Рішення

від 10.06.2009 по справі 2-188/09

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-188/09

10 червня 2009 року Київський ра йонний суд м. Донецька в склад і:

головуючого - судді Андрєєв ої О.М.,

при секретарі - Дзюба А.Л., Каз аковій І.О., Хомутовій Н.Г.,

з участю представника ОС ОБА_1 - ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представників Київсько ї районної в м. Донецьку ради - Титаренко Т.В., Кузема О.М., пред ставника Донецької міської р ади - Бренця Д.О.,

представників ОСОБА_5. - ОСОБА_6, ОСОБА_7.,

розглянувши у відкритом у судовому засіданні в залі с уду в м. Донецьку справу за поз овом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Київської районної в м. Донец ьку ради, Донецької міської р ади, третя особа ОСОБА_5, пр о визнання права користуванн я земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернул ася до суду із позовом до відп овідача ОСОБА_3 про визнан ня права власності на домово лодіння за адресою: АДРЕСА_ 1 (а.с. 3), посилаючись на те, що р ішенням виконавчого комітет у Залізничної районної ради м. Сталіно (нині м. Донецька) ві д 6 січня 1959 року батьку позивач ки ОСОБА_6. було виділено у безстрокове користування зе мельну ділянку площею 600 м кв. з а адресою: АДРЕСА_1, і з ним був укладений відповідний до говір про надання у безстрок ове користування земельної д ілянки для будівництва індив ідуального жилого будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер, а після його смерті ві дкрилася спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1. Ві дповідно до ст. 549 ЦК України в р едакції 1963 року позивачка фак тично прийняла спадщину, про тягом шостимісячного строку після смерті батька стала ке рувати спадковим майном, ста ла користуватися домоволоді нням, садибою, а тому вважала, що не повинна для оформлення спадщини звертатися до будь -яких органів. Пізніше з метою впорядкування користування майном позивачка знесла ста ру будівлю та почала будівни цтво нового будинку. Просила визнати за нею право власнос ті на зазначене домоволодінн я.

В жовтні 2008 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом до ОСОБА _3 про визнання права корист ування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 164-165), по силаючись на те, що відповідн о до ч.2 ст. 120 Земельного кодекс у України якщо жилий будинок , будівля або споруда розміще ні на земельній ділянці, нада ній у користування, то в разі ї х відчуження до набувача пер еходить право користування т ією частиною земельної ділян ки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхі дна для їх обслуговування. В з в' язку з тим, що позивачка фа ктично прийняла спадщину піс ля смерті її батька у вигляді жилого будинку, розташовано го на земельній ділянці, нада ній йому в користування на за конних підставах, позивачка має право на земельну ділянк у за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позив ачка та її представник підтр имали уточнені позовні вимог и про визнання за ОСОБА_1 п рава користування спірною зе мельною ділянкою з підстав, в икладених у позовній заяві. П ояснили, що після смерті бать ка позивачка стала, користув атися спадковим майном. Окрі м обробки городу на спірній з емельній ділянці, вона забра ла собі речі батька: холодиль ник, шафу, швейну машинку, ліжк а, стала володіти будинком. Ін ше старе майно вона викинула . Згодом збудований батьком б удинок згорів, занепав та роз валився. Тому вона зі своєю ро диною вивезла сміття та у 2006 ро ці розпочала будівництво нов ого будинку, але після зведен ня фундаменту будівництво пр изупинилося через відсутніс ть коштів. В теперішній час во на готова продовжити будівни цтво, але для цього необхідно належним чином оформити пра во на користування ділянкою та на будівництво нового буд инку.

Відповідач ОСОБА_3 в суд овому засіданні позовні вимо ги визнала в повному обсязі т а підтвердила, що на відведен ій у 1959 році земельній ділянці її батько ОСОБА_6 збудува в жилий будинок, а після його с мерті в 1990 році її рідна сестра ОСОБА_1 прийняла спадщину у вигляді цього жилого будин ку, користувалася ним та сади бою, розпорядилася речами ба тька. Після того, як старий буд инок зруйнувався, ОСОБА_1 розпочала будівництво новог о будинку, збудувавши фундам ент. Раніше ОСОБА_3 запере чувала проти цього, але в тепе рішній час повністю визнає з а ОСОБА_1 право на користу вання земельною ділянкою, як у було відведено їх батьку.

Представник відповідача Д онецької міської ради в судо вому засіданні позовні вимог и про винання права на корист ування земельною ділянкою не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з 1990 рок у мали можливість вступити у спадкування, але відповідач вважає, що вони цього не зроби ли. В справі є акт обстеження с пірної земельної ділянки, зг ідно якого ділянка була в нен алежному стані та використов ується не за призначенням. Пр и цьому об' єкт будівництва на цій земельній ділянці не з ареєстрований, а фундамент ж илого будинку збудований сам овільно. Пояснив, що право вла сності на спірну земельну ді лянку належить міській раді, а рішення про розподіл цієї д ілянки у користування місько ю радою на теперішній час не п рийняте. Визнав, що він не має інформації щодо розподілу сп ірної земельної ділянки будь -кому в користування з 1990 року д о теперішнього часу, а також н е має інформації, в якому стан і перебувала ділянка протяго м часу зі смерті ОСОБА_6 Ви знав також, що спадкоємці О СОБА_6 ОСОБА_1 та ОСОБА_ 3 мали переважне право на ко ристування спірною земельно ю ділянкою, але як виходить з а кту обстеження, вони виявили неналежне ставлення до майн а, з 1990 року ця ділянка нікому н е була потрібна. Визнав також , що з 1990 року міською радою не п риймалося жодних заходів в з в' язку із таким станом земе льної ділянки.

Представник Київської рай онної в м. Донецьку ради в судо вому засіданні проти позовни х вимог заперечував, посилаю чись на те, що право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 у комунальному підприємств і "Бюро технічної інвентаріз ації м. Донецька" не зареєстро вано. Таким чином, ОСОБА_6 н е є власником спірного майна , і позивачкою не подано до спр ави жодних документів, які б п ідтверджували, що домоволоді ння АДРЕСА_1 знаходилося у власності саме ОСОБА_6 Ві дповідно до ст. 22 ЗК України в р едакції від 18 грудня 1990 року пр аво власності на земельну ді лянку або право користування нею виникає після встановле ння меж земельної ділянки в н атурі та одержання документа , що посвідчує це право. Такими документами відповідно до с т. 23 ЗК України в редакції від 18 грудня 1990 року є державний акт , виданий та зареєстрований у встановленому порядку. В мат еріалах справи відсутній дер жавний акт про право власнос ті або користування земельно ю ділянкою АДРЕСА_1 на ім' я ОСОБА_6, а тому він не є вл асником земельної ділянки, я ка могла б увійти до спадково ї маси. В матеріалах справи є д овідка КП "БТ1 м. Донецька" про в ідсутність у позивачки ОСО БА_1 на праві власності будь -якого нерухомого майна, в том у числі будівель, розташован их за адресою: АДРЕСА_1. Так им чином, ОСОБА_1 не набула права користування земельно ю ділянкою. В матеріалах спра ви є довідка Управління земе льних ресурсів м. Донецька пр о відсутність інформації щод о передачі будь-яким особам п рава власності чи користуван ня земельною ділянкою АДРЕ СА_1, та довідка Державної по даткової інспекції м. Донець ка про відсутність сплати зе мельного податку за користув ання спірною земельною ділян кою. Вказані документи підтв ерджують, що позивачка не вст упила до будь-якого управлін ня вказаним спадковим майном та фактичного використання земельної ділянки, розпочала самочинне будівництво на ні й. Тому на підставі ст. ст. 526, 548, 549 Ц К України в редакції 1963 року, ст . ст. 22, 23 ЗК України в редакції 1990 року, ст. ст. 120, 125 ЗК України, ст. 376 ЦК України в редакції 2003 року, п редставник відповідача прос ив у позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_5 та її представники в судовому зас іданні, заперечуючи проти по зову ОСОБА_1, пояснили, що з гідно рішення виконавчого ко мітету Київської районної в м. Донецьку ради від 14 листопа да 2007 року № 433/1 було вирішено кл опотати перед виконкомом Дон ецької міської ради щодо пер едачі ОСОБА_5 у приватну в ласність земельної ділянки з агальною площею 600 м кв. по вул. Новоросійській в м. Донецьку , б.З. Згідно ст. 116 ЗК України під ставою для набуття права кор истування земельною ділянко ю із земель державної або ком унальної власності є виключн о рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх по вноважень, визначених цим Ко дексом або результатами аукц іону. Згідно зазначеного ріш ення виконавчого комітету Ки ївської районної в м. Донецьк у ради ОСОБА_1 було відмов лено в клопотанні до виконко му щодо передачі у приватну в ласність спірної земельної д ілянки. Таким чином, земельна ділянка позивачці ОСОБА_1 у встановленому законом пор ядку не буде надана. Зазначен е рішення виконавчого коміте ту позивачкою не оскаржено т а є дійсним.

Згідно даного рішення, прав овстановчі документи щодо ре єстрації права власності в К П "БТІ м. Донецька" ніким не над авалися, згідно даних ДПІ у Ки ївському району м. Донецька, в ласники земельної ділянки по АДРЕСА_1 не зареєстровані , податок на землю не сплачуєт ься. Права власності на будин ок, який був збудований батьк ом позивачки, ОСОБА_1 не от римала, так як взагалі цей буд инок відсутній, таким чином п раво власності на нього не мо же бути отримано взагалі. Поз ивачка самовільно збудувала фундамент на спірній земель ній ділянці без належного пр оекту, дозволу, надання земел ьної ділянки для будівництва , встановлення меж земельної ділянки в натурі, та без отрим ання відповідного документу , який дозволяє її використов увати, без державної реєстра ції. Таким чином, посилання по зивачки на ст. 120 ЗК України про нібито можливий перехід пра ва користування земельною ді лянкою не є законним, так як ві дсутнє право власності на са мовільно збудоване майно, а б удівля, яка була споруджена б атьком позивачки, відсутня.

Суд, заслухавши пояснення с торін, свідків ОСОБА_2, О СОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11., дослідивши пись мові докази, що є в матеріалах справи, проаналізувавши над ані докази, вважає, що позов пі длягає задоволенню з наступн их підстав.

Суд встановив, що рішенням виконавчого комітету Залізн ичної районної ради депутаті в трудящих м. Сталіно (нині м. Д онецьк) від 6 січня 1959 року ОСО БА_6 виділено земельну діля нку площею 600 м кв. для індивіду ального жилого будівництва п о АДРЕСА_1 у безстрокове к ористування.

Суд встановив, що на підста ві цього рішення виконавчим комітетом Куйбишевської рай онної ради трудящих м. Сталін о 26 грудня 1959 року укладений до говір про надання у безстрок ове користування земельної д ілянки для будівництва індив ідуального жилого будинку на праві особистої власності, з асвідчений державним нотарі усом шостої нотаріальної кон тори м. Сталіно. Згідно із зазн аченим договором, ОСОБА_6. (забудовнику) на праві безстр окового користування надано земельну ділянку по АДРЕСА _1, загальною площею 600 м кв. зг ідно із планом земельної діл янки. При цьому згідно зі зміс том цього договору, план земе льної ділянки та проект буді вництва будинку знаходяться по одному екземпляру у відпо відному бюро технічної ініен тарізації та у забудовника (а .с. 6-7).

Судом також встановлено, що відповідно до зазначеного р ішення від 6 січня 1959 року та до говору від 28 грудня 1959 року ОС ОБА_6 на наданій йому в безст рокове користування земельн ій ділянці був зведений жили й будинок, в якому ОСОБА_6 і з сім' єю проживав до часу св оєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ро ку.

Зазначені обставини повні стю підтверджуються письмов ими документами, що є в матері алах справи: копією рішення в иконавчого комітету Залізни чної районної ради трудящих м. Сталіно від 6 січня 1959 року (а.с . 5), копією договору від 26 грудн я 1959 року (а.с. 6-7), копією свідоцтв а про смерть ОСОБА_6 (а.с. 4), д овідкою комунального підпри ємства «БТІ м. Донецька» про і нвентарізацію домоволодінн я по АДРЕСА_1 в м. Донецьку н а ім' я ОСОБА_6 (а.с. 124), довід кою мікроради «Бутівська» Ки ївського району м. Донецка (а.с . 14). Крім того, ці обставини під твердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_11, що проживають по сусідству зі спірною земель ною ділянкою, а також свідок ОСОБА_8 - заступник голови мі кроради, які пояснили, що в жил ому будинку по АДРЕСА_1 тр ивалий час проживала сім' я ОСОБА_6, після смерті ОСО БА_6 та його дружини господа рювати в будинку стала ОСОБ А_1, а коли поступово будинок прийшов у непридатний стан, ОСОБА_1 почала будувати нов ий фундамент.

Обставин, за яких ОСОБА_6 . у 1959 році у встановленому пор ядку безстроково було виділе но спірну земельну ділянку д ля будівництва жилого будинк у, достовірність і законніст ь рішення Залізничної районн ої ради від 6 січня 1959 року та до говору від 26 грудня 1959 року, а та кож факт будівництва ОСОБА _6 на виділеній земельній ді лянці жилого будинку, в якому він проживав до часу своєї см ерті до ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не оспорювали в судовому зас іданні всі особи, які приймаю ть участь в справі, в зв' язку з чим суд вважає ці обставини встановленими і на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 376 нині діючого Цивільного кодексу України в редакції 2003 року жит ловий будинок, будівля, спору да, інше нерухоме майно вважа ються самочинним будівництв ом, якщо вони збудовані або бу дуються на земельній ділянці , що не була відведена для цієї мети, або без належного дозво лу чи належно затвердженого проекту, або з істотними пору шеннями будівельних норм і п равил. Право власності на сам очинно збудоване нерухоме ма йно може бути за рішенням суд у визнане за особою, яка здійс нила самочинне будівництво н а земельній ділянці, що не бул а їй відведена для цієї мети, з а умови надання земельної ді лянки у встановленому порядк у особі під уже збудоване нер ухоме майно.

Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК Укра їни 2003 року на вимогу власника (користувача) земельної діля нки суд може визнати за ним пр аво власності на нерухоме ма йно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує пра ва інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 105 Циві льного кодексу України в ред акції 1963 року, який діяв на час смерті ОСОБА_6 на ІНФОРМ АЦІЯ_1 року, громадянин, який збудував або будує жилий буд инок, здійснив або здійснює й ого перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, а бо без належно затвердженого проекту, або з істотними відх иленнями від проекту, або з гр убим порушенням основних буд івельних норм і правил, не впр аві розпоряджатися цим будин ком чи частиною його (продава ти, дарувати, здавати в найом т ощо). За позовом виконавчого к омітету районної, міської, ра йонної в місті Ради народних депутатів такий будинок або частина його можуть бути без оплатно вилучені судом і зар аховані до фонду місцевої Ра ди народних депутатів або за рішенням виконавчого коміте ту районної, міської, районно ї в місті Ради народних депут атів знесені громадянином, я кий провадив самовільне буді вництво, або за його рахунок. З несення чи вилучення будинку , який побудовано чи будуєтьс я з істотними відхиленнями в ід проекту або з грубим поруш енням основних будівельних н орм і правил, провадиться, кол и громадянин не привів його, п ісля попередження, у відпові дність з проектом чи зазначе ними нормами і правилами.

Крім того, відповідно до п.13 Д оговору про надання у безстр окове користування земельно ї ділянки від 26 грудня 1959 року (а .с. 7) у випадку систематичного порушення забудовником без поважних причин строків буді вництва, встановлених догово ром, або незведення споруд на ділянці у строк, або у випадку відступлення від зазначених у договорі умов та відмови за будовника провести виправле ння - зазначену ділянку за ріш енням виконкому ради може бу ти вилучено в судовому поряд ку.

Суд встановив, що будівницт во жилого будинку за адресою : АДРЕСА_1, було здійснено ОСОБА_6 із отриманням дозво лу відповідного виконавчого комітету, за наявності належ них документів про виділення йому у безстрокове користув ання земельної ділянки під б удівництво, за наявності пла ну земельної ділянки та прое кту будівництва будинку, що п овністю підтверджується змі стом договору від 26 грудня 1959 р оку (а.с. 6-7).

Враховуючи, що земельну діл янку було надано ОСОБА_6. у користування ще у 1959 році, є во чевидь безпідставними та над уманими посилання представн ика Київської районної в м. До нецьку ради на ст. 23 Земельног о кодексу України в редакції від 18 грудня 1990 року, згідно яко ї право володіння або право п остійного користування земл ею посвідчується державними актами, які видаються і реєст руються сільськими, селищним и, районними, міськими Радами народних депутатів, а також н а ст. 125 нині діючого Земельног о кодексу України, згідно яко ї право власності на земельн у ділянку, а також право пості йного користування та право оренди земельної ділянки вин икають з моменту державної р еєстрації цих прав.

Судом встановлено, що на мом ент виділення ОСОБА_6. спі рної земельної ділянки на 1959 р ік діюче законодавство не пе редбачало отримання державн ого акту на користування діл янкою, або державної реєстра ції такого права. Судом безпе речно встановлено, що на час в иділення ОСОБА_6. земельно ї ділянки він отримав належн і передбачені на той час доку менти - рішення виконавчого к омітету районної ради від 6 сі чня 1959 року та договір про нада ння у безстрокове користуван я земельної ділянки від 26 груд ня 1959 року, посвідчений нотарі ально, які давали ОСОБА_6. з аконне право на безстрокове користування зазначеною зем ельною ділянкою для будівниц тва жилого будинку. Крім того , зміст договору від 26 грудня 195 9 року підтверджує наявність плану земельної ділянки, від веденої ОСОБА_6, а також на явність відповідного проект у будівництва будинку.

При цьому з часу надання О СОБА_6. земельної ділянки у б езстрокове користування для будівництва жилого будинку і до часу його смерті ІНФОР МАЦІЯ_1 року, також як і після його смерті виконавчим комі тетом ніколи не ставилося пи тання про вилучення цього бу динку як такого, що не відпові дає проекту або встановленим нормам і правилам, також як ні коли з 1959 року до часу смерті ОСОБА_6 в 1990 році, а також і піс ля його смерті до теперішньо го часу, тобто протягом п' ят идесяти років у встановленом у законом порядку не приймал ося рішення про вилучення зе мельної ділянки.

А за таких обставин відсутн і передбачені законом підста ви вважати жилий будинок, зве дений ОСОБА_6 на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в м. Дон ецьку, самовільним будівницт вом, в зв' язку з чим відсутні підстави для позбавлення сп адкоємців ОСОБА_6 права на отримання спадщини у вигляд і жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Суд встановив, що спадкоємц ями після смерті ОСОБА_6 є дві його дочки - позивачка О СОБА_1 та відповідачка ОСО БА_3, що підтверджується коп ією свідоцтва про народження позивачки (а.с. 8), копією свідоц тва про шлюб ОСОБА_3 (а.с. 11), д овідкою відділу РАЦС про шлю б позивачки та копією свідоц тва про другий шлюб позивачк и (а.с. 12, 13).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 548 ЦК Ук раїни в редакції 1963 року, яка ді яла на час відкриття спадщин и після смерті ОСОБА_6, для придбання спадщини необхідн о, щоб спадкоємець її прийняв . Прийнята спадщина визнаєть ся належною спадкоємцеві з м оменту відкриття спадщини.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 549 цьог о Кодексу визнається, що спад коємець прийняв спадщину, як що він фактично вступив в упр авління або володіння спадко вим майном.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 спадкоємец ь першої черги за законом О СОБА_1 прийняла спадщину, ос кільки після відкриття спадщ ини фактично вступила в упра вління та володіння спадкови м майном: стала користуватис я домоволодінням, садибою, за брала собі та розпорядилася речами ОСОБА_6, володіла б удинком, а потім розпорядила ся ним на свій розсуд: знесла з вітшалий жилий будинок, який прийшов до непридатного ста ну, та почала будівництво фун даменту для нового будинку.

Зазначені обставини повні стю підтвердили в судовому з асіданні відповідачка ОСО БА_3, свідки ОСОБА_2, ОСО БА_8, ОСОБА_11. Обставин, за яких позивачка ОСОБА_1 ві дповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 549 ЦК України фактично прийнял а спадщину після смерті свог о батька ОСОБА_6, не спрост овували в судовому засіданні інші особи, які приймають уча сть в справі.

Відповідно до ч.3 ст. 10, чч. 1, 2 ст . 60 ЦПК України кожна сторона п овинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або зап еречень, крім випадків, встан овлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та інши ми особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. П ЦПК Ук раїни суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверне нням фізичних чи юридичних о сіб, поданим відповідно до ць ого кодексу, в межах заявлени х ними вимог і на підставі док азів сторін та інших осіб, як б еруть участь у справі.

Під час розгляду справи суд ом були створені всі необхід ні умови для всебічного та по вного дослідження обставин с прави, сторонам, в тому числі в ідповідачам та т ретій особі , під час розгляду справи було роз' яснено їх права та обов ' язки, в тому числі положенн я щодо змагальності процесу та необхідності надання дока зів на підтвердження своїх д оводів, сторонам, зокрема від повідачу, було надано всі мож ливості для заявления необхі дних клопотань та надання до казів, що підтверджується пр отоколом судового засідання .

Разом з тим, відповідачі та третя особа не надали суду до статніх достовірних доказів того, що жилий будинок на земе льній ділянці по АДРЕСА_1 в м. Донецьку був зведений О СОБА_6 без установленого до зволу, або без належно затвер дженого проекту, або з істотн ими відхиленнями від останнь ого, або з грубим порушенням о сновних будівельних норм і п равил. Таким чином, зазначені особи, що приймають участь в с праві, не надали суду достові рних доказів про те, що жилий б удинок на спірній земельній ділянці був самовільно збудо ваним, також як не надали суду жодних доказів про те, що пози вачка ОСОБА_1 у 1990 році не пр ийняла цей жилий будинок як с падщину після смерті ОСОБА _6 в порядку, встановленому п .1 ч. 1 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року.

Відповідно до ч.2 ст. 377 нині ді ючого ЦК України в редакції 200 3 року якщо житловий будинок, б удівля або споруда розміщені на земельній ділянці, надані й у користування, то у разі їх відчуження до набувача перех одить право користування тіє ю частиною земельної ділянки , на якій вони розміщені, та ча стиною ділянки, яка необхідн а для їх обслуговування. Цим п оложенням повністю відповід ає ч.2 ст. 120 нині діючого Земель ного кодексу України в редак ції 2001 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Земель ного кодексу України в редак ції від 18 грудня 1990 року, тобто н а час прийняття спадщини, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цим и об' єктами переходить і пр аво володіння або право кори стування земельною ділянкою без зміни її цільового призн ачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Земель ного кодексу України 1970 року, в редакції від 25 жовтня 1988 року, щ о діяла на час відкриття спад щини, на землях міст при перех оді права власності на будів лю переходить також і право к ористування земельною ділян кою або її частиною.

За таких обставин в зв' язк у з прийняттям позивачкою О СОБА_1 спадщини у вигляді жи лого будинку по АДРЕСА_1, в м. Донецьку, до ОСОБА_1 пере йшло й право на користування земельною ділянкою за зазна ченою адресою.

При цьому суд вважає неспро можними доводи відповідачів про неможливість визнання п озивачки ОСОБА_1 такою, що прийняла спадщину, через від сутність на теперішній час с амого спадкового майна - збуд ованого ОСОБА_6 жилого буд инку по АДРЕСА_1.

Та обставина, що після смерт і ОСОБА_6 з 1990 року його дочк а ОСОБА_1 володіла спадков им будинком, а у 2006 році розібра ла та знесла цей звітшалий бу динок, приступивши до будівн ицтва нового будинку, не спро стовує доводів ОСОБА_1 про те, що дев' ятнадцять років т ому, в 1990 році після смерті бать ка вона в порядку, встановлен ому п.1 ч. 1 ст. 549 ЦК України 1963 року , прийняла у спадщину жилий бу динок, відкрито добросовісно володіла цим будинком до 2006 ро ку, а після його звітшання роз порядилася ним, розібравши т а розпочавши будівництво нов ого будинку на цій же земельн ій ділянці.

За таких обставин заслугов ують на увагу й доводи позива чки про те, що в разі існування до теперішнього часу жилого будинку, збудованого ОСОБА _6, ніхто не ставив би питання про позбавлення позивачки ОСОБА_1 права користування цим будинком та відповідною земельною ділянкою, врахову ючи її право на прийняття спа дщини і оформлення відповідн их документів.

Доводи відповідачів про ві дсутність у позивачки права на користування земельною ді лянкою

з тих підстав, що вона ненал ежним чином використовувала зазначену ділянку, а також з т их підстав, що нею не вносилас я плата за користування цією ділянкою, суд вважає необгру нтованими.

Так, в судовому засіданні св ідки ОСОБА_8 і ОСОБА_2 п ідтвердили, що при складанні акту обстеження спірної зем ельної ділянки від 4 липня 2006 ро ку (а.с. 127) ніхто з членів комісі ї на територію земельної діл янки не заходив, члени комісі ї лише позаглядали з вулиці н а ділянку, на якій росли дерев а, кущі, уся ділянка не прогляд алася, при цьому ОСОБА_8 по відомила представника Київс ької районної в м. Донецьку ра ди про те, що користувачем діл янки є ОСОБА_1, але її для уч асті в огляді ділянки та скла данні акту не запросили. Цих о бставин не спростовувала в с удовому засіданні й представ ник Київської районної в м. До нецьку ради Титаренко Т.В., яка особисто приймала участь в с кладанні зазначеного акту.

У той же час свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_2 пояснили, що пі сля складання акту від 4 липня 2006 року ОСОБА_1 запрошувал а їх на ділянку, де вони побачи ли скопаний город, а також буд івництво нового фундаменту.

За таких обставин суд вважа є, що наявний в матеріалах спр ави акт обстеження земельної ділянки від 4 липня 2006 року (а.с. 127) не може бути достатнім дока зом доводів відповідачів про те, що ОСОБА_1 неналежним ч ином використовувала земель ну ділянку.

Крім того, статтею 144 Земельн ого кодексу України 2001 року вс тановлений порядок припинен ня права користування земель ними ділянками, які використ овуються з порушенням земель ного законодавства. Згідно і з цією нормою закону, у разі ви явлення порушення земельног о законодавства державний ін спектор по використанню та о хороні земель складає проток ол про порушення та видає осо бі, яка допустила порушення, в казівку про його усунення у 30- денний строк. Якщо особа, яка д опустила порушення земельно го законодавства, не виконал а протягом зазначеного строк у вказівки державного інспек тора щодо припинення порушен ня земельного законодавства , державний інспектор по вико ристанню та охороні земель в ідповідно до закону накладає на таку особу адміністратив не стягнення та повторно вид ає вказівку про припинення п равопорушення чи усунення йо го наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інсп ектор по використанню та охо роні земель звертається до в ідповідного органу виконавч ої влади або органу місцевог о самоврядування з клопотанн ям про припинення права кори стування земельною ділянкою . Рішення органу виконавчої в лади або органу місцевого са моврядування про припинення права користування земельно ю ділянкою може бути оскарже не землекористувачем у судов ому порядку.

Судом встановлено, що право користування спірною земель ною ділянкою у встановленому законом порядку із дотриман ням вимог ст. 144 ЗК України не пр ипинялося, протокол про пору шення земельного законодавс тва у відношенні користувача ОСОБА_1 не складався, вказ івки про усунення порушень к ористувачу ОСОБА_1 у встан овленому порядку не давалися , адміністративні стягнення за порушення земельного зако нодавства на ОСОБА_1 не на кладалися, клопотання про пр ипинення права користування земельною ділянкою не розгл ядалося і рішення органу вик онавчої влади про припинення права користування спірною земельною ділянкою щодо земл екористувача ОСОБА_1 не пр иймалося, також як взагалі не приймалося будь-яке рішення щодо порядку використання ц ієї земельної ділянки в разі , якщо місцеві органи самовря дування вважали, що відсутні законні власники (користува чі) земельної ділянки.

У той же час обставини, за як их позивачка ОСОБА_1 з час у смерті свого батька з 1990 року та до теперішнього часу відк рито і безперешкодно користу ється земельною ділянкою, по вністю підтверджується пока заннями в судовому засіданні позивачки, відповідачки ОС ОБА_3, свідків ОСОБА_2, О СОБА_8, ОСОБА_11., висновком комунального підприємства « БТІ м. Донецька» про зведення позивачкою на спірній земел ьній ділянці нового жилого б удинку в стані 6 % готовності (а .с. 70), а те, що при цьому до ОСОБ А_1 не застосовувалося жодн их заходів за порушення земе льного законодавства, не зап еречували в судовому засідан ні й представники Донецької міської ради та Київської ра йонної в м. Донецьку ради.

За таких обставин суд встан овив, що право ОСОБА_1 на ко ристування земельною ділянк ою, яке вона отримала в зв' яз ку з прийняттям спадщини піс ля смерті ОСОБА_6, у встано вленому законом порядку не п рипинялося.

Суд також встановив, що ріше нням виконавчого комітету Ки ївської районної ради в м. Дон ецьку від 14 листопада 2007 року, н а яке посилаються представни ки відповідачів та третя осо ба на підтвердження своєї по зиції, не вирішено питання пр о надання спірної земельної ділянки іншій особі - ОСОБА _5

Згідно із зазначеним рішен ням від 14 листопада 2007 року (а.с. 37-39), виконавчим комітетом Київ ської районної в м. Донецьку р ади вирішено лише клопотати перед виконавчим комітетом Д онецької міської ради про пе редання ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1, для будівницт ва жилого будинку.

При прийнятті такого рішен ня виконавчий комітет зазнач ав, що ОСОБА_5 має переважн е право у порівнянні з ОСОБ А_1 на спірну земельну ділян ку, оскільки ОСОБА_5 не має на праві власності нерухомо го майна, а також в зв' язку з першочерговістю подання зая ви.

Разом з тим, посилання викон авчого комітету на черговіст ь подання заяв про виділення конкретної земельної ділянк и не грунтуються на законі, а я к визнав в судовому засіданн і сам представник Київської районної в м. Донецьку ради, жо дної черги на виділення земе льної ділянки у виконавчому комітеті не велося.

Що стосується переважного права на користування спірн ою земельною ділянкою, суд вв ажає, що таке право безумовно належить позивачці ОСОБА_1 , оскільки саме на цій земел ьній ділянці з 1959 року розташо вувався будинок її батьків. І з 1959 року, тобто з дитинства О СОБА_1 проживала на цій земе льній ділянці в будинку разо м з батьками, а в теперішній ча с спірна земельна ділянка є с уміжною із домоволодінням по АДРЕСА_2, на якому ОСОБА _1 проживає зараз, при цьому п озивачка із законних підстав фактично користується зазна ченою земельною ділянкою про тягом п' ятдесяти років, а та кож потребує користування сп ірною земельною ділянкою в м айбутньому, оскільки має дор ослого сина, який бажає жити п оряд з матір' ю в окремому бу динку на земельній ділянці, д е проживав ще його дід.

За таких обставин, враховую чи, що рішенням виконавчого к омітету Київської районної р ади в м. Донецьку від 14 листопа да 2007 року не вирішено питання про надання земельної ділян ки іншій особі, аніж позивачк а, суд вважає, що зазначене ріш ення виконкому не є перешкод ою для визнання права на кори стування спірною земельною д ілянкою за ОСОБА_1, що не по рушує законних прав ОСОБА_5 ., яка є сторонньою особою що до спірної земельної ділянки .

Враховуючи усі викладені о бставини, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про визнання за не ю права на користування земе льною ділянкою по АДРЕСА_1 є законним, обгрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ч.ч . 1, 2 ст. 105, ч.ч. 1, 2 ст. 548, п.1 ч. 1 ст. 549 ЦК Укр аїни в редакції 1963 року, ч.ч. 1-5 ст . 376, ч.2 ст. 377 ЦК України в редакції 2003 року, ч. 1 ст. 90 Земельного коде ксу України 1970 року, в редакції від 25 жовтня 1988 року, ч. 1 ст. 28 Земе льного кодексу України в ред акції від 18 грудня 1990 року, ч.2 ст . 120, ст. 144 Земельного кодексу Укр аїни в редакції 2001 року, керуюч ись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК Україн и, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА _3, Київської районної в м. До нецьку ради, Донецької міськ ої ради, третя особа ОСОБА_5 , про визнання права користув ання земельною ділянкою задо вольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право користування земельною діля нкою площею 600 м кв. за адресою: АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскар ження рішення може бути пода но до Апеляційного суду Доне цької області через Київськи й районний суд м. Донецька про тягом десяти днів з дня прого лошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення може бути п одано до Апеляційного суду Д онецької області через Київс ький районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів післ я подання заяви про апеляцій не оскарження. Апеляційну ск аргу може бути подано без поп ереднього подання заяви про апеляційне оскарження протя гом десяти днів з дня проголо шення рішення.