Постанова

від 19.04.2011 по справі 2/22-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/22-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2011 року                                    Справа №  2/22-11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г.(доповідач),

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

Секретар судового засідання Лазаренко П.М.   

Представники сторін:       

від позивача:  Дем"яненко Дмитро Сергійович директор, протокол загальних зборів учасників ТОВ "Інжинірингова компанія "Металпром"   № 5  від 29.05.09;

від відповідача:  Харитонов Єгор Борисович представник, довіреність №18/2697  від 31.03.10;

          

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства  "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011р. у справі № 2/22-11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Металпром", м. Дніпропетровськ

до державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат",                                   Дніпропетровська область, м. Жовті Води

про  стягнення заборгованості за договором поставки  в сумі 45 215 грн. 67 коп., з яких: основного боргу в сумі 36 383 грн. 06 коп., пені в сумі 5 921 грн. 97 коп., компенсації в сумі   2 910 грн. 64 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011р.   ( суддя Боділовська) стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Металпром" 5 921,27 грн. (п"ять тисяч дев"ятсот двадцять одна грн. 27 коп.) пені, 2 910,64 грн. втрат від інфляції, 452,16 грн. (чотириста п"ятдесят дві грн. 16 коп.) держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог провадження у справі припинено.

Рішення суду вмотивоване неналежним виконанням відповідачем у справі зобов'язання з оплати товару.

Не погодившись з рішенням, ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до  Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Суд неправильно дійшов висновку, що сума пені 5 921, 97 грн. не є надмірно великою , в порівнянні із збитками кредитора, і не вважає обставини, на які посилається відповідач, підставою для зменшення суми пені. Крім того, судом 15.02.2011р. під час слухання справи, в порушення ст.. 43 ГПК України, не була надана оцінка доказів, викладених  відповідачем у відзиві на позов.

Представник відповідача підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:

16.01.2009 року між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Металпром" (постачальник) укладено договір № 1394/13 від 16.01.2009  за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти партіями товар за найменуванням, кількістю та вартістю згідно специфікації № 1, протягом 1 календарного дня після отримання заявки покупця, а останній зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість з оторочкою платежу до 21 банківського дня (п.п.1.1, 3.3., 6.2.. Договору).

Позивач, на виконання своїх зобов'язань, за видатковою накладною № М-00000030 від 22.12.2009р. поставив, а  відповідач прийняв товар на суму 36 382,50 грн. Позивачем також виставлена рахунок-фактура № М-00000030 від 22.12.2009р.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати товару не виконав. що й змусило позивача звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості, пені та інфляційних втрат.

Колегія суддів частково погоджується з рішенням суду у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст..ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші  учасники  господарських відносин повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог  щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Оскілки відповідач свої зобов'язання щодо оплати не виконав,то позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягали б задоволенню, але оскільки під час розгляду справи відповідач погасив заборгованість, що підтверджується позивачем, то господарський суд правильно припинив провадження в цій частині на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.3 Договору сторони встановили, що в разі порушення Покупцем строку оплати товару, він сплачує Поставщику пеню від суми неоплаченого товару, в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Позивач просив стягнути пеню в розмірі 5 921,97 грн. за період з 20.01.2010р. по 15.12.2010р. З цим погодився і господарський суд. Однак колегія суддів вважає, що в цій частині рішення підлягає частковому скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

З гідно  п. 6 ст. 232 ЦК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки сторони в договорі не встановили іншого, пеня повинна нараховуватися з 20.01.2010р. по 20.07.2010р. включно ( за шість місяців).

За період з 20.01.2010р. по 05.05.2010р., з урахуванням облікової ставки НБУ 10,25%, пеня за 136 днів складає 2 229,06грн., в період з 06.05.2010р. по 07.07.2010р. (облікова ставка 9,50%) за 32 дня пеня складає 606,05 грн. і за період з 08.07.2010р. по 20.07.2010р. (облікова ставка 8.50%) пеня складає 220,29 грн.

Тому пеня підлягає стягненню за період з 20.01.2010р. по 20.07.2010р. у розмір 3 605,40 грн.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати за період з січня по листопад 2010 року включно складають 2 910,24 грн. і правильно стягнуті з відповідача.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на незастосування судом ст..233 ГК України щодо зменшення штрафних санкцій не приймається апеляційним судом до уваги, оскільки вказана норма надає право суду, а не встановлює його обов'язок і незастосування судом даної норми права не є порушенням,  а тому і не є підставою для зміни чи скасування рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права при нарахуванні пені. Слід прийняти нове рішення.

На підставі викладеного керуючись ст..ст.101 –105 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

                    Апеляційну скаргу Державного підприємства  "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.

                    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011р. у справі № 2/22-11 скасувати частково.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

                    Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (вул.Горького,2, м.Жовті Води, Дніпропетровська область, 52200, р/р 26005301120001 у Жовтневому відділенні Промінвестбанку, ЗКПО 14309787, МФО 305363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Металпром" (вул.Героїв Сталінграду,18\36, м.Дніпропетровськ, 49061, р/р 26008060284786 в КБ "ПриватБанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 36208060, ІПН 362080604656) 3 605,40( три тисячі шістсот п'ять грн.. 40 коп.) пені, 2 910,64 грн. втрат від інфляції, 400,93 грн. (чотириста грн. 93 коп.) держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий:           

---

            С.Г. Антонік

      

Судді:                        

---

            Л.О.Чимбар

      

                                              

---

            Л.В.Чоха