Постанова

від 28.04.2011 по справі 14/304пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/304пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.04.2011 р.           справа №14/304пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівЛомовцевої Н.В.Зубченко І.В., Приходько І.В.

при секретарі судового засідання Клокоцькій О.Ю.

за участю представників:

від позивача: не з'явився.

від відповідача:не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ»м.Донецьк

на рішення господарського судуДонецької області

від21.02.2011р.

по справі№14/304пд (суддя Кододова О.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ»м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне мереживо» м.Київ

провизнання  договору поставки обладнання №ARE039-01P від 06.03.2009р. недійсним

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ»м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне мереживо»м.Київ про визнання  договору поставки обладнання №ARE039-01P від 06.03.2009р. недійсним.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.02.2011р. у справі №14/304пд (суддя Кододова О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати.

Підставами для скасування апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству України та є необґрунтованим, оскільки при укладенні договору поставки обладнання ARE039-01P від 06.03.2009р.  сторонами не було визначено в договорі строк його дії.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку із участю представника підприємства в іншому судовому процесі.

Відповідно до ст. 28 Госпордарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно з ч.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України  у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Оскільки ТОВ  «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ»м.Донецьк було належним чином повідомлене про час і місце судового засідання, воно не було позбавлене права реалізувати свої процесуальні права через керівника підприємства чи іншого представника, а також враховуючи те, що з зазначеного клопотання не вбачається  намір позивача надати будь-які додаткові докази, які не були подані суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, а також у зв'язку із не обґрунтуванням його певними доказами, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про відкладення слухання справи задоволенню не підлягає.

Відповідач у судове засідання представника не направив, причин нез'явлення та невиконання вимог суду не повідомив.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників сторін за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження у справі від 09.03.2011р. позивач та відповідач були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою  та шостою ст. 203 цього кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також  моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є  домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальними правилами викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «АМІ»(далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МУК»(далі - постачальник) було укладено договір поставки обладнання №АRE039-01Р.

Згідно п. 1.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне мереживо»(Товариство) (нова редакція), зареєстрованого Солом'янською районною державною адміністрацією м. Києва 07.09.2009р. за  №10731050003016059, товариство є правонаступником щодо майна, прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «МУК»(ідентифікацій код 30116949, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Донецька, буд. 16/2, кв. 1) в результаті його реорганізації шляхом приєднання до товариства на підставі спільного протоколу зборів учасників ТОВ «МУК»та ТОВ «Інформаційне мереживо»від 22.06.2009р. та передавального акту від 27.08.2009р.

В укладеному між сторонами договорі зафіксовано узгодження всіх істотних умов договору поставки обладнання №ARE039-01P від 06.03.2009р.: предмет договору –п. 1.1; загальна вартість, форма та строки розрахунків –розділ 2; гарантійний строк –розділ 7.1, а також умови та строки поставки –розділ 3.

При цьому, визначивши порядок та строк щодо кожного з обов'язків сторін за договором, вони також дійшли згоди, що договір діє до повного та належного виконання ними своїх обов'язків.

Таким чином апелянт безпідставно вважає, що сторонами не було визначено в договорі конкретний час, коли позивач та відповідач можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору лізингу, договір відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2011р. у справі №14/304пд підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються  на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2011р. у справі №14/304пд  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2011р. у справі №14/304пд - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                       Н.В. Ломовцева

Судді:                                                                       І.В. Зубченко

                                                                                І.В. Приходько

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу;

4. ДАГС;

5. ГСДО