ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
Справа № 13/73
27.04.11
За позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрілець -2000"
про визнання права та зобов'язання вчинити дії щодо повного розрахунку
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача ОСОБА_2 –дов. № 3303 від 14.09.2010 р.
від відповідача не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання за собою права на отримання, у зв’язку з його виходом зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрілець -2000" станом на 12.10.2009 року, 36,05% прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрілець -2000»у 2009 році
Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 07.10.09р. надіслав співзасновникам та Відповідачу заяву про вихід зі складу учасників Відповідача, яку отримано 12.10.09р.
10.01.10р. відбулись збори учасників Відповідача, які були оформлені протоколом №1. На вказаних зборах були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які володіють 63,95% голосів.
На вказаних зборах були прийняті рішення, в тому числі: задовольнити заяву Позивача про вихід зі складу учасників Відповідача; доручити директору Відповідача після затвердження зборами учасників фінансових звітів та підсумків діяльності товариства за 2009 рік провести розрахунки з Позивачем відповідно до законодавства України в строк не пізніше 12 місяців з дня його виходу з товариства.
Проте, за твердженням позивача, станом на дату його звернення до суду з позовом, відповідачем не були здійснені дії, передбачені ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”, чим були порушені законні права та інтереси позивача.
25.02.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/73, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 16.03.2011 року.
Ціна позову не вказана у зв'язку з неможливістю позивачем її визначити через відсутність об'єктивних відомостей.
Розгляд справи відкладався з підстав ст.77 ГПК України через не явку представників сторін, неподання відповідачем витребуваних ухвалами суду документів.
В судове засідання 06.04.11 з'явився представник відповідача, який надав відзив і, посилаючись на положення ст.54 Закону України "Про господарські товариства", заперечив проти позову зазначивши, що позивач, як учасник товариства, вийшов з нього 10.01.10, що встановлено судовим рішенням у справі №38/383, проте за одержанням своєї частки за відповідний період (2010 рік) не звертався.
Ухвалою суду від 06.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 12.04.2011 року та зобов’язано відповідача надати баланс, складений на дату виходу ОСОБА_1., тобто станом на 10.01.10, зазначити вартість чистих активів товариства станом на 10.01.10 та надати довідку про визначення на підставі балансу станом на 10.01.10 вартості частки, яка підлягає до сплати учаснику, який вийшов за формулою Счм = Чск х Вмт : 100, де Счм –вартість частини майна, що виплачується учаснику; Чск –частка учасника у статутному капіталі, виражена у %; Вмт –вартість майна ТОВ.
12.04.2011 року до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, призначене на 12.04.2011 року, представник відповідача не з'явився, втім з’явився представник позивача, вимоги ухвали суду щодо надання витребуваних документів не виконав пославшись на суб'єктивні обставини, і заявив клопотання про продовження строку розгляду справи.
Ухвалою суду від 12.04.11 року було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 27.04.2011 року.
27.04.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача та заявив клопотання про призначення у справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи, доручивши її КНДІСЕ ат пропонував питання , які слід поставити на вирішення експерта.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, поважних причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст.ст. 54, 64 Закону України "Про господарські товариства", учасник товариства з обмеженої або додаткової відповідальності, що виходить або був виключений з товариства, має право на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства.
Згідно з ст.54 Закону України «Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
Пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів, встановлено, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення).
Враховуючи Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 28.12.07 № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" в редакції Рекомендації Вищого господарського суду від 18.06.2009 № 04-06/83, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.
Згідно з п. 10.2. статуту Відповідача учасник може в будь-який час вийти з товариства і вимагати свою частку у майні товариства, попередивши про це письмово всіх учасників не пізніше ніж за три місяці до виходу.
Відповідно до п. 10.4, 10.5. статуту учаснику, який вибув з товариства шляхом добровільного виходу виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Учаснику, який вибув з товариства шляхом добровільного виходу, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту його виходу.
Як встановлено судом 07.10.09р. Позивач надіслав Відповідачу та співзасновникам товариства заяву, в якій заявив про свій вихід зі складу учасників Відповідача та просив скликати позачергові загальні збори учасників товариства, на порядок денний яких поставити питання про вихід Позивача зі складу учасників Відповідача та проведення повного розрахунку. Дану заяву Відповідач отримав 12.10.09р.
Як встановлено судом 10.01.10р. відбулись збори учасників Відповідача, які були оформлені протоколом №1. На вказаних зборах були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які володіють 63,95% голосів. На вказаних зборах були прийняті рішення, в тому числі: задовольнити заяву Позивача про вихід зі складу учасників Відповідача; доручити директору Відповідача після затвердження зборами учасників фінансових звітів та підсумків діяльності товариства за 2009 рік провести розрахунки з Позивачем відповідно до законодавства України в строк не пізніше 12 місяців з дня його виходу з товариства.
З наведеного вбачається, що норми Цивільного кодексу України встановлюють тримісячний строк від повідомлення учасником товариства про свій вихід зі складу учасників до його виходу з товариства.
Судом встановлено, що Позивач вважається таким, що вийшов зі складу учасників Відповідача з 10.01.10р., відповідно дванадцятимісячний строк, протягом якого Відповідач повинен здійснити виплату Позивачу вартості частини майна та прибутку, закінчується 10.01.11р., який на час пред'явлення позову настав.
Відповідно до статей 54 і 64 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженої або додаткової відповідальності, що виходить або був виключений з товариства, має право на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства. У вирішенні даного спору, господарський суд враховує таке.
Відповідно до ч.1 ст. 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У ч.1 ст. 66 та у ст. 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.
Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.
Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87).
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз‘яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
З огляду на викладене та оскільки господарський суд не володіє достатніми спеціальними знаннями для визначення вартості частки майна та прибутку, яка підлягає виплаті позивачу, і в силу ст. ст. 32, 34 ГПК України, дані обставини можуть бути встановлені виключно шляхом проведення судової експертизи.
Частина 2 ст. 41 ГПК надає можливість учасникам судового процесу пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Позивачем було запропоновано поставити на вирішення експерта наступні питання:
- Яка дійсна (ринкова) вартість усього майна ТОВ «Стрілець-2000»станом на 12.10.2009 року?
- Яка дійсна (ринкова) вартість частки 36,5% майна ТОВ «Стрілець-2000»станом на 12.10.2009 року?
- Яка дійсна (ринкова) вартість прибутку ТОВ «Стрілець-2000» станом на 12.10.2009 року?
- Яка дійсна (ринкова) вартість частки 36,5% прибутку ТОВ «Стрілець-2000»станом на 12.10.2009 року ?
За відсутності об'єктивних даних необхідних для встановлення всіх обставин справи для забезпечення всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесів в їх сукупності, суд вважає за необхідне призначити по справі cудову бухгалтерсько-економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Керуючись ст. ст. 41, 42, п. 1 ч. 2 ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
УХВАЛИВ:
1. Призначити у справі № 13/73 судову бухгалтерсько-економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному Інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
2.На вирішення судову бухгалтерсько-економічної експертизи поставити такі питання:
а) Яка дійсна (ринкова) реальна вартість усього майна ТОВ «Стрілець-2000» (ідентифікаційний код 31409262, м. Київ, вул.Нагірна, 6/31) станом на 12.10.2009 року?
б) Яка дійсна (ринкова) реальна вартість усього майна ТОВ «Стрілець-2000»(ідентифікаційний код 31409262, м. Київ, вул.Нагірна, 6/31) станом на 10.01.2010 року?
в) Яка дійсна (ринкова) реальна вартість частки 36,5% майна ТОВ «Стрілець-2000»(ідентифікаційний код 31409262, м. Київ, вул.Нагірна, 6/31)станом на 12.10.2009 року ?
г) Яка дійсна (ринкова) реальна вартість частки 36,5% майна ТОВ «Стрілець-2000»(ідентифікаційний код 31409262, м. Київ, вул.Нагірна, 6/31)станом на 10.01.2010 року?
д) Яка дійсна (ринкова) реальна вартість прибутку ТОВ «Стрілець-2000»(ідентифікаційний код 31409262, м. Київ, вул.Нагірна, 6/31)станом на 12.10.2009 року ?
є) Яка дійсна (ринкова) реальна вартість прибутку ТОВ «Стрілець-2000»(ідентифікаційний код 31409262, м. Київ, вул.Нагірна, 6/31)станом на 10.01.2010 року?
ж) Яка дійсна (ринкова) реальна вартість частки 36,5% прибутку ТОВ «Стрілець-2000»(ідентифікаційний код 31409262, м. Київ, вул.Нагірна, 6/31)станом на 12.10.09 року?
з) Яка дійсна (ринкова) реальна вартість частки 36,5% прибутку ТОВ «Стрілець-2000»(ідентифікаційний код 31409262, м. Київ, вул.Нагірна, 6/31)станом на 12.10.09 року?
3. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судову експертизу" попередити експерта, який буде проводити судову експертизу, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, а також відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
4. Ухвалу та матеріали справи № 13/73 надіслати Київському науково-дослідному Інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
5. Провадження у справі № 13/73 зупинити до одержання висновків судового експерта.
6. Зобов'язати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) провести оплату витрат по проведенню експертиз, відповідно до рахунку, виставленого Київським науково-дослідним Інститутом судових експертиз протягом 10 днів з моменту отримання, докази чого надати у судове засідання, що буде призначене після проведення експертиз; а також зобов'язати сторони надати Київському науково-дослідному Інституту судових експертиз інші документи, необхідні для проведення судових експертиз, які вимагатиме Київський науково-дослідний Інститут судових експертиз.
7. Зобов‘язати експерта після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі.
8. Ухвалу направити сторонам.
Суддя І.Д. Курдельчук
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2011 |
Оприлюднено | 04.05.2011 |
Номер документу | 15116792 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Миронюк Сергій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні