Рішення

від 21.04.2011 по справі 25/61

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  25/61

21.04.11

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Капитал”

до

1. Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна”

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про

визнання права власності та зобов’язання вчинити дії

Суддя Морозов С.М.

  Секретар судового засідання Грузький  Ю.О.

Представники:

від позивача:  Шевченко-Корженецький І.Г. (довіреність № 81 від 15.02.2011р.)

від відповідача:  Чепов О.О. (довіреність № 53903 від 17.12.2009 року)

              ОСОБА_1 (фізична особа-підприємець)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на частину будівлі, а саме  літ. «В»загальною площею 5398,4 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 як на окремий об’єкт нерухомого майна.

Ухвалою суду від  28.03.2011р. позовну заяву прийнято до провадження, порушено провадження у справі № 25/61 та призначено розгляд справи на  14.04.2011 року.

В судовому засіданні 14.04.2011 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідачем -1 у справі подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з підстав, зазначених у відзиві.

У відповідності до ст. 77 ГПК України ухвалою суду від 14.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 21.04.2011 року.

В судове засідання  21.04.2011 року позивачем у справі подано уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить  визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Капитал»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 32381903) право власності на нежилі приміщення в літ. «В»загальною площею 5398,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Зоологічна, 3 як на окремий об’єкт нерухомості, зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти  нерухомого майна»зареєструвати за позивачем право власності на  нежилі приміщення в літ. «В»загальною площею 5398,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Зоологічна, 3 як на окремий об’єкт нерухомості.

Враховуючи положення ст. 22 ГПК України, які надають право позивачеві  на уточнення позовних вимог, зміну підстави або предмету позову, судом приймається подана позивачем заява про уточнення позовних вимог, в порядку ст. 24 ГПК України залучається до участі у справі  у якості відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, а  позовні вимоги у справі розглядаються з урахуванням поданих  в судовому засіданні 21.04.2011року уточнень позовних вимог.

Представник відповідача-1 проти заявлених позовних вимог заперечував, подав письмовий відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач-2 в усних поясненнях проти заявлених позовних вимог заперечував, проте правом на подання письмового відзиву у справі не скористався, з огляду на що справа у відповідності до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 17 грудня 2007 р., зареєстрованому в установленому порядку, Товариство з обмеженою відповідальністю «Капитал»є користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:88:061:0141. Вказаний  договір оренди земельної ділянки  укладений строком на 10 років з цільовим призначенням –для розміщення діагностичної клініки з лікувально-консультативним і хірургічним відділенням.

Відповідно до Розпорядження КМДА  за № 620 від 30.03.2006 року  та  наданого Управлінням  державного архітектурно-будівельного контролю мі. Києва  дозволу на виконання будівельних робіт за № 2923-Шв/С від 27.12.2007 року (копія в матеріалах справи),  згідно з  затвердженою проектною документацією, Товариством з обмеженою відповідальністю «Капитал»за власний кошт збудовано нежитлову будівлю  під Літ. „В” площею 5398,4 кв. м.  за адресою: АДРЕСА_1

Вищевказану будівлю  прийнято в експлуатацію   актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 17.05.2008 року (копія якого наявна в матеріалах справи), який  затверджений  Шевченківською РДА за № 1625 від 10.11.2008 року та зареєстрований Інспекцією  з Державного архітектурно-будівельного контролю  за № 403 від 12.11.2008 року (копія в матеріалах справи) на підставі Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року за № 1243.

За замовленням  позивача відповідачем-1  було виготовлено  технічний паспорт  на  нежиле приміщення, збудоване позивачем, відповідно до якого площа нежитлового приміщення складає 5398,4 кв. м.  

Проте у встановленому порядку, дане нежитлове приміщення на праві власності за позивачем не  зареєстроване, що не заперечується  КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна”.

01 жовтня 2009 р. між позивачем та Фізичною особою-підприємцем  Менделем Миколою Андрійовичем  (відповідач-2) був укладений договір оренди об’єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 5398,4 кв.м.

Згідно умов договору оренди,  відповідач-2 не пізніше  02 числа кожного місяця зобов’язаний сплачувати орендну плату обумовлену у договорі.

03.11.2009 р. позивач направив лист відповідачу з проханням сплатити черговий платіж  відповідно до умов договору, у відповідь на який ФОП ОСОБА_1  направив на адресу позивача листа, відповідно до змісту якого  відмовляється сплачувати орендні платежі на виконання договору оренди від 01 жовтня 2009 р. р/№ б/н, оскільки вважає, що ТОВ «Капитал»не є власниками спірного об'єкту нерухомого майна та  зазначає, що позивач не мав права підписувати договір оренди  об’єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна (Літ. „В”) площею 5398, 4 кв. м.,  оскільки у позивача відсутній правовстановлюючий документ на вказаний об’єкт нерухомості.

Вказані обставини, які свідчать про невизнання відповідачем-2 права власті позивача на об’єкт нерухомості, а також відсутність реєстрації права власності  позивача на спірний об’єкт нерухомості, стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання за ним права власності та зобов’язання  КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” здійснити реєстрацію такого права власності.

Розглянувши заявлені уточнені позовні вимоги про визнання права власності  та зобов’язання вчинити певні дії, суд приходить до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню в частині визнання  за позивачем права власності на об’єкт нерухомості, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судових захист цивільного права та інтересу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).

          Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття встановлена судом. Відповідно до Ст.. 334 Цивільного кодексу України передбачено, що момент набуття права власності, а саме права власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або Законом.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України   власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Як власник майна господарське товариство володіє, користується, розпоряджається  своїм майном на власний розсуд відповідно до положень глави 23 ЦК України.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Судом встановлено, що позивачем збудовано спірний об’єкт нерухомості на належній позивачеві на праві користування земельній ділянці (права на яку отримано на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки), на підставі затвердженої проектної документації та наданого дозволу на будівництво. Дотримання позивачем  норм містобудівного законодавства підтверджується прийняттям у встановленому порядку закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач  набув право власності на об’єкт нерухомості на підставах, не заборонених  законом, шляхом створення за власний рахунок закінченого будівництвом об’єкта нерухомості.

Дії відповідача-2, а саме відмова від сплати орендної плати, а також не визнання прав  власності позивача на збудований ним об’єкт нерухомості, свідчать про порушення (не визнання) права власності позивача, а отже позовні вимоги про визнання за позивачем права власності  на нежилі приміщення загальною площею 5398,4 кв.м.  в літ. «В»за адресою: АДРЕСА_1 як окремий об’єкт нерухомого майна підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов’язання  відповідача-1   зареєструвати за позивачем право власності на нежилі приміщення загальною площею 5398,4 кв.м.  в літ. «В»за адресою: АДРЕСА_1 як окремий об’єкт нерухомого майна не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5.

Відповідно до п. 5 прикінцевих положень Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Аналогічна норма міститься у пп. 1.3 Положення №157/6445, яким передбачено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Преамбулою Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав. Закон спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість, створення сприятливих умов для забезпечення розвитку ринкових відносин, активізації інвестиційної діяльності, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, він регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Частиною п‘ятою ст. 3 Закону  України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Статтею 3 Закону  України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”та пп. 1.5 Положення №157/6445 встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та Положення №157/6445, Цивільного кодексу України відповідач зобов‘язаний зареєструвати право власності на об‘єкт нерухомості в порядку встановленому  законом тільки на підставі звернення позивача за проведенням такої реєстрації.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача-1  за проведенням державної реєстрації  права власності позивача на спірні об’єкти нерухомості у відповідності до порядку та норм, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,  затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року за № 7/5,  та відмови відповідача-1 від проведення такої реєстрації з зазначенням підстав такої відмови.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не доведено порушення відповідачем-1 права власності  позивача, а отже суд відмовляє в частині позовних вимог заявлених до відповідача-1 через недоведеність позивачем порушення його прав відповідачем-1 та безпідставність ат передчасність вимог про зобов’язання відповідача-1 провести реєстрацію прав власності позивача до звернення позивача до відповідача-1 з  заявою про проведення такої реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права власності на нежитлове приміщення та відмову у задоволенні позовних вимог про зобов’язання  зареєструвати таке право КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна».

Судові витрати у сумі 203,00 грн. (85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача-2.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Капитал” (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9 код ЄДРПОУ 32381903) право власності на нежилі приміщення в Літ. „В” загальною площею 5398,4 (п’ять тисяч триста дев’яносто вісім та чотири десятих) кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 як на окремий об'єкт нерухомого майна.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                                С.М. Морозов

Повний текст рішення підписаний 22.04.2011р.