Постанова

від 18.04.2011 по справі 33/307-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/307-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2011 року                                    Справа №  33/307-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Швець В.В. (доповідач),

суддів: Павловського П.П., Бахмат Р.М.

при секретарі: Литвин А.П.

за участю представників сторін:

від позивача:  Іваніченко Т.А представник, довіреність №233  від 13.08.10 р.,

від відповідача –1: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

від відповідача - 2:  Бардаченко І.В., довіреність №01/08/10  від 01.08.10 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Південний” в особі філії Акціонерного банку “Південний” в місті Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2011 року у справі №33/307-10;

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Південний” в особі філії Акціонерного банку “Південний” в місті Дніпропетровськ;

до: відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Флотилія”, місто Дніпропетровськ;

відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-Маркет”, селище міського типу Ювілейне, Дніпропетровська область;

про стягнення 348464,25 гривень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ АБ “Південний” в особі філії АБ “Південний” в місті Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача-1 “ТД Флотилія”, відповідача-2, ТОВ “АТБ - Маркет” 329082,32 гривень заборгованості за наданими факторинговими платежами, 10787,25 гривень прострочене кредитне обслуговування, 287,02 гривень нараховане кредитне обслуговування, 18307,66 гривень пені та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 не виконав свої зобов'язання за договором факторингу, а відповідач-2 безпідставно зупинив здійснення платежів за відступленою відповідачем-1 грошовою вимогою.

Рішенням господарського суду у справі №33/303-10 від 24 лютого 2011 року (суддя Рудовська І.А.) позовні вимоги задоволено частково.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що ТОВ “АТБ - Маркет” було перераховано суму заборгованості на рахунок ТОВ “ТД Флотилія”.

ТОВ “ТД Флотилія” повернення грошових коштів не здійснювало.

Клієнт повинен був повернути Фактору грошові кошти, що помилково перерахував боржник клієнту за отриманий товар (послуги), які боржник мав би сплатити фактору відповідно до умов цього договору.

Тому господарський суд задовольнив позовні вимоги.

Позивач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Позивач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що відповідач-2 не мав жодних заперечень щодо відступлення права вимоги за договором поставки №27700 від 1 січня 2010 року, а тому клієнт несе солідарну з боржником відповідальність перед фактором за своєчасність та повноту виконання боржником зобов'язань перед фактором.

На апеляційну скаргу позивач надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обгрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що 6 грудня 2008 року між відповідачем-1, ТОВ “ТД Флотилія”, поставником та відповідачем-2, ТОВ “АТБ - Маркет”, покупцем був укладений договір поставки №11310, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити товар покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар.

На виконання своїх договірних зобов'язань відповідач-1, ТОВ “ТД Флотилія” поставив відповідачу-2, ТОВ “АТБ-Маркет” товар, що підтверджується видатковими накладними.

16 жовтня 2009 року позивач, ПАТ АБ “Південний”, та відповідач-1, ТОВ “ТД Флотилія” уклали договір факторингу №03/10-09, у відповідності до якого відповідач-1 відступив позивачу право наявної та/або майбутньої грошової вимоги за укладеним договором поставки №11310, від 6 грудня 2008 року між відповідачами.

Тієїж дати 16 жовтня 2009 року позивачем, фактором, було направлено відповідачу-2 повідомлення про те, що право грошової вимоги за договором поставки №11310, від 6 грудня 2008 року відступлено позивачу АКБ “Південний”, факторові.

Як було встановлено господарським судом у повідомленні від 16 жовтня 2009 року інформація про грошову вимогу та видаткові накладні, за якими був отриманий товар по договору відсутня.

Відповідно пункту 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до зазначеної норми письмове повідомлення про відступлення грошової вимоги, яке надсилається боржнику, повинно містити конкретно визначену грошову вимогу, тобто в грошовому виразі, яка підлягає виконанню.

В той же час в листі на адресу відповідача-2, від 16 жовтня 2009 року, на який посилається апелянт, як на належно оформлене повідомлення, відсутня інформація про визначену грошову вимогу і є лише посилання, про яке зазначено господарським судом у рішенні, на договір поставки №11310, від 6 грудня 2008 року.

Тому судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що основною умовою, за якої виникає обов'язок боржника здійснити платіж фактору, є одержання останнім повідомлення із зазначенням в ньому грошової вимоги та відомостей про фактора.

Виходячи з аналізу вищезазначеного законодавства, необхідно зазначити, що у разі неотримання повідомлення про відступлення права грошової вимоги боржник має право виконати зобов'язання клієнту, подальші негативні наслідки у такому випадку можуть настати для фактора

Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до реєстру розрахункових документів від 1 жовтня 2009 року по 8 грудня 2010 року відповідач-2, ТОВ “АТБ - Маркет”, перерахував суму заборгованості на рахунок відповідачу-1, ТОВ “ТД Флотилія”.

В платіжних документах в графі призначення платежу зазначено “за товар по договору №11310, від 6 грудня 2008 року” та “затовар по договору №21700, від 1 січня 2010 року”.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволені позовних вимог в частині стягнення грошових коштів з відповідача-2, ТОВ “АТБ - Маркет”.

Разом з тим, згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу.

Відповідно до статті 1081 Цивільного кодексу України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилась меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням прав вимоги, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-2 було перераховано суму заборгованості на рахунок відповідача-1, ТОВ “ТД Флотилія”.

При цьому відповідач-1, ТОВ “ТД Флотилія” повернення грошових коштів не здійснив.

Дані кошти поступили на рахунок відповідача-1, ТОВ “ТД Флотилія”, що обслуговується позивачем і будь-яких застережень щодо зарахування з боку позивача не поступало.

Відповідно до пункту 3.2.4 договору клієнт зобов'язується повернути фактору грошові кошти, що помилково перерахував боржник клієнту за отриманий товар (послуги), але які боржник мав би сплатити фактору відповідно до умов цього договору, у розмірі факторингового платежу, протягом 2 (двох) банківських днів з дня отримання таких коштів.

Пунктом 5.4 договору сторони з підписанням цього договору домовились, що клієнт виступає поручителем перед фактором з приводу виконання боржником зобов'язань за договорами, зазначеними у пункті 1.1 цього договору.

Клієнт несе солідарну з кожним боржником відповідальність перед фактором за своєчасність та повноту виконання боржником зобов'язань перед фактором.

Крім того, якщо має місце зворотній, регресний факторинг, клієнт несе відповідальність перед фактором не лише за дійсність відступленої вимоги, яка є предметом договору факторингу, а і за його виконання боржником.

За таких умов клієнт, відступаючи право вимоги фактору, приймає на себе обов'язок виступити у ролі солідарного боржника, по відношенню до виконання боржником свого обов'язку перед фактором.

Судова колегія також вважає, необхідним стягнути з відповідача-1 суму заборгованості за наданими факторинговими платежами у розмірі 329054,26 гривень, докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Південний” в особі філії Акціонерного банку “Південний” в місті Дніпропетровськ, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2011 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                            В.В. Швець  

          Судді                                                                       П.П. Павловський

                                                                                            Р.М. Бахмат