Рішення

від 03.02.2011 по справі 5/242-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/242-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2011 р.                                                                  Справа № 5/242-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», м. Київ

до Малого приватного підприємства  «Аркос», м. Ірпінь

про стягнення 68803,05 грн.

за участю представників:

позивача:Тильчик Т.М. –дов. від 08.02.2010р. № 07-01-03/08

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

            суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»(далі –позивач) до Малого приватного підприємства «Аркос» (далі –відповідач) про стягнення 68803,05 грн., з яких 42112,72 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів, 5215,63 грн. заборгованість зі сплати комунальних платежів, 3456 грн. заборгованість зі сплати платежів за користування місцями загального призначення, 5947,19 грн. пені, 6085,85 грн. інфляційних втрат, 1752,06 грн. 3% річних, 4233,60 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди нерухомого майна від 01.02.2009р. № 29-08/505 (далі–договір), відповідно до умов якого орендодавець - позивач зобов'язується передати, а орендар - відповідач зобов'язується прийняти в строкове оплатне користування об'єкт оренди - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 7, поверх 2, кімнати 19,20,21. Загальна площа приміщення, що передається в оренду складає: 44,1 м. кв.  Балансова вартість приміщення  складає: 12172 грн. Приміщення що надається в оренду є власністю орендодавця та знаходиться на його балансі. Приміщення передається в оренду з метою розміщення офісу (п. 1.1 - 1.4 договору).

Пунктом 2.3 договору встановлено, що приміщення вважається переданим в оренду з дня підписання сторонами акта прийому - передачі приміщення.

Повернення орендодавцю приміщення повинно бути здійснене орендарем протягом п'яти календарних днів з моменту закінчення строку оренди або з моменту дострокового припинення дії договору оренди (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору розмір щомісячної орендної плати за користування приміщенням без урахування індексації складає 3528 грн., ПДВ –705,60 грн., а всього з ПДВ –4233,60 грн.

У відповідності до п. 3.3 договору орендна плата сплачується орендарем, щомісячно, авансом, не пізніше п'ятого числа поточного місяця, на рахунок орендодавця, зазначений у розділі 12 договору оренди, на підставі виставленого орендодавцем рахунку. У випадку неотримання або несвоєчасного  отримання орендарем рахунків (строки, передбачені п. 3.9 договору) оплата має бути здійснена не пізніше 10 числа поточного місяця у розмірі, самостійно розрахованому орендарем шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за вже відомий місяць.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що в орендну плату не включена плата за комунальні послуги. Оплата комунальних послуг електроенергії, послуг по водовідведенню та водопостачанню та інше здійснюється орендарем на підставі окремих рахунків, які виставляються орендодавцем на підставі показників лічильників, або формуються розрахунковим шляхом. Орендар щомісячно компенсує орендодавцеві вартість комунальних послуг, шляхом перерахування відповідних сум на рахунок орендодавця, зазначений у розділі 12 договору оренди, протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату, але не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним. Перелік комунальних послуг, які компенсуються орендарем орендодавцю наведені у додатку № 2 до договору.

Відповідно до п. 3.6 договору орендар додатково компенсує орендодавцю витрати, які пов'язані із сплатою земельного податку або орендної плати за земельну ділянку, на якій розташовано приміщення пропорційно до площі переданого орендарю приміщення. Орендар додатково компенсує орендодавцю у строки передбачені п. 3.3 договору грошові кошти в розмірі, визначеному в додатку № 3 до договору, в якості компенсації за користування місцями загального  призначення, пропорційно до загальної площі переданого орендарю приміщення.

Згідно п. 3.7 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за вже відомий місяць. Орендна плата щомісячно індексується на офіційний індекс інфляції за вже відомий місяць. Орендна плата щомісячно індексується на офіційний індекс інфляції, встановлений органом Державного комітету статистики України, який друкується в газеті «Урядовий кур'єр».

У відповідності до п. 3.9 договору рахунки на сплату орендної плати та комунальних послуг представник орендаря самостійно отримує у орендодавця до п'ятого числа поточного місяця за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 51.

Строк дії договору починає перебіг з моменту його підписання та діє до 31.01.2010р. (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв, відповідно до Договору оренди нерухомого майна № 29-08/505 від 01.02.2009р., нежиле приміщення, яке розташовано за адресою: м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 7, поверх 2, кімнати 19,20,21, загальною площею 44,1 кв. м. про що свідчить акт приймання-передачі приміщення від 02.02.2009р., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Для сплати передбачених договором орендних та інших платежів в період з 10.02.2009р. по 10.01.2010р., позивач виставив відповідачу рахунки - фактури про сплату орендної плати, комунальних послуг, компенсацію за користування  місцями загального призначення, завірені копії зазначених рахунків –фактур залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач в супереч умов договору оренди не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором у повному обсязі, в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 42112,72 грн., зі сплати комунальних платежів в розмірі 5215,63 грн. та зі сплати платежів за користування місцями загального призначення в розмірі 3456 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повної сплати передбачених договором орендних платежів, комунальних платежі та платежів з оплати за користування місцями загального призначення, які передбачені умовами договору, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 42112,72 грн., заборгованості зі сплати комунальних платежів в розмірі 5215,63 грн. та заборгованості зі сплати платежів за користування місцями загального призначення в розмірі 3456 грн.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення заборгованості зі сплати орендних платежів в розмірі 42112,72 грн., заборгованості зі сплати комунальних платежів в розмірі 5215,63 грн. та заборгованості зі сплати платежів за користування місцями загального призначення в розмірі 3456 грн.

Оскільки відповідачем було порушено строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення платежів передбачених договором, позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми платежів передбачених договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за час прострочення за період з лютого 2009р. по жовтень 2010р. скидають 6085,85 грн., три проценти річних з простроченої суми за період з лютого 2009р. по січень 2010р. складають 1752,06 грн.

Здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

Разом з тим, відповідно до правильного арифметичного розрахунку який був зроблений судом з врахуванням настання строку прострочення виконання грошових зобов'язань з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період прострочення з березня 2009р. по жовтень 2010р. в розмірі 6009,87 грн. В решті заявленої до стягнення суми інфляційних втрат суд відмовляє.

Також позивач на підставі п. 6.2 договору просить суд стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з орендних платежів пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, яка за його розрахунком за період з лютого 2009р. по січень 2010р. складає 5947,19 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.  

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на зазначені вимоги частини 6 ст. 232 ГК України нарахування пені на прострочені платежі за відповідний період припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за шість місяців з простроченого платежу за відповідний період виходячи із подвійної облікової ставки НБУ з дня початку строку прострочення.

Оскільки розмір пені був розрахований позивачем більше ніж за шість місяців то судом здійснено власний розрахунок пені.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, з врахуванням зазначених вище норм чинного законодавства, зокрема, вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" стягненню підлягає пеня нарахована за шість місяців з простроченого платежу за відповідний період, не виходячи за межи розрахунку здійсненого позивачем та заявлених позовних вимог в розмірі 4139,42 грн. В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

Також, позивач на підставі п. 6.2 договору просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі місячної орендної плати за прострочення орендарем граничних строків сплати орендної плати більше ніж на десять днів.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За розрахунком позивача штраф складає 4233,60 грн. Здійснений позивачем розрахунок штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 42112,72 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, 5215,63 грн. заборгованості зі сплати комунальних платежів, 3456 грн. заборгованості зі сплати платежів за користування місцями загального призначення, 6009,87 грн. інфляційних втрат,  1752,06 грн. 3% річних,  4139,42 грн. пені та 4233,60 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства  «Аркос»(08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Тургенєвська, 40, код ЄДРПОУ 30844455) на користь Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»(04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 51, код ЄДРПОУ 00017733) 42112 (сорок дві тисячі сто дванадцять) грн. 72 коп. заборгованості по орендній платі, 5215 (п'ять тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 63 коп. заборгованості зі сплати комунальних платежів, 3456 (три тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. заборгованості зі сплати платежів за користування місцями загального призначення, 6009 (шість тисяч дев'ять) грн. 87 коп. інфляційних втрат, 1752 (одну тисячу сімсот п'ятдесят дві) грн. 06 коп. 3% річних, 4139 (чотири тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 42 коп. пені, 4233 (чотири тисячі двісті тридцять три) грн. 60 коп. штрафу, 669 (шістсот шістдесят дев'ять) грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

   Суддя                                                                                                  Подоляк Ю.В.