Рішення

від 26.04.2011 по справі 9/41/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/41/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 квітня 2011 р.           Справа 9/41/2011/5003

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ"ПІВНІЧ", код ЄДРПОУ 36468914  (04112, вул. Оранжерейна, 3, м. Київ)   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Леся", код ЄДРПОУ 13316348  (21001, вул. Л.Українки, 13, м. Вінниця)  

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Вінницягаз" (21012, пров. Щорса, 24, м. Вінниця)

про стягнення 7 214,78 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.    

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.                                        

Представники сторін:

позивача: Полюлях І.М.-представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився;

третьої особи: не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ПІВНІЧ" подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леся" 7 214,78 грн., з яких 6376,34 грн. - основного боргу; 646,13 грн. - пені; 192,31 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.02.2011р., за згаданим позовом, порушено провадження у справі № 9/41/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.03.2011р.

Ухвалами суду від 29.03.2011р., 14.04.2011р. розгляд справи №9/41/2011/5003 з різних причин неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 14.04.2011р. розгляд вищезгаданої справи на підставі клопотання представника відповідача продовжено на 15 днів для об"єктивного, всебічного та повного вирішення спору по суті та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Вінницягаз".

В судовому засіданні 26.04.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В свою чергу, представник відповідача на визначену дату явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, письмових пояснень з обгрунтуванням поважності причин невиконання вимог суду не надав, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином. Зокрема, ухвала суду від 14.04.11р. направлялась відповідачу за тією ж адресою, що і ухвала суду від 25.02.11р., одержання якої уповноваженим представником останнього підтверджується поштовим повідомленням №20618579 від 03.03.11р. Разом з тим, як вбачається із наданого відповідачем суду відзиву на позовну заяву (вх.№08-38/4135/11 від 29.03.11р.), останній позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними і необгрунтованими.   

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Зважаючи на наведене, суд розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті  встановив наступне.

19.12.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР» (10014, м. Житомир, вул. Черняховського, 12-а) (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Леся" (Споживач) укладено договір №1470/08-г про поставку природного газу, відповідно до якого Постачальник зобов"язується довести до Споживача, а Споживач прийняти та оплатити природний газ в кількості та строки згідно реєстру, затвердженому в установленому порядку, який є невід"ємною частиною договору.

Постачальник забезпечує поставку газу Споживачу через відповідні дочірні компанії НАК «Нафтогаз України» та місцеві Газозбутові організації (п.3.1 договору).

До вищезазначеного договору сторони уклали додаткову угоду на поставку природного газу від  19.12.2008р.

П.п. 4.1., 4.5.,4.6. сторони договору визначили ціну та порядок оплати за поставлений природний газ. Зокрема, ціна природного газу, який поставляється споживачу, на момент заключення договору становить 934,70 грн. за 1000 куб.м. газу, крім того ПДВ 20% - 186,94 грн, крім того послуга за постачання яка оговорюється щомісяця за додатковою угодою. Зазначена ціна є динамічною. У випадку збільшення або зменшення офіційного курсу НБУ гривні до долара США, ЄВРО, ціна на природний газ по цьому договору визначається сторонами без додаткового узгодження. Оплата за природний газ здійснюється на умовах 100% попередньої оплати, яка здійснюється до 23 числа місяця, попереднього місяцю поставки. Кінцева вартість газу визначається згідно підписаного двома сторонами акту розрахунку за фактично спожитий природний газ.

У разі не проведення оплати у зазначені строки Постачальник має право не виконувати свої зобов"язання по поставці газу у плановому місяці. Вся відповідальність за збитки у разі такої не подачі лягає на Споживача.

Додатковою угодою до договору №1470/08-г від 19.12.2008р. на поставку природного газу сторони передбачили, що ціна природного газу на жовтень місяць, який поставляється Споживачу, на момент заключення договору становить 934,70 грн. за 1000 куб.м газу, крім того ПДВ 20% - 186,94 грн., крім того послуга з газопостачання –428,13 грн. за 1000 куб.м газу, крім того ПДВ 20% - 85,63 грн.

25.03.2010р. між позивачем - ТОВ «КОМПАНІЯ «ПІВНІЧ» та ТОВ «ЦЕНТР» укладено договір №2/2010 про відступлення права вимоги грошового боргу по договору  на поставку природного газу №1470/08-г від 19.12.2008р. За яким позивач став новим кредитором та отримав право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором. З договору про відступлення права вимоги випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов"язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього договору (п.1.2. договору про відступлення права вимоги грошового боргу).

На виконання умов договору №1470/08-г від 19.12.2008р. на поставку природного газу відповідачу за період з листопада 2008р. по березень 2009р. було поставлено:

1)у жовтні 2008р. –0,031 тис. куб.м. газу на загальну суму –54,87 грн.;

2)у листопаді 2008р. –0,252 тис. куб.м. газу на загальну суму - 468,72 грн.;

3)у січні 2009р. –1,376 тис. куб.м. газу на загальну суму –3 624,38 грн.;

4)у лютому 2009р. –0,532 тис. куб.м. газу на загальну суму –1401,29 грн.;

5)у березні 2009р. –0,314  тис. куб.м. газу на загальну суму –827,08 грн.,

Всього на суму : 6376,34 грн., що підтверджується:

-реєстрами фактично протрансортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ «Вінницягаз» підприємствам, що уклали договори з ТОВ «Центр»(а.с.27-32);

-податковими накладними № 2293 від 01.04.2009р., №513 від 28.02.2009р., №1431 від 30.01.2009р., №1112 від 30.11.2008р., №1111 від 31.10.2008 (а.с. 22-26);

-актами звірки взаємних розрахунків  (а.с. 54-55).

-актами подачі-прийому та реалізації газу №УГГ-000005 від 19.01.09р., №УГГ-002660 від 27.02.09р., №УГГ-004419 від 31.03.09р.

Однак, відповідач (споживач) всупереч вимогам договору свого обов'язку щодо своєчасного та повного розрахунку з позивачем за газ у встановлені договором строки не виконав, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі  6376,34 грн.

З метою досудового врегулюваня спору позивач звертався до відповідача з письмовою претензією № 30/11/2010 від 09.08.10р. про необхідність погасити існуючу заборгованість за отриманий природний газ у розмірі 6376,34 грн. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді, а вимоги заявлені в ній без задоволення.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за поставлений газ  згідно договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений  інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення боргу за договором поставки  природного газу №1470/08-г від 19.12.2008р. в розмірі   6376,34 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем заявлено до стягнення 646,13 грн. - пені.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

Згідно із ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 646,13 грн. -  пені заявлено правомірно і підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 192,31 грн. - 3% річних. В силу ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказане, суд здійснивши перерахунок заявлених до стягення 3% річних, вважає, що вказана вимога позивача про стягнення з відповідача  192,31 грн. - 3% річних  підлягає задоволенню, оскільки є обгрунтованою та нарахована згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків із позивачем (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України , -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леся", код ЄДРПОУ 13316348 (21001, вул. Л.Українки, 13, м. Вінниця, р/р 26007314729, МФО 362317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ПІВНІЧ", код ЄДРПОУ 36468914 (04112, вул. Оранжерейна, 3, м. Київ, р/р 2600801903421 в Центральній філії ПАТ "Кредобанк", МФО 325365) 6376,34 грн.- основного боргу; 646,13 грн. - пені; 192,31 грн. - 3% річних; 102,00 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою державного мита;  236,00 грн. - витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу та третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя                                             Балтак О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  29 квітня 2011 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу  (21001, вул. Л.Українки, 13, м. Вінниця)

3 - третій особі ПАТ "Вінницягаз" (21012, пров. Щорса, 24, м. Вінниця)