Рішення

від 19.04.2011 по справі 5020-456/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-456/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

19 квітня 2011 року справа № 5020-456/2011

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, б. 5, м. Севастополь, 99011),

до відповідача –Приватного підприємства «Сервіс-Крим»

(вул. Адм. Октябрьського, 8, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 1 460,90 грн.

                                                                                                                    Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Позняков С.О. –головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність від 05.01.2011 (копія довіреності у справі),

Від відповідача –Криничева Т.В. –представник по довіреності від 18.04.2011(довіреність у справі).

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства «Сервіс-Крим»про стягнення 25 834,97 грн., розірвання договору оренди № 162-00 від 11.02.2008 та зобов'язання повернути (звільнити) орендоване майно –вбудовані нежитлові приміщення напівпідвалу (з № І-1 по № І-7) загальною площею 142,50 кв. м, розташовані у житловому будинку за адресою: м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрьського, 8.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву від 19.04.2011, в якій деталізував просительну частину позовної заяви, вказавши, що позивач просив суд стягнути з відповідача 25 834,97 грн., у тому числі 24 374,07 грн. заборгованості з орендної плати, 1 209,09 грн. пені та 3% річних у розмірі 251,81 грн.

Ухвалою суду від 19.04.2011 провадження у справі в частині стягнення 24 374,07 грн. заборгованості з орендної плати було припинено на підставі п. 1-1 частини першої                     ст. 80 ГПК України.

Ухвалою суду від 19.04.2011 провадження у справі в частині вимог про розірвання договору оренди № 162-00 від 11.02.2008 та зобов'язання повернути (звільнити) орендоване майно –вбудовані нежитлові приміщення напівпідвалу (з № І-1 по № І-7) загальною площею 142,50 кв. м, розташовані у житловому будинку за адресою: м. Севастополь,                             вул. Адм. Октябрьського, 8, було припинено на підставі п. 4 частини першої ст. 80 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні решту позовних вимог підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду надав суду відзив від 19.04.2011 на позов, в якому відповідач з рештою позовних вимог погодився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

11.12.2008 між Територіальною громадою м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради (орендодавцем), від імені якої діяв Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, та відповідачем (орендарем) був укладений договір № 162-00 оренди нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.1. цього договору з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець зобов'язувався передати, а орендар –прийняти в оренду нерухоме майно –вбудовані нежилі приміщення напівпідвалу (з № І-1 по № І-7) загальною площею              142,50 кв. м, розташовані у житловому будинку за адресою: м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрьського, будинок № 8, та перебувають на балансі РЕП-17 (надалі - об'єкт оренди).

Вартість вбудованих нежилих приміщень складає, згідно акту оцінки станом на 31.10.2003  –122 071 (сто двадцять дві тисячі сімдесят одну) грн.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата складає 2 535,44 грн. (дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять грн. 44 коп.). за місяць оренди, із застосуванням індексів інфляції станом на червень 2007 року і перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця, з 25 червня 2007 року.

У відповідності з рішенням Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Відповідно до п. 5.1. договору орендар зобов'язувався, зокрема, вносити орендну плату в розмірі, в порядку і строки, встановлені даним договором.

Між сторонами також були підписані додаткові угоди про внесення змін до вищевказаного договору оренди № 162-00 від 11.12.2008:

-          від 19.08.2009, згідно з яким розмір орендної плати був визначений на рівні 2 693,63 грн. до 01.01.2010;

-          від 01.07.2010, згідно з яким розмір орендної плати був визначений на рівні 2 893,07 грн. до 01.08.2010.

Проте, відповідач, у порушення умов вищевказаного договору, свої зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати не виконував, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість по орендній платі перед позивачем за період з липня 2010 по              лютий 2011 у сумі 24 374,07 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Згідно з положеннями частини першої ст. 283 Господарського кодексу України та частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Однак, відповідачем у ході розгляду справи було погашено вказану заборгованість, у зв'язку з чим ухвалою суду від 19.04.2011 провадження у справі в частині стягнення 24 374,07 грн. заборгованості з орендної плати було припинено на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України.

Згідно з п. 3.3. договору при несвоєчасному або не в повному обсязі внесенні орендної плати, орендар виплачує пеню від суми заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який виплачується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 1 209,09 грн. пені, яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 3% річних у розмірі 251,81 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі                      1 460,90 грн., у тому числі 1 209,09 грн. пені та 3% річних у розмірі 251,81 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний ним у вищевказаному відзиві від 19.04.2011 на позов.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки питання розподілу судових витрат вищевказаною ухвалою суду від 19.04.2011 про припинення провадження у справі в частині стягнення 24 374,07 грн. заборгованості з орендної плати не вирішувалось, то судові витрати у цій частині також підлягають покладенню на відповідача.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 26.04.2011.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,   суд –

ВИРІШИВ:

1).    Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з Приватного підприємства «Сервіс-Крим»(вул. Адм. Октябрьського, буд. 8, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24491095, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5,  м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044) 1 460,90 грн., у тому числі 1 209,09 грн. пені та 3% річних у розмірі 251,81 грн., перерахувавши:

- до місцевого бюджету міста Севастополя на р/р 33213870700001 у ГУ ДКУ в                   м. Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 23895637 за кодом платежу 22080400 –1 162,25 грн. пені та 3% річних у розмірі 242,22 грн.;

- до місцевого бюджету міста Севастополя на р/р 31516933700001 у ГУ ДКУ в                  м. Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 23895637 –46,84 грн. пені та 3% річних у розмірі           9,59 грн.

3). Стягнути з Приватного підприємства «Сервіс-Крим»(вул. Адм. Октябрьського, 8, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24491095, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044,        р/р 37188003000416 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509) 258,35 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя                                                                                             С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України  та підписано 26.04.2011.