Рішення

від 26.04.2011 по справі 15/69/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" квітня 2011 р.                                                 Справа №  15/69/10

Суд в складі:

судді  господарського суду Миколаївської області Ржепецького В.О.,

при секретарі судового засідання Сербіні К.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Южноукраїнський ринок», Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна, 4, код ОКПО 34129003;

до відповідача: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

за участю представників:          

від позивача: представник не з’явився;

від відповідача: ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2, дов. від 12.06.09р.

СУТЬ СПОРУ:  про стягнення 12 100,00 грн. та розірвання договорів про надання торгівельних місць та оплату послуг №3А та №4А

Товариство з обмеженою відповідальністю «Южноукраїнський ринок» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення 12 100,00 грн. та розірвання договорів про надання торгівельних місць та оплату послуг №3А та №4А.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач з квітня 2009 року не сплачує кошти за надану у тимчасове платне користування торгівельну площу, заборгованість відповідача становить 12100,00 грн., що є підставою, відповідно до ст.. 611 Цивільного кодексу України та п. 5.7 Договорів для дострокового розірвання договорів.

22.04.11р. позивач  уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами користування торговими місцями № 3А та № 4А в сумі 31700 грн., яка складається з: заборгованості за користування торгівельними місцями згідно договору про надання торгівельних місць та оплату послуг №3А в сумі 15850,00 грн. за період з 01.08.09р. по 26.04.11р., заборгованості за користування торгівельними місцями згідно договору про надання торгівельних місць та оплату послуг №4А в сумі 15850,00 грн. за період з 01.08.09р. по 26.04.11р., інфляційних збитків в сумі 2834,06 грн. та 3 % річних в сумі 1651,87 грн.

За клопотанням відповідача  ухвалою суду від 31.05.10р. провадження у справі було зупинено до розгляду по суті пов`язаної з даною справи №3/144/09 за позовом ТОВ «Южноукраїнський ринок»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про стягнення заборгованості у сумі 3635 грн. та звільнення торгівельних місць та за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ТОВ «Южноукраїнський ринок» про визнання недійсними договорів №3а та №4а про надання у користування торгівельних місць та оплату послуг із посиланням на те, що на дату укладання спірних договорів, відповідач за зустрічним позовом не був орендарем земельної ділянки, на якій розташовані торгові місця.   

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.10.2009 року  у справі № 3/144/09: п.1 - в задоволенні первісного позову відмовлено у повному обсязі,  зустрічний позов задоволено, п.2 - визнано недійсними договори «Про надання торгівельних місць та оплату послуг» № 3А та № 4А від 05.09.2008 року, п.3 - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южноукраїнський ринок»на користь фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.2010р. пункти 2, 3 резолютивної частини рішення господарського суду Миколаївської області від 29.10.2009 року у справі № 3/144/09 скасовано. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2010 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.2010 року у справі № 3/144/09 скасовано частково. В частині зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів «Про надання торгівельних місць та оплату послуг»№ 3А та № 4А від 05.09.2008 року справу направлено до господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.12.2010р. у справі №3/144/09-НР в задоволенні позову  фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 щодо визнання недійсними договорів «Про надання торгівельних місць та оплату послуг»№ 3А та  № 4А від 05.09.2008 р. відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.11р. у справі №3/144/09-НР рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.10р. у справі №3/144/09-НР залишено без змін, тобто рішення  набрало законної сили.

Ухвалою суду від 31.03.11р. провадження у даній справі поновлено.

Відзивом від 18.04.11р. відповідач позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити. Заперечення відповідача обґрунтовано наступним:

1) згідно наказу Міністерства економіки України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 03.07.2009р. № 638/109 «Про затвердження Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів», яким передбачено,  що до собівартості надання в оренду торгових приміщень (площ) включаються прямі та непрямі витрати, пов'язані з наданням в оренду торгових приміщень (площ), та/або витрати, пов'язані з обслуговуванням торгових приміщень (площ) на ринках, однак позивач ніяких експлуатаційних витрат стосовно наданих відповідачеві в користування торгівельних місць не здійснював;

2) позивач  перешкоджав працювати та отримувати доходи, а саме: припинив подачу електроенергії, заборонив приймати від відповідача ринковий збір та експлуатаційні витрати, про що свідчить акт, складений депутатами Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 05.02.10р., а також зазначений факт  встановлено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.10р. по справі №3/144/09.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників судового процесу, господарський суд-

встановив:

07.09.2006р. між Комунальним підприємством «Торгово-сервісний дім»та ТОВ «Южноукраїнський ринок»укладено договір оренди цілісного майнового комплексу на 25 років до 07.09.2031 року включно, за умовами якого перше передало другому за актом прийому-передачі Южноукраїнський ринок, розташований за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна, 4. В склад переданого майна згідно експертного висновку увійшло бетонне замощення площею 5176 кв. м., що відповідає вимогам ч.1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої об'єктами оренди за цим Законом є, серед іншого, цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.  

19.09.2006р. виконкомом Южноукраїнської міської ради був виданий ТОВ «Южноукраїнський ринок»дозвіл на розміщення об’єкту сфери послуг, в якому зазначено, що дозвіл виданий товариству на надання послуг по розміщенню торгових місць для здійснення прода-жу продовольчих та непродовольчих товарів на ринку, розташованому в м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна, 4.

01.04.2008р. Комунальне підприємство «Торгово-сервісний дім»уклало з ТОВ «Южноукраїнський ринок»додаткову угоду № 1 до договору оренди цілісного майнового комплексу від 07.06.2006р., згідно якої товариство зобов’язалося відшкодувати орендодавцю плату за землю, на якій розташований цілісний майновий комплекс.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю «Южноукраїнський ринок»на підставі договору оренди і дозволу виконкому користувалося майном ринку, розташованим за вищевказаною адресою, і мало право надавати послуги по розміщенню торговельних місць на території ринку.

Рішенням № 65 від 24.01.07р. виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради дозволено підприємцю ОСОБА_1 реконструкцію торгівельних місць № 3, 4 під розміщення торгівельних  продуктових павільйонів на території ринку Комунального підприємства «Торгово-сервісний дім» по вул. Молодіжній, 4 шляхом затвердження проектної документації, виконаної фахівцями Комунального підприємства «Архітектурно-проектувальне бюро», видано ОСОБА_1 дозвіл на виконання будівельних робіт, після чого підприємець ОСОБА_1 здійснила реконструкцію торговельних місць № 3, 4 шляхом розміщення торгівельних продуктових павільйонів.

05.09.2008 року  між ТОВ «Южноукраїнський ринок»та ФОП ОСОБА_1 укладено договори про надання торгівельних місць та оплату послуг № 3А та № 4А (далі – Договори).

Відповідно  до п. 1.1 Договорів ТОВ «Южноукраїнський ринок»надало відповідачеві в тимчасове платне користування за кожним договором торгівельну площу 25 кв. м на ринку по вул. Молодіжній, 4, що відповідно до рішення Южноукраїнської міської ради № 562 від 14.12.2005 року «Про затвердження Правил торгівлі на ринках м. Южноукраїнська»дорівнює 5 торговельним місцям для встановлення павільйонів без права користувача на оформлення земельної ділянки ринку, яка знаходиться по вул. Молодіжна, 4.

За умовами п. 7.1 Договори укладені з 05.09.08р. і діють до 05.09.18р.

Відповідно до п. 3.1 Договорів оплата за надані торгівельні місця та послуги в день, відповідно до рішення Южноукраїнської міської ради №562 від 14.12.05р. «Про затвердження Правил торгівлі на ринках м. Южноукраїнська»складає 35,00 грн., з яких: 10,00 грн. –ринковий збір, 25,00 грн. - експлуатаційні витрати та проводиться користувачем щомісячно на підставі абонементу, в якому визначена місячна оплата у відповідності до діючих тарифів.

Пунктом  3.2 Договорів встановлено оплату з 01 числа поточного місяця на протязі 5 днів у касу або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підприємства за користування торгівельними місцями в поточному місяці.

Згідно п. 4.2 Договорів користувач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використання торгівельних місць та наданих послуг.

З моменту укладення договору та надання користувачу у тимчасове користування торгівельних площ відповідач сплачував кошти своєчасно та в повному обсязі до серпня 2009 року.

Починаючи з серпня 2009 року, за твердженням позивача, відповідач перестав сплачувати кошти за надану у тимчасове платне користування торгівельну площу, на якій розташований його торгівельний павільйон, тим самим заборгував позивачу грошові кошти за договором №3А в сумі 6050 грн. 00 коп. та за договором №4А в сумі 6050 грн. 00 коп. При цьому, за уточненим розрахунком позивача сума боргу складає 31700 грн. 00 коп.

У зв`язку з  несплатою боргу відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір   про   надання   торгівельних   місць   та   оплату   послуг   варто відносити до категорії послуг, оскільки за завданням замовника, яким виступає продавець на ринку, виконавець, яким є адміністрація ринку, надає послуги у вигляді надання на визначений термін можливості користуватися на певних умовах торговельним місцем. В ході здійснення певної діяльності (торгівлі) така можливість реалізується (споживається).

Послуги, що надаються ринками, включають в себе обслуговування наданих продавцям торгівельних місць. Такі послуги зазвичай включають оренду землі, вивіз сміття, охорону території, обслуговування електромереж тощо.

Земля і цілісний майновий комплекс, де розташований ринок, знаходиться у комунальній власності. ТОВ «Южноукраїнський ринок»є орендарем вказаної території. Відтак, ТОВ «Южноукраїнський ринок»як орендар зобов`язаний утримувати територію ринку в належному стані та надавати підприємцям (продавцям) експлуатаційні послуги.

Матеріалами даної справи, а також судовими актами у справі №3/144/09 встановлено, що відповідач побудував торговельний павільйон на території ринку за власні кошти і має дозвіл на розміщення вказаного об`єкту від власника землі - Южноукраїнської міської ради, тобто займає територію на законних підставах.

Відповідно до п. 6.2. договорів при виконанні умов договору, а також з інших питань, не обумовлених в договорі, сторони керуються відповідним чинним законодавством України.

Згідно спільного наказу Міністерства економіки України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 03.07.2009р. № 638/109 «Про затвердження Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів»до собівартості надання в оренду торгових приміщень (площ) включаються прямі та непрямі витрати, пов'язані з наданням в оренду торгових приміщень (площ), та/або витрати, пов'язані з обслуговуванням торгових приміщень (площ) на ринках. Прямі витрати, пов'язані з наданням в оренду торговельних місць, та/або прямі витрати, пов'язані з обслуговуванням торговельних місць на ринках, визначаються як витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. До непрямих витрат, пов'язаних з наданням в оренду торговельних місць, та/або непрямих витрат, пов'язаних з обслуговуванням торговельних місць на ринках належать витрати: на оплату праці адміністративного та технічного персоналу; на тепло-, водопостачання і водовідведення, електроенергію, вивіз сміття; на послуги з прибирання, охорони та пожежної охорони приміщень, утримання медпунктів, лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи, санвузлів, кімнат гігієни, кімнати міліції; на амортизацію основних засобів та нематеріальних активів. Собівартість надання в оренду 1 кв.м. торгового приміщення (площі) розраховується шляхом ділення витрат на загальну площу торговельних місць згідно з планом території ринку, які надаються в оренду.

Отже, позивач повинен надавати відповідачу послуги з урахуванням витрат, які включені у собівартість надання в оренду торговельної площі в порядку, передбаченому законодавством.

При цьому, надання послуг відповідачу повинно підтверджуватися фактичними витратами ринку, пов'язаними з наданням в оренду торговельних місць та їх обслуговуванням. Фактичні витрати в свою чергу повинні бути підтверджені відповідними документами.

Згідно калькуляції цін на послуги по обслуговуванню 1 м2 торгових приміщень,  до загальної суми входять зокрема видатки на оплату електроенергії, списання матеріалів, обслуговування торгової техніки та інші видатки.

Доказів щодо здійснення цих видатків позивачем не надано, в матеріалах справи відсутні документи, які можуть підтвердити фактичні суми для нарахувань видатків по цій калькуляції.

При цьому господарський суд враховує, що відповідно до пунктів 18, 23 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України, МВС України, ДПА України, Держкомітету стандартизації, метрології та сертифікації України 26.02.2002р. №57/188/84/105, зареєстрованих Мінюстом України 22.03.2002р. за №288/6576, за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір, продавці на ринках зобов’язані сплатити ринковий збір до початку торгівлі. Справляння ринкового збору, плати за утримання торговельного місця в належному стані й інші послуги ринку здійснюють касири та контролери ринку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Торгівля без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, послуги за утримання торговельного місця в належному стані та інших послуг ринку, забороняється.

Отже, можна зробити висновок, що у зв’язку з тим, що позивачем не надано доказів справляння ринкового збору та експлуатаційних витрат з дотриманням вимог Закону України  “Про застосування реєстраторів розрахункових  операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Правил  торгівлі  на ринках, затверджених  наказом Мінекономіки та з питань  європейської інтеграції  України від 26.02.02р., кожного дня до початку торгівлі у вказаний позивачем період, то відповідач торгівлю не здійснювала, а тому і не має заборгованості в цій частині.

Під час розгляду справи №3/144/09-НР судовими інстанціями встановлено, а також підтверджено матеріалами цієї справи, що при здійсненні своїх прав як орендаря цілісного майнового комплексу - ринку, позивач порушив межі здійснення своїх прав та допустив зловживання ними.

Так, відповідач фактично була позбавлена можливості здійснювати торгівлю в торгівельних павільйонах №3 та №4, торгівельний павільйон відповідача було відключено  від мережі електропостачання, що підтверджується актом, складеним депутатами Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 05.02.10р., а також зазначений факт  встановлено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.10р. по справі №3/144/09.

Відповідач була змушена самостійно приєднати свої електроустановки до мереж електропостачальної організації (договір №1.21-06/881 від 04.06.09р. про приєднання до мережі, договір про постачання електричної енергії №1.21-04/4-79-2009 від 03.09.10р.), а також укласти договір на водопостачання та водовідведення №050-07/1118 від 18.08.09р.

Оскільки, твердження позивача про те, що відповідач не сплачує відповідні платежі, не виконує своїх зобов'язань за договором, не відповідають дійсності, а несплата відповідачем за торгівельні місця відбулась з вини самого позивача, який  відмовився прийняти оплату за користування торгівельними місцями, суд дійшов висновку що, вимоги про стягнення з підприємця заборгованості за спірними договорами, є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки фактично відповідач торгівельними місцями не користувався.

Крім того, відповідно до п.3.7. договорів, відповідача зобов’язано сплатити кошти, передбачені п.3.1. договорів після передачі за актом прийому-передачі торгівельного павільйону.

Разом з тим, позивачем зазначених актів не надано.

Крім стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за торгівельні місця повивач просить суд розірвати договори №3А та №4А про надання торгівельних місць та оплату послуг, укладені між ТОВ «Южноукраїнський ринок»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.  Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 5.7 Договорів передбачено, що підприємство достроково, в односторонньому порядку, розриває договір, а користувач звільняє торгівельні місця в випадках:

-          використання торгівельних місць не за цільовим призначенням,

-          невнесення користувачем плати за користування торгівельними місцями та наданими послугами більше 5 днів після встановленого строку для сплати;

-          невиконання користувачем п. п. 4.3-4.8 договорів після попередження про усунення порушень;

-          свавільного збільшення розміру наданих торгівельних місць з моменту виявлення підприємством факту порушення;

-          порушення п. п. 2.2, 2.3, 2.4 договорів.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона відповідно до статті 33 Господарського процесуального  Кодексу України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у  визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем, як витікає з наведених вище міркувань, всупереч вимог статті 33 ГПК України не подано доказів стосовно того, що відповідачем суттєво порушено умови договорів та є підстави для розірвання вказаних договорів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд -

                                        ВИРІШИВ:

Відмовити з задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду –протягом п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складено 29 квітня 2011 року.

   Суддя                                                        В.О.Ржепецький