Рішення

від 27.04.2011 по справі 38/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/33

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.04.11 р.                                                                                 Справа № 38/33                               

Господарський суд Донецької області у складі  судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ

до відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м.Донецьк

про  стягнення  основного боргу за спожитий природній газ у сумі 60 444 056,31грн., пені у сумі 4 573 369,95грн., борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 5 267 487,69грн. та 3% річних за несвоєчасні розрахунки  у сумі 1 858 910,07грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Татусь О.А. – за дов. №8/10 від 11.01.2011р.

від відповідача: Климчук Т.В. – за дов.№240 від 18.01.2011р.

Суть спору:

Позивач, Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м.Донецьк про  стягнення  основного боргу за спожитий природній газ у сумі 60 444 056,31грн., пені у сумі  4 573 369,95грн., борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 5 267 487,69грн. та 3% річних за несвоєчасні розрахунки  у сумі 1 858 910,07грн., а всього 72 143 824,02грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на постачання природного газу №06/09-1273ТЕ-7 від 23.09.2009р., додаткову угоду  №1 від 21.12.2009р. до договору, додаткову угоду №2 від 09.04.2010р. до договору, додаткову угоду №3 від 30.04.2010р. до договору,  додаткову угоду №4 від 06.08.2010р. до договору,  розрахунок суми боргу, акти передачі-приймання природного газу від 31.10.2009р., від 30.11.2009р., від 31.12.2009р.,  від 31.01.2010р., від 28.02.2010р., від 31.03.2010р., від 30.04.2010р., від 31.05.2010р., від 30.06.2010р., від 31.07.2010р., від 31.08.2010р., від 30.09.2010р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи.

12.04.2011р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №1351 від 11.04.2011р.,  в якому позовні вимоги у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 60 444 056,31грн. визнає, у частині стягнення пені у сумі 4 573 369,95грн., інфляційних у сумі 5 267 487,69грн. та 3% річних за несвоєчасні розрахунки  у сумі 1 858 910,07грн.  не визнає з причини важкого фінансового становища підприємства, у зв'язку з чим просить суд зменшити розмір стягнення пені на 90% та розстрочити сплату основного боргу щомісячно рівними частками впродовж                                 24 місяців.

          Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

27.04.2011р. позивач надав суду заперечення на відзив відповідача в якому зазначив, що вважає доводи відповідача викладені у відзиві необґрунтованими та просить суд задовольнити позовні вимоги та відмовити в задоволенні клопотань відповідача про зменшення пені та наданні розстрочки.

27.04.2011р відповідач надав суду контррозрахунок пені, інфляційних та річних, а також пояснення щодо наданого контррозрахунку.

          27.04.2011р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про надання розстрочки сплати заборгованості на 24 місяці.

 Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2009 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Постачальник) та Комунальним комерційним  підприємством “Донецькміськтепломережа” (Покупець) був укладений договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-1273 ТЕ-7 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (п.1.3).

Постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2009р. по 31 грудня 2009р. природний газ в обсязі до 120700тис.куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень -23400 тис.куб.м.,  листопад -44800 тис.куб.м., грудень - 52500 тис.куб.м., а разом 120700 (п.2.1 договору).

Розділом 4 договору сторони визначили порядок приймання-передачі газу.

Так, пунктом 4.4 обсяг газу, визначений згідно з п.4.3 цього договору,, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим договором в пунктах приймання-передачі. Приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання – передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.

Розділом 5 договору сторони зазначили ціну договору.

Так, пунктом 5.1 договору сторони визначили ціну за 1000 кубічних метрів газу, яка становить 593,448грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ –2%; - податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами –122,00грн., крім того, ПДВ –20%. До сплати за 1000куб.м природного газу –727,32грн., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ –872,78грн.

Загальна вартість цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу.

Шостим розділом договору зазначений порядок проведення розрахунків.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата за газ згідно п.5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-          перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-          подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до розділу 7 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі порушення покупцем умов п.6.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.7.10 договору неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009р. по 31 грудня 2009р., а в частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення. (п.11.1).

Додатковою угодою №1 від 21.12.2009р. сторони доповнили п.2.1 договору підпунктом 2.1.1 та виклали його у наступній редакції: Постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2010р. по 30 квітня 2010р. природний газ в обсязі до 194020тис.куб.м., в тому числі по місяцях: січень -70840 тис.куб.м.,  лютий -52140 тис.куб.м., березень - 49200 тис.куб.м., квітень – 21840тис.куб.м., а разом 194020тис.куб.м.; виклали пункт 11.1 договору в наступній редакції: Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009р. по 30 квітня 2010р., а в частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення.

Додаткова угода №1 від 21.12.2009р. є невід'ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками сторін.

Додатковою угодою №2 від 09.04.2010р. сторони доповнили п.2.1 договору підпунктом 2.1.2 та виклали його у наступній редакції: Постачальник передає покупцю в період з 01 травня 2010р. по 30 вересня 2010р. природний газ в обсязі до 35500 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: травень – 9500 тис.куб.м.,  червень - 6500 тис.куб.м., липень - 5500 тис.куб.м., серпень – 6500 тис.куб.м., вересень – 7500 тис.куб.м., а разом 35500 тис.куб.м.; виклали пункт 11.1 договору в наступній редакції: Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009р. по 30 вересня 2010р., а в частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення.

Додаткова угода №2 від 09.04.2010р. є невід'ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками сторін.

Додатковою угодою №3 від 30.04.2010р. сторони внесли зміни до п.1.3 та п.5.1 Договору.

Додаткова угода №3 від 30.04.2010р. є невід'ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками сторін.

Додатковою угодою №4 від 06.08.2010р. сторони виклали з 01.09.2010р. п.5.1 Договору  у наступній редакції: “5.1. Ціна за 1000куб.м. природного газу становить 840,196грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ –2%; - податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами –234,00грн., крім того, ПДВ –20%. До сплати за 1000куб.м природного газу –1091,00грн., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ –1309,20грн.

Додаткова угода №4 від 06.08.2010р. є невід'ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками сторін.

Договір та додаткові угоди до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.   

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 280 212 865,73грн., що підтверджується, наявним у матеріалах справи актами приймання – передачі природного газу від 31.10.2009р., від 30.11.2009р., від 31.12.2009р., від 31.01.2010р., від 28.02.2010р., від 31.03.2010р., від 30.04.2010р., від 31.05.2010р., від 30.06.2010р., від 31.07.2010р., від 31.08.2010р. та від 30.09.2010р., що підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 72 143 824,02грн. за договором поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-1273ТЕ-7 від 23.09.2009р., з яких 60 444 056,31грн. – сума основного боргу, 4 573 369,95грн. - сума пені,   5 267 487,69грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1 858 910,07грн. - сума 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки  природного газу №06/09-1273ТЕ-7 від 23.09.2009р. з додатковими угодами до нього, розрахунок суми боргу, акти передачі-приймання природного газу, правовстановлюючі документи тощо.

 Відповідач посилається на відзив на позов №1351 від 11.04.2011р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

 Розглянув  матеріали  справи,  представлені  документи,  заслухав  пояснення  позивача, оцінив  докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги  підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору №06/09-1273-ТЕ-7 від 23.09.2009р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов'язання щодо повної оплати поставленого природного газу за жовтень-грудень 2009р., січень-вересень 2010р. належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за поставлений природний газ становить 60 444 056,31грн.

Наявність вищезазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем заборгованості в сумі 60 444 056,31грн. в матеріалах справи відсутні, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме: у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.7.10 договору неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Позивач з посиланням на п. 7.2 та п.7.10 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 24.08.2010р. по 24.02.2011р. включно в сумі 4 573 369,95грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов висновку, що розмір пені складає 4 552 302,95грн. тому позовні вимоги стосовно стягнення пені суд задовольняє частково.

Відповідач у відзиві просить суд зменшити суму пені на 90% та розстрочити сплату основного боргу на 24 місяця.

Вказане клопотання відповідач обґрунтовує скрутним фінансовим становищем підприємства, копіями балансу станом на 31.12.2010р., звітом про фінансові результати за 2010р., розрахунком обсягу заборгованості.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 3 641 842,50грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі  1 858 910,07грн. та інфляційні нарахування в сумі 5 267 487,69грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційні суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні 27.04.2011р. розглянуто клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення на 24 місяця.

Відповідно до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючі рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.  

Приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.193, 216-218, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м.Донецьк про стягнення основного боргу за спожитий природній газ у сумі 60 444 056,31грн., пені у сумі 4 573 369,95грн., боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 5 267 487,69грн. та 3% річних у сумі 1 858 910,07грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Постишева,68,                                                код ЄДРПОУ 33257089) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 31301827) заборгованості за спожитий природний газ у сумі 60 444 056,31грн.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м.Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.Постишева,68,                                                код ЄДРПОУ 33257089) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1,  код ЄДРПОУ 31301827)  пеню у сумі 3 641 842,50грн., інфляційні у розмірі 5 267 487,69грн., 3% річних у розмірі 1 858 910,07грн., 25 492,55грн. – державного мита, 235,93грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.04.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

      Повний текст  рішення складено та підписано 29.04.2011р.

Суддя                                                               Лейба М.О.