Постанова

від 27.04.2011 по справі 11/1/5022-11/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/1/5022-11/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

27.04.11                                                                                           Справа  № 11/1/5022-11/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                           Д.Новосад

суддів                                      О.Михалюк

                                           Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід ТМ”, с. Ступки Тернопільський район Тернопільська область, № 14/03/14-1 від 14.03.11

на рішення господарського суду Тернопільської області від   01.03.11

у справі  № 11/1/5022-11/2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Христина”, м. Бережани Тернопільська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід ТМ”, с. Ступки Тернопільська область

про  стягнення заборгованості за поставку продукції в сумі 19052,47 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;   

від відповідача:–не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.03.11 у справі № 11/1/5022-11/2011 (суддя А.Сидорук) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Христина»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ» задоволено частково: стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Христина»14 071, 94 грн. заборгованості за одержаний товар; 180, 71 грн. в повернення сплаченого державного мита та 223, 85 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 4 000, 00 грн. основного боргу провадження у справі припинено. В частині стягнення пені в сумі 980, 53 грн. в позові відмовлено.

Не погодившись із рішенням господарського суду першої інстанції, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ»оскаржив його у апеляційному порядку з підстав його незаконності, необґрунтованості, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, а також порушення місцевим господарським судом при його винесенні норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вказує на те, що, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з останнього заборгованості за одержаний товар, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки поставка по видаткових накладних здійснювалася не за умовами укладеного між сторонами договору, то зобов'язання сторін слід застосовувати загальні норми цивільного законодавства, які встановлюють виконання зобов'язання належним чином та у встановлений строк, відповідно до вимог Цивільного кодексу України. В той же час зазначає, що судом не вказано норми цивільного законодавства, на підставі яких у відповідача виникло зобов'язання по оплаті товару.  Наводить скаржник і інші мотиви, на підставі яких просить рішення господарського суду Львівської області від 01.03.11 у справі № 11/1/5022-11/2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.11 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.04.11.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Христина» –проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві, рішення господарського суду Тернопільської області від 01.03.11 у справі № 11/1/5022-11/2011 просить залишити без змін, а скаргу без задоволення.

21.04.11 на адресу Львівського апеляційного господарського суду поступило заперечення скаржника на відзив, в якому він зазначає, що претензію не слід ототожнювати із вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, а відтак, вважає, що вимоги позивачем направлено не було.

В судове засідання 27.04.11 сторони явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце розгляду спору були належним чином повідомлені, причин неявки до відома суду не довели, а відтак, апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Тернопільської області від 01.03.11 у справі № 11/1/5022-11/2011 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.  

Господарським судом Тернопільської області при розгляді спору вірно встановлено, факт укладення 12.03.09 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ» (надалі Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Христина» (надалі Постачальник) договору поставки № 12/03, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такий товар та своєчасно оплачувати його вартість. Загальна кількість товару по даному договору не обмежується і визначається після закінчення терміну дії договору, як остаточна величина для проведення звірок по взаєморозрахунках. Вірно оцінено господарським судом також п.п. 9.1., 9.3. договору, згідно з якими останній вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.09; у випадку коли жодна із сторін за один місяць до закінчення терміну дії договору не заявила клопотання про його припинення (розірвання), договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на таких самих умовах.

Скаржником не спростовано висновку господарського суду щодо відсутності клопотань від жодної із сторін за укладеним договором про його припинення (розірвання).

Встановлено судом першої інстанції також те, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Христина» по видатковим накладним № 653 від 17.06.10, № 745 від 09.07.10, № 763 від 14.07.10, № 822 від 24.07.10, № 828 від 27.07.10 поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ», а останній одержав товар /гофроящики/ на загальну суму 81 331, 38 грн.

Згідно п.п. 2.4., 2.5. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу 30 /тридцять/ календарних днів. Зобов'язання покупця по оплаті вартості отриманого товару вважаються виконаними з моменту списання коштів з поточного рахунку покупця.

Як встановлено господарським судом першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав та розрахувався за отриманий товар частково в сумі 63 259,44 грн., на підставі чого господарський суд зробив вірний висновок про те, що заборгованість відповідача перед позивачем склала 18 071, 94 грн.

Колегія суддів погоджується з застосуванням місцевим господарським судом до спірних правовідносин ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України щодо обов'язку належного виконання зобов'язань належними сторонами, недопустимості односторонньої відмови від їх виконання.  Згідно з нормою ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено місцевим господарським судом, 10.12.10 позивач звернувся до відповідача з претензією з вимогою сплатити 18 071, 94 грн. заборгованості за поставлену продукцію.

Колегія суддів вважає правомірним припинення господарським судом Тернопільської області  провадження у справі в частині стягнення 4 000,00 грн. основного боргу в зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 1.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з тим, що спір в цій частині врегульовано самими сторонами шляхом перерахування відповідачем заборгованості (банківська виписка від 13.01.11). Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду спору судом першої інстанції складала 14 071, 94 грн. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не подано ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, то господарським судом вірно проаналізовано п.7.5 договору поставки № 12/03 від 12.03.09, в якому сторони погодили, що у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. На підставі вказаного договірного положення  за період з 17.07.10 по 30.11.10 позивачем нараховано до сплати відповідачу 980,53 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Водночас, господарським судом вірно проаналізовано видаткові накладні № 653 від 17.06.10, № 745 від 09.07.10, № 763 від 14.07.10, № 822 від 24.07.10, № 828 від 27.07.10, які не містять посилання на договір № 12/03 від 12.03.09. Крім того, в перелічених накладних в графі підстава зазначено – оплата протягом 14 банківських днів, тоді як відповідно п.2.4. договору № 12/03 від 12.03.09 оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу 30 календарних днів. На підставі наведеного місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те, що підставою поставки товару по видаткових накладних № 653 від 17.06.10, № 745 від 09.07.10, № 763 від 14.07.10, № 822 від 24.07.10, № 828 від 27.07.10 не можна вважати договір № 12/03 від 12.03.09, а відтак, беручи до уваги норми ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 980, 53 грн. пені правомірно відмовлено.

Щодо посилань скаржника на те, що претензію не слід ототожнювати із вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, то колегія суддів зазначає, що зі змісту направленої відповідачу претензії від 10.12.10, до відома відповідача доведено вимогу позивача щодо сплати заборгованості, а відтак, з моменту отримання претензії, почався перебіг встановленого ч. 2 ст. 530 ЦК України, строку для виконання зобов'язання відповідачем.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на законодавстві, а відтак, скаржник, в порушення вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 01.03.11 у справі № 11/1/5022-11/2011 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційні скарзі, висновків господарського суду Тернопільської області щодо необґрунтованості та недоведеності позовних вимог не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

1.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 0.03.11 у справі № 11/1/5022-11/2011  залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2.          Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3.          Матеріали справи скеровуються до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий-суддя                              Д.Новосад

Суддя                                         О.Михалюк

Суддя                                         Г.Мельник