Постанова

від 31.03.2008 по справі 3/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "31" березня 2008 р.       Справа №  3/51

   Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у судовому засіданні 31.03.08 о 13:05 адміністративну справу № 3/51

за позовом: Гайворонської міжрайонної  державної  податкової  інспекції;  

до відповідача:    Приватного  підприємства "Світанок";        

про припинення юридичної особи.  

за участю:

секретаря судового засідання - Кузьмичової О.О.;

представників

позивача - головного державного податкового інспектора юридичного відділу Заболотної О.С., довіреність № 17 від 02.10.07;

відповідача - участі не брав.

Гайворонська міжрайонна  державна податкова інспекція  звернулася до господарського суду із адміністративним позовом, в якому просить припинити    приватне підприємство "Світанок".   

Господарський суд належним чином повідомив  приватне підприємство "Світанок"  про дату, час і місце судового розгляду справи.

Відповідачем не виконано вимог ухвали від 20.02.08., отриманої ним 26.02.08, ухвали від 17.03.08, отриманої ним 21.03.08, та не надано  письмове погодження або обґрунтоване та підтверджене належними доказами заперечення щодо вимог заявника; участь у судовому засіданні компетентного представника не забезпечена.

Представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримав у повному обсязі.

При дослідженні обставин справи, письмових доказів господарський суд встановив наступне.

Державна реєстрація юридичної особи -  приватного підприємства "Світанок"  проведена  Голованівською районною державною адміністрацією 11.05.99  за № 165-р. До Єдиного Державного реєстру підприємств і організацій України  приватне підприємство "Світанок"  внесене  за ідентифікаційним кодом 30416525.

Пунктом 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.

Відповідно до пункту 2 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані  подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно  письмових пояснень Гайворонської міжрайонної  державної  податкової  інспекції від 14.03.08  вбачається, що відповідачем останню податкову звітність було подано за ІІІ квартал 2004 року, хоча він зобов'язаний був подати звіт по єдиному податку за 4-й квартал 2004 року згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".   В зв'язку з тим, що відповідачем в 2005 році не подавалась заява про перехід на спрощену систему оподаткування платник повинен  сплачувати з 2005 року податки за загальною системою оподаткування, а саме подавати декларації з податку на прибуток підприємств. В свою чепргу відповідачем більше одного року не подавались до  органів податкової інспекції  податкові декларації,  документи фінансової звітності.

Згідно з ст. 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15.05.2004 р. №755-IV, юридична особа  припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків  іншим юридичним особам – правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених  законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру  запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, визначений статтею 38 вищезазначеного Закону.

Суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення, дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу  обліку реєстраційних дій.

Підпунктом 4 пункту 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”  визначено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органом державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Повноваження позивача, в тому числі і звернення до суду, передбачені ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Дійсно, вказана стаття Закону передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою про скасування державної реєстрації юридичної особи і не містить повноважень щодо звернення до суду із позовною  заявою про припинення юридичної особи.

Проте, господарський суд вважає, що позивач має право на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи у зв'язку з неподанням останнім протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності. Даний висновок господарського суду ґрунтується на підставі наступних законодавчих актів.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно Закону України “Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних  осіб. Підпунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п.1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій”, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів належним і неупередженим судом. Відповідно до п.3 ст. 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі № 1-2/2002 визначено, що частина 2  статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту  прав , у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежений. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду  за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено,  що функцію по контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірку достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших  платежів, покладено на державні податкові інспекції.

З огляду на викладене державну податкову інспекцію можна вважати органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у зазначених правовідносинах, в тому числі і діяльності спрямованої на захист інтересів держави.

Позов визнаний поданим обґрунтовано і підлягає задоволенню господарським судом.

Керуючись ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” , ст. 162, ст. 163, ст. 164,  п. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                          П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Припинити юридичну особу - приватне підприємство "Світанок"  (адреса:  Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Першотравнева, 31а;  ідентифікаційний код 30416525).

3. Після набрання постановою законної сили завірену належним чином копію постанови направити державному реєстратору  Голованівської районної державної адміністрації  для внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи.

4. Копії постанови направити сторонам.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі  відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня  складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.  

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що  постанова суду не набрала законної сили.

           Суддя

  Н. В. Болгар

01.04.08