Постанова

від 26.04.2011 по справі 20/202-09-5341

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2011 р. Справа № 20/202-09-5341

Одеський апеляційний го сподарський суд у складі кол егії суддів:

головуючого судді: Шев ченко В.В.

суддів: Бєляновського В .В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового зас ідання: Риковій О.М.

за участю прокурорів:

- Лянна О.А. - ст. прокуро р відділу Одеської обласної прокуратури

- Криворучка Д.Є. - засту пник Чорноморського транспо ртного прокурора

та представників сторін:

- від ТОВ "Судохідно-буксирн а компанія "Новофлот": Волко в А.С., Кирієнко Н.М. - за д орученням

- від ДП "Морський торговель ний порт "Южний": Нечитайло О .Є., Кузнецов Р.В., Жуков ський В.П. - за дорученням

- від Одеського обласного те риторіального відділення Ан тимонопольного комітету Укр аїни: Козирєва Г.В. - за до рученням.

- від Міністерства транспор ту та зв'язку України: не з' яв ився

- від Державної адміністрац ії морського і річкового тра нспорту: не з' явився

- від Головної Державної інс пекції України з безпеки суд ноплавства: не з' явився

- від Державного підприємст ва "Дельта лоцман": не з' я вився

- від Державного комітету У країни з питань регуляторної політики та підприємництва: не з' явився

розглянувши у відкрито му судовому засіданні в м. Оде сі

апеляційну скаргу Держ авного підприємства "Морськи й торговельний порт "Южний"

на рішення господарського суду Одеської області

від 27 серпня 2010 року

у справі № 20/202-09-5341

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Судохідно-буксирна компані я "Новофлот"

до Державного підприєм ства "Морський торговельний порт "Южний"

за участю третіх осіб, які н е заявляють самостійних вимо г на предмет спору на стороні позивача:

- Одеського обласного тери торіального відділення Анти монопольного комітету Украї ни,

- Міністерства транспорту т а зв'язку України,

- Державної адміністрації м орського і річкового транспо рту,

- Головної Державної інспек ція України з безпеки судноп лавства,

- Державного підприємства " Дельта лоцман",

- Державного комітету Укра їни з питань регуляторної по літики та підприємництва

про визнання недійсним и положень п. п. 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3, 4.1.13. Обов' язкових постанов по Державно му підприємству „Морський то рговельний порт „Южний”, що з атверджена наказом начальни ка порту № 984/1 від 11.11.2009 р.

ВСТАНОВИЛА:

22.10.2009 р. Товариство з о бмеженою відповідальністю „ Судохідно-буксирна компанія „Новофлот” (далі позивач, ТОВ ) звернулось до господарсько го суду Одеської області з по зовом до Державного підприєм ства „Морський торговельний порт „Южний” (далі відповіда ч, Порт) про визнання недійсни ми окремих положень ч. 3 п. 4.1.1 Обо в' язкових постанов по морсь кому торговельному порту „Юж ний”, що затверджені наказом начальника Державного підпр иємства „Морський торговел ьний порт „Южний” № 35 від 31.01.2005 р. посилаючись на те, що відпові дачем вчиняються дії спрямов ані на заборону використання буксирів ТОВ, що суперечить в имогам ст. ст. 73, 78, 229 КТМ України, ст. ст. 3, 627, 632 ЦК України, ст. ст. 12, 13 З акону України „Про захист ек ономічної конкуренції”, ст. 9 З акону України „Про ціни та ці ноутворення”.

Водночас, позивачем заявлено клопотання про вжи ття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Порту вчиняти дії, направлені на пе решкоджання ТОВ здійснювати господарську діяльність з б уксирування.

Ухвалою господарсь кого суду Одеської області в ід 23.10.2009 р. клопотання ТОВ задов олено та Порту заборонено вч иняти дії, направлені на пере шкоджання ТОВ здійснювати го сподарську діяльність з букс ирування відповідно до ст. 229 К ТМ України шляхом застосуван ня ч. 3 п. 4.1.1. Обов' язкових поста нов, що затверджені наказом н ачальника Порту № 35 від 31.01.2005 р.

Постановою Вищого го сподарського суду України ві д 04.02.2010 р. ухвала господарського суду Одеської області від 23.10.2 009 р. залишена без змін, а касаці йна скарга Порту без задовол ення.

Заявою від 11.03.2010 р. ТОВ уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати недійс ними положення Обов' язкови х постанов по Державному під приємству "Морський торговел ьний порт "Южний" в редакції, щ о затверджені наказом началь ника Порту № 984/1 від 11.11.2009 р., а саме :

1) пункту 4.1.1. щодо обов' язко вого використання виключно б уксирів Порту при швартових операціях для суден довжиною більше 50 м або місткістю біль ше 500 тонн;

2) пункту 4.1.2. щодо обов' язков ого використання виключно бу ксирів Порту при наданні пос луг з постановки, виведення т а перешвартовки суден на всі х причалах, розташованих в ак ваторії Порту;

3) пункту 4.1.2. щодо можливості з алучення буксирних суден сто ронніх організацій до наданн я послуг по буксирних операц іях в порту тільки у випадку в ідсутності необхідної кільк ості буксирів Порту за умови наявності договору з останн ім про буксирні операції та н а підставі заявки диспетчера Порту;

4) пункту 4.1.2. щодо оплати послу г буксирних суден сторонніх організацій за погодженим з Портом і сторонньою організа цією тарифам;

5) пункту 4.1.3. щодо можливості к апітана судна подавати через морського агента до диспетч ера Порту виключно заявки на буксири останнього;

6) пункту 4.1.3. щодо виклику букс ирів лоцманом за узгодженням з капітаном судна тільки чер ез диспетчера Порту;

7) пункту 4.1.13 щодо направлення буксирів для проведення шва ртувальних та інших операцій виключно диспетчером Порту.

Порт позовні вимоги ТОВ вважав необґрунтованими та безпідставними, оскільки Обов' язкові постанови по Д ержавному підприємству "Морс ький торговельний порт "Южни й" в редакції, що затверджені н аказом начальника Порту № 984/1 в ід 11.11.2009 р. ніяким чином не супер ечать чинному законодавству України та не порушують прав а та охоронювані законом інт ереси позивача, у зв' язку з ч им підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалами суду першо ї інстанції до участі в розгл яді справи в якості третіх ос іб, які не заявляють самостій них вимог на предмет спору на стороні позивача залучені: О деське обласне територіальн е відділення Антимонопольно го комітету України, Міністе рство транспорту та зв'язку У країни, Державна адміністрац ія морського і річкового тра нспорту, Головна Державна ін спекція України з безпеки су дноплавства, Державне підпри ємство "Дельта лоцман" та Державний комітет України з питань регуляторної політик и та підприємництва.

Рішенням господарс ького суду Одеської області від 27.08.2010 р. (суддя Щавинська Ю.М.) позовні вимоги ТОВ задоволе ні у повному обсязі та визнан і недійсними положення Обов' язкових постанов по Державно му підприємству „Морський то рговельний порт „Южний” в ре дакції, затвердженої наказом начальника порту № 984/1 від 11.11.2009 р ., а саме:

- положення пункту 4.1.1. щодо об ов' язкового використання в иключно буксирів Порту при ш вартових операціях для суден довжиною більше 50 м або містк істю більше 500 тон;

- положення пункту 4.1.2. щодо об ов' язкового використання в иключно буксирів Порту при н аданні послуг з постановки, в иведення та перешвартовки су ден на всіх причалах, розташо ваних в акваторії Порту;

- положення пункту 4.1.2. щодо мо жливості залучення буксирни х суден сторонніх організаці й до надання послуг по буксир них операціях у порту тільки у випадку відсутності необх ідної кількості буксирів Пор ту при наявності договору з о станнім про буксирні операці ї та заявки диспетчера Порту ;

- положення пункту 4.1.2. щодо оп лати послуг буксирних суден сторонніх організацій за пог одженим Портом і сторонньою організацією тарифом;

- положення пункту 4.1.3. щодо мо жливості капітана судна пода вати через морського агента до диспетчера Порту виключно заявки на буксири останньог о;

- положення пункту 4.1.3. щодо ви клику буксирів лоцманом за у згодженням з капітаном судна тільки через диспетчера Пор ту;

- положення пункту 4.1.13. щодо на правлення буксирів для прове дення швартувальних та інших операцій виключно диспетчер ом Порту.

З відповідача на кор исть позивача стягнуто 85 грн. понесених судових витрат на сплату держмита та 236 грн. на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу.

Вмотивовуючи рішен ня суд першої інстанції дійш ов висновку про відсутність у позивача обов'язку укладат и з Портом договору про букси рні операції. При цьому, суд ке рувався приписами ст. ст. 1, 73, 222-238 КТМ України, ст. ст. 1, 203 ЦК Украї ни. Визнаючи недійсним пункт 4.1.1 Обов'язкових постанов місц евий суд виходив з того, що умо ви названого пункту супереча ть приписам ст. ст. 229-231 КТМ Украї ни. Крім того, суд першої інста нції, посилаючись на приписи ст. ст. 6, 7 Закону України „Про ц іни та ціноутворення”, наказ Мінтрансу № 214 від 27.06.1996 р., яким за тверджено Збори і плату за по слуги, що надаються суднам за кордонного плавання у морськ их портах України, дійшов вис новку, що чинне законодавств о не містить положень стосов но обов'язкового погодження тарифів на оплату послуг бук сирних суден сторонніх орган ізацій з портами та визнав не дійсним також і пункт 4.1.2 Обов'я зкових постанов.

Крім того, пунктами п. 4.1.3. та 4.1.3. Обов'язкових постано в диспетчеру порту фактично надано право ухвалення управ лінських рішень стосовно зал учення буксирів для виконанн я внутрішньопоргового букси рування, тобто визначати сто рону за договором портового буксирування, що є порушення м ст. ст. 229-231 КТМ України, так як о брання буксировласника, як с торони за договором портовог о буксирування є правом судн овласника, а не диспетчера по рту, у зв' язку з чим зазначен і пункти Обов' язкових поста нов, в цій частині, є недійсним и.

В апеляційній скарз і Порт просить рішення місце вого суду скасувати, оскільк и воно не відповідає фактичн им обставинам і матеріалам с прави, ухвалено з порушенням и норм матеріального і проце суального права та постанов ити нове рішення яким позовн і вимоги ТОВ залишити без зад оволення.

05.10.2010 р. заступник прок урора Одеської області та за ступник Чорноморського тран спортного прокурора письмов о повідомили суд апеляційної інстанції про свою участь у в же порушеній справі.

Постановою Одесько го апеляційного господарськ ого суду від 02.11.2010 р. апеляційна скарга Порту задоволена час тково. Рішення суду першої ін станції від 27.08.2010 р. скасовано, а провадження у справі припин ено на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК У країни, оскільки спір не підл ягає вирішенню в господарськ их судах України.

Постановою Вищого г осподарського суду України в ід 13.01.2011 р. постанова Одеського апеляційного господарськог о суду України від 02.11.2010 р. скасо вана, а справа направлена до н азваного апеляційного госпо дарського суду для розгляду.

В судовому засіданн і представники Порту посилаю чись на те, що 22.04.2011 р. розпорядже нням начальника порту № 90 до О бов' язкових постанов по Дер жавному підприємству „Морсь кий торговельний порт „Южний ” в редакції, затвердженої на казом начальника порту № 984/1 ві д 11.11.2009 р. внесені зміни шляхом в иключення з них наступних по ложень:

- з п. 4.1.1. щодо обов' язкового використання виключно букси рів Порту при швартових опер аціях для суден довжиною біл ьше 50 м або місткістю більше 500 тон;

- з п. 4.1.2. щодо обов' язкового використання виключно букси рів Порту при наданні послуг з постановки, виведення та пе решвартовки суден на всіх пр ичалах, розташованих в акват орії Порту; щодо можливості з алучення буксирних суден сто ронніх організацій до наданн я послуг по буксирних операц іях у порту тільки у випадку в ідсутності необхідної кільк ості буксирів Порту при наяв ності договору з останнім пр о буксирні операції та заявк и диспетчера Порту; щодо опла ти послуг буксирних суден ст оронніх організацій за погод женим Портом і сторонньою ор ганізацією тарифом;

- з п. 4.1.3. щодо можливості капі тана судна подавати через мо рського агента до диспетчера Порту виключно заявки на бук сири останнього, у зв' язку з чим просили провадження у сп раві в цій частини припинити , внаслідок відсутності пред мету спору, а в решті частині о скаржене рішення скасувати т а позовні вимоги ТОВ залишит и без задоволення.

Прокурори вищенаве дені доводи представників По рту підтримали у повному обс язі.

У відзивах на апеляц ійну скаргу ТОВ просить ріше ння місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Порту без задоволення. В судо вому засіданні представники ТОВ доводи відзивів на апеля ційну скаргу підтримали.

Представник Одеськ ого обласного територіально го відділення Антимонопольн ого комітету України пояснив , що розпорядженням начальни ка порту № 90 від 22.04.2011 р. до Обов' язкових постанов по Державно му підприємству „Морський то рговельний порт „Южний” в ре дакції, затвердженої наказом начальника порту № 984/1 від 11.11.2009 р . були внесені зміни, якими фа ктично були задоволені реком ендації Антимонопольного ко мітету № 36-29/10-3511 від 23.04.2010 р. щодо усу нення порушень Портом законо давства про захист економічн ої конкуренції.

Міністерство транс порту та зв'язку України, Держ авна адміністрація морськог о і річкового транспорту, Гол овна Державна інспекція Укра їни з безпеки судноплавства, Державне підприємство "Дел ьта лоцман" та Державний ко мітет України з питань регул яторної політики та підприєм ництва були своєчасно та нал ежним чином повідомлені про день, час і місце розгляду спр ави, але не скористались свої м правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Клопотання предста вника Міністерства транспор ту та зв'язку України про відк ладення розгляду справи на і ншу дату та продовження стро ку її розгляду на час необхід ний для здійснення дій щодо р еорганізації цього міністер ства відхилено колегією судд ів з огляду на те, що чинний Го сподарський процесуальний к одекс України не передбачає можливості та правових підст ав для відкладення розгляду справи та продовження строку її розгляду на час необхідни й для здійснення дій щодо рео рганізації будь-якого із уча сників судового процесу, в то му числі і Міністерства тран спорту та зв'язку України.

Також, колегією судд ів відхилено клопотання пред ставника ТОВ про відкладення розгляду справи та витребув ання у Порту оригіналу розпо рядження начальника порту № 90 від 22.04.2011 р. про внесення змін д о Обов' язкових постанов по Державному підприємству „Мо рський торговельний порт „Юж ний” в редакції, затверджено ї наказом начальника порту № 984/1 від 11.11.2009 р., оскільки зазначен ий оригінал цього розпорядже ння безпосередньо наданий По ртом для огляду в судовому за сіданні апеляційного суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та запер ечення на неї, заслухавши поя снення учасників процесу, пе ревіривши юридичну оцінку об ставин справи та повноту їх в становлення, дослідивши прав ильність застосування судом першої інстанції норм матер іального і процесуального пр ава при прийнятті оскаржуван ого рішення, колегія суддів в важає, що апеляційна скарга н еобґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних під став.

З ліцензій Укрморрі чфлоту, класифікаційних свід оцтв, виданих Регістром судн оплавства України та свідоцт в про придатність до плаванн я вбачається, що ТОВ є власник ом буксирів „Торнадо”, „Тума н”, „Юпітер”, „Даймонд Н” та „Т опаз Н” та має право на здійсн ення буксирних операції.

Згідно посвідчень н авчально-курсового комбінат у Порту екіпажі вищезазначен их буксирних суден ТОВ пройш ли спеціальне навчання по пр ограмі „Безпечне проведення робіт в зоні обслуговування суден - газовозів, хімовозі в, танкерів та їх взаємодія з в нутріпортовим флотом при вин икненні техногенних аварій т а ліквідації їх наслідків в з оні оперативної відповідаль ності порту „Южний”, що спрос товує доводи апелянта про те , що ТОВ на може здійснювати бу ксирні операції із дотриманн ям вимог щодо забезпечення б езпеки мореплавства в аквато рії порту „Южний”.

Наказом начальника Порту № 984/1 від 11.11.2009 р. затверджен і Обов' язкові постанови по Державному підприємству „Мо рський торговельний порт „Юж ний” якими передбачено, зокр ема:

- положеннями пункту 4.1.1. - об ов' язкове використання вик лючно буксирів Порту при шва ртових операціях для суден д овжиною більше 50 м або місткіс тю більше 500 тон;

- положеннями пункту 4.1.2. - об ов' язкового використання в иключно буксирів Порту при н аданні послуг з постановки, в иведення та перешвартовки су ден на всіх причалах, розташо ваних в акваторії Порту;

- положеннями пункту 4.1.2. - мо жливість залучення буксирни х суден сторонніх організаці й до надання послуг по буксир них операціях у порту тільки у випадку відсутності необх ідної кількості буксирів Пор ту при наявності договору з о станнім про буксирні операці ї та заявки диспетчера Порту ;

- положеннями пункту 4.1.2. - оп лата послуг буксирних суден сторонніх організацій за пог одженим Портом і сторонньою організацією тарифом;

- положеннями пункту 4.1.3. - мо жливість капітана судна пода вати через морського агента до диспетчера Порту виключно заявки на буксири останньог о;

- положеннями пункту 4.1.3. - ви клик буксирів лоцманом за уз годженням з капітаном судна тільки через диспетчера Порт у;

- положеннями пункту 4.1.13. - на правлення буксирів для прове дення швартувальних та інших операцій виключно диспетчер ом Порту.

Задовольняючи позо в суд першої інстанції обґру нтовано виходив з того, що від повідно до ч. 2 ст. 1 КТМ України та розділу VII „Морське буксиру вання” КТМ України відносини торговельного мореплавс тва регулюються Кодексом торговельного мореплавства України, а поняття „торговел ьне мореплавство” за змістом статті 1 охоплює і буксирні оп ерації. Відносини у сфері вну трішньопортового буксирува ння регулюються розділом VII „М орське буксирування”, який і містить спеціальні норми, що регулюють спірні правовідно сини.

Сторонами договору портового буксирування є бу ксировласник (тобто особа, як а експлуатує буксири на відп овідній правовій підставі) т а судновласник (тобто власни к морського судна, яке буксир ується).

Надаючи правову оці нку спеціальним нормам закон одавства, зокрема, ст. ст. 222-238 КТ М України, місцевий суд дійшо в до правильного висновку пр о те, що КТМ України не містить в собі правових норм щодо обо в'язку власника буксирів укл адати договори з портами про буксирні операції та підста вне послався і на норми матер іального права, які мають заг альний характер та встановлю ють вимоги до змісту правочи нів, зокрема, на ст. ст. 1, 203 ЦК Укр аїни, зазначивши при цьому, що у ТОВ відсутній законодавчі й обов'язок укладати договір з Портом про буксирні операц ії, внаслідок чого протилежн і доводи скаржника до уваги п рийнятими бути не можуть.

Посилання Порту на с т. 75 КТМ України якою на морськ і порти покладені функції за безпечення безпеки суднопла вства в акваторіях морських портів ніким не заперечуєтьс я.

Але, ця норма права л ише передбачає можливість вс тановлення районів обов'язко вого використання буксирів т а ніяким чином не передбачає можливості встановлення вип адків, коли для буксирування підлягають використанню вик лючно буксири Порту.

Згідно ст. 78 КТМ Украї ни начальник морського порту видає обов'язкові постанови , що регулюють питання безпек и руху, охорони вантажів, майн а порту і громадського поряд ку, проведення санітарних і п ротипожежних заходів у порту , охорони навколишнього прир одного середовища, порядку з аходу суден у морські порти і виходу з них, видає звід звича їв порту, а також розпоряджен ня про затримку суден і ванта жів у випадках і у порядку, пер едбачених статтею 80 цього Код ексу, забезпечення безпечног о руху в портових водах, безпе чної стоянки та обробки суде н.

Відповідно до вимог ст. ст. 229, 230 КТМ України сторона ми договору портового буксир ування є буксировласник та с удновласник. При цьому, ч. 2 ст. 2 29 КТМ України передбачено, що договір портового буксирува ння може укладатися і в усній формі. Стаття 231 КТМ України „О бов'язкове використання букс ирів” кореспондується з ч. 5 ст . 75 КТМ України, якою передбаче но, що порт визначає райони об ов'язкового використання бук сирів. За змістом статті 231 КТМ України визначаючи райони о бов'язкового використання бу ксирів, начальник порту може встановити обов'язкове вико ристання буксирів для входу/ виходу з порту, переміщення с уден в межах акваторії порту , виконання маневрів, а також в изначити інші умови буксирув ання.

При викладених обст авинах колегія суддів вважає , що суд першої інстанції дійш ов до правильного висновку п ро те, що право на визначення р айонів обов'язкового викорис тання буксирів не надає Порт у права на встановлення для в сіх судновласників обов'язку використовувати виключно бу ксири порту в його акваторії , внаслідок чого протилежні д оводи скаржника до уваги при йнятими бути не можуть.

За змістом ст. ст. 229-231 К ТМ України капітан судна чи м орський агент, як представни ки судновласника приймають р ішення про вибір буксируваль ника в порту, у зв' язку з чим покладення в Обов'язкових по становах на судновласників о бов'язку обирати саме букс ири порту суперечить принци пам вільного волевиявлення, розділу VII „Морське буксирува ння” КТМ України та ст. 627 ЦК Укр аїни.

Доводи скаржника пр о те, що розміри плати за робот у окремого буксиру за умови о дночасної участі у швартових операціях буксирів різних с уб'єктів господарювання має бути передбачений умовами ок ремого договору, укладеного між Портом та буксирною комп анією не ґрунтуються на норм ах чинного законодавства, ос кільки законодавство Україн и з питань застосування цін с кладається з Закону України "Про ціни та ціноутворення", Го сподарського кодексу Україн и (глава 21 ГК України), а також с пеціальних законодавчих акт ів. Зокрема, ціни на послуги із портового буксирування вста новлені Зборами та платами з а послуги, що надаються судна м закордонного плавання у мо рських портах України, затве рдженими наказом Мінтрансу У країни № 214 від 27.06.1996 р.

Вказані Збори та пла ти поширюються на суб'єктів підприємницької діяльнос ті всіх форм власності, я кі виконують роботи, та на дають послуги у морських пор тах та на причалах судноремо нтних заводів України незале жно від підпорядкованості ци х портів (причалів). Тому, висн овок місцевого суду про те, що Збори і плати є обов'язковими як для Порту, так і для ТОВ є пр авомірним та обґрунтованим.

Також, згідно п. 2 нака зу Мінтрансу № 214 від 27.06.1996 р. ріве нь цих Зборів і плат є граничн им, а тому суб'єкти господарюв ання всіх форм власності не м ають права застосовувати вищ і тарифи (ставки) ніж ті, які ви значені Зборами і платами, ал е можуть застосовувати нижчі тарифи. Крім того, чинне закон одавство України не містить в собі приписів щодо обов'язк ового погодження тарифів на оплату послуг буксирних суде н сторонніх організацій з по ртами України.

Твердження скаржни ка про те, що позбавлення дисп етчера Порту функції контрол ю за наданням послуг із букси рування суден в акваторії по рту призводить до втрати дис петчерською службою контрол ю за переміщенням суден в акв аторії порту не заслуговують на увагу, оскільки оскаржени м рішенням жодним чином не зв ужені функції диспетчера пор ту, правовий статус якого виз начений пунктами 2.1.14., 2.1.22., 2.2.10., 2.3.9., 4.1 . та ін. Обов'язкових постанов, а визнані недійсними лише по вноваження диспетчера порту , встановлені у п. 4.1.3. Обов'язков их постанов, якими останньом у фактично надано право ухва лення управлінських рішень с тосовно залучення буксирів д ля виконання внутрішньопорг ового буксирування, тобто на дано право визначати сторону за договором портового букс ирування, що є порушенням ст. с т. 229-231 КТМ України, так як обранн я буксировласника, як сторон и за договором портового бук сирування є правом судновлас ника, а не диспетчера порту.

Доводи скаржника пр о те, фактичне незаконне пере дання спеціалізованих держа вних функцій порту по здійсн енню буксирних операцій прив атній юридичній особі практи чно позбавляє можливості від повідача контролювати та заб езпечувати безпеку мореплав ства в портових водах при зді йсненні буксирних операцій є голослівними, оскільки оска рженим рішенням Порт ніяким чином не позбавлений можливо сті забезпечувати безпеку мо реплавства в портових водах.

Крім того, надання п ослуг із внутрішньопортовог о буксирування не належить д о сфери державної монополії, як, наприклад, надання послуг із лоцманського проведення суден. Згадані послуги, згідн о ст. 92-94 КТМ України, можуть над аватися виключно державною м орською службою, тобто досту п приватних компаній на цей р инок законодавчо обмежений. Що стосується послуг із букс ирування, то розділ VII ''Морське буксирування" не містить жод них застережень про те, що ці п ослуги можуть надаватися вик лючно морськими портами, які є державними підприємствами чи спеціально створеним дер жавним органом (підприємство м), що свідчить про те, що будь-я ка державна або приватна ком панія, яка має необхідні букс ири, дозволи та кваліфікован ий екіпаж, може надавати посл уги із портового буксируванн я в морських портах України.

При викладених обст авинах колегія суддів вважає , що рішення місцевого суду пр ийнято з дотриманням норм ма теріального і процесуальног о права, відповідає фактични м обставинам і матеріалам сп рави, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його змі ни чи скасування відсутні.

Доводи Порту про те, що 22.04.2011 р. розпорядженням нача льника порту № 90 до Обов' язко вих постанов по Державному п ідприємству „Морський торго вельний порт „Южний” в редак ції, затвердженої наказом на чальника порту № 984/1 від 11.11.2009 р. вн есені зміни шляхом виключенн я з них наступних положень:

- з п. 4.1.1. щодо обов' язкового використання виключно букси рів Порту при швартових опер аціях для суден довжиною біл ьше 50 м або місткістю більше 500 тон;

- з п. 4.1.2. щодо обов' язкового використання виключно букси рів Порту при наданні послуг з постановки, виведення та пе решвартовки суден на всіх пр ичалах, розташованих в акват орії Порту; щодо можливості з алучення буксирних суден сто ронніх організацій до наданн я послуг по буксирних операц іях у порту тільки у випадку в ідсутності необхідної кільк ості буксирів Порту при наяв ності договору з останнім пр о буксирні операції та заявк и диспетчера Порту; щодо опла ти послуг буксирних суден ст оронніх організацій за погод женим Портом і сторонньою ор ганізацією тарифом;

- з п. 4.1.3. щодо можливості капі тана судна подавати через мо рського агента до диспетчера Порту виключно заявки на бук сири останнього, а тому прова дження у справі в цій частини підлягає припиненню до уваг и прийнятими бути не можуть, о скільки це розпорядження при йнято після ухвалення судом першої інстанції оскарженог о рішення та лише зайвий раз с відчить про обґрунтованість та законність останнього. Кр ім того, чинний Господарськи й процесуальний кодекс Украї ни не передбачає можливості та правових підстав для прип инення провадження у справі, у зв' язку з відсутністю пре дмета спору в разі частковог о добровільного виконання ст ороною спору оскарженого в а пеляційному порядку судовог о рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колег ія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарсь кого суду Одеської області в ід 27 серпня 2010 року у справі № 20/2 02-09-5341 - залишити без змін, а апе ляційну скаргу Державного пі дприємства "Морський торгове льний порт "Южний" - без задов олення.

Постанова набирає з аконної сили з дня її прийнят тя і може бути оскаржена у кас аційному порядку до Вищого г осподарського суду України.

Головуючий суддя: В.В.Шевченко

Суддя: В.В.Бєляновський

Суддя: М.А.Мирошниченко