Рішення

від 23.08.2011 по справі 5/5007/23/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "23" серпня 2011 р. Справа № 5/5007/23/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Ляхевич А.А.

при секретарі Зоренко О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1592-19 від 05.05.2011 р.,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №12 від 22.08.2011 р.,

від третьої особи: не з"явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м.Луцьк)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвіта-Буд" (с.Оліївка Житомирського району Житомирської області)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_3 (м.Житомир)

про визнання недійсним додатку №1 до договору іпотеки.

Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвіта-Буд" про визнання недійсним додатку №1 до договору іпотеки від 25.12.2006 р., що є невід"ємною частиною договору іпотеки та посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_3 від 22.09.2009 р.

В позовній заяві ПАТ "Західінкомбанк" вказує на те, що з метою забезпечення виконання забудовником (відповідачем) зобов"язань за основним договором - угодою №3/1 про організацію спорудження об"єкту будівництва за рахунок коштів ФФБ у селі Оліївка Житомирського району, укладеною 08.12.2006 р. між ТзОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" (управитель, банк), який діє в інтересах установників Фонду фінансування будівництва (ФФБ) та ТзОВ "Олвіта-Буд" (забудовник), - 08.12.2006 р. між сторонами укладено договір іпотеки майнових прав від 25.12.2006 р., який посвідчено приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано за реєстровим №5924. За іпотечним договором відповідач (іпотекодавець) передав в іпотеку іпотекодержателю (позивач) як забезпечення виконання позичальником всіх зобов"язань за основним договором майнові права на об"єкти інвестування в об"єкті будівництва першої черги, згідно переліку - додаток №1, який є невід"ємною частиною зазначеного договору. В подальшому, у зв"язку з тим, що забудовник набув право власності на об"єкт незавершеного будівництва готовністю 26%, на виконання закону про ФФБ та з метою посилення контролю управитель (позивач) запропонував передати весь об"єкт незавершеного будівництва в іпотеку. 22.09.2009 р. договором про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_3 №5924 та зареєстровано за реєстровим №4650, було внесено зміни та доповнення до іпотечного договору. Відповідно до внесених змін предметом іпотеки є об"єкт незавершеного будівництва за адресою:с.Оліївка Житомирського району Житомирської області, пров.5 Щорса, буд.4, згідно переліку (додаток №1), що є невід"ємною частиною іпотечного договору. Після внесення відповідних змін до іпотечного договору 22.09.2008 р. предмет іпотеки індивідуалізують, зокрема, наступні ознаки: літ.А, моноліт, залізобетон; провул.Щорса,4 та підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно №27367780 від 04.09.2009 р., тобто, об"єкт незавершеного будівництва є цілісною спорудою.

Як вказує позивач, при оформленні договору від 22.09.2009 р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору та додатку №1 було об"єднано два поняття: "майнові права" та "нерухоме майно - об"єкт незавершеного будівництва", які не є тотожними. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.184 ЦК України, речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Однак, в додатку №1 Іпотечного договору від 22.09.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, наведено неповний перелік об"єктів інвестування, а лише вказана частина майнових прав об"єктів інвестування в об"єкті незавершеного будівництва , що суперечить змісту п.1.2. договору іпотеки та ч.1 ст.5 Закону України "Про іпотеку".

Також, позивач зазначає про порушення нотаріусом при посвідченні договору від 22.09.2009 р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору та додатку №1, вимог пункту 5 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 р., а саме, викладення додатку №1 до іпотечного договору без використання спеціального бланка.

Посилаючись на те, що додаток №1 є таким, що укладено без додержання вимог, встановлених ч.1 ст.203 ЦК України, та опис майнових прав, викладених у додатку №1 до іпотечного договору підмінює поняття предмету іпотеки - об"єкту незавершеного будівництва як цілісної споруди та суперечить ч.1, ч.2 ст.5, п.3 ч.1 ст.18 Закону України "Про іпотеку", позивач вважає, що вказане є підставою для визнання його недійсним.

В засіданні суду представник позивача підтримала позов у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Вважає, що зміст додатку №1 суперечить змісту основного договору, іпотечного договору та договору від 22.09.2009 р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, оскільки містить неповний перелік об"єктів, що передані в іпотеку та в ньому йдеться про майнові права на об"єкти інвестування в об"єкті будівництва, хоча відповідно до договору про внесення змін та доповнень, предметом іпотеки є об"єкт незавершеного будівництва.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву №5/8-11 від 22.08.2011р. (а.с.120-122) заперечив проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає їх безпідставними, та просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в засіданні суду просить відмовити в позові з підстав, наведених у відзиві. Представник відповідача підтвердив, що до переліку, наведеного в додатку №1, зареєстрованому 22.09.2009 р. не включено 85 квартир, порівняно з переліком, викладеним у додатку №1 до іпотечного договору, проте, вказує, що такий перелік відповідає волі сторін, підписаний обома сторонами та не суперечить чинному законодавству. Вказує, що відповідно до договору між забудовником та управителем ФФБ, за кожним об"єктом будівництва забудовник передає управителю перелік об"єктів будівництва, який є попереднім обсягом замовлення на будівництво.

За заявою позивача у справі (а.с.98), та враховуючи приписи ст.27 ГПК України, ухвалою господарського суду від 26.07.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_3

У письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.106-109) приватний нотаріус ОСОБА_3 заперечила проти позовних вимог у повному обсязі, вважає, що при посвідченні договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 22.09.2009 р. за р.№4650 та додатку №1 нею було дотримано вимог законодавства, в т.ч. п.5 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 р., вказує, що викладати додаток до договору не на бланку чинне законодавство не забороняє.

В засідання суду третя особа свого представника не направила, про причини неявки в суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується письмовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) (а.с.104). Господарський суд вважає, що нез"явлення в засідання суду представника третьої особи, з врахуванням ст.75 ГПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.12.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю КБ "Західінкомбанк" в особі Керуючого Київською філією, що діє в інтересах довірителів як управитель - фінансова установа, яка здійснює управління майном, отриманим у довірчу власність від довірителів (фонд фінансування будівництва) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олвіта-Буд" (забудовник, особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об"єктів будівництва, яка отримала у встановленому законодавством порядку право на використання земельної ділянки для спорудження об"єкта будівництва) та Акціонерним товариством закритого типу "Олвіта" (генпідрядник) - укладено договір №3/1 про організацію спорудження об"єкту будівництва за рахунок коштів ФФБ (а.с.19-32).

Згідно п.1.1. договору №3/1, у відповідності до Правил ФФБ за програмою ТзОВ "Олвіта-Буд" виду А, затверджених рішенням правління ТзОВ КБ "Західінкомбанк", управитель замовляє та фінансує за рахунок коштів ФФБ споруження об"єкту будівництва, генпідрядник зобов"язується збудувати об"єкт будівництва, а забудовник зобов"язується ввести об"єкт будівництва в експлуатацію та передати об"єкти інвестування довірителям ФФБ на умовах та в строки, встановлені в договорі про організацію спорудження об"єкту будівництва за рахунок коштів ФФБ та Правилах ФФБ.

Об"єктом будівництва за цим договором є нерухомість, будівництво якої організовує забудовник та фінансування якої здійснює управитель за рахунок отриманих в управління коштів, який скадається з переліку об"єктів інвестування в межах села Оліївка (район Крошня, біля вул.Ватутіна) Житомирського району та області (п.1.3. договору №3/1).

Рішенням правління КБ "Західінкомбанк" (управитель) від 15.12.2006р. затверджено Правила Фонду Фінансування Будівництва за програмою ТзОВ "Олвіта -Буд" (а.с.33-61).

25.12.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерціний банк "Західінкомбанк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олвіта-Буд" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки майнових прав (а.с.66-67), в п.1.1. якого зазначено, що цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з договору про організацію спорудження об"єкту будівництва за рахунок коштів ФФБ від 18.12.2006 р. №3/1, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, та зобов"язань, передбачених ним.

Предметом іпотеки, відповідно до п.1.2. договору, є майнові права іпотекодавця на об"єкти інвестування в об"єкті будівництва першої черги, згідно переліку (додаток №1 до цього договору, який є невід"ємною частиною цього договору), які іпотекодавець зобов"язаний збудувати за адресою розташування об"єкту будівництва: с.Оліївка (район Крошня, біля вул.Ватутіна) Житомирського району Житомирської області, та ввести в експлуатацію відповідно до положень договору - "Предмет іпотеки", майнові права на який передаються іпотекодавцем іпотекодержателю в іпотеку з метою забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем зобов"язань за договором.

Перелік об"єктів інвестування, майнові права на які передаються в іпотеку наведено у додатку №1 до договору іпотеки (а.с.68-74).

У відповідності до п.1.3. договору іпотеки, належність іпотекодавцю предмету іпотеки підтверджується рішенням 25-тої сесії ІV скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 08.12.2005 р. та укладеним на підставі вказаного рішення договору оренди між Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області та іпотекодавцем 12.12.2005 р.; дозволом на виконання будівельних робіт, виданим Житомирською обласною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю 06.11.2006 р. №47-06.

31.07.2009р. рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області "Про присвоєнння юридичної назви об"єкту будівництва" - об"єкту будівництва (незакінченому будівництвом п"ятнадцятиповерховому чотирьохсекційному житловому будинку) присвоєно юридичну адресу: с.Оліївка, 5-ий пров.Щорса, 4 (а.с.62).

З засвідченої копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради №23767780 від 04.09.2009 р., вбачається, що за ТзОВ "Олвіта-Буд" зареєстровано право власності на об"єкт незавершеного будівництва - за адресою Житомирська область, Житомирський район, с.Оліївка, пров.Щорса, 5, буд.4 (а.с.63).

У зв"язку з реєстрацією забудовником права власності на об"єкт будівництва, сторонами у справі 22.09.2009 р. укладено договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки (а.с.75), в якому погодили, зокрема, що назву "Договір іпотеки майнових прав" слід викласти в редакції "договір іпотеки). Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №4650.

Згідно п.2 договору про внесення змін та доповнень, предметом іпотеки є об"єкт незавершеного будівництва, літ "А", моноліт, залізобетон, з відсотком готовності 26%, що знаходиться за адресою: с.Оліївка Житомирського району Житомирської області, пров.5 Щорса, 4, згідно переліку (додаток №1 до цього договору, який є невід"ємною частиною цього договору), який іпотекодавець зобов"язується ввести в експлуатацію відповідно до положень договору (предмет іпотеки), майнові права на який передаються іпотекодавцем іпотекодержателю в іпотеку з метою забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем зобов"язань за договором.

Як встановлено судом, та підтверджується відповідачем у справі, додаток №1 до договору іпотеки в редакції від 22.09.2009 р. (а.с.76-80) містить змінений перелік об"єктів інвестування в об"єкті будівництва та включає не всі об"єкти (квартири), зазначені у додатку №1 до договору іпотеки (а.с.68-74).

Представник позивача в засіданні суду наголошує на тому, що зміст додатку №1 до договору іпотеки в редакції від 22.09.2009 р. суперечить змісту додатку №1 до іпотечного договору у попередній редакції, та не відповідає дійсній волі позивача, що вбачається із самої суті договорів №3/1 про організацію спорудження об"єкту будівництва за рахунок коштів фонду фінансування будівництва та договору іпотеки як забезпечення виконання основного договору. Також, представником позивача зазначалось в судовому засіданні про введення позивача при підписанні договору в оману, внаслідок чого й було підписано додаток №1 до договору в редакції 22.09.2009р., вказує про наявність підстав для визнання вказаного додатку недійсним відповідно до ст.203, ст.215 ЦК України.

Разом з тим, господарський суд зазначає, що по-перше, доводи щодо введення позивача в оману при підписанні оспорюваного додатку №1 до договору іпотеки не були наведені у позовній заяві як підстава позовних вимог, зміна підстав позову після початку розгляду справи по суті не допускається; по-друге, на підтвердження таких доводів позивачем не надано жодного доказу.

Розглядаючи питання про обгрунтованість позовних вимог, господарський суд приймає до уваги наступне.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Статтею 54 ГПК України встановлено, що подана до господарського суду позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та обставини, якими позивач їх обґрунтовує.

Як вказувалося вище, предметом даного спору є вимога позивача визнати недійсним додаток №1 до договору іпотеки, який є невід"ємною частиною договору іпотеки, на підставі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу), іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст.575 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору. Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

При цьому, в розумінні Закону України "Про іпотеку" нерухоме майно (нерухомість) - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення; об'єкт незавершеного будівництва - це об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства (ст.1 Закону).

У відповідності до ст.18 Закону України "Про іпотеку", іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити таку істотну умову як опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані (п.3 ч.1 ст.18 Закону). У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних в ст.18 Закону України "Про іпотеку) істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Згідно ст.19 Закону України "Про іпотеку", зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню.

Судом враховується, що відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

У даному випадку, об'єкти інвестування в об"єкті будівництва, що є предметом іпотеки, згідно оспорюваного додатку №1 до договору іпотеки, визначені таким чином, що це визначення однозначно дозволяє виокремити їх від інших об'єктів інвестування в об"єкті будівництва, адже в додатку йдеться мова про конкретні нежитлові приміщення з присвоєними їм номерами, що знаходяться в будинку з чітко визначеною адресою, та мають визначену проектну площу квартири.

Отже, виходячи з положень вищезазначених норм закону та відповідно до встановлених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що оспорюваний позивачем додаток №1 до договору іпотеки в редакції 22.09.2009 р. відповідає вимогам чинного законодавства, а посилання позивача на суперечність переліку об"єктів інвестування, зазначеного в оспорюваному додатку №1 до договору іпотеки, змісту додатку №1 до іпотечного договору у попередній редакції, є безпідставним, оскільки вказані у додатку №1 до договору іпотеки в редакції 22.09.2009 р. об"єкти інвестування включені до переліку за взаємною згодою сторін, сторонами дотримано вимог щодо нотарілального посвідчення змін та доповнень до договору іпотеки. Невідповідність змісту оспорюваного додатку дійсній волі позивача не є доведеною позивачем обставиною, а лише припущенням позивача, не підтвердженим жодним доказом, а тому не може прийматися судом до уваги.

Отже, встановлення у додатку №1 до договору іпотеки в редакції 22.09.2009 р., після внесення змін та доповнень до договору іпотеки за договором від 22.09.2009 р., зареєстрованим за №4650, зміненого переліку об"єктів інвестування в об"єкті будівництва, на який погодився позивач, не суперечить чинному законодавству та, відповідно, не є підставою для визнання недійсним додатку №1 до договору іпотеки.

Як уже зазначалось, згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначається в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними", розглядаючи питання про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З матеріалів справи не вбачається і судом не встановлено наявність протиріч змісту спірного додатку №1 до договору іпотеки актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; перевищення особою, якою підписано даний додаток, обсягу цивільної дієздатності; не направлення змісту вказаного додатку на реальне настання правових наслідків, а отже, відсутні й підстави для визнання спірного додатку до договору іпотеки недійсним.

Безпідставними є також посилання позивача на порушення, допущені приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_3 при посвідченні договору від 22.09.2009 р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору та додатку №1, зокрема, вимог пункту 5 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 р., а саме, викладення додатку №1 до іпотечного договору без використання спеціального бланка.

У відповідності до пункту 5 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 р., в редакції, чинній на момент посвідчення договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки та додатку №1 до іпотеки (22.09.2009 р.), тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.

Тобто, за змістом вказаного пункту Інструкції, викладення додатку не на спеціальному бланку нотаріальних документів, чинним законодавством не заборонено.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, при укладенні договору іпотеки майнових прав від 25.12.2006 р. додаток до даного договору складено також не на спеціальному нотаріальному бланку, однак, вказаний додаток позивачем з даних підстав не оспорювався.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, позивач, звернувшись до суду із даним позовом, всупереч наведеній нормі, не довів наявності підстав для задоволення його позовних вимог у цій справі; відповідно до наведених у позовній заяві мотивів та наданих у дану справу доказів, правові підстави для визнання недійсним додатку №1 до договору іпотеки - відсутні.

Слід зазначити, що при з"ясуванні в подальшому наявності підстав для перегляду судових рішень, визначених ст.112 ГПК України, позивач вправі звернутись до суду про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ляхевич А.А.

Повний текст рішення підписано 29.08.2011 р.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (прост.)

3 - відповідачу (прост.)

4 - третій особі (реком.з повід.)