Постанова

від 04.05.2011 по справі 39/4-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/4-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2011 року                                                                           Справа №  39/4-11

         Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач   

суддів: Прокопенко А.Є., Герасименко І.М.

при секретарі: Лазаренко П.М.

Представники сторін у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон", м. Дніпропетровськ  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011р. у справі № 39/4-11

за позовом  дочірнього підприємства "Конріл", м. Київ 

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 190 685 грн. 53 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.11 (суддя Ліпинський О.В.) позов дочірнього підприємства "Конріл" задоволено частково. З товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон" стягнуто 75576 грн. 85 коп. основного боргу, 883 грн. 95 коп. річних, 4306 грн. 21коп. пені, 136 грн. 16 коп. держмита та 168 грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 55394грн. 50коп. провадження у справі припинено. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Вавілон"  просить його скасувати в частині стягнутих з нього 883грн. 95коп. річних та  4 306 грн. 21 коп. пені.

Дочірнє підприємство "Конріл" відзив на апеляційну скаргу не надало, свого представника  у судове засідання не направило, про час і місце засідання суду повідомлено належним чином.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

01.07.2009 року між сторонами у справі був укладений договір поставки            № В-50309.

У відповідності з п.п. 1.2, 2.1 договору постачальник –дочірнє підприємство "Конріл" зобов'язується поставити товар в терміни, обумовлені даним договором, згідно замовлення покупця, що є невід'ємною частиною договору, а покупець-товариство з обмеженою відповідальністю "Вавілон" - прийняти його і оплатити на умовах, обумовлених у додатку №4 до даного договору «Додаткові умови», який є невід'ємною частиною цього договору. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця у момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

В період з 24.12.09 по 22.07.10 позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 185 131 грн. 59 коп., про що свідчать наявні у справі копії видаткових накладних.

Згідно п. 7.2 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в порядку, встановленому сторонами в пункті 6 додатку № 4 до даного договору "Додаткові умови".

Пунктом 6 додатку № 4 до договору передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника від суми реалізованого покупцем товару кожні 45 календарних днів.

Станом на 01.08.2010 року вартість переданого товару відповідачем оплачена не була, що підтверджується складеним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 30), в якому, зокрема, вказано, що борг відповідача за отриманий та реалізований товар позивача станом на 01.08.2010 року становить 185 131 грн. 59 коп.

У позовній заяві дочірнє підприємство "Конріл" просило  стягнути з відповідача суму основного боргу за поставлений товар 185 131 грн. 59 коп., а також три проценти річних 1247 грн. 73 коп. та 4306 грн. 21 коп. пені, які розраховані за період прострочення оплати поставленого товару в сумі               185 131 грн. 59 коп. з 15.09.2010 по 17.11.2010.

За змістом пояснень, наданих позивачем 31.01.2011 року, в період із 03.08.2010 року по 02.11.2010 року відповідачем було здійснено часткове погашення боргу в сумі 54160грн. 24коп., шляхом проведення оплат та повернення товару.

Таким чином, на момент звернення позивача з даним позовом до суду (25.11.2010 року) заборгованість відповідача становила 130 971 грн. 35 коп., у зв'язку з чим господарським судом правомірно відмовлено в частині стягнення основного боргу у сумі 54 160 грн. 24 коп.

Після пред'явлення позову до суду відповідачем було сплачено частину  боргу в сумі 55394 грн. 50 коп., отже, сума основного боргу, яка підлягає стягненню на користь позивача, дорівнює 75576 грн. 85 коп. (185131грн. 59коп. –54160грн. 24коп. –55394грн. 50коп. = 75576грн.85коп.). В частині  основного боргу в сумі 55394грн. 50 коп. провадження у справі господарським судом припинено підставно.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 8.9 договору сторони погодили, що у разі прострочення оплати товару постачальник стягує з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення платежу.   

Суми річних і пені розраховані господарським судом  правильно, з урахуванням проведених товариством з обмеженою відповідальністю "Вавілон" оплат після 01.08.10; період нарахування пені і річних визначений  судом вірно.

Оскільки в акті звірки станом на 01.08.10 борг товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон" перед дочірнім підприємством "Конріл" за отриманий і реалізований товар визначений в сумі 185 131 грн. 59 коп. та враховуючи положення п.6 додатку № 4 до договору, відповідач мав провести розрахунок до 14.09.10. В такому випадку пеню та річні слід нараховувати починаючи з 15.09.10, що і було зроблено судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного апеляційним господарським судом відхиляються доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, а рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.11 у даній справі залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон" без задоволення.

          Повернути  товариству з обмеженою відповідальністю "Вавілон" з держбюджету 17 грн. 08 коп. держмита, зайво перерахованого при поданні апеляційної скарги платіжним дорученням від 08.02.11 № 57, яке знаходиться у судовій справі.

Головуючий суддя                                                          А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко

          Суддя                                                                                 І.М. Герасименко