Рішення

від 14.04.2011 по справі 35/17-588-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/17-588-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2011 р.Справа  № 35/17-588-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФАРТОП"         

до відповідачів Одеської залізниці

                            Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФ ДАР'ЇВСЬКА"          

про стягнення 6471,55грн.

                                                                                                                              Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь

Від позивача: не з'явився;

Від Одеської залізниці: не з'явився;

Від ТОВ "ГОФ ДАР'ЇВСЬКА": не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФАРТОП" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Одеської залізниці та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФ ДАР'ЇВСЬКА" про стягнення з обох відповідачів вартості нестачі вантажу по накладній №52286792 від 10.09.10р.  у сумі 6471,55грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.11р. порушено провадження у справі №35/17-588-2011.

10.03.11р. на адресу господарського суду Одеської області надійшли уточнення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФАРТОП" (вх.№7195/2011), згідно яких просить суд стягнути з обох відповідачів порівну нестачу вантажу по накладній №52286792 від 10.09.10р.  у сумі 6471,55грн.

Відповідач Одеська залізниця проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, згідно наданого відзиву на позов №НЮ-14/588 від 28.03.11р.(вх.№9368/2011 від 29.03.11р.). В обґрунтування відзиву відповідач зазначає про те що відповідно до записів у залізничній накладній №52286792, навантаження вантажу провадилося на підприємстві вантажовідправника засобами і силами відправника вантажу, ним же була визначена маса вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці, тобто залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані без ознак втрати вантажу.

Відповідач ТОВ "ГОФ ДАР'ЇВСЬКА" проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, згідно наданого відзиву на позов №145 від 23.03.11р.(вх.№9447/2011 від 30.03.11р.). В обґрунтування відзиву відповідач зазначає про те що вугільна продукція була прийнята Одеською залізницею  до перевезення за вагою, вказаною вантажовідправником і яка була зазначена у залізничних накладних. Також вагони були в технічно справному стані, мали маркування і відповідали всім вимогам, а тому зі сторони вантажовідправника не було порушено зобов'язань. Також в комерційному акті підтверджується факт того, що вагон з вугільною продукцією, який прибув, був з маркуванням, окрім місць поглиблень. Виходячи з цього - недостача вугільної продукції трапилась під час перевезення Одеською залізницею, в відповідно до п.110 Статуту - залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

10.09.2010р. зі станції відправлення Довжанська Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОФ ДАР'ЇВСЬКА"(відправник) відправив у вагоні №65376147, відправленого на адресу станції Помічна, Одеської залізниці (ТОВ "Торговий дім "ФАРТОП" - одержувач) вантаж –антрацит марки АМ13-25 мм у кількості 69000кг, що підтверджується залізничною накладною №52286792.

Відповідні відмітки у вказаній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагон навалом нижче бортів у вогкому стані. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 4.8Гл.1пр.14 до СМГС розділу 3-5Р.2ТУ правильно.  

13.09.2010р. складений комерційний акт АА№055221/766/17 згідно з яким підтверджено, що при надходженні вантажу на станцію Знам'янка здійснено комісійне переважування вагону №65376147 на справних вагонних 150 тонних вагах ст. Знам'янка Од., що пройшли держповірку 06.09.2010р., внаслідок якого виявлено, що брутто 83800кг, тара з бруса 22200кг, нетто 61600кг, що складає різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 7400кг. Зважування здійснювалось двічі, нестача підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститися міг.

Крім того в комерційному акті АА№055221/766/17 від 13.09.10р. зазначено, що згідно актів загальної форми станції Знам'янка №24272, 24284 від 12.09.10р. вагон був відчеплений на ваги перевірку. В документі зазначено, що вантаж навантажений навалом нижче бортів розмір навантаження відповідно висоти бортів не зазначено, вага: брутто - 91200кг, тара - 22200кг, нетто - 69000кг. При перевірці виявлено навантаження рівномірне нижче бортів 400мм. На поверхні вантажу мається воронкоподібне заглиблення зліва за ходом над 5-6 люками довжиною 3000мм, шириною 2500мм, глибиною 1000мм. Просипання вантажу відсутнє. Маються старі залишки просипання вантажу. Щілини між кришкою люка і поперечною балкою 6 люка зліва за ходом шириною 80мм, довжиною на всю довжину кришки люка, закладена дошками і паклею. В вагоні двері заварені, інші люка щільно закриті. Об'єм кузова 73куб.м. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном, в місці заглиблення маркування відсутнє. Каток не застосовувався.

Також у комерційному акті АА№055221/766/17 від 13.09.10р. зазначено що вагон прибув не справний.

Згідно з розрахунком суми позову який здійснений позивачем, вартість нестачі становить 6471,55грн., виходячи із вартості вугілля 895,84грн. за 1 тону.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів Одеської залізниці та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФ ДАР'ЇВСЬКА" згідно якої просить стягнути з обох відповідачів порівну вартість нестачі вантажу по накладній №52286792 від 10.09.10р.  у сумі 6471,55грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення  визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами),  іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами,  що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення  з урахуванням необхідності  забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Згідно ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди,  якщо не доведе,  що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Із залізничної накладної вбачається, що вантаж розміщувався і закріплювався   вантажовідправником відповідно до параграфамів 4.8Гл.1пр.14 до СМГС розділу 3-5Р.2ТУ правильно та відправником вжиті заходи щодо маркування вантажу.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать, що при завантаженні вантажу у вагон вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення, які передбачені вимогами Технічний умов та вимогами Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу. Водночас, жодних зауважень щодо неправильностей завантаження і кріплення вантажу Одеською залізницею не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.

Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Статтею 314 Господарського кодексу України, яка трансформується із пунктом 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Між тим, як свідчать матеріали справи, при перевезенні вантажу складений комерційний акт, в якому встановлені обставини щодо нестачі вантажу у кількості 7400кг., вагон був у несправному стані а також наявні обставини, які свідчать про ознаки втрати вантажу під час його перевезення.

За таких умов, суд вбачає вину Одеської залізниці у виникненні нестачі вантажу, на яку вказують обставини, відображені у комерційному акті.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:

- вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці;

- контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів –відправником.

Залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери (ст. 31 СЗУ).

У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю (ч.3. п. 3.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601).

З матеріалів справи вбачається, що технічні несправності вагону №65376147 не мали схованого характеру, та могли бути виявлені вантажовідправником перед завантаженням, однак він від завантаження не відмовився та завантажив вантаж в технічно несправний вагон, а перевізник подав під завантаження та прийняв до перевезення технічно несправний вагон.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що відправник - Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФ ДАР'ЇВСЬКА" повинен нести відповідальність за нестачу вантажу у зв'язку з завантаженням у технічно несправний вагон.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З урахуванням викладеного, суд погоджується з розрахунками Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФАРТОП" та Одеської залізниці та визначенням вартості нестачі вантажу у розмірі 6471,55грн.

Приймаючи до уваги, що судом встановлена як наявність вини відправника (завантаження у технічно несправний вагон), так і наявність вини залізниці (подача під завантаження вантажу технічно несправного вагону, допущення втрати вантажу під час його перевезення) відповідальність за цю нестачу слід покласти на обидві сторони у рівних частинах по 50% від загальної вартості нестачі  вантажу.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФАРТОП" до Одеської залізниці та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФ ДАР'ЇВСЬКА" про стягнення порівну вартості нестачі вантажу –антрациту марки АМ13-25 мм по накладній №52286792 від 10.09.10р.  у розмірі 6471,55грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.    Позов задовольнити.

2.    Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 24777408) на Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФАРТОП" (54001,              м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 44а, р/р 26000060462660 ПАТ Комерційний банк Миколаївське РУ”Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 35402983) вартість нестачі вантажу у сумі 3235(три тисячі двісті тридцять п'ять)грн.78коп., витрати по сплаті держмита на суму 51(п'ятдесят одну)грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 118(сто вісімнадцять)грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФ ДАР'ЇВСЬКА"(94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Тімірязєва, 100, р/р 2600212540089  в АБ „Укркомунбанк”, МФО 304988, код ЄДРПОУ 35937816) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФАРТОП" (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 44а, р/р 26000060462660 ПАТ Комерційний банк Миколаївське РУ”Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 35402983) вартість нестачі вантажу у сумі 3235(три тисячі двісті тридцять п'ять)грн.77коп., витрати по сплаті держмита на суму 51(п'ятдесят одну)грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 118(сто вісімнадцять)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 18.04.2011р.