4/157-10-4996
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" квітня 2011 р. Справа № 4/157-10-4996
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Петрова М.С.,
суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.
при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Мальнев Є.П., довіреність № б/н, дата видачі : 01.12.10 р.
від відповідача:
- Баландюк Р.Ф., довіреність № 61, дата видачі : 29.12.10 р.;
- Донцов В.О., посвідчення № 2208, дата видачі : 11.01.11 р.
від третьої особи: Слуцький Л.В., посвідчення № 19, дійсне до: 31.12.13 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Будинок на Катерининській”
на рішення господарського суду Одеської області від 09.03.2011 року, яке підписано 12.03.2011 року.
по справі № 4/157-10-4996
за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Будинок на Катерининській” (далі за текстом - ОСББ „Будинок на Катерининській”)
до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (далі за текстом ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”)
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: закрите акціонерне товариство „Футбольний клуб „Чорноморець””
про зобов'язання укласти договір
В С Т А Н О В И В:
23.11.10 р. ОСББ “Будинок на Катерининський” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ВАТ “Одесаобленерго” про укладання договору в його редакції, посилаючись на те, що у серпні 2010 року ОСББ “Будинок на Катерининський” направило ВАТ “Одесаобленерго” два примірники проекту договору про постачання електричної енергії, розробленого на основі типового та просило відповідача розглянути пропозицію, укласти договір і у встановлений законом строк підписати та повернути один примірник договору. Однак відповідач у порушення встановленого законодавством порядку укладання господарських договорів безпідставно ухилився від його укладання.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.03.11 р. позов ОСББ „Будинок на Катерининській” залишено без задоволення з огляду на те, що спірний договір містив не всі істотні умови договору про постачання електричної енергії, у запропонованому позивачем договорі відсутні пункти 2.3.6; 4.2.2; 4.2.4 Типового договору. Позивачем всупереч п.5.4 Правил не надано акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, однолінійну схему електропостачання об'єкта, відомості розрахункових засобів обліку, копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку ( у разі відсутності на відповідній земельний ділянці об'єкта), копію акта допуску про підключення електроустановки. Крім того, позивачем не надано всіх додатків до договору, які передбачені Правилами КЕЕ.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду ОСББ „Будинок на Катерининській” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати оскаржене рішення суду 1 інстанції, оскільки воно прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи і визнав обставини справи доведеними без належних доказів.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСББ „Будинок на Катерининській” посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення не врахував той факт, що запропонований позивачем договір цілком відповідає Типовому договору, який є додатком 3 до Правил КЕЕ. Кількість і назва розділів, а також зміст пунктів у Типовому договорі і проекту договору повністю співпадають.
На думку скаржника всі умови, які містяться у пунктах 5.5; 5.6; 5.7 Правил КЕЕ і покладені для виконання на споживача, позивачем виконано, про що свідчать перелік наданих до договору документів, а також листи позивача на адресу ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” від 13.08.10 р., від 02.12.09 р., від 12.12.08 р.
Щодо відсутності у спірному договорі пунктів 2.3.6; 4.2.2; 4.2.4 Типового договору, то ці пункти не застосовуються до ОСББ, оскільки у ОСББ „Будинок на Катарининській” приєднана потужність менше 150 кВт., а середньомісячні обсяги споживання менше 50000 кВт/год.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 09.03.11 р. –без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства і умовам договору.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла наступного.
В 2008 році ОСББ “Будинок на Катерининській” підписано акт приймання-передачі житлового комплексу по вул. Катериниська № 90 на баланс об'єднання з балансу ЗАТ “Футбольний клуб “Чорноморець”.
13.02.2009 року ВАТ “Одесаобленерго” та ОСББ “Будинок на Катерининській” уклали договір про тимчасове постачання електричної енергії № 30093 від 13.02.2009 року на період з 13.02.2009 року до 01.05.2010 року.
По закінченню строку дії договору на тимчасове постачання електричної енергії пропозиції від ВАТ “Одесаобленерго” до ОСББ “Будинок на Катерининській” щодо укладання договору про постачання електричної енергії не надходило.
13.08.2010 року ОСББ “Будинок на Катерининській” направило відповідачу два примірника проекту договору про постачання електричної енергії та просило відповідача по справі розглянути пропозиції, укласти договір і у встановлений законом строк підписати та повернути позивачу один примірник договору.
Відповіді від ВАТ “Одесаобленерго” щодо укладення договору не надійшло. Відповідно із ст.24 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на такій території в укладанні договору на постачання електричної енергії.
Враховуючи вищенаведене ОСББ „Будинок на Катерининській” звернулося до суду із позовом про зобов'язання ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” укласти спірний договір на його (позивача) умовах, однак вказаний позов підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Пунктом 5.5 Правил КЕЕ визначені істотні умови договору про постачання електричної енергії, якими у тому числі є договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно).
Як вбачається із запропонованого позивачем договору в ньому міститься розділ 5 –„Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності”.
Згідно із п.5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (по формі додатку «Обсяги постачання електричної енергії споживачу»).
Відповідно із п.9.1 договору в ньому перелічені додатки до договору, у тому числі додаток «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу».
Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи такий додаток до спірного договору позивачем не надано і не визначено обсяги постачання електричної енергії, тобто у спірному договорі відсутня істотна умова договору про постачання електричної енергії, яка передбачена п.5.5 Правил КЕЕ.
В судовому засіданні представник позивача стверджував, що для цього договору не потрібно визначати обсяги постачання електричної енергії, оскільки електроенергія за цим договором постачається для потреб населення.
Однак, судова колегія зазначені доводи представника позивача не приймає до уваги, тому що по-перше: це суперечить змісту самого спірного договору, в якому позивач сам зазначив розділ щодо порядку визначення і узгодження обсягів споживання електричної енергії; по друге: відповідно із п.12.3 Правил КЕЕ населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення комунально-побутових потреб споживачів населеного пункту, для технічних цілей та інших потреб населеного пункту. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується населений пункт відповідно до умов договору.
Із змісту наведеного пункту Правил КЕЕ випливає, що населений пункт закуповує електроенергію для всіх споживачів населеного пункту і за цю електроенергію він сам розраховується.
В той же час із умов спірного договору видно, що позивач закуповує і розраховується за електроенергію окремо від мешканців будинку, які за його твердженням є самостійними споживачами електричної енергії, на підставі відповідних договорів із ВАТ «ЕК Одесаобленерго», тому відповідно із п. 12.3 Правил позивач не може бути віднесений до населення та населеного пункту.
Відповідно із п.2.1 постанови НКРЕ від 10.03.99 р. №309, якою затверджено Порядок застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, до населених пунктів відносяться споживачі, які розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для різних побутових потреб у житлових будинках, квартирах, гуртожитках, для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач, освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів, човнів, а також установи виконання покарань і лікувально-трудові профілакторії, слідчі ізолятори.
З вищенаведеного вбачається, що до населених пунктів відносяться споживачі, які розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим лічильником.
У даному ж випадку у спірному договорі позивач запропонував здійснювати окремий від мешканців будинку облік для ОСББ, а тому він не може бути віднесений а ні до населеного пункту, а ні до населення.
Серед електроустановок позивача, які за спірним договором повинні споживати електричну енергію значиться у тому числі котельня.
У даному випадку котельня у будинку використовується для централізованого постачання гарячої води та тепла населенню –мешканцям будинку, тобто як цілісний комплекс інженерного обладнання, який забезпечує технологічний процес надання послуг з тепло- або водопостачання, електрична енергія не є спожитою на технічні цілі населених пунктів, вона є ресурсом, що використовується у господарській діяльності.
Крім того, слід зазначити, що статтею 54 Господарського кодексу України визначено, що на суб'єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб'єктами господарювання, які визначаються цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Таким чином, вищенаведене також свідчить про те, що позивач не відноситься а ні до населеного пункту, а ні до населення.
За таких обставин доводи позивача про те, що у спірному договорі він не повинен був визначати обсяги електричної енергії є безпідставними, тому за відсутністю такої істотної умови як договірні обсяги постачання електричної енергії, укладання спірного договору в редакції позивача є неможливим, оскільки це суперечить чинним Правилам КЕЕ.
Крім того, згідно із п.5.6 Правил КЕЕ невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є у тому числі схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання.
Однак, як вбачається із наявних матеріалів справи позивач не надав належним чином оформлену схему електропостачання, оскільки надана ним до договору схема електропостачання (а.с.83) навіть не підписана головою ОСББ, або іншою особою, яка має право на підписання договорів на підставі довіреності або статуту ОСББ.
Крім того, у спірному договорі (а.с.34,36) зазначено 3 електролічильника, а в однолінійній схемі (яку як зазначалося вище позивач не оформив належним чином) та проекті електрозабезпечення будинку визначено значно більше електролічильників.
В ході розгляду апеляційної скарги судовою колегією було встановлено, що основним спірним питанням при укладанні спірного договору є місцерозташування розрахункових електролічильників. За твердженням позивача розрахункові електролічильники повинні бути встановлені для обліку тільки спожитої електроенергії на комунальні потреби будинку, без обліку споживання електричної енергії мешканцями будинку, з якими ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” уклало окремі договори і останні розраховуються за показами свої електролічильників окремо.
Однак, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” стверджує, що розрахункові електролічильники повинні обліковувати елетроенергію, яка споживається усім будинком і розрахункові електролічильники повинні бути встановлені на балансовій приналежності електромереж позивача і ЗАТ „Футбольний клуб „Чорноморець”, як це передбачено проектом електрозабезпечення будинку та технічними умовами. У зворотньому випадку ЗАТ „Футбольний клуб „Чорноморець” прийдеться сплачувати за позивача необліковану електроенергію, яку в будинку позивача можуть красти мешканці, оскільки у ЗАТ „Футбольний клуб „Чорноморець” розрахункові засоби обліку електричної енергії встановлені на межі балансової належності із ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”.
У зв'язку із вищенаведеним судова колегія зобов'язала ЗАТ „Футбольний клуб „Чорноморець” надати робочий проект електрозабезпечення житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 90.
Згідно із наданим 3 особою робочим проектом електрозабезпечення житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 90 і знаходиться на балансі позивача, розрахункові електролічильники знаходяться на межі балансової належності позивача та 3 особи і обліковують всю електроенергію, яка споживається будинком. Той факт, що спожита електрична енергія, яка підлягала оплаті, обліковувалася за вказаним проектом загальнобудинковими електролічильниками не заперечував і сам позивач.
Відповідно із п.3.7 Правил КЕЕ місця та умови встановлення розрахункових засобів обліку визначаються згідно із ПУЕ та проектними рішеннями.
В даному випадку позивач просить зобов'язати відповідача укласти із ним договір, який суперечить проектному рішенню, а відповідно із цим і пункту 3.7 Правил, оскільки кількість електролічильників зазначених у спірному договорі складає 3 шт., тобто менше ніж передбачено робочим проектом і місця розрахункових електролічильників визначені в інших місцях ніж передбачено робочим проектом.
До того ж з наявних матеріалів справи видно, що на час винесення судом 1 інстанції оскарженого рішення щодо спірного договору, між позивачем та ЗАТ „Футбольний клуб „Чорноморець” не вирішено питання щодо порядку обліку електроенергії, у випадку, якщо вона буде безобліково спожита самим ОСББ, або окремими мешканцями будинку.
Слід зазначити також, що згідно із пунктом 7.6 договору про технічне забезпечення електропостачання споживача від 09.04.09 р., укладеному між ЗАТ „Футбольний клуб „Чорноморець” та ОСББ „Будинок на Катерининській” у разі необхідності проведення робіт, пов'язаних з порушенням або зміною схеми обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, ці роботи проводяться Споживачем (ОСББ) за погодженням з власником мереж та за необхідності електропередавальною організацією та постачальником електричної енергії, у присутності представників усіх заінтересованих сторін та оформлюються відповідним актом.
Із змісту даного пункту договору випливає, що зміна схеми обліку електричної енергії є суттєвим питанням і потребує окремого узгодження між сторонами.
Згідно із спірним договором на постачання електричної енергії позивач фактично змінює схему обліку електричної енергії, оскільки пропонує визначити замість розрахункових загальнобудинкових електролічильників інші електролічильники, які знаходяться не на межі балансової належності електромереж ОСББ та ЗАТ „Футбольний клуб „Чорноморець”, а в інших місцях.
При цьому позивач не узгодив із ЗАТ „Футбольний клуб „Чорноморець” такі зміни обліку електричної енергії.
Крім того, згідно із частинами 4, 7 ст. 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст, типового договору, затвердженого Кабінетом міністрів України, чи у випадках передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до п. 5.2 Правил користування електричною енергією при укладені договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3 до Правил).
Згідно із Типовим договором про постачання електричної енергії в якості додатків до нього передбачено, у тому числі додаток „Про обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”, однак позивач такого додатку до спірного договору не надав і договірні обсяги постачання електричної енергії та потужності у спірному договорі не визначив.
При цьому, як зазначалося вище, відповідно із п.5.5 Правил КЕЕ договірні величини споживання електричної енергії та договірні величини споживання електричної потужності (помісячно) є істотними умовами договору і їх відсутність свідчить про неможливість укладання цього договору.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову, оскільки спірний договір не містить всіх істотних умов договору і не відповідає у повній мірі Типовому договору, а відповідно із цим суперечить Правилам КЕЕ.
За таких обставин апеляційна скарга ОСББ „Будинок на Катерининській” підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 09.03.11 р. без змін, оскільки по суті воно є вірним.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Будинок на Катерининській” залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 09.03.11 р. –без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.С. Петров
Суддя Г.П. Разюк
Суддя С.І. Колоколов
Повний текст постанови складено 21.04.11 р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2011 |
Оприлюднено | 29.04.2011 |
Номер документу | 15101085 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Петров М.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні