Рішення

від 28.04.2011 по справі 6/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/73

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.04.11 р.                                                                                 Справа № 6/73                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії „Індастрі” м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми „Атлант” м.Артемівськ, Донецької області

про стягнення 22 455грн. 38коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача –  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

        Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії „Індастрі” м.Харків, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми „Атлант” м.Артемівськ, Донецької області основного боргу у розмірі 17 500грн., пені у розмірі 497грн. 91коп., штрафу у розмірі 3 500грн., втрат від інфляції у розмірі 315грн. та 20% річних у розмірі 642грн. 47коп. на підставі договору №504 купівлі-продажу від 15.11.2010р. (Усього 22 455грн. 38коп.)

        Слухання справи відкладалось, у зв”язку з неявкою відповідача у засідання суду, а також для представлення сторонами витребуваних документів по справі.

Відповідно  до  положень  статті  69  Господарського  процесуального  кодексу  України  термін  розгляду  справи  продовжувався  за  клопотанням позивача.

Позивач у засідання суду не з”явився, про причини неявки суд не повідомив.

        28 квітня 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 24.03.2011р. була направлена відповідачу 25.03.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 11.04.2011р. була направлена відповідачу 14.04.2011р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі №504 купівлі-продажу від 15.11.2010р., свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00№626140. Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

        Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :             

         15 листопада 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничою компанією „Індастрі” м.Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою „Атлант” м.Артемівськ, Донецької області був укладений договір №504 купівлі-продажу, згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання передати у власність покупця товар, кількість, комплектність, ціна та асортимент якого визначені у рахунках-фактурах та/або специфікаціях (у разі необхідності) на кожну окрему партію товару, що підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладними), а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов'язався прийняти такий товар, та оплатити його повну вартість згідно умов договору.  

        Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

        Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору по видатковій накладній №РН-2976 від 10.12.2010р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 19 751грн. 47коп., який згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №90 від 09.12.2010р. прийнято уповноваженою особою відповідача. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткова накладна, довіреність до неї, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми „Атлант” м.Артемівськ, Донецької області.

        Відповідно п.3.3 договору покупець зобов”язаний оплатити вартість товару при першій поставці товару шляхом перерахування 100% передоплати вартості кожної партії товару.

        08 грудня 2010р. позивачем було виставлено рахунок-фактури №СФ-3040 на загальну суму 19 751,47грн. Однак, всупереч умовам договору оплата вартості товару не була здійснена відповідачем в повному обсязі у встановлений договором строк.

Пунктом 3.5 укладеного договору сторони передбачили, що продавець має право постачати товар без одержання передоплати від покупця. У цьому випадку покупець зобов”язаний оплатити поставлений товар в строк до 14 календарних днів з моменту фактичного одержання товару.

Проте, відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково на суму 2 251грн. 47коп., в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми „Атлант” перед позивачем виник борг у сумі 17 500грн., який до теперішнього часу ним не погашений.  

Відповідач у гарантійному листі б/н, б/д, підтвердив наявність заборгованості у розмірі 17 500грн. та пояснив, що причиною послужили несвоєчасні розрахунки з контрагентами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання  по оплаті товару не виконав.

          Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 17 500грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

          Пунктом 6.2 договору №504 купівлі-продажу від 15.11.2010р. сторони передбачили, що за прострочення терміну проведення платежів проти терміну, передбаченого п.3.5 договору, продавець має право нарахувати та стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

          Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України  неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови вказаного договору і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 497грн. 91коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.             

          За прострочення більш ніж на 30 днів терміну проведення платежів, передбаченого п.3.5 договору до покупця крім пені може бути застосована штрафна санкція в розмірі 20% вартості затриманої оплатою партії товару (п.6.3 договору).

          Таким чином, дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством, у зв”язку з чим вимоги позивача щодо стягнення штрафу у сумі 3 500грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Пунктом 6.4 договору за прострочення проведення платежів покупець сплачує продавцю, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також двадцять процентів річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами.

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 20% річних у розмірі 642грн. 47коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені.

 Щодо   вимог  про стягнення  інфляційних, то  вони підлягають частковому задоволенню  з огляду на те, що індексування грошових сум, які підлягають сплаті, за змістом Рекомендацій Верховного суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі № 62-97р  від 04.03.1997 р., здійснюється за умови, що відповідне зобов'язання існувало з 1 по 15 число відповідного місяця, за який здійснюється розрахунок. Крім того, індекс інфляції встановлюється за повний місяць. Таким чином, беручи до уваги момент виникнення у позивача права вимоги по видатковій накладній №РН-2976 від 10.12.2010р. (25.12.2010р.) щодо оплати поставленого товару, нарахування інфляції з 25.12.2010р. суд вважає безпідставним.  

 Таким чином, згідно арифметичного підрахунку вимог щодо інфляційних здійсненого судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановлено, що розмір інфляційних за січень 2011р. відносно заборгованості у сумі 17 500грн. 36коп. складає 175грн.

 За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення інфляційних задовольняє частково та стягує з відповідача інфляційні у сумі 175грн.

         Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню з вищевикладених підстав.     

         Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

         Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ч.1 ст.230 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК  України, суд –

                                                            В И Р І Ш И В  :

            Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії „Індастрі” м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми „Атлант” м.Артемівськ, Донецької області про стягнення 22 455грн. 38коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми „Атлант” (84500 м.Артемівськ, Донецької області, вул.Трудова.6, п/р26008959970831 в ПАТ ПУМБ Артемівське відділення м.Донецька, МФО 335537, ЄДРПОУ 36786462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії „Індастрі” (юрид.адр.: 61017 м.Харків, вул.Лозівська,3; пошт.адр.: 61017 м.Харків, вул.Пащенківська, 11; п/р26005021697 в ПАТ „Банк „Грант”, у м.Харків, МФО 351607, ЄДРПОУ 23764970) основний борг у розмірі 17 500грн., пеню у розмірі 497грн. 91коп., штраф у розмірі 3 500грн., інфляційні у розмірі 175грн., 20% річних у розмірі 642грн. 47коп., витрати по сплаті держмита у сумі 223грн. 15коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234грн. 53коп.

          В решті частині позову відмовити.

  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

  Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

 У судовому засіданні 28.04.2011р. проголошено повний текст рішення.

Суддя                                                               Подколзіна Л.Д.