Постанова

від 21.04.2011 по справі 14/113-2056

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.11 Справа № 14/113-2056

Львівський апеляційний го сподарський суд у складі кол егії суддів:

головуючого-судді Ку зя В.Л.

суддів Юрке вич М.В.

Желіка М.Б .

розглянув у відкритому су довому засіданні апеляційну скаргу Суб' єкта підп риємницької діяльності ОС ОБА_3 б/н від 01.03.2011 р.

на рішення Господарськ ого суду Тернопільської обла сті від 09.02.2011 р.

у справі № 14/113-2056

за позовом Тернопільсь кого обласного територіальн ого відділення Антимонополь ного комітету України, м. Терн опіль

до відповідача Суб' єк та підприємницької діяльн ості ОСОБА_3, смт. Микулинц і, Теребовлянський район, Тер нопільська область

про стягнення 8 000 грн. шт рафу та 8 000 грн. пені

представники сторін - не з' явилися (належно пові домлені)

Рішенням Господарськог о суду Тернопільської област і від 09.02.11 у справі № 14/113-2056 позов Т ернопільського обласного те риторіального відділення Ан тимонопольного комітету Укр аїни задоволено, стягнуто з С ПД-ФО ОСОБА_3 в доход Держа вного бюджету України 8 000 грн. ш трафу 8 000 грн. пені, 160 грн. держав ного мита та 236 грн. витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу.

СПД-ФО ОСОБА_3 не погоди вся з даним рішенням суду, а то му просить скасувати його та прийняти нове рішення, яким в ідмовити у задоволенні позов них вимог за їх безпідставні стю.

Скаржник зазначає, що, позив ач, приймаючи рішення від 06.09.10 № 49 по справі № 450-1, не врахував об ставин, викладених у пояснен нях, які надавалися представ ником ОСОБА_4, зокр ема, у цих поясненнях викладе но всі факти, які стосувалися участі у тендері по закупівл і контейнерів євровзірця, не можливість подання решти док ументів була обґрунтована у цих поясненнях. На думку скар жника, витребовування інформ ації, зазначеної у пунктах 16,22,2 8,29,34,36,41,44 запиту АМКУ, є втручання м контролюючого органу у гос подарську діяльність суб' є кта підприємницької діяльно сті, а вимога позивача щодо по дання інформації в чітко виз наченій формі (зокрема в табл ицях, схемах) є перевищенням й ого повноважень, передбачени х Законом України «Про Антим онопольний комітет України» .

Позивач подав відзив на ап еляційну скаргу, в якому прос ить оскаржуване рішення зали шити без змін, а апеляційну ск аргу без задоволення з підст ав правомірності та обґрунто ваності рішення суду.

Сторони участі своїх упов новажених представників у су довому засіданні не забезпеч или, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, про що св ідчать наявні в матеріалах с прави поштові повідомлення п ро вручення, причини неявки с уду не повідомили.

Враховуючи те, що ухвалою су ду від 25.03.11 участь представник ів сторін обов' язковою не в изнавалась, у матеріалах спр ави наявні відомості та доку менти, необхідні для вирішен ня спору по суті, судова колег ія дійшла висновку про можли вість закінчення розгляду ап еляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривш и доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засід анні пояснення представника позивача, перевіривши юриди чну оцінку обставин справи т а повноту їх встановлення, до слідивши правильність засто сування місцевим господарсь ким судом норм матеріального та процесуального права, вва жає, що підстави для скасуван ня рішення Господарського су ду Тернопільської області ві д 09.02.11 у справі № 14/113-2056 в ідсутні, зважаючи на таке:

Правові засади підтримки т а захисту економічної конкур енції, обмеження монополізму в господарській діяльності врегульовані нормами Законо м України «Про захист економ ічної конкуренції (надалі по тексту - Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням адміністра тивної колегії Тернопільськ ого обласного територіально го відділення Антимонопольн ого комітету України від 06.09.10 з а № 49 у справі № 450-І «Про порушення законодавства про захист економічної конкурен ції»визнано, що СПД-ФО ОСОБ А_3 надавши інформацію на за пит територіального відділе ння від 02.07.10 № 01-1422/12 в неповному об сязі вчинив порушення законо давства про захист економічн ої конкуренції, передбачене п. 14 ст. 50 Закону, у вигляді подан ня інформації в неповному об сязі територіальному відділ енню у встановлені головою т ериторіального відділення с троки; визнано що СПД-ФО ОСО БА_3 не надавши інформацію н а запит голови територіально го відділення від 02.08.10 № 01-1583/12 вчи нив порушення законодавства про захист економічної конк уренції передбачене п. 13 ст. 50 З акону у вигляді неподання ін формації у встановлені голов ою територіального відділен ня строки; за наведені поруше ння відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 52 Закону накладено на СПД-ФО ОСОБА_3 штраф у розмірі 8 000 гр н.

Причиною виникнення спору у справі є вимога позивача ст ягнути штраф згідно з прийня тим ним рішенням, яке у встано вленому порядку не скасовано та недійсним не визнано.

Відповідно до статті 19 Конс титуції України правовий пор ядок в Україні ґрунтується н а засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушени й робити те, що не передбачено законодавством. Органи держ авної влади та органи місцев ого самоврядування, їх посад ові особи зобов'язані діяти л ише на підставі, в межах повно важень та у спосіб, що передба чені Конституцією та законам и України.

Підстави для зміни, скасува ння чи визнання недійсними р ішень органів Антимонопольн ого комітету України визначе но статтею 59 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону заявник, відповідач, третя ос оба мають право оскаржити рі шення органів Антимонопольн ого комітету України повніст ю або частково до господарсь кого суду у двомісячний стро к з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлен о.

Отже, передбачений цією ста ттею строк є присікальним. Та ку ж правову позицію відобра жено в постанові Верховного Суду України від 29.05.2007 № 9/205-06-5910 та в п. 2 Рекомендації президії Вищ ого господарського суду Укра їни від 29.10.2008 р. № 04-5/247 “Про деякі пи тання практики застосування конкурентного законодавств а”.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення адміністрат ивної колегії Тернопільсько го обласного територіальног о відділення Антимонопольно го комітету України отримано представником відповідача 1 1.09.10, що підтверджується відпов ідною відміткою на поштовому повідомленні (а.с. 8).

Отже, спірне рішення могло б ути оскаржено відповідачем д о господарського суду в стро к до 11.11.10, чого ним зроблено не б уло.

Доказів сплати суми штрафу СПД-ФО ОСОБА_3 суду не пода но.

З огляду на наведені законо давчі приписи та беручи до ув аги, що рішення адміністрати вної колегії від 06.09.10 № 49 у справ і № 450-І є чинним з моменту його прийняття, суд першої інстан ції дійшов правильного висно вку про задоволення позову в частині стягнення 8 000 грн. штра фу.

Підстави та умови нарахува ння пені, в даному випадку, виз начено безпосередньо Законо м України (ч. 5 ст. 56), який встанов лює як обов'язковість пені в р азі несплати штрафу, так і пра вила обчислення строку її на рахування.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пе ня у розмірі півтора відсотк а від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розмір у штрафу, накладеного відпов ідним рішенням органу Антимо нопольного комітету України . Нарахування пені припиняєт ься з дня прийняття господар ським судом рішення про стяг нення відповідного штрафу. Н арахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішен ня органу Антимонопольного к омітету України про накладен ня штрафу.

У разі несплати штрафу у стр оки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольног о комітету України стягують штраф та пеню в судовому поря дку (ч. 7 ст. 56 Закону України «Пр о захист економічної конкуре нції»).

Як вбачається з розрахунку пені на суму 8 000 грн. (з урахуван ням заяви про збільшення поз овних вимог), позивач провів н арахування пені за період з 12. 11.10 до 18.01.11 відповідно до фактичн их обставин справи, з дотрима нням правил обчислення строк у нарахування пені, передбач ених ч. 5 ст. 56 Закону (а.с 4,12).

У пункті 20 рекомендацій пре зидії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 “Про деякі питання практики заст осування конкурентного зако нодавства” наведено, зокрема , таке: “…господарським судом не можуть братися до уваги до води особи, стосовно якої при йнято рішення (заявника, відп овідача, третьої особи в розу мінні статті 39 Закону України “Про захист економічної кон куренції”), з приводу незакон ності та/або необґрунтованос ті цього рішення, якщо такі до води заявлено після закінчен ня строків, встановлених час тиною другою статті 47 та части ною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа н е скористалася своїм правом на оскарження відповідного а кта державного органу, а пере біг зазначеного строку виклю чає можливість перевірки зак онності та обґрунтованості р ішення органу Антимонопольн ого комітету України”.

Враховуючи вищенаведене т а встановлені судом першої і нстанції фактичні обставини справи, місцевий господарсь кий суд дійшов обґрунтованог о висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог .

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірнос ті оскаржуваного рішення суд у та не можуть слугувати підс тавою для скасування чи його зміни.

Виходячи з вищенаведеного , Львівський апеляційний гос подарський суд встановив, що оскаржуване рішення прийнят е у відповідності до норм мат еріального та процесуальног о права, а тому відповідно до норм ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господар ського суду Тернопільської о бласті від 09.02.11 у сп раві № 14/113-2056 з алишити без змін, а апеляційн у скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляцій ному порядку покласти на ска ржника.

3. Постанова набирає за конної сили з дня її прийнятт я і може бути оскаржена в каса ційному порядку.

4. Матеріали даної с прави повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.