Постанова

від 05.04.2011 по справі 9/1582

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/1582

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

05 квітня 2011 року                                                           Справа № 9/1582  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Маціщук А.В.

судді                                                   Петухов М.Г. ,

 судді                                                   Гулова А.Г.   

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду  Житомирської області від 08.02.11 р.

у справі № 9/1582   (суддя  Алексєєв М.В. )

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кольчуга"

до відповідача  товариства з обмеженою відповідальністю "Вінар"

про стягнення в сумі 21 598 грн. 94 коп.

  в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення із відповідача 16909,11 грн. заборгованості, 1561,45 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 434,24 грн. 3% річних, а також 2694,14 грн. процентів за користування чужими коштами.

Господарським судом Житомирської області позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінар" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім „Кольчуга”" 16909,11 грн. заборгованості, 1561,45 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 434,24 грн. 3% річних, 189,05 грн.  витрат по сплаті державного мита, 206,56 грн. витрат на оплату інформаційно-технічної послуги з забезпечення судового процесу. Відмовлено у стягненні 2694,14 грн. процентів за користування чужими коштами.

Відповідач не погоджується із прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області скасувати. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач стверджує про порушення норм процесуального права, оскільки не був попередженим належним чином про судове засідання, в якому прийнято оскаржуване рішення. Стверджує також, що первинні документи, надані позивачем суду, оформлені неналежним чином, тому не можуть бути доказами боргу товариства „Вінар”.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає безпідставними доводи відповідача, просить апеляційну скаргу відхилити і залишити рішення без змін.

Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили.

05.04.2011 р. через канцелярію Рівненському апеляційному господарському суду подано клопотання ТОВ „Лісресурс” про відкладення розгляду справи № 9/1582 за позовом ТОВ «ТД Кольчуга»до ТОВ «Вінар»у зв”язку з відрядженням представника ТОВ „Лісресурс” до м.Житомир. До клопотання додано довіреність товариства „Лісресурс” на представництво його інтересів та копія ухвали Житомирського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі за позовом ТОВ „Лісресурс” до Млинської МДПІ. Колегія суддів відхиляє клопотання як необґрунтоване та безпідставно подане товариством „Лісресурс”.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 30.10.2009 р. сторонами укладений договір № 10-30-09 про постачання кріпильно-будівельних матеріалів. На підставі довіреності ТОВ «Вінар»№ 71 від 24.11.2009 р. по видатковій накладній № РН-0003003 від 25.11.2009 р. відповідач ТОВ «Вінар»одержав від позивача/постачальника ТОВ «Торговий дім Кольчуга»товари на загальну суму 113409 грн. Товар був частково повернутий за накладними № ВП-0000001 від 09.03.2010 р. та № ВП-0000002 від 11.03.2010 р. на загальну суму 79499,89 грн.

За умовами договору визначений термін оплати за поставлений товар –100% вартості поставленої партії на протязі 45 календарних днів. Датою постачання є дата, вказана на накладній.

Відповідач виконав оплату частково, в сумі 17000 грн. –пл.дорученням № 41 22.01.2010 р. перерахував 15000 грн. і пл.дорученням № 233 від 18.08.2010 р. перерахував 2000 грн.

За наведених обставин колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції про правомірність позовних вимог в частині стягнення боргу 16909,11 грн., 1561,45 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 434,24 грн. відсотків річних. Судом враховано, що з урахуванням умов договору та норм ст.526, ч.1 ст.530, ч.1-2 ст.692, ст.712 ЦК України прострочення платежів має місце. Відповідно до ст.625 ЦК України заборгованність підлягає сплаті із урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми за весь час прострочення. Виконані позивачем розрахунки боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за період прострочення з 09.01.2010 р. по 30.09.2010 р. відповідає умовам договору та конкретним обставинам справи.

Також колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду щодо невідповідності вимоги про стягнення 2694,14 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами конкретним обставинам справи та нормам ст.536 ЦК України, оскільки договором не передбачено такого зобов'язання.

Заперечення відповідача про те, що підписи у видаткових накладних та довіренності не співпадають, тому ці документи не можуть бути доказами одержання відповідачем товару, - безпідставні.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого Мінюстом України 05.06.95 р. за № 168/704, повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документа. Надані позивачем первинні облікові документи мають необхідні реквізити відповідно до п.2.4 цього Положення, тому є належними доказами того, що господарська операція (в даному випадку –передача/прийняття товарів за договором поставки) фактично відбулась, і, відповідно - доказом зобов'язання відповідача перед позивачем за ст.509 ЦК України та ст.ст.173-174,193 ГК України.

Відповідно до ст.ст.33-34 ГПК України позивач надав докази передачі товарів, а також –докази часткового повернення одержаних раніше товарів /а.с.14-20/ та докази часткового виконання відповідачем платежів /а.с.21-22/. Суд звертає увагу, що первинні документи кореспондовані між собою: видаткова накладна містить посилання на рахунок-фактуру і довіренність відповідача № 71 від 24.11.2009 р.; накладні № ВП-0000001 від 09.03.2010 р. та № ВП-0000002 від 11.03.2010 р. містять відомості про поворот; платіжні доручення відповідача містять посилання на рахунок-фактуру № СФ-0003035 від 24.11.2009 р.

Господарський суд оцінює представлені докази в їх сукупності відповідно до ст.43 ГПК України і вважає, що надані позивачем первинні документи є належними і допустимими доказами простроченого грошового зобов'язання відповідача.

Також безпідставними є заперечення відповідача/скаржника щодо порушення судом першої інстанції процесуальних норм, зокрема, вирішення судом спору за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання. Такі твердження скаржника спростовані повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.42/, з якого вбачається, що про відкладення розгляду справи на 08.02.2011 р. відповідач був повідомлений 14.01.2011 р.за юридичною адресою (таку ж адресу зазначає ТОВ «Вінар»в апеляційній скарзі). Вручення поштового повідомлення представнику юридичної особи, а не керівнику є внутрішнім питанням організації діяльності юридичної особи, однак не спростовує факту одержання поштового відправлення юридичною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами господарського суду Житомирської області від 07.12.2010 р. та від 11.01.2011 р. суд явку представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнав, однак зобов'язав сторони надати ряд документів. Однак, відповідач участь уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, вимоги суду не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень. Відповідно до вимог ст.75 ГПК України, якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Таким чином, якщо суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та постановлення законного і обґрунтованого рішення, він вправі, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті, що і було правомірно зроблено судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.  

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України,  суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу  відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області  від 08.02.2011 р. залишити без змін.

Матеріали справи повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий  суддя                                                                      Маціщук А.В.

Суддя                                                                                              Петухов М.Г.  

Суддя                                                                                              Гулова А.Г.