Рішення

від 12.04.2011 по справі 5005/2023/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/2023/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.04.11р.

Справа № 5005/2023/2011

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО Стальмонтаж-7", м. Дніпродзержинськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-Дніпро", м. Дніпропетровськ 

про стягнення заборгованості у сумі 356 548,55 грн.

Суддя  Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Ємець О.П., директор, наказ №8 від 01.02.10р.

                  Довгань С.В., дов. №28/03-11 від 11.03.11р.

відповідача -  Бабак В.В., дов. №111 від 11.04.11р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 338 400,11 грн. - основного боргу,                                  8 334,84 грн. - пені, 9 813,84 грн. –збитків від інфляції, а всього 356 548,55 грн. –боргу за договором № 1/20-2008 від 27.05.08р. на виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що за умовою п. 2.2 Договору, строк оплати за виконані роботи є таким, що не наступив, так як Позивачем не надано жодних  доказів пред'явлення вимоги на оплату проведених робіт. Окрім цього, зазначає, що на даний час остаточну вартість робіт визначити неможливо, оскільки поки що ведуться роботи з підготовки проектно-кошторисної документації і Відповідач, користуючись правом п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, в односторонньому порядку змінив строки виконання розрахунку за виконані роботи до з'ясування повної вартості робіт з усунення недоліків, які виявлені під час прийомки. Також, Відповідач посилається на неправомірність нарахування  пені та збитків від інфляції, які повинні нараховуватись по кожній сумі та по кожному періоду окремо.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.08р. сторонами укладено договір № 1/20-2008 (далі Договір), за яким Замовник (Відповідач) доручає, а Підрядник (Позивач) зобов'язується виконати роботи згідно з проектами, наданими Замовником з монтажу металоконструкцій об'єкту реконструкції (з розширенням) майнового комплексу під виробництво гумових та латексних виробів у м. Бровари по вул. Кутузова, 127 (п. 1.1 Договору).

За 5 днів до початку виконання робіт Замовник здійснює попередню оплату Підряднику у розмірі 25 % від вартості монтажу металоконструкцій. Оплата за виконані роботи проводиться щомісячно, протягом 5-ти днів після виставлення рахунку Підрядником, на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2в і довідок за формою № КБ-3, з обов'язковим посиланням на номер діючого договору. Відповідальність за вірне оформлення документів покладається на Підрядника (п. 2.2 Договору).

Підрядник сплачує Замовнику за надані послуги Генпідряду 2,5 % від вартості виконаних робіт (п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 8.1 Договору щомісячно при закінченні робіт на об'єкті Підрядник надає Замовнику акт виконаних робіт (форма № КБ-2в) не пізніше 1-го числа місяця наступного за звітним. Замовник протягом 3-ох днів з моменту надання Підрядником акту виконаних робіт зобов'язаний, підписати зазначені акти або надати мотивовану відмову. У випадку мотивованої відмови Замовником від підписання акту виконаних робіт сторонами оформлюється двосторонній акт з переліком додаткових робіт і строків їх виконання.

Відповідно до п. 11.4 Договору при невиконанні Замовником строків оплати виконаних робіт (п. 2.2, 2.3 Договору) він сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,1 % за день від несвоєчасно сплаченої суми до повного погашення заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За даними Позивача, протягом дії Договору, він виконав робіт на загальну суму                    2 414 941,56 грн., що підтверджується: Договором, актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3  за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008р., червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р., копії яких долучені до матеріалів справи; Відповідач розрахувався з Позивачем частково сплативши 2 076 541,45 грн., у зв'язку з чим, станом на 01.02.11р. його борг перед Позивачем становив 338 400,11 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем на адресу Відповідача направлялась претензія № 64-10 від 23.11.10р. з вимогою сплатити існуючий борг.  Відповідач на претензію Позивача надав відповідь за вих. № 281 від 26.11.10р., у якій послався на те, що  регулярно перераховує Позивачеві практично усі зароблені кошти, однак, у зв'язку із значною дебіторською заборгованістю, підприємство практично не працює, тому може надати Позивачеві інформацію щодо боржників Відповідача.

Крім того, Позивачем до матеріалів справи надано лист Відповідача за вих. № 174 від 10.08.10р., у якому він повідомляє Позивача, що борг за Договором сподівається погасити до кінця 2010р. Листом від 22.03.2011р. № 32/03-11,   з описом вкладення,   Позивач повторно направив Відповідачеві  неоплачені ним рахунки за роботу виконану за Договором у серпні-грудні 2009р.

Відносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 854 ЦК України визначено порядок оплати роботи за договором підряду:    якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи  або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.   Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до положень ст. 216-217, 230-231 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що за умовою п. 2.2 Договору, строк оплати за виконані роботи є таким, що не наступив, так як Позивачем не надано жодних  доказів пред'явлення вимоги на оплату проведених робіт. Окрім цього, зазначає, що на даний час остаточну вартість робіт визначити неможливо, оскільки поки що ведуться роботи з підготовки проектно-кошторисної документації і Відповідач, користуючись правом п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, в односторонньому порядку змінив строки виконання розрахунку за виконані роботи до з'ясування повної вартості робіт з усунення недоліків, які виявлені під час прийомки. Також, Відповідач посилається на неправомірність нарахування  пені та збитків від інфляції, які повинні нараховуватись по кожній сумі та по кожному періоду окремо.

Відповідно до ст. 33, 34  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, не надав доказів складання актів про виявлені недоліки  на об'єктах, що реконструювались (будувались) Позивачем, не надав доказів вимоги у Позивача рахунків на оплату виконаних робіт, після підписання актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3.

Позивач, посилаючись на п. 11.4 Договору, на прострочений борг Відповідача нарахував пеню  8 334,84 грн.

Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що розрахунок пені проведено всупереч вимог ст. 232 ГК України, тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На прострочений борг Відповідача Позивачем нараховані збитки від інфляції за період з листопада 2010р. по січень 2011р. у розмірі 9 813,60 грн. Перевіривши за допомогою електронної системи "Законодавство" розрахунок Позивача щодо нарахування збитків від інфляції судом встановлено, що розрахунок проведено невірно, тому, за перерахунком суду, збитки від інфляції за вказаний період становлять 7 151,83 грн.

З урахуванням викладеного, суд не приймає позицію Відповідача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 338 400,11 грн. –основного боргу, 7 151,83 грн. –збитків від інфляції.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати  слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру  задоволених позовних вимог.

Керуючись 33, 34,  44, 49, 75, 82-85, 115-117, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-Дніпро", 49054, м. Дніпропетровськ, вул. Благоєва, 31 (код ЄДРПОУ 34824102)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО Стальмонтаж-7", 51925, м. Дніпродзержинськ,  вул. Червоногвардійська, 15, оф. 6 (код ЄДРПОУ 34974328)  338 400,11 грн. –основного боргу, 7 151,83 грн. –збитків від інфляції, 345,55 грн. - витрат по сплаті державного мита, 228,72 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              С.Г. Юзіков           

Рішення підписане