Рішення

від 18.03.2008 по справі 4/43-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/43-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "18" березня 2008 р.                                                       по справі  № 4/43-38

за позовом Володимир-Волинська міська Рада  в особі      Володимир-Волинський міжрайонний прокурор

до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Володимир-Волинський консервний завод"

про стягнення 18 591,57 грн.

                                                                       Суддя   Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Власюк - Киричук І. О.- довіреність у справі

від відповідача: Матвійчук Я. А. - довіреність у справі

В судовому засіданні приймав участь: Чмир І. М. прокурор відділу представництва Волинської обласної прокуратури

Суть спору: Володимир - Волинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі власника підприємства - управління водопровідно - каналізаційного господарства, виконкому Володимир - Волинської міської ради, м. Володимир - Волинський звернувся в господарський суд Волинської області із позовом до ВАТ "Володимир - Волинський консервний завод", м. Володимир - Волинський про стягнення 18591,57грн. в т.ч. 16994,46грн. основного боргу, 225,32грн. інфляції, 254,92грн. річних, 1116,87грн. пені.

Відповідач у відзиві від 17.03.2008р. просить суд відкласти розгляд справи та зобов'язати позивача представити докази в підтвердження порушення інтересів держави. В судовому засіданні представник суму основного боргу визнав повністю, проти стягнення пені заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд встановив наступне:

3 жовтня 2005р. між Володимир - Волинським управлінням водопровідно - каналізаційного господарства та ВАТ "Володимир - Волинський консервний завод" було укладено договір на відпуск води з комунального водопроводу і прийняття стоків в комунальну каналізацію терміном до 03.04.2006р.

Згідно п. 4.1.2. договору відповідач зобов'язувався проводити оплату за послуги по водопостачанню питної води та прийняття стоків у комунальну каналізаційну мережу щомісячно до 25-го числа наступного за звітним місяцем.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач повинен був своєчасно розрахуватись за водокористування, однак в порушення умов договору відповідач оплату провів частково, внаслідок чого виникла заборгованість станом, на момент звернення в суд в сумі 16994,46грн., що підтверджується рахунками (всього на 15 аркушах), актом звірки від 24.01.2008р., поясненнями від 28.01.2008р.

Крім того, відповідачу згідно договору за неналежне виконання договірних зобов'язань та несвоєчасне проведення обов'язкових платежів, позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку прострочення платежів склала 1116,87грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 254,92грн. - річних та 225,32грн. - сума нарахована в зв'язку з інфляцією.

Заперечення відповідача проти стягнення пені не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не представлено жодних доказів в підтвердження своїх заперечень, як того вимагає ст. 33 ГПК України.

Враховуючи викладене, позов підставний і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Володимир - Волинський консервний завод", (м. Володимир - Волинський, вул. Луцька, 81, код 05527752) в користь Володимир - Волинського управління водопровідно - каналізаційного господарства (м. Володимир - Волинський, вул. Луцька, 211, код 05391703) 16994,46грн. основного боргу, 225,32грн. інфляції, 254,92грн. річних, 1116,87грн. пені.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Володимир - Волинський консервний завод", (м. Володимир - Волинський, вул. Луцька, 81, код 05527752) в доход Державного бюджету України 185,91грн. державного мита та 118грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход УДК у м. Луцьку, р/р 31217259710002 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, код одержувача 21741605, КЕКД 22050000

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.