Рішення

від 26.04.2011 по справі 5/5007/23/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - * 10002, м. Житомир, май дан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "26" квітня 2011 р. справа № 5/5007/23/11

Господарський суд Житоми рської області у складі:

Головуючого судді Соло вей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА _1, довіреність від 26.04.2011р.;

від відповідача: не з'яв ився;

розглянув справу за позов ом Товариства з обмеженою ві дповідальністю з іноземними інвестиціями "Житомиртрансс ервіс" (м.Житомир)

до Приватного підприєм ства "Полісся Ліспромпостач" (м.Житомир)

про стягнення 4097,13грн.

Позивачем пред'явлено позо в до відповідача про стягнен ня 4097,13грн. заборгованості за п еревезення вантажу, з яких: 3500,0 0грн. - основний борг, 81,98грн. - 3% рі чних, 203,00грн. - інфляційні нарах ування, 312,15грн. - пеня.

Представник позивача в суд овому засіданні позовні вимо ги підтримав в повному обсяз і з підстав, викладених в позо вній заяві.

Представник відповідача в ідзив на позовну заяву не над ав, в судове засідання не з'яви вся, ухвала господарського с уду від 28.03.2011р., направлена на юр идичну адресу відповідача (щ о зазначена в позовній заяві та у витягу з ЄДРПОУ, м.Житоми р, вул.Труда, 8), повернута пошто вим відділення з відміткою: "з а закінченням терміну зберіг ання".

У пункті 11 інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про д еякі питання практики застос ування норм Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, порушені у доповідних зап исках про роботу господарськ их судів у 2006 році" зазначено, щ о до повноважень господарськ их судів не віднесено устано влення фактичного місцезнах одження юридичних осіб або м ісця проживання фізичних осі б - учасників судового процес у на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відп овідні процесуальні докумен ти надсилаються господарськ им судом згідно з поштовими р еквізитами учасників судово го процесу, наявними в матері алах справи.

У разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповіда є її місцезнаходженню, визна ченому згідно з законом, і дан а особа своєчасно не довела п ро це до відома господарсько го суду, інших учасників проц есу, то всі процесуальні насл ідки такої невідповідності п окладаються на цю юридичну о собу. У даному випадку позива ч у позовній заяві вказав адр есу відповідача м.Житомир, ву л.Труда, 8, на цю адресу господа рським судом направлялись вс і поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК Украї ни якщо відзив на позовну зая ву і витребувані господарськ им судом документи не подано , справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалам и.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача, дослідивш и матеріали справи, господар ський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріал ів справи 13 листопада 2009 року м іж ТОВ "Житомиртранссервіс" (П еревізник, позивач) та ПП "Полі сся Ліспромпостач" (замовник , відповідач) укладено догові р №59 перевезення вантажу (а.с.9-1 0), за умовами якого перевізник зобов'язався приймати до пер евезення і доставляти довіре ний йому відправником вантаж до пункту призначення та вид авати особі, яка має право отр имання вантажу (одержувачеві ), а замовник зобов'язався опла тити надані послуги по перев езенню вантажу (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1.1 договору, замовник зобов'язаний в пись мовій формі (заявці) повідоми ти перевізника про необхідні сть подачі автомобільного тр анспорту для завантаження ва нтажу.

20.04.2010 року між сторонами пого джено заявку (а.с.11) на здійсне ння перевезення вантажу авто мобільним транспортом за ма ршрутом м.Ракитине-Житомир-Г оленьов (РП). У вищевказаній за явці сторони погодили, що вар тість послуг становить 7500,00грн .

Факт здійснення перевезен ня вантажу підтверджується м іжнародною товарно-транспор тною накладною CMR №0094021 та рахунк ом-фактурою №СФ-0000219 від 19.05.200922.04.2010р .(а.с.13-14).

На виконання умов договору позивач 19.05.2010р. направив на адр есу відповідача оригінали до кументів для підписання та з дійснення оплати згідно заяв ки від 20.04.2010р. (а.с.36)

Таким чином, матеріалами сп рави стверджується виконанн я позивачем замовлених відпо відачем послуг по перевезенн ю вантажу.

Послуги перевізника, надан і по даному договору оплачую ться замовником за кожною за явкою на перевезення на підс таві виставлених перевізник ом рахунків протягом 7 днів з м оменту отримання оригіналу Т ТН, рахунку, податкової накла дної, акта виконаних робіт та оригінала договору (п.3.2 догов ору).

Отже, з урахуванням умов, ви кладених у договорі, відпові дач зобов'язаний був здійсни ти оплату за надані послуги з гідно заявки від 20.04.2010р. - до 30.05.2010р .

В порушення умов договору № 59 відповідач здійснив оплату за надані послуги частково в сумі 4000,00грн., що підтверджуєть ся платіжним дорученням №63 ві д 23.4.2010р. (а.с.12).

Таким чином, заборгованіст ь відповідача перед позиваче м становить 3500,00грн.

16.11.2010р. позивач направив на ад ресу відповідача претензію в ід 15.11.2010р. за №592 з вимогою погаси ти заборгованість у розмірі 3500,00грн. в строк до 15.12.2010р. Проте ос танній залишив її без відпов іді та задоволення, чим спону кав позивача звернутись з по зовом до суду.

Дослідивши матеріали спра ви, оцінивши докази та всі обс тавини справи, господарський суд дійшов висновку, що позов ні вимоги позивача обґрунтов ані та підлягають задоволенн ю виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідношення, в яко му одна сторона (боржник) зобо в'язана вчинити на користь др угої сторони (кредитора) певн у дію (передати майно, виконат и роботу, надати послугу, спла тити гроші тощо) або утримати ся від певної дії, а кредитор м ає право вимагати від боржни ка виконання його обов'язку. Т аке ж положення містить і ст.17 3 Господарського кодексу Укр аїни, в якій зазначено, що госп одарським визнається зобов'я зання, що виникає між суб'єкто м господарювання та іншим уч асником (учасниками) відноси н у сфері господарювання з пі дстав, передбачених цим Коде ксом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому ч ислі боржник) зобов'язаний вч инити певну дію господарсько го чи управлінсько-господарс ького характеру на користь і ншого суб'єкта (виконати робо ту, передати майно, сплатити г роші, надати інформацію тощо ), або утриматися від певних ді й, а інший суб'єкт (управнена с торона, у тому числі кредитор ) має право вимагати від зобов 'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші п равочини.

Згідно п.1 ст.909 ЦК України, за д оговором перевезення вантаж у одна сторона (перевізник) зо бов'язується доставити довір ений їй другою стороною (відп равником) вантаж до пункту пр изначення та видати його осо бі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а від правник зобов'язується сплат ити за перевезення вантажу в становлену плату.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК Укра їни, суб'єкти господарювання та інші учасники господар ських відносин повинні викон увати господарські зобов'яза ння належним чином відповідн о до закону, інших правових ак тів, договору, а за відсутност і конкретних вимог щодо вико нання зобов'язання - відповід но до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До вико нання господарських договор ів застосовуються відповідн і положення Цивільного кодек су України з урахуванням осо бливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивіль ного кодексу України, якщо у з обов'язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передб ачено, що порушенням зобов'яз ання є його невиконання або в иконання з порушенням умов, в изначених змістом зобов'язан ня (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК Укра їни боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов'я зання або не виконав його у ст рок, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач н е провів розрахунки з позива чем в установлені терміни, су д вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 3500,00гр н. заборгованості за надані п ослуги з перевезення вантажу обґрунтованою та такою, що пі длягає задоволенню.

Крім того, позивач відповід но до п.3.3 договору за порушенн я строків оплати нарахував в ідповідачу пеню в сумі 312,15гр н.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у ра зі порушення зобов'язання на стають правові наслідки, вст ановлені договором або закон ом, зокрема сплата неустойки .

Частиною 3 ст.549 ЦК України пе редбачено, що пенею є неустой ка, що обчислюється у відсотк ах від суми невиконаного гро шового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобо в'язання боржник на вимогу кр едитора, зобов'язаний сплат ити неустойку (штраф, пеню).

Зі змісту п.3.3 договору вбача ється, що за несвоєчасну спла ту вартості перевезення замо вник сплачує пеню в розмірі 0,5 % від несвоєчасно сплаченої с уми за кожен день прострочен ня.

Суд, перевіривши нарахуван ня пені прийшов до висновку, щ о позивачем допущено помилк у в розрахунках пені, а саме невірно визначив період, за який слід нараховувати пе ню.

За таких обставин суд самос тійно нараховує пеню за несв оєчасну оплату наданих послу г з перевезення вантажу у від повідності до вимог чинного законодавства з 30.05.2010р. згідно наступного розрахунку:

3500,00грн. (сума боргу) х 20,5% (подвій на облікова ставка НБУ) х9 (кіл ькість прострочених днів)/ 365 (к ількість днів у 2010р) = 17,69 грн.

3500,00грн. (сума боргу) х 19% (подвій на облікова ставка НБУ) х31 (кіл ькість прострочених днів)/ 365 (к ількість днів у 2010р) = 56,48 грн.

3500,00грн. (сума боргу) х 17% (подвій на облікова ставка НБУ) х33 (кіл ькість прострочених днів)/ 365 (к ількість днів у 2010р) = 53,79 грн.

3500,00грн. (сума боргу) х 15,5% (подвій на облікова ставка НБУ) х75 (кіл ькість прострочених днів)/ 365 (к ількість днів у 2010р) = 111,47 грн.

Отже, розмір пені, який є пра вомірним та підлягає задовол енню, складає 239,43грн. (17,69грн.+56,48гр н.+53,79грн.+111,47грн.); вимоги в частин і стягнення 72,72грн. пені необґ рунтовані та задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач за поруш ення строків оплати відпові дно до п.2 ст.625 ЦК України нарах ував відповідачу 81,98грн. 3% річн их та 203,00грн. інфляційних.

Приписами частини 2 ст.625 ЦК У країни передбачено, що боржн ик, який прострочив виконанн я грошового зобов'язання, на в имогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, я кщо інший розмір процентів н е встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобо в'язання боржник на вимогу кр едитора, зобов'язаний сплати ти суму боргу з врахуванням і ндексу інфляції та нарахован і 3% проценти річних.

Згідно розрахунку, здійсне ного господарським судом, ро змір річних за період з 30.05.2010р. п о 01.02.2011р. становить 71,05грн., інфляц ійних 203,00грн., ; вимоги в частині стягнення 10,93грн. 3% річних необ ґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК У країни, зобов'язання має вико нуватися належним чином відп овідно до умов договору та ви мог цього Кодексу, інших акті в цивільного законодавства, а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлятьс я; одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна особа повинна д овести ті обставини, на які во на посилається як на підстав у своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості та заперече нь проти позову не надав, розр ахунок пені, інфляційних та р ічних не спростував.

Враховуючи викладене, госп одарський суд вважає, що позо вні вимоги обґрунтовані, зая влені відповідно до вимог чи нного законодавства, підтве рджуються належними доказам и, наявними в матеріалах спра ви та підлягають задоволенню частково на суму 4013,48грн., з яких 3500,00грн. - основний борг, 71,05 грн. - 3% річних, 203,00 грн. - інфляційні нар ахування, 239,43 грн. - пеня.

У стягненні 72,72грн. пені та 10, 93грн. 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті де ржавного мита та витрат за ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу покла даються на відповідача пропо рційно розміру задоволених п озовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК У країни, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити част ково.

2. Стягнути з Приватного під приємства "Полісся Ліспромпо стач" (10014, м.Житомир, вул.Труда, 8, к од ЄДРПОУ 36617774)

на користь Товариства з обм еженою відповідальністю "Жит омиртранссервіс" (м.Житомир, в ул.Маршала Рибалка, 25, код ЄДРП ОУ 32699083)

- 3500,00грн. основного боргу;

- 239,43грн. пені;

- 71,05грн. 3% річних;

-203,00грн. інфляційних;

-99,92грн. витрат по сплаті держ авного мита;

-231,18грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

3. В позові відмовити в част ині стягнення 72,72грн. пені та 10,93 грн. 3% річних.

Рішення господарського с уду набирає законної сили пі сля закінчення десятиденног о строку з дня підписання мот ивованого рішення, оформлено го відповідно до ст.84 ГПК Укра їни.

Суддя Соловей Л.А.

Повне рішення складено 04.05 .2011р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. з повідом .)