Рішення

від 18.04.2011 по справі 5016/399/2011(1/36)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5016/399/2011(1/36)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "18" квітня 2011 р.                                    Справа №  5016/399/2011(1/36)

м. Миколаїв

За позовом:  Миколаївська міська рада                     /54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20/До  відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Мисливець”                     /54001,   м. Миколаїв,  вул.  Велика Морська, 74/1/про:  внесення змін до  договору оренди землі.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача:Шумська І.Я., дов.  № 159/210/14/22 від 20.01.2010р.

Від відповідача:Татарова Л.В. -керівник

          Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про внесення змін до договору оренди землі, який зареєстровано  в книзі  записів  договорів оренди землі Миколаївської міської ради 10.12.01 р. за № 866, виклавши  пункт 3.2 розділу 3 договору оренди землі у наступній редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку  (126 кв.м.) встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки».

           Відповідач позов не визнає з тих підстав, що він ще з 2008 року сплачує орендну плату за земельну ділянку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

          Розглянувши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін –господарський суд

встановив:

Рішенням  Миколаївської міської ради від 28.09.2001р. № 34/13   Товариству з обмеженою відповідальністю «Мисливець» надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 1488 кв.м., для обслуговування складу  приміщень магазину за адресою: м. Миколаїв,  вул. Велика Морська, 74/1. Розмір ідеальної частки відповідача від земельної ділянки  площею 1448 кв.м. складає 126 кв.м.

На підставі вказаного рішення між сторонами було укладено договір оренди землі, зареєстрований в книзі записів договорів оренди землі за  № 866 та договір про зміни до договору оренди від 22.03.07 року №46-07. (а.с.14-16)

Розділом 3 договору сторонами врегульовано розмір орендної плати, термін і порядок внесення та умови щодо її зміни.          

Відповідно до п. 3.2. договору, річна орендна плата за земельну ділянку  встановлюється у розмірі 1,2 % від її нормативної грошової оцінки, де: нормативна грошова оцінка земельної ділянки  складає 110 494, 54 грн.  Виходячи з цього, розмір орендної плати за рік за цим договором на момент його укладання складає 1 325, 94 грн.

Пунктом 3.2. договору визначено, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів.

Пунктом 3.4 договору встановлена можливість перегляду умов договору про розмір орендної плати за згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди, що буде невід'ємною частиною цього договору та нотаріально посвідченою.

З метою приведення договору у відповідність до положень ст. 21 Закону України “Про оренду землі” в редакції Закону України від 03.06.2008 року  № 309-VI,  03.12.2010 року відповідачу була направлена пропозиція                                                 (вих. № 2196/210/03/10)  про внесення змін до договору оренди землі від 10.12.2001р. № 866 та проект договору  про зміни до договору оренди землі, яким було передбачено збільшення  розміру орендної плати до трикратного розміру земельного податку. (а.с.21).

Відповідь на пропозицію від відповідача не надходила.

Доводи відповідача щодо прийняття ним змін до  договору судом відхиляються, оскільки згідно ст. 654 Цивільного кодексу України  зміна  або  розірвання  договору  вчиняється в такій самій формі,  що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено  договором  або  законом  чи  не  випливає  із звичаїв ділового обороту.  Доказів виконання вказаної правової норми відповідачем не надано.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

  Статтями 5  та 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Приписом статті 19 Закону України “Про плату за землю”встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до п.35 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Згідно ст.ст. 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"  рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та  інші акти у формі рішень.

Акти ради,  сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради,  виконавчого комітету сільської,  селищної, міської,  районної у місті (у разі її створення) ради,  прийняті в межах наданих їм повноважень,  є обов'язковими для виконання всіма розташованими  на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями    громадян,    підприємствами,     установами     та організаціями,   посадовими  особами,  а  також  громадянами,  які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Порядок визначення розміру орендної плати за землю в залежності від цілей використання земельних ділянок встановлено рішенням Миколаївської міської ради від 21.03.2002 р. №41/13.

Рішенням Миколаївської міської ради від 04.09.2009 р. №36/64 попереднє рішення Миколаївської міської ради від 21.03.2002 р. №41/13 визнано таким, що втратило чинність, та затверджений новий Порядок визначення розміру орендної плати за землю, який коливається в залежності від цілей використання земельних ділянок у рамках від 0,1 до 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду.

Частиною 2 п. 2 Порядку визначення розміру орендної плати за землю встановлено, що у разі, якщо по діючих договорах оренди землі розмір орендної плати менше трикратного розміру земельного податку необхідно забезпечити перегляд умов договорів оренди землі щодо розміру орендної плати за землю. При перегляді умов договорів оренди землі щодо розміру орендної плати за землю збільшити розмір орендної плати до трикратного розміру земельного податку.

Прийняття та затвердження зазначеного Порядку визначення розміру орендної плати за землю було обумовлено внесенням змін до ч. 4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, які на підставі закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»від 02.12.2010, були виключені.

Разом з тим, за приписами Податкового кодексу України, який вступив у дію з 01.01.2011 р., розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (п.288.4-288.5.1 ст. 288 Податкового Кодексу України).

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу (п. 274.1 ст. 274 Податкового Кодексу  України). Оскільки ставка земельного податку це 1% нормативної грошової оцінки землі, то  трикратний розмір  земельного податку  дорівнює  3% нормативної грошової оцінки землі(а.с.34).

Крім того, згідно п. 3.4.7 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. за №04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Доказів скасування рішення Миколаївської міської ради від 04.09.2009 р. №36/64, яким затверджений новий Порядок визначення розміру орендної плати за землю, відповідачем не надано.

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи, що  прийняття позивачем рішення Миколаївської міської ради від 04.09.2009 р. №36/64, яке є обов'язковим для виконання відповідачем, а також  зміна податкового законодавства України є істотною обставиною, позовні вимоги обґрунтовані та підлягаю задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85  ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мисливець», який зареєстровано у книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради 10.12.01р. за  № 866, виклавши пункт 3.2 розділу 3 договору оренди землі у наступній редакції:

“Річна орендна плата за земельну ділянку (126 кв.м.)  встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливець» (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 74/1, код ЄДРПОУ 23082041)  на користь Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 26565573) суму 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) –держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                        Л.I.Васильєва

Повний текст рішення складено 22.04.2011 року.