповідність вимог кредитора положенням п.1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки доводять :

- неподання боржником обов’язкової бухгалтерської звітності до ДПІ з 20.02.2009 року ;

- відсутність операцій на банківських рахунках товариства;

- відсутність залишку грошових коштів на банківських рахунках боржника;

- відсутність за юридичною адресою підприємства та його керівних органів;

- припинення підприємством будь-якої виробничої та господарської діяльності;

- неспроможність підприємства виконувати зобов’язання , які покладаються на нього діючим законодавством.

Разом з тим безпідставними кредитор вважає висновки суду щодо неподання ініціюючим кредитором документів про проведення органами ДПІ позапланової перевірки боржника-платника податків, оскільки перевірка органами державної  податкової служби не передбачені як необхідна умова для подання заяви згідно зі ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Не передбачена законодавством і вимога про наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про відсутність юридичної особи-боржника за її місцезнаходженням.

Кредитор та боржник в судове засідання своїх представників не направили.

Кредитора належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі кредитор просить суд розглядати скаргу за відсутності його представника.

З метою належного повідомлення боржника про час та місце розгляду скарги, на адресу вказану кредитором в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство (яка відповідно до довідки з ЄДРПОУ водночас є юридичною адресою боржника) судом  було направлено листи з ухвалою про порушення провадження у справі від 28.03.2011 р. Даний лист було повернуто на адресу суду відділенням пошти з відміткою «за даною адресою фірми немає».

Відповідно до п. 3.6 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. за № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких, судова колегія вважає, що боржника належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Разом з тим враховуючи, що абз. 2 ст. 102 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне розглядати скаргу за їх відсутності, за наявними в даній справі матеріалами та документами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчить оскаржувана ухвала господарський суд при її винесенні зокрема виходив з того, що кредитором не доведено передбачену ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ознаку відсутності керівних органів боржника за їх місцезнаходженням, тобто не доведено наявності ознак «відсутнього боржника».

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв’язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу; найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання; номер(код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів); виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; перелік документів, що додаються до заяви.

Суд зазначає, що згідно ч.7 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява кредитора повинна містити докази обґрунтованості вимог кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Відповідно до вимог ч.1 та ч. З ст. 18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кредитором не надано доказів наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про відсутність юридичної особи-боржника  за  її  місцезнаходженням.  Тому,  господарський суд  вважав  недоведеною кредитором передбачену ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності) боржника або визнання його банкрутом" ознаку відсутності керівних органів боржника; за місцезнаходженням.

Однак, згідно з п. З ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до вимог ст. 11-1 вказаного Закону, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, у тому числі, якщо платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Як вбачається з заяви ініціюючого кредитора, боржник не подає документів бухгалтерської звітності до ДПІ у Орджонікідзевкому районі м. Харкова з 20.02.2009р., а до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова останній розрахунок сум страхових внесків подано за січень 2009 року.

Суд першої інстанції зазначає, що неподання боржником звітності до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова не є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, у розумінні ч.1 ст. 52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки такою підставою може бути неподання податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності протягом року до органів Державної податкової служби, до яких Пенсійний фонд не віднесено.

Проте, до заяви кредитором додано копію листа ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 3389/9/29-021 від 15.11.2010 року, згідно з якою боржником останню податкову звітність подано до ДПІ 20.09.2009р., що свідчить про наявність ознаки відсутнього боржника, встановленої ч. 1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Неподання боржником документів бухгалтерської та податкової звітності протягом року є визначеною п. 1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»законодавцем самостійною ознакою відсутності боржника, та є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення заяви про порушення справи про банкрутство, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин, дана справа підлягає переданню на розгляд господарського суду Харківської області.

Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду Харківської області від 14.02.2011р. не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, і вона підлягає скасуванню з підстав та мотивів викладених заявником в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.02.2011р. по справі № 5023/965/11 скасувати повністю.

Справу передати на розгляд господарського суду Харківської області.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 12.04.2011р.

    Головуючий суддя                                                            Здоровко Л.М.

                             судді                                                            Плахов О.В.

                                                                                                   Шутенко І.А.