Рішення

від 04.04.2011 по справі 5023/481/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/481/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р.                                                            Справа № 5023/481/11

вх. № 481/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Аракелян Д.А. за довіреністю № б/н від 10.02.2011 р.

                   Ваштарев С.М. за довіреністю № б/н від 10.02.2011 р.

 відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Імпохім", м. Харків  

до  Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м. Харків  

про стягнення 93094,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпохім" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про стягнення 80863,10 грн. інфляційних; 12231,29 грн. 3%  річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 14.02.2007 року рішенням господарського суду Харківської області по справі № 21/541-06 позовні вимоги позивача були задоволені частково, стягнуто з відповідача на його користь 107369,42 грн. основного боргу, інфляційні в розмірі 2916,36 грн. та 3% річних в розмірі 405,94 грн. за період з 03.11.2006 року по 19.12.2006 року. Відповідачем сума основного боргу повністю була сплачена позивачу лише 06.10.2010 року у зв'язку з чим відповідач має сплатити позивачу інфляційні та три відсотки річних за весь час прострочки виконання грошового зобов'язання, тобто з 20.12.2006 року до 06.10.2010 року.

Відповідач надав до суду відзив в якому вказував про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом строку позовної давності. При цьому відповідач вказув про те, що умовами договору № 0105 від 01.05.2005 р. не був передбачений строк здійснення оплати, а 23.10.2006 р. на адресу ХДАВП надійшла претензія позивача з вимогою оплати боргу за вищевказаним договором у десятиденний термін з моменту пред'явлення даної претензії.

Представники позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 04.04.2011 р. за вх. № Д601, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 04.04.2011 р. за вх. № 7654, надав клопотання про зміну назви відповідача по справі з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Червоного Прапора виробниче підприємство, оскільки така назва відповідача відображена в рішенні господарського суду Харківської області від 14.02.2007 року по справі № 21/541-06.

Господарський суд, розглянувши дане клопотання представника позивача, вважав за необхідне його задовольнити та змінити назву відповідача по справі з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Червоного Прапора виробниче підприємство.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, встановив наступне.

14.02.2007 року рішенням господарського суду Харківської області по справі № 21/541-06 позовні вимоги позивача були задоволені частково, стягнуто з відповідача на його користь 107369,42 грн. основного боргу, інфляційні в розмірі 2916,36 грн. та 3% річних в розмірі 405,94 грн. за період з 03.11.2006 року по 19.12.2006 року.

Судом встановлено, що доказів скасування даного рішення в матеріалах справи не міститься.

Крім того, дослідивши вищевказане рішення судом було встановлено, що між сторонами був укладений договір № 0105 від 01.05.2005 р. та заборгованість відповідача за ним перед позивачем становила 107369,42 грн. Позивачем була пред'явлена відповідачу претензія № 20/10/06, яка є вимогою на оплату в порядку передбаченому ст. 530 ЦК України.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що посилання відповідача про застосування строків позовної давності є необґрунтованими та безпідставними у зв'язку з чим вони не можуть бути прийняти судом до уваги.

Позивач згідно позову вказує на те, що відповідачем сума основного боргу повністю була сплачена йому лише 06.10.2010 року у зв'язку з чим відповідач має сплатити позивачу інфляційні та три відсотки річних за весь час прострочки виконання грошового зобов'язання, тобто з 20.12.2006 року до 06.10.2010 року.

При цьому суд зазначає, що у п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.11.2008 р. № 01-8/685 "Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)" вказувалося про те, що чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовими зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позивач в порядку статті 625 Цивільного кодексу України мав право нараховувати відповідачу на суму основного боргу в розмірі 107369,42 грн. за період з 20.12.2006 року до 06.10.2010 року інфляційні та 3% річних.

Судом було перевірено розрахунок позивача інфляційних та 3% річних та встановлено, що сума інфляційних становить 78922,40 грн., а сума 3% річних становить 12222,46 грн.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних у розмірі 78922,40 грн. та 3% річних у розмірі 12222,46 грн.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 911,45 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 231,04 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 512, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити клопотання представника позивача про зміну назви відповідача по справі.

Змінити назву відповідача по справі з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Червоного Прапора виробниче підприємство.

Позов задовольнити частково.

Стягнути  з Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та  Червоного Прапора виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894, р/р 26006301811574 в ЦО ПИБ, МФО 351458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпохім" (61136, м. Харків, вул. Героїв Праці, 33 Г, кв. 60, код ЄДРПОУ 32566260) інфляційні у розмірі 78922,40 грн.; 3% річних у розмірі 12222,46 грн.; витрати по сплаті державного мита у розмірі 911,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 231,04 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                 Доленчук Д. О.

Рішення підписано 11.04.2011 р.