Рішення

від 19.04.2011 по справі 10/036-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/036-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.                                                                          Справа № 10/036-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                     Привалова А.І.

при секретарі                                                                                     Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/036-11

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Смолка», м. Новоград-Волинський, Житомирська область    

до                               приватного підприємства «Терра-Форт», м. Біла Церква   

про                               стягнення 107361,46 грн.

Представники:

від позивача:           Степанюк А.В. - довіреність № 1 від 04.04.2011 р.;

від відповідача:           не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Смолка»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Терра-Форт»(далі-відповідач) про стягнення 107361,46 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 122 від 14.07.2010 р. в частині оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 87500,00 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 6688,35 грн. пені, 8750,00 грн. штрафу та 4423,11 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 09.03.2011 р. порушено провадження у справі № 10/036-11 та призначено її до розгляду.

Ухвалою суду від 05.04.2011 р. розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався.

В судових засіданнях 05.04.2011 р. та 19.04.2011 р. представником позивача підтримані позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання 05.04.2011 р. та 19.04.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення щодо ухвали суду від 09.03.2011 р. та відбиток штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 05.04.2011 р., направленої на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, яка підтверджена наданим суду витягом з ЄДРПОУ № 02/2-11/0195 від 07.04.2011 р.; вимоги ухвал суду від 09.03.2011 р. та від 05.04.2011 р. відповідач не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.       

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2010 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 22, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого продавець зобов'язується передати товар, найменування, кількість і ціна якого вказується в накладних на відпуск товару, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його вартість.

Так, на виконання умов договору, позивачем, згідно з видатковою накладною № 395 від 30.07.2010 р., копія якої наявна в матеріалах справи, передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 87500,00 грн.

Для отримання товару відповідачем видана довіреність на отримання товарно-метеріальних цінностей від 30.07.2010 р. на ім'я Гуцала Анатолія Дмитровича.

Умовами п. 2.5 договору між сторонами погоджено, що розрахунки за отриманий товар здійснюються покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів.

30.07.2010 р. відповідачем наданий позивачу гарантійний лист б/н за підписом керівника підприємства, в якому останній гарантував позивачу своєчасну оплату отриманого товару у строки, обумовлені договором.

Проте, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, вартість товару, переданого позивачем на підставі Договору № 22 від 14.07.2010 р., згідно з видатковою накладною № 395 від 30.07.2010 р., залишена відповідачем не сплаченою.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.         

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.  

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого товару, позивач звернувся до відповідача з претензією № 15 від 25.01.2011 р., надіслання якої підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками №№ 7856, 7857 від 26.01.2011 р. та описом вкладення у цінний лист від 26.01.2011 р., з вимогою протягом десятиденного строку перерахувати суму заборгованості у розмірі 87500,00 грн. та сплатити нараховані пеню, штраф, інфляційні втрати.

Проте, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.   

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.  

Відповідач в судові засідання 05.04.2011 р. та 19.04.2011 р. не з'явився, письмових пояснень чи доказів оплати вартості товару у сумі 87500,00 грн. не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача щодо оплати переданого позивачем на підставі Договору № 122 від 14.07.2010 р. товару на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 87500,00 грн. визнається судом правомірною та підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Крім суми основної заборгованості позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати отриманого товару, просить суд стягнути 6688,35 грн. пені, нарахованої за період з 30.08.2010 р. по 27.02.2011 р., та 10 % штрафу від суми заборгованості, що становить 8750,00 грн.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за недотримання строків оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 10 % вартості неоплачено товару.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права, враховуючи погоджені між сторонами при підписанні договору умови щодо відповідальності у вигляді стягнення пені та штрафу, суд перевірив розрахунок зазначених штрафних санкцій та дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення 6688,35 грн. пені та 8750,00 грн. штрафу, за розрахунком позивача, доданим до матеріалів позовної заяви.

Крім того, позивач посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 4423,11 грн., нараховані від суми заборгованості за період: вересень 2010 р. - січень 20011 р.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги за розрахунком позивача, який є арифметично вірним та доданий до матеріалів позовної заяви.  

Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -  

ВИРІШИВ:

1.      Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.  Стягнути з приватного підприємства «Терра-Форт»(09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 25; код ЄДРПОУ 37082864) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Смолка»(11705, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Потапова, 7; код ЄДРПОУ 31460308) 87500,00 грн. заборгованості, 6688,35 грн. пені, 8750,00 грн. штрафу, 4423,11 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати: 1073,62 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                А.І. Привалов

Повне рішення складено - 27.04.2011 р.