Рішення

від 22.04.2011 по справі 5005/2557/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/2557/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.11р.

Справа № 5005/2557/2011

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" (м. Запоріжжя) 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб Енергія" (м.Дніпропетровськ) 

про стягнення заборгованості за договором № 1383 оренди майна від 13.08.2009р. у загальному розмірі 24 628,95 грн.

Суддя  Дубінін І.Ю.

Представники:

  Від позивача:     Боінчук О.А. - пров.юрисконсульт (дов. № 10/60-29 від 04.01.11р.)

від відповідача:    не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Енергія" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 1383 оренди майна від 13.08.2009р. у загальному розмірі 24 628,95 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 23 413,52 грн. - основний борг, 334,51 грн. - інфляційні втрати, 142,84 грн. - 3% річних, 738,08 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 1383 оренди майна від 13.08.2009р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за період з вересня 2010 року по січень 2011 року.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що у зв'язку з тим, що орендодавцем було передано приміщення у непридатному для використання стані, орендарем був виконаний капітальний ремонт орендованого приміщення, сума якого склала 221 467 грн., у зв'язку з чим, відповідач вважає, що вказана сума має бути відшкодована за рахунок орендної плати. У відзиві на позов відповідач посилається на ст.ст. 767, 773 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 5005/3547/2011 за позовом ВАТ "Дніпроенерго" до ТОВ СК "Енергія" про розірвання договору оренди № 1383 від 13.08.2009р. та повернення майна.

Господарський суд вважає вказане таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на те, що рішення у справі про розірвання договору оренди № 1383 від 13.08.2009р. та повернення майна не вплине на вирішення спору щодо стягнення заборгованості за договором № 1383 оренди майна від 13.08.2009р., яка утворилась за період з вересня 2010 року по січень 2011 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, в той час, як відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача.  

Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином з огляду також на наступне.  

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки,  підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися  належними їм процесуальними  правами,  виявляти  взаємну  повагу  до  прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів  до всебічного, повного  та  об'єктивного  дослідження  всіх  обставин справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2009р. між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір № 1383 оренди майна (далі-договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати орендареві, а орендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування приміщення першого поверху в лівому крилі загальною площею 173 кв.м. в будівлі готелю Придніпровської ТЕС інв. № Р10504 (далі-майно), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Станіславського, 7. Первинна переоцінена вартість майна складає 50 316,30 грн. Майно надається орендарю для організації фан-клубу. Договір набрав чинності з 01.09.2009р. і діє до 31.07.2012р. (п.п. 1.1., 2.1., 5.1. договору).

Відповідно до п. п. 1.2., 3.2. договору, приймання-передача майна в оренду і з оренди здійснюється на підставі акту приймання-передачі, в якому вказується технічний стан майна на дату передачі його орендарю в оренду або дату передачі орендодавцю з оренди, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 1, ФОС-1). Передача-приймання майна сторонами в оренду здійснюється на підставі акту приймання-передачі, підписаного в двосторонньому порядку, протягом 3-х днів після підписання договору (додаток № 1, ФОС-1).

Факт передачі вищевказаного майна відповідачу підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів від 31.08.2009р.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.3., 5.10. договору, орендна плата базового місяця встановлюється у розмірі:

- в 2009 році 865,00 грн., в т.ч. ПДВ 144,17 грн. (5грн./м2);

- з 01.01.2010р. 4 325,00 грн., в т.ч. ПДВ 720,83 грн. (25 грн./м2) на підставі Протоколу  угоди про орендну плату (додаток № 2), який є невід'ємною частиною договору.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, окрім випадків дефляції, з подальшим перерахунком при припинення договірних відносин, але не менше орендної плати, вказаної в Протоколі угоди про орендну плату (додаток № 2).

Орієнтована сума договору складає 155 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 833,33 грн.

Згідно п. 5.5. договору, розрахунки за оренду майна здійснюються грошовими коштами на підставі акту про надання права користування майном, підписаного в двосторонньому порядку по одному екземпляру для кожної із сторін, які оформлюються після закінчення розрахункового періоду. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

У відповідності до вищевказаних положень договору, між сторонами були підписані наступні акти про надання права користування:

- від 30.09.10р. за послуги оренди, надані в вересні 2010 року на суму 4 553,47 грн.;

- від 29.10.10р. за послуги оренди, надані в жовтні 2010 року на суму 4 680,97 грн.;

- від 30.11.10р. за послуги оренди, надані в листопаді 2010 року на суму 4 704,37 грн.;

- від 31.12.10р. за послуги оренди, надані в грудні 2010 року на суму 4  718,48 грн.;

- від 31.01.11р. за послуги оренди, надані в січні 2011 року на суму 4 756,23 грн.

Згідно п. 5.7. договору, розрахунки орендної плати здійснюються орендарем в наступному порядку:

- авансовий платіж за 5 днів до початку розрахункового місяця у розмірі 100% від суми вказаної в Протоколі угоди про орендну плату (додаток № 2);

- остаточна оплата з урахуванням авансового платежу в строк 5-ть банківських днів від дати підписання обома сторонами акту про надання права користування майном.

Відповідач із свого боку зобов'язання щодо здійснення орендних платежів в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з нього заборгованість в розмірі 23 413,52 грн.

Крім того, відповідно до п. 8.2.1. договору, орендар несе відповідальність за договором за прострочення платежів за оренду по п. 5.7. у вигляді сплати орендодавцю пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежів, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла і період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір нарахованої пені по договору  становить 738,08 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення - 334,51  грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 142,84 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті орендних платежів за оренду переданого відповідачу приміщення на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 23 413,52 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також пеня, інфляційні втрати, а також три проценти річних від простроченої суми.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Спірні правовідносини сторін регулюються відповідними нормами ЦК України.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму. плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по оплаті орендних платежів за оренду переданого відповідачу приміщення у розмірі 23 413,52 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 334,51 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 142,84 грн.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по 15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок  інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам чинного  законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 334,51 грн. та 142,84 грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до п. 8.2.1. договору, орендар несе відповідальність за договором за прострочення платежів за оренду по п. 5.7. у вигляді сплати орендодавцю пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежів, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла і період, за який сплачується пеня.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 8.2.1. договору, позивачем була нарахована пеня у розмірі 738,08 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 738,08 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

На час розгляду справи доказів оплати заборгованості з орендних платежів,   нарахованої позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідачем суду не надано.

Викладене є підставою для стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 23 413,52 грн., пені - 738,08 грн., інфляційних втрат - 334,51 грн. та 3% річних - 142,84 грн.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49,  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Енергія" (49127, м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 9/9; код ЄДРПОУ 32990086) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул.Добролюбова, 20; код ЄДРПОУ 00130872) - 23 413 грн. 52 коп. основного боргу, 334 грн. 51 коп. втрат від інфляції, 142 грн. 84 коп. трьох відсотків річних, 738 грн. 08 коп. пені, 246 грн. 29 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.Ю. Дубінін